Землеробство - Гудзь В. П. - 3.2.4. Зернобобові культури в сівозмінах
Полісся. Універсальність кормового люпину - можливість використовувати на зелене добриво, зелений корм, силос, у вигляді зернофуражу і практично тваринам всіх видів, вирощувати в чистому вигляді та в сумішках з вівсом, підсівати в зріджені посіви жита, застосовувати для післяжнивних і післяукісних посівів - сприяла тому, що в недалекому минулому в структурі кормових культур Полісся йому віддавали перевагу, особливо на легких грунтах і грунтах з кислою реакцією, де багаторічні трави були малопродуктивні.
За впливом на родючість грунту люпин, навіть при заорюванні його врожаю на зелене добриво, поступається високоврожайним багаторічним травам, а за продуктивністю нерідко їх перевищує.
Реабілітація люпину вимагає впровадження сівозмін, у яких він повертається на те саме поле не раніше як через сім-вісім років, та створення стійких проти фузаріозу сортів.
У сівозмінах Полісся горох доцільно сіяти на більш родючих грунтах. Він є добрим попередником озимих, універсальніший, ніж люпин білий кормовий, крім того, при збиранні на зерно продуктивніший, ніж люпин жовтий.
Кормові боби розміщують після просапних культур (картоплі, цукрових буряків, кукурудзи), під які вносили органічні добрива. Але, як вважає С. Бачевський (1987), зернобобові, в тому числі й кормові боби, у сівозміні треба вирощувати після озимих або ярих зернових, а найкраще - після озимої пшениці, жита, вівса, які висівалися після кукурудзи.
Насамперед кормові боби не слід вирощувати на піщаних грунтах, оскільки тут вони дають низькі врожаї зеленої маси і практично не утворюють насіння. Насінні посіви треба розміщувати на більш зв'язних і окультурених супіщаних грунтах, де можна одержувати сталі врожаї навіть у посушливі роки.
Для кормових бобів придатні високородючі грунти з глибиною орного шару не менше 25 см, достатньо забезпечені вологою. Коренева система їх сильно розвинута і глибоко проникає в грунт, тому вони погано ростуть на перезволожених ділянках, де грунтові води розміщуються на глибині не більше ніж 1 м. Ця культура також не переносить кислих і засолених грунтів. Високі врожаї кормових бобів на грунтах з підвищеною кислотністю можна одержувати тільки при вапнуванні.
Високі і сталі врожаї кормових бобів одержують на родючих, з оптимальною вологістю дерново-карбонатних і дерново-підзолистих грунтах, а також на добре окультурених важких, особливо середньоважких суглинкових з нейтральною реакцією (рН 6-7). За достатньої вологозабезпеченості боби також вирощують на супіщаних грунтах. Дуже погано вони ростуть на піщаних грунтах.
Боби можна вирощувати після ярих зернових культур, якщо грунт не засмічений багаторічними бур'янами, особливо пирієм. Бур'яни сильно пригнічують рослини бобів, сприяють поширенню нематод, які знищують кореневі бульбочки, що призводить до значних втрат урожаю.
За придатністю попередники кормових бобів поділяють на три групи: добре придатні - озимий ячмінь, озима пшениця, кукурудза; середньопридатні - картопля, кормові культури, буряки; непридатні - жито, овес, бобові (В. П. Будвітене, А. А. Будвітене, 1989).
Овес і жито, за даними цих вчених, є поганими попередниками кормових бобів, оскільки пошкоджуються стебловою нематодою, яка уражує і боби. Щоб уникати масового пошкодження посівів шкідниками, кормові боби треба розміщувати на відстані не менше ніж 500 м від інших зернобобових і багаторічних бобових трав. Повертати цю культуру на попереднє місце вирощування можна не раніше, ніж через три-чотири і навіть п'ять-шість років.
Лісостеп. У районах достатнього і нестійкого зволоження високі та сталі врожаї гороху одержують, коли розміщують його після кукурудзи, цукрових буряків та озимої пшениці.
Слід зазначити, що у виробничих умовах горох після кукурудзи більше засмічується, особливо осотом. Внаслідок цього значно засмічуються наступні після нього культури - озима пшениця і цукрові буряки, що утримує впровадження інтенсивної технології їх вирощування, зменшує урожай зерна та коренеплодів. Тому тут горох треба розміщувати насамперед після цукрових буряків.
У районах недостатнього зволоження зниження врожаю гороху після цукрових буряків більше, ніж у районах з нестійким зволоженням. Враховуючи це, при розміщенні гороху перевагу треба віддавати таким попередникам, як кукурудза на зерно і силос та озима пшениця.
Типові десятипільні зернопросапні сівозміни з двома полями цукрових буряків недоцільно насичувати зерновими культурами від 60 до 70% і замінювати горохом багаторічні трави на один укіс, бо при цьому значно зменшується продуктивність цукрових буряків.
