Землеробство - Гудзь В. П. - 4.5.1. Обробіток грунту під ярі зернові, зернобобові і круп'яні культури

Система обробітку грунту це науково обгрунтоване поєднання всіх необхідних заходів обробітку під культури сівозмін. Система обробітку грунту під певну культуру включає основний (зяблевий), передпосівний і післяпосівний обробітки.

Основним називають найглибший обробіток у технології вирощування певної культури, який істотно змінює будову грунту.

Передпосівний - це обробіток грунту, який проводиться перед сівбою або садінням сільськогосподарської культури.

Післяпосівним називають обробіток грунту після сівби або садіння культури.

Системою зяблевого обробітку грунту називається сукупність заходів і способів обробітку на різну глибину під ярі культури після збирання попередника до закінчення осінніх польових робіт.

Зяблевий обробіток, проведений восени під ярі культури, в наступному році має значну і майже повсюдну перевагу перед весняним обробітком грунту для ярих культур не тільки ранніх, а й пізніх строків сівби. Перевага зяблевого обробітку порівняно з весняним особливо велика за підвищеної засміченості грунту, особливо багаторічними бур'янами і на важких грунтах.

При зяблевому обробітку в більшості регіонів, за винятком надмірно зволожених, краще нагромаджується і зберігається в грунті волога атмосферних опадів, а також весняних талих вод. Зяблевий обробіток створює більш оптимальні агрофізичні властивості, забезпечуючи тим самим сприятливі умови для мікробіологічної діяльності в грунті. Ефективніше ведеться боротьба з бур'янами (особливо багаторічними), шкідниками і збудниками хвороб сільськогосподарських культур, забезпечується оптимальний фітосанітарний стан грунту. Зяблевий обробіток порівняно з весняним зменшує напруженість робіт у весняний період, сприяє ефективнішому використанню машинно-тракторного парку.

У кожному господарстві нерідко є грунти, різні за гранулометричним складом і ступенем засміченості насіння бур'янів. Ярі культури розміщують після різних попередників. З урахуванням цього необхідно спочатку провести систему зяблевого обробітку на важких грунтах і полях з більшою засміченістю для успішної боротьби з бур'янами в літньо-осінній період, а також нагромадження вологи і поживних речовин.

4.5.1. Обробіток грунту під ярі зернові, зернобобові і круп'яні культури

Ярі зернові (ячмінь, пшениця, овес), зернобобові (горох, соя, квасоля, чина, сочевиця) і круп'яні (гречка, просо) в сівозмінах переважно розміщують після стерньових і просапних попередників. Для ярої твердої пшениці одним із кращих попередників є багаторічні бобові трави (люцерна, конюшина, еспарцет).

Система обробітку грунту для всіх культур повинна будуватися з урахуванням біологічних особливостей попередника, стану поля, зволоженості грунту та наявності в господарстві відповідних грунтообробних знарядь. Перевагу слід надавати мінімальній грунтозахисній ресурсозберігальній системі обробітку грунту з широким застосуванням високопродуктивних комбінованих, чизельних і дискових знарядь, яка має забезпечувати оптимальні водно-повітряний, тепловий і поживний режими, максимальне знищення бур'янів, надійний протиерозійний захист, створення вирівняного посівного ложа для якісного загортання насіння на необхідну глибину, значне скорочення витрат матеріальних ресурсів.

Основний (зяблевий) обробіток грунту. Слідом за збиранням стерньових попередників проводиться лущення стерні в один-два сліди дисковими лущильниками або важкими дисковими боронами. Це дуже відповідальний захід, завдяки якому створюються кращі умови для збереження вологи в грунті, проростання насіння бур'янів, активізації мікробілогічних процесів, поліпшення фізико-хімічних властивостей грунту, знищення шкідників.

При своєчасному проведенні лущення утворюється пухкий шар грунтової мульчі яка запобігає втратам вологи, висушуванню глибших шарів грунту і забезпечує добре поглинання атмосферних опадів. Внаслідок меншого випаровування вологи зв'язність ущільненого грунту під розпушеним шаром навіть без дощів значно менша, ніж на полі з невчасно виконаним лущенням стерні.

Завдяки більш сприятливому водному і повітряному режимам на вчасно злущених полях інтенсивніше відбуваються нітрифікація і нагромадження нітратів, тобто поліпшується азотний режим.

