Філософія - Щерба С. П. - 4. Значення та функції філософії
Філософія виконує ряд важливих функцій і тому відіграє суттєву роль у житті суспільства. Це обумовлюється, передусім її особливим предметом, до якого відносяться основне питання філософії та найзагальніші закони розвитку природи, суспільства і мислення.
Як відомо, зміст філософії визначається її місцем у системі знань. Вона, з одного боку, черпає матеріал для своїх гранично широких узагальнень із природничих та суспільних наук, з людської практики. Це не просто сума знань, оскільки філософські узагальнення завжди пов'язані з основним питанням філософії і з проблемою сутності розвитку. З іншого боку, філософія є загальнотеоретичною і загально-методологічною основою наук, озброює їх знаннями принципів, законів, категорій науково творчого мислення, дає їм найголовніші пізнавальні орієнтири. Тому для того щоб будь-який вчений був на висоті вимог сьогодення, йому необхідно володіти глибокими філософськими знаннями.
Однією з найважливіших функцій філософії є формування нею найзагальніших ідей, уявлень про природу, про форми людської діяльності, які у філософії одержали назву універсалій. Важливе місце серед них займають категорії, які відображають найзагальніші зв'язки, відношення між речами, явищами. Ні в науці, ні в повсякденному житті обійтись без них неможливо. Тому в своїй сукупності вони становлять основу людського інтелекту.
Категорії виникають на певному етапі історичного розвитку і втілюються в мовних структурах. Аналізуючи їх і дії людей, філософи виявляють загальні основи мислення й практики.
У найзагальніших основах культури важливе місце займають узагальнені образи буття в їх взаємозв'язку й взаємодії. У свою чергу, як наголошувалося, ці образи трансформуються у філософські вчення: онтологію, праксеологію, гносеологію, аксіологію та ін. Тому філософія в науковому пізнанні та суспільному житті виконує ряд важливих функцій:
- світоглядна: формує загальну систему розуміння природи, людини, суспільства в їх сутнісних характеристиках, тобто вирішує загальнотеоретичні проблеми їх наукового розуміння. Вона формується в процесі осмислення, обгрунтування світоглядних ідеалів. Філософія як теоретичний світогляд - це не лише зміст, а й спосіб осягнення дійсності, а також принципи самого життя, які визначають характер діяльності людей. Найважливішим компонентом світогляду є ідеали як визначальні життєві цілі. Характер уявлень про світ сприяє постановці певної мети, життєвих завдань, із узагальнення яких виробляється життєвий план, формуються відповідні ідеали.
У формуванні цієї функції філософія опирається на сукупність наук, на всю людську практику освоєння дійсності, визначає своє ставлення до релігії, яка теж претендує на виконання світоглядної функції.
- онтологічна: вирішує проблему, яким є світ сам по собі, безвідносно до людини, людських форм пізнання, в яких він (світ) дається людині, яка його природа, сутність, структура. До онтологічних включається і проблема людського буття, його залежності від зовнішніх факторів, під якими мають на увазі як природні, так і надприродні чинники. Ця функція тісно пов'язана з попередньою;
- праксеологічна: досліджує активне, дієве, практичне ставлення людини до світу, можливості, способи й межі її діяльності, зокрема, проблема свободи й необхідності та різні спроби її розв'язання (фаталізм, волюнтаризм);
- гносеологічна (логіко-гносеологічна): досліджує процес пізнання світу людиною, визначає його сутність, можливості, умови, закономірності, розробляє систему принципів і категорій, які організовують раціональне пізнання, є його понятійним фундаментом;
- методологічна: відіграє роль загального методу, цілісної сукупності орієнтирів як практично-перетворювальної, так і пізнавальної діяльності. Осмислюючи й обгрунтовуючи стратегію щодо реалізації людських ідеалів, формуючи принципи їх досягнення, філософія цим самим виконує методологічну роль. Процес пізнання й практичної діяльності може дати належний ефект, лише будучи відповідно упорядкованим і організованим. Якщо на перших порах секрети такої упорядкованості залишалися поза увагою людей, то в подальшому вони виділяються в спеціальний предмет раціонального пізнання і фіксуються як система соціально апробованих правил, нормативів пізнання і діяльності. Пізніше методологія стає предметом спеціальної теоретичної рефлексії, формою якої виступає, передусім, філософське осмислення принципів організації і регуляції пізнавальної діяльності, виділення в ній умов, структури й змісту знання, а також шляхів, що ведуть до істини.
Кожна наука сама розробляє свої методи, але вони опираються на ту чи іншу філософську систему.
