Землеробство - Гудзь В. П. - 4.1.4. Технологічні операції обробітку грунту
Вирощування сільськогосподарських культур забезпечується відповідним, з урахуванням біологічних особливостей кожної культури, комплексом послідовних технологічних операцій, під час проведення яких змінюються певні властивості грунту з метою більш повного задоволення потреб рослин у факторах життя.
Основні технологічні операції обробітку грунту: перевертання, розпушування (кришіння), перемішування, ущільнення, вирівнювання поверхні грунту, підрізування бур'янів, збереження на поверхні грунту стерні, створення мікрорельєфу.
Перевертання грунту - це взаємне переміщення шарів або горизонтів оброблюваного грунту у вертикальному напрямку. За цієї технологічної операції верхня частина оброблюваного шару переміщується вниз, а нижня - на поверхню. Перевертання скиби виконує такі важливі агротехнічні завдання, як загортання на відповідну глибину рослинних решток, дернини, органічних і мінеральних добрив, а також насіння бур'янів, збудників хвороб і шкідників сільськогосподарських культур. Як відомо, в орному шарі розвивається основна маса коріння сільськогосподарських культур. Під впливом комплексу заходів обробітоку, удобрення, зрошення тощо орний шар набуває ряд властивостей, які відрізняють його від більш глибоких шарів: у ньому міститься більше перегною, він має більшу біологічну активність. Від сівби до збирання врожаю сільськогосподарських культур під впливом ряду факторів (механічний обробіток грунту, атмосферні опади, добрива, діяльність мікроорганізмів) відбувається диференціація орного шару, завдяки чому, наприклад, верхня його частина порівняно з нижньою стає більш розпиленою і ущільненою. При перевертанні поліпшуються властивості скинутої на дно борозни верхньої частини орного шару. На чорноземних грунтах перевертанням залучається в обробіток підорний шар, який, як правило, має кращі фізичні властивості й менше засмічений насінням бур'янів. Таким чином, перевертання забезпечує утворення однорідного (гомогенного) орного шару. При цьому усувається диференціація за рівнем родючості і властивостями окремих частин його.
На дерново-підзолистих грунтах цією операцією залучається в орний шар менш родюча частина підзолистого горизонту, яка поступово окультурюється, тобто створюється глибший орний шар. Перевертання проводять також для зниження й усунення шкідливої дії на рослини закисних сполук на важких і надмірно зволожених грунтах.
Проте перевертання грунту не завжди корисне. За посушливих умов у весняно-літній період при переміщенні більш вологого шару на поверхню грунт швидко висихає. В районах, де діє вітрова ерозія, при повному загортанні післяжнивних решток втрачається не тільки волога, а й верхній родючий шар грунту внаслідок його видування. Про доцільність застосування цієї технологічної операції треба вирішувати з урахуванням погодних і грунтових умов, ступеня забур'яненості поля та властивостей вирощуваних культур.
Перевертання потрібно виконувати плугами, особливо ярусними, і полицевими лущильниками. Дискові знаряддя для цього менш придатні.
Розпушування (кришіння) змінює взаємне розміщення грунтових окремостей з метою збільшення об'єму і пористості грунту. Ступінь розпушення грунту визначається щільністю, твердістю та його будовою. При розпушуванні грунту утворюються більші пори, збільшується його некапілярна та зменшується капілярна пористість, внаслідок чого поліпшується аерація, водо - і повітропроникність, посилюється біологічна діяльність, стабілізується тепловий режим. Усе це сприяє поліпшенню мікробіологічної діяльності, особливо на важких грунтах, при достатньому й надмірному зволоженні й створює умови для підвищення продуктивності культур. Розпушування необхідне для знищення на поверхні грунту твердої кірки, яка заважає росту рослин і посилює втрати вологи грунту.
Кількість розпушувань залежить від кліматичних умов, типу грунту, ступеня й характеру засміченості посівів та біологічних особливостей культури.
У посушливих районах з чорноземними грунтами необхідно прагнути до підтримання дрібногрудочкуватого стану орного шару, який зумовлює щільнішу його будову. Навпаки, в районах нечорноземної смуги з достатнім зволоженням сприятливіші умови створюються крупногрудочкуватим станом орного шару і нещільною його будовою. Менш структурні дерново-підзолисті грунти осідають та ущільнюються швидше, ніж структурні чорноземи. Глинисті й важкосуглинкові грунти ущільнюються швидше і сильніше, ніж піщані та супіщані. Більш розпушеного грунту потребують просапні культури (картопля, коренеплоди, кукурудза, соняшник), середньої щільності - багаторічні трави і просо.