У районах достатнього зволоження на легких грунтах лущення рекомендується проводить неглибоко, на 5-6 см, а в зонах нестійкого та недостатнього зволоження - від 6-8 до 10-12 см, залежно від гранулометричного складу, ущільнення грунту і ступеня засміченості його багаторічними бур'янами. Дещо мільче (на 6-8 см) лущать поля, засмічені малорічними і глибше (на 10-12 см) - багаторічними бур'янами.

На відносно чистих полях через 15-20 днів після лущення при появі сходів і розеток бур'янів проводять рихлення чизельними знаряддями на 20-22 см.

На полях, засмічених коренепаростковими бур'янами, через 1,5-2 тижні після лущення дисковими знаряддями проводять мілкий (на 12 - 14 см) безполицевий обробіток лемішними лущильниками або плоскорізами які добре підрізають коріння бур'янів, чим виснажують їх, а потім вони заорюються на глибину не менше ніж 20-22 см, де згодом гинуть.

На ділянках, засмічених пирієм, необхідно застосовувати важкі дискові борони, які краще, ніж дискові лущильники, подрібнюють кореневища. Також високий ефект дає лущення запирієних полів спочатку лемішними лущильниками, а потім важкими дисковими боронами з наступною оранкою після появи сходів пирію. З метою провокації проростання насіння і підземних органів розмноження кореневищних бур'янів лемішні лущильники і дискові борони агрегатуються з кільчасто-шпоровими котками.

При оранці передплужники на плугах установлюють так, щоб вони підрізали грунт на 1-2 см глибше від лущення. За такого обробітку відрізки кореневищ бур'янів заробляються на дно борозни і піддаються "удушенню".

Оптимальними строками зяблевої оранки після дворазового лущення слід вважати для Полісся перші дві декади вересня, Лісостепу - другу половину вересня, Степу - першу декаду жовтня.

Після просапних культур завдяки глибокому основному обробітку, рихлення грунту в міжряддях після збирання попередника він залишається більше розпушеним і менш засміченим, ніж після стерньових культур.

Після збирання цукрових і кормових буряків, а також картоплі поле лущать дисковими лущильниками, а потім проводять безполицевий обробіток наявними знаряддями: важкими дисковими боронами, чизельними або протиерозійними культиваторами, плоскорізами, комбінованими агрегатами на глибину від 16-18 до 22 см. На Поліссі за умов високої культури землеробства після картоплі, кормових і цукрових буряків застосовують безполицеве рихлення на глибину 12-14 см.

При запізненні із збиранням урожаю картоплі й буряків проводять безполицевий обробіток без попереднього лущення.

Особливу проблему становить зяблевий обробіток грунту після кукурудзи і соняшнику. Збирання цих культур супроводжується значними витратами листостеблової маси, тому необхідно дискування проводити у двох напрямках важкими дисковими боронами на 10-12 см, а потім зяблеву оранку або безполицевий обробіток на 20-22 см.

Передпосівний обробіток. Основна мета передпосівного обробітку - створити посівний шар грунту із сприятливими умовами для проростання насіння, подальшого росту і розвитку культурних рослин. Ця система обробітку повинна вирішувати такі завдання: забезпечення оптимальної будови орного шару для найкращого поєднання водного, повітряного і теплового режимів грунту; активізацію мікробіологічної діяльності та утворення доступних поживних речовин для рослин; знищення бур'янів; захист грунту від водної і вітрової ерозії; загортання в грунт добрив, пестицидів, засобів хімічної меліорації; створення умов для якісної сівби, догляду за посівами і збирання врожаю.

Передпосівний обробіток забезпечує розпушування верхнього посівного шару і створення ущільненого вирівняного і вологого посівного ложа, щоб насіння розміщувалося на ньому і було прикрите розпушеним шаром грунту для кращого доступу до нього вологи, тепла й повітря. Він створює умови для прискореного проростання насіння бур'янів, проростки і сходи яких повинні бути знищені наступними обробітками. Щоб зменшити випаровування вологи і забезпечити рівномірне з'явлення сходів культурних рослин, необхідно поверхню грунту вирівняти. Вирівнювання грунту, крім того, створює кращі умови для збирання врожаю.