Методологічна функція філософії не зводиться лише до методології пізнання, а охоплює й весь рівень методології людської діяльності.
-ідеологічна: показує, що філософські вчення і напрями виражають не тільки "чисте прагнення до істини", а й інтереси та позиції певних суспільних сил, спільнот (націй, класів тощо). Тому будь-яка філософська школа з позицій певного класу формує світогляд і впливає на суспільну діяльність з тих же певних соціальних (класових) позицій;
- виховна: показує, що оволодіння філософськими знаннями, філософським мисленням сприяє формуванню в людини потреб і прагнень до раціонального розуміння світу й самої себе, свідомого визначення свого місця в світі, своїх найвищих цінностей, ідеалів, життєвих орієнтацій і цілей, сенсу життя;
-аксіологічна: вказує на місце цінностей у житті, на структуру ціннісного світу, тобто на зв'язок різних цінностей між собою, зв'язок із соціальними Й культурними факторами та структурою особистості. Вона досліджує моральне й естетичне ставлення людини до дійсності;
-інтегруюча (інтегративна): показує, що філософія робить узагальнення висновків часткових (спеціальних, "конкретних" наук), пов'язуючи їх з постановкою і розв'язанням корінних світоглядних проблем; тим самим філософія сприяє створенню цілісної системи наукового знання, елементи якої (окремі науки, галузі, розділи) між собою не пов'язані. При цьому філософія не підміняє конкретні науки, не претендує на розв'язання "своїми методами" їх проблем.
На завершення слід підкреслити, що в філософії відображається не лише минуле й сучасне. Вона конструює й майбутнє, формуючи принципово нові ідеї, світоглядні ідеали. В галузі конкретно-історичного життя вона здійснює інтеграцію різних форм людського досвіду.
У час, коли інтереси людства вимагають планетарного підходу до розв'язання світових проблем, філософія має інтегрувати всі основні завдання і цінності людської культури. Це можливо лише на основі універсального мислення, на яке спроможна тільки філософія. Ось чому без філософії не обійтись людині, яка мислить, творить, відповідає за майбутнє нашої планети.
Контрольні запитання:
1. В чому особливості філософського знання?
2. В чому сутність картини світу?
3. Як співвідносяться поняття "філософія" і "світогляд", їх єдність та відмінність? Історичні типи світогляду.
4. Чи всякий світогляд є філософією, а філософія - світоглядом?
5. Як виникали матеріалізм, ідеалізм та агностицизм?
1. Які Ви знаєте методи філософствування і побудови філософських систем?
6. Філософія і наука.
7. Філософія в системі культури.
8. Основні функції філософії.
Теми рефератів:
1. Особливості філософського знання.
2. Співвідношення філософії та науки.
3. Філософія і світогляд.
4. Філософія і політика.
5. Людина в системі цінностей філософського знання.
Рекомендована література:
1. Аббаньяно М. Мудрость философии. - СПб, 1998.
2. Алексеев П., Помин А. Философия. Учебник. - М., 1998.
3. Аристотель. Метафизика // Соч.: В 4 т. - М., 1976. - Т. 1.
4. Библер АС. Что есть философия // Вопросы философии. - М., 1995, № 1.
5. Блинников Л. В. Великие философы. - М., 1998.
6. Вандишев В. М. Філософія. Навч. посібник. - К., 2006.
7. Введение в философию. Учебник для вузов. В 2 х частях / Руководитель И. Т. Фролов. - М., 1989.
8. Вступ до філософії //.За ред.. С. П. Щерби. - К., 2002.
9. Вчитель і світогляд / Ред. СП. Щерба. - Житомир, 1996.
10. Горак Г. І. Філософія. Курс лекцій. - К., 1997.
11. Давыдова Л. А. О мировоззренческой природе философского знания // Вопросы философии. 1988. № 2.
12. Делез Ж. Что такое философия? - СПб, 1998.
13. Диоген Лаэртский. О жизни, учениях и изречениях великих философов. - М., 1979.
14. Енгельс Ф. Людвіг Фейербах і кінець класичної німецької філософії // Маркс К, Енгельс Ф. Твори. - Т. 21.
15. Ильенков Э. В. Философия и культура. - М., 1991.
16. Кармин A. C., Бернацкий Г. Г. Философия. 2-е Изд. - М. К.,
17. Куватн В. А. Что такое философия? Сущность, закономерности развития и принципы разработки. - М., 1989.
18. Ленін В. І. Філософські зошити // Повн. зібр. тв. - Т. 29.
19. Мамардашвили М. Как я понимаю философию? - М., 1990.
20. Нестеренко В. Г. Вступ до філософії і онтологія людини. - К., 1995.
