Філософія - Щерба С. П. - 3. Сучасна наука про структуру й властивості матерії
Сучасні наукові уявлення про структуру й властивості матерії кладуть в основу ідею про її складну організацію. Згідно з нею кожен матеріальний об'єкт треба розглядати як систему (цілісність), яка характеризується наявністю певних елементів і зв'язків між ними (макротіла як система молекул, молекула як система атомів, клітина, живий організм, біосфера тощо).
Ці системи постійно взаємодіють з довкіллям, внаслідок чого змінюються їх деякі властивості, відношення і зв'язки. Частина з них зберігається і становить основу існування даної системи, її структуру.
Кожен об'єкт (система, її елемент) - унікальний. Проте певні групи об'єктів мають спільні (загальні) ознаки. Наявність споріднених ознак дозволяє віднести їх до певних класів, систем, виділяти різні рівні організації матерії.
Види матерії пов'язані між собою генетично: кожен виникає з іншого, попереднього. Тому будову матерії можна уявити як ієрархно певних рівнів.
Сучасне природознавство доводить, що глибинні структури матеріального світу "представлені" об'єктами елементарного рівня (елементарними частинками тощо). їх властивості виявились надто відмінними від властивостей макротіл. Почасти їм притаманні як корпускулярні, так і хвильові властивості. Закономірності їх руху також істотно відрізняються від закономірностей руху макротіл.
До відкриття цих частинок наука виділяла лише два види матерії - речовину й поле. Спочатку речовину пояснювали як перервне матеріальне середовище, що складається з дискретних частинок, а поле як безперервне матеріальне середовище. Пізніше квантова механіка визнала таке уявлення неточним. На мікрорівні поля являють собою сукупність квантів, які можна розглядати як своєрідні частинки з притаманними їм корпускулярними і хвильовими властивостями. Так, електромагнітне поле можна уявити як систему фотонів. Водночас, частинки речовини (електрони, позитрони та ін.) фізика в ряді випадків розглядає як кванти відповідних полів.
Загалом елементарні частинки функціонують в чотирьох типах взаємодій - сильному, слабкому, електромагнітному й гравітаційному. Два останніх типи проявляються на великих відстанях і тому їм підпорядковані процеси не лише мікросвіту, а й макротіл, планет, зірок, галактик (макро і мегасвіт). Сильні й слабкі взаємодії притаманні лише процесам мікросвіту. В останні десятиріччя виявлено, що електромагнітні Й слабкі взаємодії становлять сторони єдиної сутності елек-трослабкої взаємодії.
Елементарні частинки класифікують і за типами взаємодії: важкі частинки (адрони), легкі (лептони) та гравітони. Адрони функціонують у всіх типах взаємодії; лептони - лише в електрослабких та гравітаційних, гравітони - лише в гравітаційних. Пошук різних структур становить головну мету фізики. Остання прагне виявити ті глибинні властивості та стани матерії, які в кінцевому рахунку визначають еволюцію Всесвіту, особливості взаємодії і розвитку його об'єктів1.
Великим успіхом на цьому шляху було відкриття кваркової структури адронів. І хоча кварки не були виявлені у вільному стані, проте експериментально зафіксовані. Саме кварки, лептони і виступають у ролі базисних об'єктів у системі елементарних частинок. Вони є "будівельним матеріалом" для речовин. Дякуючи взаємодії кварків, існують ядра атомів. Формування електронних оболонок навколо ядра призводять до утворення атомів.
Нині фізика прагне створити єдину теорію елементарних частинок. Виявлені глибинні структури частинок, які проявляються в різних взаємодіях. Наука підходить до виявлення субелементарного рівня організації матерії, єдиної природи всіх елементарних частинок. Саме в закономірностях цього рівня матерії і проявляються основні таємниці нашого Всесвіту, які визначають особливості його еволюції. З дослідженням мікросвіту виникають усе більші можливості для розуміння структури Всесвіту.