До параметрів високої якості проведеного передпосівного обробітку належать розпушений, повільно осідаючий дрібногрудочкуватий посівний шар, який зберігає вологу, забезпечує високу польову схожість насіння, створює сприятливий фітосані-тарний стан грунту. Він повинен бути чистим від бур'янів, мати оптимальне співвідношення вмісту води й повітря, достатню температуру і необхідний поживний режим для рослин відповідно до їхніх біологічних особливостей.

Передпосівний обробіток включає такі прийоми.

Ранньовеснянерозпушування грунту (закриття вологи). Грунт, якісно і своєчасно восени та рано навесні містить найбільшу кількість води, яку необхідно зберегти для вирощування ярих культур. Перший захід весняного обробітку грунту і спрямований на збереження цієї води.

Навесні при фізичній стиглості грунту його поверхню розпушують, щоб перешкодити надходженню води по капілярах знизу і зменшити її випаровування. Проводять розпушування під кутом до напрямку зяблевого обробітку вибірково, в міру поспівання грунту на окремих ділянках поля. Для цього використовують широкозахватні агрегати з гусеничними тракторами, після проходу яких не утворюються глибокі колії і менше ущільнюється грунт.

Затримка закриття вологи, особливо в посушливі роки, хоча б на один день призводить до великих втрат її з грунту і погіршує якість наступних обробітків та сівби ярих культур.

Вибір знарядь для першого розпушування залежить від стану поверхні, щільності й вологості грунту. На розпушених структурних і легких грунтах перший весняний обробіток проводять за допомогою легких борін або шлейфів, а на важких, глинистих, запливаючих грунтах використовують важкі зубові борони. Нещільну поверхню ріллі з виразною гребенистістю краще спочатку обробити шлейф-боронами, які вирівнюють грунт, розпушують і утворюють дрібніші грудочки, одночасно злегка ущільнюючи його, а грунт, що заплив, - важкими зубовими боронами.

Кількість слідів проходу борін залежить від стану поверхні й щільності будови грунту. Розпушений і вирівняний грунт боронують в один слід. У районах достатнього зволоження, якщо після першого боронування випали опади, тоді на важких грунтах через 1-2 дні його повторюють з таким розрахунком, щоб запобігти утворенню тріщин на поверхні.

На важких, перезволожених грунтах Полісся (дерново-підзолистих глейових), особливо за умов тривалої і холодної весни, для першого весняного обробітку застосовують дискові борони, протиерозійні культиватори КПЗ-3,8, КПЗ-6М, КР-4,5 "НогесЬ" або лемішні лущильники без полиць в агрегаті із зубовими боронами. На полях, засмічених пирієм, слід уникати весняного обробітку дисковими знаряддями, оскільки це призводить до поширення цього бур'яну.

У районах достатнього зволоження Лісостепу на сильно запливаючих і ущільнених грунтах перед шлейфуванням грунт розпушують культиваторами на глибину до 12 см з одночасним боронуванням. За посушливих умов і надмірно пухкого грунту слідом за шлейфуванням поле коткують кільчасто-шпоровими або кільчасто-зубчастими котками в агрегаті з райборінками.

По брилистій оранці, що спостерігається частіше в Степу, обов'язковий захід передпосівного обробітку - боронування в перші 1-2 дні польових робіт гусеничними тракторами в агрегаті з голчастими боронами БИГ-3А, пружинними БП-8, БП-12, БПМ-12, важкими зубовими БЗТС-1,0 у зчіпці з шлейфами ШБ-2,5 або зубовими боронами в два ряди (передній - важкі, задній - середні) під кутом 45-50° до напрямку оранки. Показником високоякісного обробітку є вирівняність поверхні поля й утворення розпушеного дрібно грудочкуватого шару глибиною 4-6 см, завдяки якому значно зменшується капілярне випаровування вологи.

За безполицевого обробітку в Степу навесні для закриття вологи грунт обробляють голчастими боронами БИГ-3А, робочі органи яких установлюють на режим най-інтенсивнішого розпушування, диски - в активне положення, а батареї - під кутом атаки 12-16°. Цим досягається вирівнювання поверхні, добре подрібнення і загортання стерні. Утворений мульчуючий шар забезпечує збереження вологи і не перешкоджає наступним обробіткам, сівбі та догляду за посівами.

