Філософія - Щерба С. П. - 7. Зміст і форма
Названі категорії відображають об'єктивний світ, оскільки всі предмети, процеси і явища природи та суспільства мають свій зміст і свою форму.
Зміст - це сукупність елементів, процесів, зв'язків, які становлять даний предмет чи явище. Ця визначеність майже ідентична поняттю "сутність", і тісно пов'язана з ним. Проте сутність абстрактніша, ширша, ніж категорія "зміст". Нею визначають головний, вирішальний, глибинніший внутрішній зв'язок предметів, які становлять його основу. Поняття "зміст" дещо вужче. Воно також відображає внутрішній і вирішальний зв'язок. Проте не в його найзагальнішому вигляді, а в такому, що реалізується в кожному окремому предметі (групі предметів) на певному етапі розвитку, за певних умов. Наприклад, сутністю життя у найзагальнішому вигляді є процес обміну речовий у білковому тілі. Конкретний прояв цього зв'язку в будь-якій клітині чи організмі буде різним. У даному випадку зміст є проявом сутності в даній специфіці, внутрішнім зв'язком в окремому.
Форма є вираженням змісту, його обумовленням. Це внутрішня і зовнішня організація змісту, спосіб його існування, який має певну визначеність, стабільність і самостійність.
Форма нерозривно пов'язана зі змістом, а через нього - з сутністю. Підкреслюючи це, В. І Ленін у свій час писав: "форма істотна. Сутність формована. Так чи інакше в залежності і відсутності..."1
Згідно з діалектикою "зміст" і "форма" знаходяться в органічній єдності, є співвідносними поняттями, які відображають дві взаємозалежні, суперечливі сторони буття предмета, явища, процесу. Наприклад, кожен атом речовини має своїм змістом деяку кількість елементарних частинок, що взаємодіють одна з одною і розташовані в певному порядку. Внаслідок цього формується структура - форма атома, характерна для певного хімічного елемента.
В живій природі форма і зміст проявляються як єдність функції і органа. Коли характеризується тіло в статиці, в Його просторових зв'язках, категорія "форма" виражається поняттями "структура", "будова" тощо. Найближчим до цих категорій є поняття "організація" (спосіб зв'язку елементів змісту в Його русі Й розвитку).
У суспільних явищах теж маємо справу з єдністю змісту і форми. В се загальний характер цих категорій проявляється в тому, що вони є необхідними формами мислення в будь-якій галузі науки.
Із сказаного випливає, що зміст входить у норму як його об'єктивна основа, а форма виражає зміст як його організація. Немає безформного змісту, як і немає безформної речі. Форма не існує сама по собі. Вона позбавлена будь-якої цінності, якщо не є формою змісту. Тому не можна погодитися з тими, хто відриває форму від змісту і наділяє її самостійним існуванням.
Основою взаємозв'язку змісту і форми є положення про визначальну роль змісту. Саме він є провідною, вирішальною стороною в єдності форми й змісту. Зміна й розвиток предмета чи процесу зачіпає, насамперед, зміст. Зі зміною змісту змінюється й форма. Сама ж зміна змісту є, звичайно, результатом внутрішніх протиріч. Зміст, змінюючись, здійснює формоутворюючий вплив. Особливо яскраво це проявляється в біології. У живих організмах основну роль відіграють функції, які виконують морфогенетичну діяльність. У розвитку суспільства під впливом праці теж відбувались зміни форм органів людини. Форма руки, її будова змінювалась під впливом зміни її функцій, які постійно ускладнювалися під впливом дедалі нових трудових операцій. Про домінуючу роль змісту стосовно форми свідчить увесь розвиток суспільного життя.
Положення про первинність змісту стосовно форми має велике значення для науки і практичної діяльності. Проте форма не є чимось байдужим, пасивним стосовно змісту. Варто нагадати про роль виробничих відносин у розвитку суспільства, суспільної свідомості щодо базису, вдосконалення організаційних форм суспільної діяльності тощо.