21. Ойзерман Т. Н. Проблемы историко-философской науки. 2-е ИЗД.-М., 1982.
22. Ортега-и-Гассет. Что такое философия? - М., 1991.
23. Причепій Є. М., Черній А. М., Чекалъ Л. А. Філософія. Підручник. - К., 2007.
24. Радует АЛ. Хрестоматия по философии. Учебное пособие. - М., 1998.
25. Сагатовский В. Н. Вселенная философа. - М., 1972.
26. Смольников О А,, Дешцнсъкий Ю. Л. Філософія. - Львів, 2008.
27. Сморж Л. О. Філософія. Навч. посібник. - К., 2006.
28. Спиркин А. Г. Основы философии. - М., 1988.
29. Туровский М., Туровская С. Предмет философии // Философские науки. -1991. - № 5.
30. Философская энциклопедия: В 5-ти т. - М., 1960 - 1970.
31. Философский энциклопедический словарь. - М., 1983.
32. Філософія. Курс лекцій / За ред. І. В. Бичка. - К., 1994.
33. Філософія. Навчальний посібник / За ред. І. Ф. Напольного. - К., 2003.
34. Філософія. Підручник / За ред. І. В. Бичка. - К., 2002.
35. Філософія. Підручник / За ред. МЛ. Горлача, В. Г. Кременя, В. К. Рибалка. - Харків., 2000.
36. Філософія. Підручник для вузів / За ред. Г. А. Заїченка. - К., 1995.
37. Філософія. Підручник для вузів / За ред. С. П. Щерби. - К. 2007.
38. Франкфорт Г., Уилсон Ж., Якобсен Т. В преддверии философии. Духовные искания древнего человека / Перевод с англ. - М., 1984.
2007.
Схожі статті
-
Філософія - Щерба С. П. - Тема 1. Філософія та її основні функції
Тема 1. Філософія та її основні функції 1. Філософія - світоглядне знання Філософія (від грец. phileo - люблю і sophia - мудрість) - це...
-
Філософія - Щерба С. П. - Частина перша. Виникнення й розвиток філософії
Тема 1. Філософія та її основні функції 1. Філософія - світоглядне знання Філософія (від грец. phileo - люблю і sophia - мудрість) - це...
-
Філософія - Щерба С. П. - 2. Виникнення філософії
Питання виникнення філософії пов'язане зі становленням світогляду, його розвитком та ступенями зрілості. Відомо, що ще в сиву давнину людина почала...
-
Філософія - Щерба С. П. - 1. Філософія - світоглядне знання
Тема 1. Філософія та її основні функції 1. Філософія - світоглядне знання Філософія (від грец. phileo - люблю і sophia - мудрість) - це...
-
Філософія - Щерба С. П. - Розділ І. Історія філософії, основні етапи розвитку
Тема 2. філософія Давнього світу Вперше філософська думка виникла у Єгипті та Вавилоні. Вона була нерозривно пов'язана з релігійними уявленнями і, за...
-
Філософія - Щерба С. П. - 2. Філософія Відродження
У кінці XIV - на початку XV ст. завершується "темне середньовіччя" і наступає так звана, епоха Відродження. "Підриваються" підвалини панування релігії і...
-
Філософія - Щерба С. П. - 1. Філософія країн Сходу
Тема 2. філософія Давнього світу Вперше філософська думка виникла у Єгипті та Вавилоні. Вона була нерозривно пов'язана з релігійними уявленнями і, за...
-
Філософія - Щерба С. П. - Тема 2. філософія Давнього світу
Тема 2. філософія Давнього світу Вперше філософська думка виникла у Єгипті та Вавилоні. Вона була нерозривно пов'язана з релігійними уявленнями і, за...
-
Філософія - Щерба С. П. - 1. Методологія
Охоплює період з XVII до кінця XIX ст. Це епоха новацій, масштабних змін та істотних зрушень у всіх сферах життєдіяльності людини. У цей час з'являються...
-
Філософія - Щерба С. П. - Тема 4. Філософія Нового часу
Охоплює період з XVII до кінця XIX ст. Це епоха новацій, масштабних змін та істотних зрушень у всіх сферах життєдіяльності людини. У цей час з'являються...
-
Філософія - Щерба С. П. - 3. Філософські позиції та проблема методу в філософії
Як уже підкреслювалось, тогочасний тип світогляду, а отже, філософія, як його теоретична серцевина, завжди звертаються до проблеми "людина - світ", хоча...