Передпосівний обробіток забезпечує створення сприятливих умов для проростання насіння, а також повне знищення сходів бур'янів, що з'являються після ранньовесняного обробітку. Якісне розпушування грунту під час обробітку можливе тільки тоді, коли грунт "поспів" і не налипає на поверхню робочих органів. Обробіток фізично нестиглого грунту призводить до утворення брил і досягти високої якості робіт у цьому випадку не можна навіть при повторному обробітку. Для більшості культур передпосівну культивацію звичайно проводять на глибину проходу сошників сівалки, щоб насіння лягало на щільне і вологе ложе й закривалося пухким шаром грунту. За цих умов воно добре забезпечується необхідною для проростання вологою і повітрям, яке вільно надходить через пухкий верхній шар. Якщо глибина культивації більша за оптимальну, насіння лягає на розпушений грунт і до нього значно гірше надходить волога внаслідок переривання капілярного зв'язку. В цьому випадку проростання насіння і поява сходів залежать від погодних умов, зокрема випадання дощів у післяпосівний період. Найкраще знаряддя для передпосівної культивації - культиватор для суцільного обробітку із стрілчастими лапами (КПС-4).

Він рівномірно і неглибоко розпушує грунт, майже не перевертає його, знищує сходи бур'янів. Робочі органи культиватора розміщують з урахуванням перекриття задніми лапами проміжків між передніми. На важких грунтах в умовах достатнього зволоження кращі для передпосівного обробітку культиватори з розпушувальними лапами на жорстких стояках. Обробіток грунту культиваторами з пружинними лапами слід поєднувати з коткуванням і боронуванням. Подібна схема обробітку досягається комбінованими агрегатами РВК-3,6. На таких грунтах для передпосівної культивації можна застосовувати протиерозійні культиватори КПЗ-3,8.

Передпосівний обробіток більш зв'язних грунтів з брилистою поверхнею можна виконувати дисковими знаряддями. Для подрібнення брил треба застосовувати голчасті борони БИГ-3-А або фрезерні культиватори. Останні краще використовувати на перезволожених грунтах та за відсутності каміння.

Під ранні ярі зернові й зернобобові культури культивацію проводять один раз на глибину загортання насіння (5-6 і 7-8 см). На розпушених незабур'янених полях, особливо посушливої весни, замість культивацій під ці культури грунт можна обробляти агрегатом, що складається з двох рядів важких зубових борін.

Для вирівнювання поверхні ріллі й ущільнення дуже розпушеного грунту його коткують, а потім боронують райборінками. Це створює ущільнений прошарок на незначній глибині, сприяє зменшенню випаровування вологи. Передпосівне коткування грунту дає можливість провести високоякісну сівбу дрібнонасінних культур (багаторічних трав, льону), а також інших, що потребують неглибокого загортання. Воно зумовлює рівномірне загортання насіння, прискорює його набубнявіння і появу сходів, що забезпечує вищу врожайність культур.

Коткування частково нівелює помилки і порушення в передпосівному обробітку, які часто зумовлені конструктивними недоліками культиваторів. При цьому передпосівне коткування дещо ефективніше від післяпосівного. Цей захід обов'язковий у технології вирощування льону, проса, кормового люпину, а за посушливих умов як до сівби, так і після неї.

Під час передпосівного обробітку під ранні ярі культури важливо не допустити розриву між культивацією і сівбою. Інтервал між цими заходами можна допускати лише на перезволожених низинних грунтах для їх підсихання. Для кращого загортання насіння і для того, щоб краще було видно слід маркера, напрям культивації зміщують по відношенню до сівби на 6-8°. На еродованих землях обробіток проводять упоперек схилів або контурно. Іноді, коли грунт з осені добре розроблений і після ранньовесняного обробітку на його поверхні створюється пухкий шар, ранні колосові та деякі інші культури висівають безпосередньо після закриття вологи.

В окремі роки в Степу при значному дефіциті опадів взимку зоране восени поле навесні буває розпушеним, особливо на легких грунтах. У цьому разі на незабур'янених площах, де добрива внесли восени, ранні культури сіють слідом за боронуванням, а при застосуванні стерньових і пресових сівалок і без нього.