Субелементарний рівень організації матерії включає ще й такий її вид, як фізичний вакуум, в якому містяться "корені" всіх елементарних частинок і фізичних тіл, відбуваються складні процеси. Поява цих ідей послужила основою нових уявлень про розвиток нашого Всесвіту, про його виникнення шляхом вибуху, пов'язаного з масовим "народженням" елементарних частинок у результаті фазових переходів у вакуумі. На основі взаємодій об'єктів субелементарного рівня виникають елементарні частинки, а на їх основі - складніші утворення (атоми та інше). Елементарні частинки, ядра атомів можуть утворювати плазму (вид матерії, подібний до газу). її величезні скупчення, стягнуті електромагнітними й гравітаційними полями, утворюють зірки, які є особливим рівнем організації матерії. В їх надрах постійно відбуваються реакції, в ході яких одні частинки перетворюються в інші, за рахунок чого зірки випромінюють енергію, утворюють інші атоми, а їх взаємодія призводить до появи молекул.
За цим слідує рівень твердих та газоподібних макротіл. Особливим їх видом є такі макротіла, яких називають планетами. В них дуже складна структура (ядро, літосфера, іноді - атмосфера, гідросфера).
Зірки і планети, в свою чергу, утворюють планетні системи. Великі скупчення зірок, планет, пилу й газів утворюють об'єкти, які називають Галактиками. Ядро Галактики утворюється з щільного скупчення зірок, газу й пилу. Вищим рівнем організації космічної матерії є Метагалактика, яка складається з величезної кількості галактик. Можливо, існує багато Метагалактик, які одержали назву Позаметагалактичних об'єктів (поки що гіпотетичних). їх взаємодія утворює багатоярусний Великий Всесвіт - безмежний матеріальний світ із нескінченною різноманітністю форм і видів матерії.
На певному етапі розвитку Метагалактики в деяких планетних системах утворюються необхідні умови для формування із молекул неживої природи носіїв життя. Останнє має ряд рівнів матеріальної організації: система доклітинного рівня - нуклеїнові кислоти (ДНК і РНК) та білки; клітини як особливий рівень біоорганізації; одноклітинні та багатоклітинні організми - рослинного і тваринного походження, існують і надорганічні структури (популяції) - співтовариства особин одного виду, пов'язаних між собою загальним генофондом і здатних до самовідтворення.
Кожна популяція, будучи системною цілісністю, регулює поведінку і розмноження особин, шо входять до неї. В межах популяцій існують складні системи сигналів, які визначають поведінку однієї особини стосовно іншої.
До надорганічних рівнів організації матерії відносяться також види та біоценози. Останні утворюються в результаті взаємодії різних популяцій між собою та довкіллям. У системі біоценозу популяції взаємопов'язані так, що продукти життєдіяльності одних є умовами життя інших. Наприклад, будучи цілісною системою (біоценозом), ліс вмішує в собі такі популяції, як дерева, гриби, мохи, лишайники та інші, які живуть системно. У свою чергу, взаємодія біоценозів утворює глобальну систему життя - біосферу. В ній біоценози взаємодіють між собою, а також із повітряною оболонкою, через яку здійснюється теплообмін Землі з космосом та з водним середовищем. При порушенні цих взаємодій змінюються умови життя на Землі. Щоб підтримати цю рівно-дію, потрібні не лише відтворення певних умов життя популяцій, а й певна їх різноманітність.
Будучи складовою життя на Землі, люди постійно збільшують виробничий вплив на навколишнє середовище і цим самим - на динаміку біосфери. Нині антропо - і техногенний вплив на природу настільки значний, що це навіть загрожує виродженням біосфери. Знання та вміле використання людиною законів розвитку останньої, розуміння свого місця в її динаміці є однією з умов існування людства.
Поява все нових рівнів організації матерії призводить до зміни біосфери, є результатом ЇЇ функціонування як цілого в межах нашого Всесвіту. Водночас, це ціле обумовлює і диференціаціїо самої біосфери на різних рівнях функціонування живої матерії. В межах біосфери розвивається особливий вид матеріальної системи - людське суспільство, яке має свої системи: нації, класи, сім'ї тощо. Воно існує завдяки діяльності людей і включає в себе як необхідний елемент свого функціонування й розвитку духовне життя. Взаємодія людини з природою через практичну діяльність не є простим споживанням людиною природної речовини. У своїй діяльності людина спирається на об'єктивні закони розвитку світу, виявляючи і реалізуючи разом з тим такі можливості, які "самі собою" стихійно не реалізуються: створює штучні речовини, механізми і т. п., що прийнято називати штучною ("другою") природою.
