Філософія - Щерба С. П. - 2. Духовно-ментальні чинники
У цьому процесі велику роль відіграли й внутрішньо-ментальні чинники (аккультурація, індивідуалізація, самооцінка, відчуження та його зняття). З часом вступаючи у життя, людина застає готову систему суспільних відносин, зв'язків, різних інститутів, правил діяльності, традицій, звичок та інше, які були випрацювані попередніми поколіннями і стали для них впливовими чинниками. В міру подальшої соціалізації людина оволодівала ними (прилаштовувалась до них чи відкидала їх). Справляючи певний вплив на систему суспільних відносин, задовольняла і свої потреби та інтереси, окультурювала й творила себе. Завдяки цьому на існуючий вже фундамент нашаровувалось щось нове, індивідуальне (особистісне).
Подібне мало місце і в духовній сфері, яка теж поставала перед індивідом як об'єктивно існуюча даність. Формування й розвиток людини здійснювались через її входження та розпредметнення духовної сфери. Тобто соціалізація відбувалась у тій мірі, в якій вона оволодівала духовною спадщиною, що сприяло її формуванню й розвитку як людини сучасного типу.
Таким чином у сфері суспільної життєдіяльності, з одного боку, відбувався процес окультурення, розпредметнення особистістю того спадку, який залишили попередні покоління, а з іншого, - йшов невпинний процес опредметнення, насичення людського буття новими цінностями. Тобто суспільство як світ соціальної природи ("другої природи") виникло не лише як результат людської життєдіяльності, а й стало місцем і засобом формування й розвитку людини. На цей процес подовжувала впливати (впливає) як окультурена природа, так і первісна, спричиняючи оздоровчий вплив на форми і темпи її подальшого розвитку.
Цей процес здійснювався одночасно у мікро - і макросередовиші. Соціальний (трудовий) колектив був і залишається не лише основною ланкою, в якій створювались умови для фізичного й духовного розвитку людини, а й - суб'єктом розкриття її сутнісних сил (розуму, волі, інтелекту) у процесі діяльності. Цим самим на індивіда нашаровувалось суспільне. Через оволодіння й засвоєння загального формувались і розкривались індивідуальні риси та властивості людини. Тобто, індивідуалізація людської істоти здійснювалася через форми колективного. Тільки у колективі було можливим 4>ормування, утвердження та розгортання процесу індивідуалізації. Позасуспільних форм індивідуалізації як процесу соціалізації людини, окрім мікро - і макроколек-тиву чи соціального середовища, - не існує і бути не може.
Процес набуття соціальних якостей йшов і через виділення та первісне співставлений (порівняння) себе (людиноподібної істоти) з оточуючим світом. В результаті цього людиноподібна істота вчилася давати оцінку предметам, речам, явищам, процесам навколишнього світу, вказуючи на їх необхідність, важливість, корисність, шкідливість тощо. Згодом цей процес перекинувся на людину, інших людей, колективи, зв'язки, відносини і таке інше. Оцінюючи інших, протиставляючи й виділяючи себе з поміж них, поступово відбувалася й оцінка самого себе - самооцінка. Здійснення цього стало можливим із-за умови достатнього рівня розвитку свідомості, духовності й культури. У цьому сенсі самооцінка стала не лише засобом, а й результатом соціалізації, критерієм соціальності у людини.
Формування і розвиток людини - велика "праця" людиноподібної істоти над собою, набуття нею статусу вмілої, розумної. Це тривалий процес вироблення нею самої себе як людини. "Праця створила людину", - зазначав Ф. Енгельс У процесі трудової діяльності, завдяки виготовленню знарядь праці, інших продуктів удосконалювалися й фізичні та духовні кондиції людиноподібної істоти. На певній межі вони набули суто людських властивостей, а людська рука, людський розум зуміли породити скульптури Торвальдсена, музику Паганіні, живопис Рафаеля тощо. Трудова діяльність перетворилася у працю - свідому, цілеспрямовану, атрибут людського буття.