З часом під впливом опадів і маси грунту відбувається його самоущільнення, через що іноді доводиться повторювати розпушування.
Розпушування здійснюється плугами, полицевими лущильниками, чизелями, боронами, культиваторами, фрезами, ротаційними мотиками.
Розпушувати підорний шар без перевертання можна плугами з грунтопоглиблювачами, а також плугами з вирізними полицями.
Кришіння завжди супроводжується розпушуванням і тому здійснюється одними й тими самими знаряддями. Якість його залежить від гранулометричного складу, вологості, ступеня задернілості й окультуреності грунту, конструкції і швидкості руху знарядь обробітку. Важкі і задернілі грунти кришаться слабо, особливо за недостатнього зволоження.
Ущільнення - операція, за якої зближуються грудочки грунту, збільшується об'єм капілярної при істотному зменшенні некапілярної пористості. В результаті послаблюється дифузний механізм пересування води в грунті і посилюється капілярний. Вода по капілярах із нижніх шарів піднімається у верхні. У посівному шарі збільшується вологість грунту, поліпшується контакт насіння з твердою фазою грунту, внаслідок чого воно швидше проростає і більш дружно з'являються сходи рослин.
Для дрібнонасінних культур цю операцію проводять перед сівбою з метою запобігання глибокому загортанню насіння. Ущільнений грунт швидше прогрівається, що має особливо велике значення для північних районів, де через нестачу тепла можуть затримуватися проростання насіння та розвиток сходів сільськогосподарських культур. Ущільненням руйнуються брили і вирівнюється поверхня поля. Його також проводять проти осідання грунту після сівби озимих (коли грунт до сівби не встиг добре ущільнитися).
Ущільнення найчастіше необхідне на легких грунтах і на полях тільки що оброблених перед сівбою більшості культур, особливо в зоні недостатнього зволоження. Сприятливі умови для проростання насіння при цьому забезпечуються ущільненням усієї товщі орного шару з наступним розпушуванням посівного шару. Поєднання розпушеного верхнього і більш ущільненого нижнього прошарків у профілі орного шару призводить до скорочення втрат вологи з грунту. Ущільнення поверхні поля в Степу запобігає видуванню дрібних часток грунту при сильному вітрі.
Для ущільнення грунту застосовують котки з різною робочою поверхнею, діаметром і масою.
Перемішування зумовлюється необхідністю добитися однакових умов родючості грунту по всій глибині оброблюваного шару. Воно необхідне для рівномірного розподілу в грунті добрив і продуктів мінералізації органічних речовин. Перемішування усуває диференціацію грунту за родючістю, забезпечує створення однорідного орного шару і кращі умови для мінералізації органічних речовин і більш повного використання важкодоступних елементів живлення за рахунок активізації в оброблюваному шарі діяльності мікроорганізмів. Перемішування необхідне також при поглибленні орного шару, коли на поверхню виноситься частина менш родючого підорного шару
Грунту.
Перемішування грунту не допускається на ерозійно небезпечних землях, за необхідності створення ущільненого прошарку в профілі орного шару для зменшення випаровування вологи, при залишенні після обробітку стерні на поверхні грунту, а також при пошаровому і локальному внесенні добрив.
Перемішують грунт культиваторами, дисковими боронами і фрезами, частково плугами, чизелями та іншими розпушувальними знаряддями. Найкраще перемішують грунт фрезерні і роторні знаряддя.
Вирівнювання грунту - це усунення нерівностей на поверхні поля, яке супроводжується руйнуванням брил і великих грудок. Воно забезпечує зменшення втрат вологи, рівномірне загортання насіння і гербіцидів, якісне виконання робіт по догляду за посівами і збирання врожаю. Старанне вирівнювання поверхні грунту перед сівбою озимих культур дає змогу одержати дружні сходи й запобігає вимоканню посівів. В умовах зрошення вирівнювання поверхні грунту (планування) забезпечує рівномірний розподіл води. Вирівнювати поверхню поля треба починати під час загортання борозен після оранки.
Для вирівнювання грунту використовуються культиватори, борони, шлейфи-волокуші, легкі котки і спеціальні вирівнювачі, а на зрошуваних землях - грейдери, бульдозери, скрепери, планувальники-вирівнювачі, важкі волокуші.