Творчо необхідно підходити і до весняного обробітку під пізні ярі культури (соняшник, кукурудзу, сою, квасолю, круп'яні тощо). Навесні поверхню вирівнюють вирівнювачами ВП-8, ВПН-5,6, а в разі коли грунт ущільнений, замулений, слід провести спочатку боронування важкими зубовими боронами, а потім вирівнювання. Далі грунт під ці культури культивують два-три рази - перший на 10-12 см, потім поступово зменшують глибину. Такий пошаровий обробіток забезпечує знищення сходів бур'янів і запобігає забур'яненню посівів. Глибину першої культивації збільшують до 14 см на важких грунтах і при засміченості поля коренепаростковими бур'янами. Останню передпосівну культивацію проводять на глибину загортання насіння культиваторами з підрізувальними лапами (КПС-4). Після першої глибокої культивації за посушливих умов поле коткують кільчасто-шпоровими котками. Під кукурудзу, соняшник і просо коткувати краще між першою та другою культиваціями.

Післяпосівний обробіток. Система післяпосівного обробітку грунту передбачає вирішення таких завдань: підтримання оптимальної будови орного шару, за якої забезпечується добрий контакт насіння з твердою фазою грунту і створюються сприятливі умови для його проростання і появи дружних повних сходів; зменшення непродуктивних втрат вологи; формування оптимальної густоти рослин; знищення грунтової кірки і сходів бур'янів; загортання в грунт добрив, пестицидів; створення і збереження певної форми поверхні грунту.

За строками виконання систему післяпосівного обробітку грунту поділяють на два періоди: досходовий - і післясходовий. До появи сходів проводять коткування і боронування, а після їх появи - боронування.

За посушливої погоди відразу після сівби для поліпшення контакту насіння з грунтом і прискорення появи сходів грунт коткують кільчасто-шпоровими котками типу ЗККШ-6А. На посівах зернових частіше застосовують середні, а на посівах зернобобових - легкі котки.

Коткування проводять одночасно із сівбою або відразу за нею. Цей захід особливо корисний, коли грунт розпушений і сухий. При ущільненні верхнього шару грунту поліпшується контакт його твердої фази з насінням, відновлюється капілярний підтік вологи до нього, що прискорює його набубнявіння, проростання і одержання більш дружних сходів. Після коткування створюються кращі умови для утворення й розвитку вторинної кореневої системи у злакових рослин. В ущільненому грунті молоде коріння краще вступає в контакт з твердою фазою грунту і за оптимальної щільності забезпечує рослину водою та елементами живлення, а також швидше набуває опорної функції для рослини. Але при надто щільному грунті проникнення коріння в грунт утруднюється, і воно деформується. За підвищеної вологості посівного шару, особливо на важких грунтах, коткування може завдати шкоди, оскільки після нього утворюється грунтова кірка, яка утруднює появу сходів культурних рослин, особливо тих, насіння яких виносить сім'ядолі на поверхню.

Досходове боронування зернових і зернобобових культур проводять через 4-5 днів після сівби, коли проростки культурних рослин мають довжину 1-1,5 см, тобто коли їхній розмір не перевищує довжини насіння і зуби борін не досягають глибини його загортання. Виконують досходове боронування упоперек сівби на глибину, меншу від глибини загортання насіння на 1-1,5 см, застосовуючи легкі та середні зубові борони. Грунтову кірку на посівах зернових руйнують ротаційними мотиками або голчастими боронами БИГ-3-А.

Післясходове боронування проводять для боротьби з бур'янами, поліпшення аерації грунту і руйнування грунтової кірки. Щоб запобігти пошкодженню культурних рослин робочими органами борін, посіви боронують, коли зернові культури утворили 3-4 листки і добре вкорінилися, а деякі бобові (горох, вика, чечевиця, чина) ще не утворили вусиків. Для меншого травмування культурних рослин посіви боронують упоперек рядків або по діагоналі. Боронувати необхідно тільки посіви з добре розвинутими рослинами і нормальною їхньою густотою. Не можна боронувати посіви при сильному вітрі, що піднімає в повітря дрібну масу грунту.



Схожі статті




Землеробство - Гудзь В. П. - 4.5.1. Обробіток грунту під ярі зернові, зернобобові і круп'яні культури

Предыдущая | Следующая