У типовій десятипільній зернопросаній сівозміні з одним полем цукрових буряків, якщо необхідно, можна збільшувати площі зернових до 70%, замінивши багаторічні трави горохом (озимої пшениці без повторного посіву 40%, гороху 20, кукурудзи або ячменю 10%) і навіть до 80% (озимої пшениці 30%, гороху 20, кукурудзи та ячменю 30%) без істотного зниження врожаїв культур. Чергування сільськогосподарських культур у сівозмінах при цьому таке: за першого випадку: 1) горох; 2) озима пшениця; 3) кукурудза на зерно; 4) однорічні трави на зелений корм та сіно; 5) озима пшениця; 6) цукрові буряки; 7) горох; 8) озима пшениця; 9) кукурудза на зелений корм і силос; 10) озима пшениця; за другого випадку: 1) однорічні трави на зелений корм і сіно; 2) озима пшениця; 3) цукрові буряки; 4) кукурудза на зерно; 5) горох; 6) озима пшениця; 7) кукурудза на зерно; 8) горох; 9) озима пшениця; 10) ячмінь.
Сою в сівозмінах розміщують, по можливості, на чистих від бур'янів полях. Вона дуже вибаглива до попередників. Найпридатніші озимі (пшениця, жито, ячмінь) та ярі зернові, а також кукурудза на зелений корм і силос, після збирання яких залишається достатньо часу для ретельного пошарового обробітку грунту з метою очищення поля від бур'янів. Слід уникати розміщення сої після бобових культур і соняшнику, а також кукурудзи, під яку вносили гербіциди триазинової групи. Незадовільним попередником сої є і суданська трава.
Під насінники вики ярої кращі попередники - озимі зернові й просапні культури. На достатньо родючих грунтах з вмістом рухомих форм фосфору і калію 10-15 мг на 100 г грунту і 3-4% гумусу задовільні попередники - яра пшениця, ячмінь, овес. Проте вику яру можна висівати не раніше як на другий або третій рік після внесення гною. Інакше можливий надмірний розвиток вегетативної маси вики і помітна затримка достигання насіння. З цієї причини не рекомендовано розміщувати посіви на понижених ділянках, бо за надмірної вологості вони взагалі не утворять насіння.
Повторно на одному місці сіяти вику на насіння можна не раніше, як через три-чотири роки, інакше посіви сильно уражуються хворобами. Недопустиме також розміщення її після багаторічних бобових і злакових трав. Слід дотримуватися просторової ізоляції її посівів від полів інших зернобобових культур та бобових трав, які мають спільних з викою шкідників, розміщуючи насінні посіви не ближче 500 м від них.
Кращими попередниками ярої вики на зелену масу є озимі й просапні культури, під які вносили органічні добрива. На родючих грунтах її можна розміщувати і після ярих зернових культур.
Яру вику на зелену масу, як правило, висівають у паровому полі як парозаймаючу культуру в сумішці з вівсом, а також після збирання озимих культур на зелену масу.
Озиму вику на насіння висівають у паровому полі, а також після ранніх зернових, просапних і кормових культур. Насінні посіви її не рекомендується розміщувати поряд з іншими бобовими культурами, бо бульбочкові довгоносики, що зимують на них, весною перелітають на сходи вики і пошкоджують їх, а личинки поїдають бульбочки.
Попередниками озимої вики в сумішці з житом на зелену масу можуть бути удобрений пар, рання картопля та інші ранні культури, під які вносили органічні добрива.
Квасоля вибаглива до родючості грунту і високі врожаї формує при розміщенні на добре оструктурених суглинкових чорноземах. Малопридатні для неї сірі лісові грунти. Високі врожаї квасолі одержують лише на чистих від бур'янів полях. Кращими попередниками для неї є озимі колосові (пшениця, ячмінь), дещо гіршими - ярий ячмінь і овес, а також кукурудза на силос і зерно. Не слід розміщувати квасолю після соняшнику і повторно висівати її на одному полі, що призводить до посилення ураження хворобами і значного зниження врожаю. Встановлено, що сіяти цю культуру на тому самому полі, а також після гороху, сої, бобів і сочевиці можна не раніше, як через п'ять-шість років.
Квасоля збагачує грунт на азот і залишає після себе чисте від бур'янів поле, яке можна використовувати під озиму пшеницю, ячмінь.
Степ. Кращими попередниками для гороху і чини є озимі зернові, кукурудза, картопля, а також ярі зернові культури після озимих. Добрий попередник гороху в Північному Степу - цукрові буряки.
Треба мати на увазі, що в посушливі роки після цукрових буряків більше знижується врожай гороху, проте значно менше, ніж зерна кукурудзи після цього попередника. Це свідчить про доцільність розміщення після буряків насамперед гороху.
Дослідження Розівської дослідної станції показують, що і в південно-східній частині Степу можна іноді розміщувати горох і після соняшнику.
Горох і чину, які потребують багато води і невисоких температур повітря, особливо під час цвітіння, треба розміщувати переважно в північних і західних районах Степу.