Підрізання бур'янів, як правило, суміщають з виконанням таких технологічних операцій, як розпушування і перевертання грунту. Проте часто для знищення бур'янів і насамперед їх сходів спеціально застосовують такий захід обробітку, як культивацію, за якої найповніше підрізуються бур'яни, але грунт не перевертається і якнайменше розпушується. Для цього використовують культиватори із стрілчастими плоскорізальними лапами, а також з ножеподібними та штанговими робочими органами.
Для боротьби з багаторічними кореневищними і коренепаростковими бур'янами застосовують розрізання на дрібні відрізки їх підземних органів за допомогою лущильників або дискових борін.
Створення мікрорельєфу шляхом нарізання борозен, гребенів і гряд проводять в районах надмірного зволоження для відведення води, регулювання повітряного, теплового і поживного режимів грунту та захисту його від водної ерозії. Ця технологічна операція передбачає збільшення товщини орного шару, поліпшення газообміну грунтового і атмосферного повітря, а також посилення прогрівання грунту.
За даними І. Б. Ревута (1972), температура в гребенях дерново-підзолистого грунту підвищується в середньому в 10-сантиметровому шарі на 2-3° порівняно з рівною поверхнею. Разом з тим гребені дають можливість утримувати грунт у розпушеному стані протягом усього літа, що дуже важливо на важких грунтах нечорноземної зони для таких вибагливих культур, як кормові коренеплоди, більшості овочевих, деяких силосних культур та ін.
Для виконання цієї операції використовують підгортаючі, борозноутворювачі, спеціальні плуги, грядкоутворювачі.
Схожі статті
-
Землеробство - Гудзь В. П. - 1.2.5. Тепловий режим грунту
Тепло як джерело енергії необхідне для росту та розвитку рослин, для мікроорганізмів, які населяють грунт, синтезу органічних речовин у листках,...
-
Землеробство - Гудзь В. П. - 3.1.3. Вплив сівозміни на вміст органічної речовини в грунті
Здатність грунту створювати необхідні умови для розвитку сільськогосподарських культур та формування високих урожаїв нерозривно пов'язана із запасами в...
-
Землеробство - Гудзь В. П. - 1.2.4. Повітряний режим грунту
Серед умов родючості грунту повітря має велике значення. Грунт містить повітря, яке проникає з атмосфери, а також гази, що утворюються в грунті внаслідок...
-
1.2.1. Родючість грунту, його відтворення й оптимізація умов життя рослин Порівняно з іншими засобами виробництва земля має ряд особливостей, які...
-
Землеробство - Гудзь В. П. - 2.6.1. Агротехнічні заходи
2.6.1. Агротехнічні заходи В умовах сучасного інтенсивного землеробства поступово зростають обсяги виробництва сільськогосподарської продукції. Разом з...
-
2.6.1. Агротехнічні заходи В умовах сучасного інтенсивного землеробства поступово зростають обсяги виробництва сільськогосподарської продукції. Разом з...
-
2.5.1. Визначення потенційної засміченості полів (облік засміченості грунту насінням бур'янів) Потенційною засміченістю полів називають кількість насіння...
-
2.5.1. Визначення потенційної засміченості полів (облік засміченості грунту насінням бур'янів) Потенційною засміченістю полів називають кількість насіння...
-
Землеробство - Гудзь В. П. - 4.1.3. Технологічні (фізико-механічні) властивості грунту
Технологічні властивості грунту істотно впливають на якісь його обробітку, оскільки вони визначають ступінь перевертання, кришіння, розпушування,...
-
Землеробство - Гудзь В. П. - 4.1.1. Поняття, значення і завдання обробітку грунту
4.1. Наукові основи механічного обробітку грунту 4.1.1. Поняття, значення і завдання обробітку грунту Раціональна система обробітку грунту завжди була і...
-
Землеробство - Гудзь В. П. - 4.1. Наукові основи механічного обробітку грунту
4.1. Наукові основи механічного обробітку грунту 4.1.1. Поняття, значення і завдання обробітку грунту Раціональна система обробітку грунту завжди була і...
-
Землеробство - Гудзь В. П. - 4. МЕХАНІЧНИЙ ОБРОБІТОК ГРУНТУ
4.1. Наукові основи механічного обробітку грунту 4.1.1. Поняття, значення і завдання обробітку грунту Раціональна система обробітку грунту завжди була і...
-
Землеробство - Гудзь В. П. - 1.2.3. Водний режим грунту та його регулювання
Грунтова вода має велике значення як для життєдіяльності рослин і мікроорганізмів, так і для багатьох фізичних і хімічних процесів у грунті. В рослинному...
