Економіка підприємств - Горбонос Ф. В. - Розділ 13. Витрати виробництва та собівартість продукції підприємств

13.1. Поняття витрат виробництва і собівартості продукції

Будь-яке аграрне підприємство в процесі діяльності здійснює матеріальні, грошові й трудові витрати на просте та розширене відтворення основних фондів і оборотних засобів, виробництво і реалізацію продукції, соціальний розвиток трудового колективу тощо.

Найбільшу питому вагу в усіх цих витратах мають Витрати на виробництво продукції.

Витрати підприємства - сукупні витрати живої й уречевленої праці на виробництво певного виду продукції, вони вимірюються робочим часом. Це дійсні витрати підприємства незалежно від форми власності. В умовах товарного виробництва витрати виступають у вартісній формі. Як суспільні витрати вони формують вартість продукту, що визначається кількістю суспільно необхідної праці. Загальний вигляд суспільних витрат:

Де с - вартість спожитих засобів виробництва; о - вартість продукту, створеного необхідною працею; т - вартість продукту, створеного додатковою працею.

Однак кожне окреме підприємство зазнає індивідуальних витрат на виробництво продукції. Вони складаються із вартості спожитих у процесі виробництва матеріальних витрат (амортизація основних засобів виробництва, вартість насіння, добрив, отрутохімікатів, кормів, паливно-мастильних матеріалів, запасних частин та ін.) і витрат на оплату праці працівників підприємства. Крім того, підприємство несе витрати, пов'язані з транспортуванням, зберіганням і реалізацією продукції, її первинною переробкою. У короткостроковому періоді виробництва різні види витрат можуть належати до постійних або змінних (рис. 13.1).

Рис. 13.1. Витрати підприємства на виробництво продукції

Індивідуальні витрати кожного підприємства формують собівартість продукції.

Собівартість продукції - це сукупність поточних витрат, яких зазнає підприємство на виробництво та реалізацію продукції у грошовій формі, й які показують, що витрачає конкретне підприємство на виробництво та реалізацію одиниці продукції.

Основу собівартості продукції становлять витрати минулої й живої праці. Минула праця, акумулюючись у засобах виробництва, оцінюється за фактичними цінами придбання, а матеріали власного виробництва - за собівартістю в конкретному підприємстві. Жива праця враховується за розміром фактичної її оплати.

Витрати виробництва продукції за всіх форм господарювання є відокремленою частиною вартості продукції, причому відокремленість витрат та їх відмінність від вартості виявляється на всіх стадіях виробничого процесу. Саме у сфері виробництва, де відбувається формування витрат, вони є початковим етапом створення вартості. Виробництво тут - це єдність процесу праці й процесу створення вартості. За допомогою конкретної праці вартість спожитих засобів виробництва переноситься на продукцію, а абстрактна утворює нову вартість.

Отже, за економічним змістом, собівартість є частиною вартості продукції. У процесі ж розподілу й обміну, зазвичай, собівартість відшкодовується і повністю повертається підприємству, а додатковий продукт, створений в аграрному підприємстві, - лише частково. Відмінність між витратами підприємства та вартістю продукції у сфері виробництва має велике практичне значення. Нераціональне й неефективне використання виробничих ресурсів і живої праці збільшить собівартість, але не буде визнане суспільством і не ввійде у суспільну вартість, тому будь-які витрати орієнтовані на певний результат. Тільки це виправдовує їхню доцільність.

Відображаючи рівень витрат на виробництво, собівартість комплексно характеризує ступінь використання всіх ресурсів підприємства, а отже, й рівень техніки, технології та організації праці та виробництва. Чим краще працює підприємство (інтенсивніше використовує виробничі ресурси, запроваджує у виробництво нову техніку і технологію й організацію праці), тим нижча собівартість продукції. Зі зниженням собівартості зростає цінова конкурентоспроможність продукції, змінюються позиції підприємства на товарному ринку і зростає його прибутковість. Тому собівартість належить до важливих показників ефективності виробництва.

Показник собівартості продукції відіграє велику роль, якщо обгрунтують раціональне розміщення та спеціалізацію аграрного виробництва, визначають його економічну ефективність. Він становить основу для визначення цін на сільськогосподарську продукцію.

Розрізняють собівартість валової продукції, яка є сумою всіх виробничих витрат, понесених на її одержання, і собівартість одиниці продукції. її визначають як відношення виробничих витрат до обсягу валової продукції кожного певного виду за формулою

Собівартість визначає рівень витрат, що зазнає підприємство на виробництво одиниці сільськогосподарської продукції, і дає підстави для оцінки ефективності виробництва в певних умовах господарювання і за кожним окремим видом продукту.

Поряд із визначенням собівартості одиниці продукції аграрні підприємства визначають також собівартість одиниці виконаних робіт автотранспортом, тракторами, робочою худобою та ін. Такими показниками є собівартість тонно-кілометра, умовного еталонного гектара, коне-дня. Може також визначатися собівартість однієї голови худоби та птиці.

Залежно від етапів формування витрат собівартість має різні види (рис. 13.2).

Технологічна собівартість містить витрати, обумовлені технологією виробництва, а також витрати на організацію й управління виробництвом в окремих підрозділах.

Рис. 13.2. Види собівартості сільськогосподарської продукції

Виробнича собівартість - це сума витрат технологічної собівартості та витрат на управління підприємством й організацію виробництва загалом.

Повна (комерційна) собівартість - сума витрат виробничої собівартості та витрати, пов'язані з реалізацією продукції. Цей вид собівартості властивий лише товарній продукції.

Планова собівартість - це сума витрат на одиницю продукції, які підприємство передбачає мати в запланованому періоді. її визначають на основі нормативних витрат праці, матеріалів, зносу основних засобів, витрат на організацію виробництва й управління підприємством згідно з прийнятою технологією і запланованою кількістю продукції, що передбачає одержати підприємство.

Фактична собівартість - фактична сума витрат, яких зазнало підприємство в розрахунку на одиницю продукції. її визначають діленням фактичної суми понесених витрат на кількість отриманої продукції і використовують, коли підбивають підсумки господарської діяльності підприємства. Порівняння фактичної та планової собівартості як за рівнем, так і за видами витрат дає змогу виявити допущені перевитрати або економію матеріальних витрат і праці, накреслити заходи, спрямовані на зниження собівартості в майбутньому.

Залежно від місця формування собівартість продукції може бути:

- індивідуальною - витрати, яких зазнає окреме підприємство на певний вид продукції;

- зональною - середні витрати в окремій зоні країни на виробництво певного виду продукції;

- галузевою - це витрати на виробництво одиниці певного виду продукції загалом по країні.

Собівартість є одним з найважливіших показників, який характеризує господарську діяльність аграрних підприємств. Особливого значення він набуває в умовах ринкової конкуренції, оскільки конкуренція - це, насамперед, цивілізована боротьба між товаровиробниками за зниження собівартості продукції. Лише знизивши її, за всіх інших рівних умов, товаровиробник може знизити і ціну, щоб привабити покупця й отримати перевагу над конкурентами. Це основний шлях зміцнення економіки підприємства і важлива передумова підвищення матеріального добробуту його працівників.

Схожі статті




Економіка підприємств - Горбонос Ф. В. - Розділ 13. Витрати виробництва та собівартість продукції підприємств

Предыдущая | Следующая