Саме в праці, трудовій діяльності творилась і твориться людина як соціальна істота. Завдяки їй розширюється світ "другої природи", соціальне середовище, функціонування й формування, розвиток та удосконалення людини. Праця як сутнісна риса людської діяльності універсалізується. Зростають та удосконалюються її знаряддя, засоби виробництва, техніко-технологічне насичення виробництва. Спираючись на могутні продуктивні сили, людина розширює коло своїх можливостей, універсалізуються її інтереси. У неї появляється можливість проявляти себе не лише в одній, а в декількох галузях діяльності. Чим різнобічнішою є діяльність людини, тим більше універсальних рис, властивостей формує вона, стає всебічно розвиненою людською істотою.
І все ж варто зазначити, що навіть сьогодні, за умови інформаційного й техніко-технологічного виробництва, - праця людини багато в чому залишається монотонною, фізично й духовно виснажливою, далеко не творчою. Нині, як і в минулому, людина в процесі діяльності вкладає свої розум і волю, інтелект і фізичні сили у вироблення матеріальних благ і цінностей, та часто вони не належать суб'єктові виробництва. У більшій чи меншій мірі спостерігається відчуження виробника від тих продуктів і послуг, які він виготовив, а ті, як творіння його рук і розуму, панують над ним.
Схожі статті
-
Філософія - Щерба С. П. - Тема 12. Буття людини
1. Сутність і походження людини Проблема людини - її сутності, походження, можливостей, перспектив і сенсу буття - з давніх часів хвилювала мислителів....
-
Філософія - Щерба С. П. - 3. Людська діяльність
Діяльність - це специфічно людська форма активного ставлення до світу, спосіб буття людини. Тварина теж діє, але змістом її дій і поведінки є...
-
Філософія - Щерба С. П. - 1. Сутність і походження людини
1. Сутність і походження людини Проблема людини - її сутності, походження, можливостей, перспектив і сенсу буття - з давніх часів хвилювала мислителів....
-
Філософія - Щерба С. П. - 4. Чуттєве і раціональне в пізнанні
Пізнання людиною об'єктивної реальності відбувається на двох якісно різних, хоча й взаємопов'язаних рівнях - чуттєвому ("empeiria" - досвід) й...
-
Філософія - Щерба С. П. - 3. Пізнання і практика
У попередніх розділах вже підкреслювалось, що основою пізнання завжди є практика. Слід зазначити, що розуміння цього доводилося важко і людство не зразу...
-
Філософія - Щерба С. П. - 2. Діалектика суб'єкта і об'єкта пізнання
Як бачимо, пізнання є історично акумульованим процесом відображення об'єктивної реальності у свідомості людини в формі відчуттів, сприйняттів, уявлень,...
-
Філософія - Щерба С. П. - 4. Матеріальне й ідеальне
Свідомість є не лише породженням матерії, але й її відносною протилежністю, у певному розумінні навіть її подоланням. Це виражається в тому, що за...
-
Філософія - Щерба С. П. - 3. Сутність, особливості й структура свідомості
Як уже говорилось, свідомість - це найвища, властива лише людині, форма відображення дійсності, функція людського мозку. Вона є активним,...
-
Філософія - Щерба С. П. - 1. Причини і фактори соціалізації
Тема 24. Проблеми соціалізації 1. Причини і фактори соціалізації Як уже підкреслювалось, людина, за своєю природою - біосоціальна істота. Тому й завжди...
-
Філософія - Щерба С. П. - Тема 24. Проблеми соціалізації
Тема 24. Проблеми соціалізації 1. Причини і фактори соціалізації Як уже підкреслювалось, людина, за своєю природою - біосоціальна істота. Тому й завжди...
-
Філософія - Щерба С. П. - Розділ VI. Становлення й функціонування суспільства
Тема 24. Проблеми соціалізації 1. Причини і фактори соціалізації Як уже підкреслювалось, людина, за своєю природою - біосоціальна істота. Тому й завжди...
-
Філософія - Щерба С. П. - 1. Соціальне, йот природа, сфера і структура
1. Соціальне, йот природа, сфера і структура Розглядуване питання завжди викликало великий інтерес у вчених і мислителів. Проте було й залишається одним...
-
Філософія - Щерба С. П. - Тема 21. Соціальна сфера суспільства
1. Соціальне, йот природа, сфера і структура Розглядуване питання завжди викликало великий інтерес у вчених і мислителів. Проте було й залишається одним...