-
Землеробство - Гудзь В. П. - 1.2.2. Світловий режим
Світло має велике значення в житті рослин. Під його впливом у рослинах відбувається фотосинтез, завдяки чому рослина створює органічні речовини, а в...
-
Землеробство - Гудзь В. П. - 3.1.4. Вплив сівозміни на вміст поживних речовин у грунті
У сівозміні значно краще, ніж при беззмінній культурі, складаються умови живлення рослин. Це зумовлено рядом причин. Різні культури засвоюють поживні...
-
Землеробство - Гудзь В. П. - 3.3.9. Проектування, впровадження і освоєння сівозмін
Залежно від набору культур спеціальні сівозміни дуже різняться між собою. Нижче будуть наведені приклади двох відмін спеціальних сівозмін - коноплярських...
-
Землеробство - Гудзь В. П. - Проектування і впровадження сівозмін
Залежно від набору культур спеціальні сівозміни дуже різняться між собою. Нижче будуть наведені приклади двох відмін спеціальних сівозмін - коноплярських...
-
Землеробство - Гудзь В. П. - 3.3.8. Спеціальний сівозміни
Залежно від набору культур спеціальні сівозміни дуже різняться між собою. Нижче будуть наведені приклади двох відмін спеціальних сівозмін - коноплярських...
-
Землеробство - Гудзь В. П. - 4.1.2. Розвиток та сучасний стан наукових основ обробітку грунту
Землеробство зародилося багато тисяч років тому і почалося з того часу, коли первісна людина усвідомила необхідність готувати грунт для посіву насіння...
-
Для аналізу відбирають середній зразок масою 1 кг від партії добрива, що не перевищує 1000 т для підстилкового гною або 5000 т для безпідстилкового...
-
Землеробство - Гудзь В. П. - 3.2.6. Соняшник у сівозмінах
Льон-довгунець - провідна технічна культура на Поліссі. У польових сівозмінах господарств він в недалекому минулому займав 10% площі, а в структурі...
-
Землеробство - Гудзь В. П. - 3.2.5. Льон у сівозмінах
Льон-довгунець - провідна технічна культура на Поліссі. У польових сівозмінах господарств він в недалекому минулому займав 10% площі, а в структурі...
-
Землеробство - Гудзь В. П. - 3.1.6. Біологічні причини чергування культур
В умовах інтенсифікації землеробства значення правильного чергування культур у сівозміні в оптимізації санітарного стану грунту значно зростає. Заселені...
-
Землеробство - Гудзь В. П. - 3.1.5. Фізичні причини чергування культур
У землеробстві при вирощуванні будь-якої культури відбуваються два протилежні і в той же час взаємозв'язані процеси: з одного боку, синтез і...
-
Землеробство - Гудзь В. П. - 2.5.3. Визначення фактичної забур'яненості посівів
Для аналізу відбирають середній зразок масою 1 кг від партії добрива, що не перевищує 1000 т для підстилкового гною або 5000 т для безпідстилкового...
-
Землеробство - Гудзь В. П. - 1.2. Шляхи регулювання факторів життя сільськогосподарських культур
1.2.1. Родючість грунту, його відтворення й оптимізація умов життя рослин Порівняно з іншими засобами виробництва земля має ряд особливостей, які...
-
Землеробство - Гудзь В. П. - 3.1. Наукові основи сівозмін
Підвищення культури землеробства передбачає впровадження у виробництво заходів, що становлять науково обгрунтовану його систему. Серед них важливе...
-
Землеробство - Гудзь В. П. - 3.2.2. Озимі зернові у сівозмінах
Полісся. У цій зоні високі й сталі врожаї озимі жито та пшениця забезпечують при розміщенні їх після зайнятих парів, багаторічних трав та льону, причому...
-
Землеробство - Гудзь В. П. - 3. СІВОЗМІНИ В ЗЕМЛЕРОБСТВІ УКРАЇНИ
Підвищення культури землеробства передбачає впровадження у виробництво заходів, що становлять науково обгрунтовану його систему. Серед них важливе...
-
Землеробство - Гудзь В. П. - 3.2.11. Сорго в сівозмінах
Сорго вирощують на зерно, силос, зелений корм. Основними областями, де його сіють є Луганська, Донецька, Запорізька, Херсонська, Миколаївська, південні...
Землеробство - Гудзь В. П. - 4.1.4. Технологічні операції обробітку грунту