У процесі життєдіяльності людства перетинаються дві лінії розвитку: природна еволюція неживої і живої матерії і, так би мовити, штучної матерії, яка лежить в основі суспільних явищ. Причому друга здійснюється не лише через предмети, створені людиною, а й через зміну самої людини, через її суспільний розвиток. Виникнення людського суспільства як особливого етапу розвитку матерії наводить на думку про можливість існування інших цивілізацій, про космічне майбутнє людства, а це, в свою чергу, ставить вічне світоглядне питання про місце людини в світі, про майбутнє людства.
Дослідження взаємозв'язку всіх рівнів існування матерії, включаючи й людину (суспільство), по-новому проливає світло на проблему єдності світу. Послідовно проведений матеріалістичний монізм, який бачить єдність світу в його матеріальності, включає й ідеї діалектичної єдності та різноманітності світового розвитку. Таке розуміння принципово відмінне від вульгарно-матеріалістичного, яке не враховує якісних особливостей різних рівнів організації матерії, зокрема вищого, на якому виникає й існує свідомість, дух. Воно відрізняється й від ідеалістичного монізму, який за первинне бере ідеальне, а матерію - за його інобуття.
Схожі статті
-
Філософія - Щерба С. П. - 2. Філософське поняття матерії
ВЛ Ленін кваліфікував корінні зміни в науці, що розпочалися в кінці XIX століття, як новітню революцію в природознавстві, а пізнавальну ситуацію, що...
-
Філософія - Щерба С. П. - 1. Становлення й еволюція уявлень про матерію
1. Становлення й еволюція уявлень про матерію Як уже наголошувалося, категорія буття, будучи гранично-абстрактною, охоплює за ознаками існування...
-
Філософія - Щерба С. П. - Тема 11. Буття матеріального
1. Становлення й еволюція уявлень про матерію Як уже наголошувалося, категорія буття, будучи гранично-абстрактною, охоплює за ознаками існування...
-
Філософія - Щерба С. П. - 4. Антропологічний матеріалізм Л. А. Фейєрбаха
Прагнення Гегеля тотально раціоналізувати свою філософію і, на його думку, узгодити діалектичний метод із вимогами його системи, яка завершує розвиток...
-
Філософія - Щерба С. П. - 1. Філософія країн Сходу
Тема 2. філософія Давнього світу Вперше філософська думка виникла у Єгипті та Вавилоні. Вона була нерозривно пов'язана з релігійними уявленнями і, за...
-
Філософія - Щерба С. П. - Тема 2. філософія Давнього світу
Тема 2. філософія Давнього світу Вперше філософська думка виникла у Єгипті та Вавилоні. Вона була нерозривно пов'язана з релігійними уявленнями і, за...
-
Філософія - Щерба С. П. - Розділ І. Історія філософії, основні етапи розвитку
Тема 2. філософія Давнього світу Вперше філософська думка виникла у Єгипті та Вавилоні. Вона була нерозривно пов'язана з релігійними уявленнями і, за...
-
Філософія - Щерба С. П. - 3. Філософські позиції та проблема методу в філософії
Як уже підкреслювалось, тогочасний тип світогляду, а отже, філософія, як його теоретична серцевина, завжди звертаються до проблеми "людина - світ", хоча...
-
Філософія - Щерба С. П. - 3. Давньоримська філософія
Римська філософія розпочинається з того, чим закінчується грецька - еклектизмом. її початок датується кінцем II - І ст. до н. е. Вона є вторинною...
-
Філософія - Щерба С. П. - Розділ II. Онтологія
Розділ II. Онтологія Тема 10. Філософське розуміння світу 1. Світ як сукупна реальність Проблема розуміння світу, його сутності й розвитку завжди була в...
-
Філософія - Щерба С. П. - 3. Російська філософська думка кінця XIX - XXI століть
Своєрідним явищем, яке мало світове значення і вплив, був російський і український космізм. До представників цього напряму належали видатні...
-
Філософія - Щерба С. П. - 2. Російська філософія XVII-XIX століть
1. Вплив культурних та світоглядних традицій Київської Русі на формування і розвиток російської філософської думки (XI - XVII ст.) Російська філософська...
-
1. Вплив культурних та світоглядних традицій Київської Русі на формування і розвиток російської філософської думки (XI - XVII ст.) Російська філософська...