-
Філософія - Щерба С. П. - 3. Продуктивні сили. Техніка й науково-технічний прогрес
Як уже підкреслювалось, для того, щоб жити люди змушені за допомогою праці задовольняти свої матеріальні й духовні потреби. А це можливо лише в процесі...
-
Філософія - Щерба С. П. - 2. Суспільство як предмет філософського аналізу
Як витікає із попереднього огляду, суспільство - це складний феномен, соціально-історичний продукт, живий соціальний організм, діяльніша суспільна...
-
Філософія - Щерба С. П. - 2. Основний зміст та особливості філософії марксизму
У початковий період своєї діяльності К. Маркс і Ф. Енгельс були революційними демократами, а в галузі філософії - ідеалістами-діалектиками. В 1842 році у...
-
Філософія - Щерба С. П. - 3. Проблеми розвитку суспільства. Необхідність і свобода
Суспільство, як і природа, розвивається закономірно. Закони суспільного життя, подібно до законів природи, існують і діють, незалежно від свідомості й...
-
Філософія - Щерба С. П. - 4. Виробничі відносини, їх сутність та структура
В процесі функціонування продуктивних сил між людьми складаються певні зв'язки, які становлять складну структурно-функціональну та ієрархічно-супідрядну...
-
Філософія - Щерба С. П. - 3. Форми буття та їх специфіка
Хоча категорія буття охоплює універсальні зв'язки в світі, все ж форми буття різні. Це пояснюється тим, що Всесвіт включає в себе нескінченну кількість...
-
Філософія - Щерба С. П. - 2. Матеріальне виробництво
Як уже зазначалося, суспільство є сукупністю історично обумовлених форм спільної діяльності людей, основою життєдіяльності яких є спосіб виробництва...
-
Філософія - Щерба С. П. - 2. Класична доба української філософії
Подальший розвиток філософської думки пов'язаний із діяльністю Г. С. Сковороди(1702 - 1794 рр.). Ідейно-теоретичні підвалини його філософії грунтуються...
-
Філософія - Щерба С. П. - 4. Значення та функції філософії
Філософія виконує ряд важливих функцій і тому відіграє суттєву роль у житті суспільства. Це обумовлюється, передусім її особливим предметом, до якого...
-
Філософія - Щерба С. П. - Тема 2. філософія Давнього світу
Тема 2. філософія Давнього світу Вперше філософська думка виникла у Єгипті та Вавилоні. Вона була нерозривно пов'язана з релігійними уявленнями і, за...
-
Філософія - Щерба С. П. - 4. Життя, смерть і безсмертя
Людина смертна. Ця хоча й і сумна обставина є цілком природною. По-перше, у світі все, що має початок, має й кінець. По-друге, смерть будь-якої живої...
-
Філософія - Щерба С. П. - 3. Історична доля марксизму
А) Еволюція марксизму на Заході Уже в ході свого виникнення марксизм оволодів мільйонами умів у різних країнах світу. Були й ті, хто прагнув його...
-
Філософія - Щерба С. П. - 1. Суспільство і природа
Тема 20. Економічна сфера суспільства 1. Суспільство і природа У процесі розвитку суспільства постійно відбувається його взаємодія з природою. Для того...
-
Філософія - Щерба С. П. - Тема 20. Економічна сфера суспільства
Тема 20. Економічна сфера суспільства 1. Суспільство і природа У процесі розвитку суспільства постійно відбувається його взаємодія з природою. Для того...
-
Філософія - Щерба С. П. - Розділ V. Суспільство як сукупність основних сфер життєдіяльності
Тема 20. Економічна сфера суспільства 1. Суспільство і природа У процесі розвитку суспільства постійно відбувається його взаємодія з природою. Для того...
-
Філософія - Щерба С. П. - 2. Біологічне й соціальне в людині. Спадковість і виховання
Людина - частина природи, має біологічні властивості й підвладна біологічним закономірностям. Водночас, вона - істота соціальна, є носієм суспільних...
-
Філософія - Щерба С. П. - Розділ І. Історія філософії, основні етапи розвитку
Тема 2. філософія Давнього світу Вперше філософська думка виникла у Єгипті та Вавилоні. Вона була нерозривно пов'язана з релігійними уявленнями і, за...
Філософія - Щерба С. П. - 2. Духовно-ментальні чинники