Гармонія форми і змісту проявляється всюди і в усьому. їх неможливо розривати, оскільки це зумовлює перебільшення ролі форми. Коли форма стає самоціллю це призводить до формалізму й абстракціонізму, які становлять собою небезпеку, особливо в мистецтві.
Наукова філософія засвідчує, що форми існування й розвитку об'єктивного світу надто різноманітні. Часто один і той самий зміст суспільного життя проявляється в різних формах. Тому слід вести боротьбу з фетишизацією застарілих форм, виявляти гнучкість, вводити нові форми, яких вимагає життя, вміло поєднувати нові форми з тими, які ще не вичерпали себе.
Отже, зміст і форма є невід'ємними сторонами речей, процесів, явищ об'єктивного світу. При цьому зміст відіграє визначальну, провідну роль стосовно форми. Самій же формі притаманна певна самостійність і вона впливає на розвиток змісту. Будь-який зміст може проявлятися в різноманітних формах.
Схожі статті
-
Філософія - Щерба С. П. - 3. Сутність і явище
З-поміж категорій матеріалістичної діалектики "сутність" і "явище" займають особливе місце. Це обумовлюється тим, що процес пізнання дійсності...
-
Філософія - Щерба С. П. - 3. Закон заперечення заперечення
Закон заперечення заперечення вказує на напрям і форми розвитку, на єдність сталості й змінності, на виникнення нового на основі певних моментів старого....
-
Філософія - Щерба С. П. - 1. Науково-філософська постановка проблеми свідомості
1. Науково-філософська постановка проблеми свідомості Проблема свідомості, духу, духовності - одна з головних у філософії. Залежно від того, як ставиться...
-
Філософія - Щерба С. П. - 2. Генезис свідомості
1. Науково-філософська постановка проблеми свідомості Проблема свідомості, духу, духовності - одна з головних у філософії. Залежно від того, як ставиться...
-
Філософія - Щерба С. П. - Тема 13. Буття ідеального
1. Науково-філософська постановка проблеми свідомості Проблема свідомості, духу, духовності - одна з головних у філософії. Залежно від того, як ставиться...
-
Філософія - Щерба С. П. - 2. Класична доба української філософії
Подальший розвиток філософської думки пов'язаний із діяльністю Г. С. Сковороди(1702 - 1794 рр.). Ідейно-теоретичні підвалини його філософії грунтуються...
-
Філософія - Щерба С. П. - 2. Принципи діалектики
Це її вихідні (загальні, універсальні) теоретичні положення, на основі яких відбувається синтез відповідних понять у наукову систему. Вони відображають...
-
Філософія - Щерба С. П. - 4. Атрибути матерії
А) Рух Рух є способом існування матерії. Проблема руху завжди хвилювала філософську думку. Вже філософи Стародавнього світу мали стихійно-діалектичні...
-
Філософія - Щерба С. П. - 3. Сучасна наука про структуру й властивості матерії
Сучасні наукові уявлення про структуру й властивості матерії кладуть в основу ідею про її складну організацію. Згідно з нею кожен матеріальний об'єкт...
-
Філософія - Щерба С. П. - 2. Закон єдності та боротьби протилежностей
Закон єдності і боротьби протилежностей вказує на джерело руху, розвитку предметів, процесів і явищ. Згідно з ним найважливішою умовою, що породжує...
-
Філософія - Щерба С. П. - 4. Причина і наслідок
Відомо, що світ, в якому ми живемо, являє собою суцільний взаємозв'язок предметів та явищ. Процес його пізнання здійснюється від абстрактного розуміння...
-
Філософія - Щерба С. П. - 1. Філософія країн Сходу
Тема 2. філософія Давнього світу Вперше філософська думка виникла у Єгипті та Вавилоні. Вона була нерозривно пов'язана з релігійними уявленнями і, за...
-
Філософія - Щерба С. П. - Тема 2. філософія Давнього світу
Тема 2. філософія Давнього світу Вперше філософська думка виникла у Єгипті та Вавилоні. Вона була нерозривно пов'язана з релігійними уявленнями і, за...