-
Філософія - Щерба С. П. - Тема 8. Російська філософія
1. Вплив культурних та світоглядних традицій Київської Русі на формування і розвиток російської філософської думки (XI - XVII ст.) Російська філософська...
-
Філософія - Щерба С. П. - 2. Класична доба української філософії
Подальший розвиток філософської думки пов'язаний із діяльністю Г. С. Сковороди(1702 - 1794 рр.). Ідейно-теоретичні підвалини його філософії грунтуються...
-
Філософія - Щерба С. П. - 2. Основний зміст та особливості філософії марксизму
У початковий період своєї діяльності К. Маркс і Ф. Енгельс були революційними демократами, а в галузі філософії - ідеалістами-діалектиками. В 1842 році у...
-
Філософія - Щерба С. П. - 2. Закон єдності та боротьби протилежностей
Закон єдності і боротьби протилежностей вказує на джерело руху, розвитку предметів, процесів і явищ. Згідно з ним найважливішою умовою, що породжує...
-
Філософія - Щерба С. П. - 1. Світ як сукупна реальність
Розділ II. Онтологія Тема 10. Філософське розуміння світу 1. Світ як сукупна реальність Проблема розуміння світу, його сутності й розвитку завжди була в...
-
Філософія - Щерба С. П. - Тема 10. Філософське розуміння світу
Розділ II. Онтологія Тема 10. Філософське розуміння світу 1. Світ як сукупна реальність Проблема розуміння світу, його сутності й розвитку завжди була в...
-
Філософія - Щерба С. П. - Частина друга. Основні проблеми філософії
Розділ II. Онтологія Тема 10. Філософське розуміння світу 1. Світ як сукупна реальність Проблема розуміння світу, його сутності й розвитку завжди була в...
-
Філософія - Щерба С. П. - 3. Сучасна українська філософія
Розвиток української філософської думки після 1917 р. є складним і суперечливим. Слід зазначити, що вже з 20-х років в Україні з'являються два...
-
Філософія - Щерба С. П. - 2. Філософія Давньої Греції
А) Космоцентризм, онтологізм і атомізм давньогрецької філософії Грецька антична філософія сформувалася в VII - VI ст. до н. е. Характером і спрямованістю...
-
Філософія - Щерба С. П. - Тема 3. Філософія Середньовіччя і Відродження
1. Філософія Середньовіччя Середньовічна доба в основному належить до епохи феодалізму (V - XV ст.). Хоча вона й була спадкоємицею античної філософії,...
-
Філософія - Щерба С. П. - 4. Значення та функції філософії
Філософія виконує ряд важливих функцій і тому відіграє суттєву роль у житті суспільства. Це обумовлюється, передусім її особливим предметом, до якого...
-
Філософія - Щерба С. П. - 2. Філософія Відродження
У кінці XIV - на початку XV ст. завершується "темне середньовіччя" і наступає так звана, епоха Відродження. "Підриваються" підвалини панування релігії і...
-
Філософія - Щерба С. П. - 3. Форми буття та їх специфіка
Хоча категорія буття охоплює універсальні зв'язки в світі, все ж форми буття різні. Це пояснюється тим, що Всесвіт включає в себе нескінченну кількість...
-
Філософія - Щерба С. П. - 1. Філософія Середньовіччя
1. Філософія Середньовіччя Середньовічна доба в основному належить до епохи феодалізму (V - XV ст.). Хоча вона й була спадкоємицею античної філософії,...
-
Філософія - Щерба С. П. - 3. Історична доля марксизму
А) Еволюція марксизму на Заході Уже в ході свого виникнення марксизм оволодів мільйонами умів у різних країнах світу. Були й ті, хто прагнув його...
-
Філософія - Щерба С. П. - Передмова
Філософія завжди відігравала важливу роль у житті людини, визначенні її статусу, формуванні світогляду, виробленні життєвої стратегії, її роль значно...
-
Філософія - Щерба С. П. - Тема 9. Сучасна світова філософія
1. Особливості філософської думки кінця XIX - XX ст. Наша епоха - це час глибоких соціальних зрушень, пошуку шляхів подолання відчуження людини,...
Філософія - Щерба С. П. - 3. Сучасна наука про структуру й властивості матерії