-
Філософія - Щерба С. П. - Тема 3. Філософія Середньовіччя і Відродження
1. Філософія Середньовіччя Середньовічна доба в основному належить до епохи феодалізму (V - XV ст.). Хоча вона й була спадкоємицею античної філософії,...
-
Філософія - Щерба С. П. - 3. Давньоримська філософія
Римська філософія розпочинається з того, чим закінчується грецька - еклектизмом. її початок датується кінцем II - І ст. до н. е. Вона є вторинною...
-
Філософія - Щерба С. П. - 2. Філософія Давньої Греції
А) Космоцентризм, онтологізм і атомізм давньогрецької філософії Грецька антична філософія сформувалася в VII - VI ст. до н. е. Характером і спрямованістю...
-
Філософія - Щерба С. П. - Передмова
Філософія завжди відігравала важливу роль у житті людини, визначенні її статусу, формуванні світогляду, виробленні життєвої стратегії, її роль значно...
-
Філософія - Щерба С. П. - 1. Філософія Середньовіччя
1. Філософія Середньовіччя Середньовічна доба в основному належить до епохи феодалізму (V - XV ст.). Хоча вона й була спадкоємицею античної філософії,...
-
Філософія - Щерба С. П. - Частина друга. Основні проблеми філософії
Розділ II. Онтологія Тема 10. Філософське розуміння світу 1. Світ як сукупна реальність Проблема розуміння світу, його сутності й розвитку завжди була в...
-
Філософія - Щерба С. П. - Тема 5. Класична німецька філософія
Класична німецька філософія представлена такими всесвітньо відомими мислителями як Іммануїл Кант (1724- 1804 рр.), Йоганн Готліб Фіхте (1762-...
-
Філософія - Щерба С. П. - 3. Соціально-політичні проблеми
Філософія Нового часу ні об'єктивно, ні суб'єктивно не могла обійти (ігнорувати) проблеми людини, суспільства, держави тощо. Саме життя ставило ці...
-
Філософія - Щерба С. П. - 2. Гносеологія
Великого значення для філософії Нового часу набувають теоретико-пізнавальні проблеми. Вирішення їх здійснювалось у контексті філософських концепцій...
-
Філософія - Осічнюк Ю. В. - Функції філософії
Розкриття специфіки філософії як форми суспільної свідомості передбачає необхідність розкриття і її соціальних функцій, тієї ролі, яку вона відіграє в...
-
Філософія - Подольська Є. А. - Функціональне покликання філософії
Навіщо ж потрібна філософія? Відповідь на це питання міститься у змісті тих функцій, які здатна виконувати філософія відносно людини, соціальної групи,...
-
Філософія - Касьян В. І. - 4. Основні функції філософії
Філософія виконує багато функцій в життєдіяльності людини. їх треба згрупувати, виділити найбільш важливі. На основі останніх можна виділити і розкрити...
-
Філософія - Данильян О. Г. - 2. Предмет філософії та коло її основних проблем
Зміст предмета філософії формувався історично залежно від рівня розвитку культури. На ранніх етапах існування філософії вона містила всю сукупність знань...
-
Філософія - Щерба С. П. - 2. Закон єдності та боротьби протилежностей
Закон єдності і боротьби протилежностей вказує на джерело руху, розвитку предметів, процесів і явищ. Згідно з ним найважливішою умовою, що породжує...
-
Філософія - Касьян В. І. - 5. Співвідношення філософії, науки і релігії
Як уже говорилося, філософії належить особливе місце в структурі суспільної свідомості. Вона пов'язана з усіма її формами, але не зводиться до їх суми і...
-
Філософія - Сидоренко О. П. - 1.2. Об'єкт і предмет філософії
Виникнення філософії стало історичним поворотом у духовному житті суспільства. Він означав розрив з міфологічними уявленнями щодо існування людини і...
-
Вступ до філософії - Лузан А. О. - 1.4 Філософія в системі культури
Як би ми не визначали культуру - чи то як спосіб діяльності людини, чи як систему цінностей (культура надзвичайно складне утворення, і дати їй однозначне...
-
Філософія - Данильян О. Г. - Частина перша. Сутність філософії та основні етапи її розвитку
РОЗДІЛ 1. Філософія, коло її проблем та роль у суспільстві Термін "філософія" приблизно в VI ст. до н. е. ввів славнозвісний математик і мислитель...
-
Вступ до філософії - Лузан А. О. - 1.3 Філософія і наука. Методологічна функція філософії
Питання про взаємозв'язок філософії і науки, про "науковість" самої філософії останні півтора сторіччя викликало і викликає гострі суперечки. Щоб хоч...
Філософія - Щерба С. П. - 4. Значення та функції філософії