-
Філософія - Щерба С. П. - 2. Російська філософія XVII-XIX століть
1. Вплив культурних та світоглядних традицій Київської Русі на формування і розвиток російської філософської думки (XI - XVII ст.) Російська філософська...
-
Філософія - Щерба С. П. - 1. Історичні форми діалектики
Тема 14. Історичні форми та принципи діалектики 1. Історичні форми діалектики Етимологічно "діалектика" (від грец. - с-іаіектіке) означає мистецтво вести...
-
Філософія - Щерба С. П. - Тема 14. Історичні форми та принципи діалектики
Тема 14. Історичні форми та принципи діалектики 1. Історичні форми діалектики Етимологічно "діалектика" (від грец. - с-іаіектіке) означає мистецтво вести...
-
Філософія - Щерба С. П. - Розділ III. Теорія діалектики
Тема 14. Історичні форми та принципи діалектики 1. Історичні форми діалектики Етимологічно "діалектика" (від грец. - с-іаіектіке) означає мистецтво вести...
-
1. Вплив культурних та світоглядних традицій Київської Русі на формування і розвиток російської філософської думки (XI - XVII ст.) Російська філософська...
-
Філософія - Щерба С. П. - Тема 8. Російська філософія
1. Вплив культурних та світоглядних традицій Київської Русі на формування і розвиток російської філософської думки (XI - XVII ст.) Російська філософська...
-
Філософія - Щерба С. П. - Розділ І. Історія філософії, основні етапи розвитку
Тема 2. філософія Давнього світу Вперше філософська думка виникла у Єгипті та Вавилоні. Вона була нерозривно пов'язана з релігійними уявленнями і, за...
-
Філософія - Щерба С. П. - 1. Сутність і походження людини
1. Сутність і походження людини Проблема людини - її сутності, походження, можливостей, перспектив і сенсу буття - з давніх часів хвилювала мислителів....
-
Філософія - Щерба С. П. - Тема 12. Буття людини
1. Сутність і походження людини Проблема людини - її сутності, походження, можливостей, перспектив і сенсу буття - з давніх часів хвилювала мислителів....
-
Філософія - Щерба С. П. - 3. Система і метод філософії Г. Б. Ф. Гегеля
Ф. В. Й. Шеллінг критично сприйняв філософію Канта і Фіхте. Мислитель з об'єктивно-ідеалістичних позицій здійснив спробу побудови діалектичної картини...
-
Філософія - Щерба С. П. - 1. Методологія
Охоплює період з XVII до кінця XIX ст. Це епоха новацій, масштабних змін та істотних зрушень у всіх сферах життєдіяльності людини. У цей час з'являються...
-
Філософія - Щерба С. П. - 1. Поняття про категорії
1. Поняття про категорії Будь-яка наука має свої категорії, тобто загальні поняття (маса, енергія, життя, війна, мир тощо). Філософські категорії -...
-
Філософія - Щерба С. П. - Тема 16. Категорії діалектики
1. Поняття про категорії Будь-яка наука має свої категорії, тобто загальні поняття (маса, енергія, життя, війна, мир тощо). Філософські категорії -...
-
Філософія - Щерба С. П. - 2. Позитивізм: сутність та еволюція
Незвичайність новітніх наукових відкриттів гостро поставила питання про природу наукових понять, співвідношення чуттєвого і раціонального моментів...
-
Філософія - Щерба С. П. - 1. Закон взаємного переходу кількісних і якісних змін
1. Закон взаємного переходу кількісних і якісних змін Для кращого розуміння діалектики важливим є і порядок викладу її законів. Тому найчастіше...
-
Філософія - Щерба С. П. - Тема 15. Закони діалектики
1. Закон взаємного переходу кількісних і якісних змін Для кращого розуміння діалектики важливим є і порядок викладу її законів. Тому найчастіше...
-
Філософія - Щерба С. П. - Тема 4. Філософія Нового часу
Охоплює період з XVII до кінця XIX ст. Це епоха новацій, масштабних змін та істотних зрушень у всіх сферах життєдіяльності людини. У цей час з'являються...
Філософія - Щерба С. П. - 7. Зміст і форма