У господарствах північної частини Степу, які мають у структурі посівної площі типової десятипільної сівозміни 70% і більше зернових культур та спеціалізуються на виробництві свинини, частку зернобобових можна збільшувати й до 30%, урожай вирощуваних культур у сівозміні при цьому не зменшується. На півдні зони, у зв'язку з більшою посушливістю клімату, насичення сівозмін зернобобовими має бути значно меншим.
Схожі статті
-
Землеробство - Гудзь В. П. - 3.2.3. Ярі зернові та круп'яні культури в сівозмінах
Полісся. Значні площі орних земель у цій зоні займають ярі зернові - ячмінь та овес. Вони є головними зернофуражними культурами і добре доповнюють одна...
-
Землеробство - Гудзь В. П. - 3.2.2. Озимі зернові у сівозмінах
Полісся. У цій зоні високі й сталі врожаї озимі жито та пшениця забезпечують при розміщенні їх після зайнятих парів, багаторічних трав та льону, причому...
-
Землеробство - Гудзь В. П. - 3.1.2. Беззмінні посіви сільськогосподарських культур
При повторному й беззмінному вирощуванні продуктивність сільськогосподарських культур зменшується, що засвідчують численні тривалі досліди. Так, на...
-
Землеробство - Гудзь В. П. - 3.1.6. Біологічні причини чергування культур
В умовах інтенсифікації землеробства значення правильного чергування культур у сівозміні в оптимізації санітарного стану грунту значно зростає. Заселені...
-
Землеробство - Гудзь В. П. - 3.2. Розміщення парів і польових культур у сівозмінах
3.2.1. Чорний пар у сівозмінах У Степу урожайність сільськогосподарських культур в основному залежить від забезпечення їх вологою, оскільки водний режим...
-
Землеробство - Гудзь В. П. - 3.1. Наукові основи сівозмін
Підвищення культури землеробства передбачає впровадження у виробництво заходів, що становлять науково обгрунтовану його систему. Серед них важливе...
-
Землеробство - Гудзь В. П. - 3.2.1. Чорний пар у сівозмінах
3.2.1. Чорний пар у сівозмінах У Степу урожайність сільськогосподарських культур в основному залежить від забезпечення їх вологою, оскільки водний режим...
-
Землеробство - Гудзь В. П. - 3. СІВОЗМІНИ В ЗЕМЛЕРОБСТВІ УКРАЇНИ
Підвищення культури землеробства передбачає впровадження у виробництво заходів, що становлять науково обгрунтовану його систему. Серед них важливе...
-
Землеробство - Гудзь В. П. - 3.1.5. Фізичні причини чергування культур
У землеробстві при вирощуванні будь-якої культури відбуваються два протилежні і в той же час взаємозв'язані процеси: з одного боку, синтез і...
-
Землеробство - Гудзь В. П. - 2.2. Шкода від бур'янів
Висока забур'яненість сільськогосподарських угідь пояснюється здатністю бур'янів легко адаптуватися до умов навколишнього середовища. На підставі...
-
Землеробство - Гудзь В. П. - 3.1.4. Вплив сівозміни на вміст поживних речовин у грунті
У сівозміні значно краще, ніж при беззмінній культурі, складаються умови живлення рослин. Це зумовлено рядом причин. Різні культури засвоюють поживні...
-
Землеробство - Гудзь В. П. - 2.6.1. Агротехнічні заходи
2.6.1. Агротехнічні заходи В умовах сучасного інтенсивного землеробства поступово зростають обсяги виробництва сільськогосподарської продукції. Разом з...
-
2.6.1. Агротехнічні заходи В умовах сучасного інтенсивного землеробства поступово зростають обсяги виробництва сільськогосподарської продукції. Разом з...
-
Землеробство - Гудзь В. П. - 1.2.2. Світловий режим
Світло має велике значення в житті рослин. Під його впливом у рослинах відбувається фотосинтез, завдяки чому рослина створює органічні речовини, а в...
-
Землеробство - Гудзь В. П. - 1.2.3. Водний режим грунту та його регулювання
Грунтова вода має велике значення як для життєдіяльності рослин і мікроорганізмів, так і для багатьох фізичних і хімічних процесів у грунті. В рослинному...
-
Землеробство - Гудзь В. П. - 1.2. Шляхи регулювання факторів життя сільськогосподарських культур
1.2.1. Родючість грунту, його відтворення й оптимізація умов життя рослин Порівняно з іншими засобами виробництва земля має ряд особливостей, які...
-
2.5.1. Визначення потенційної засміченості полів (облік засміченості грунту насінням бур'янів) Потенційною засміченістю полів називають кількість насіння...
-
Землеробство - Гудзь В. П. - 3.1.1. Розвиток наукових основ чергування сільськогосподарських культур
Необхідність чергування культур була давно встановлена практикою, але вона не мала достатнього обгрунтування. Ще стародавній римський діяч Колумелла...
-
Землеробство - Гудзь В. П. - 2.3. Біологічні особливості бур'янів
Однією з найхарактерніших біологічних особливостей багатьох бур'янів є їх надзвичайно велика плодючість та здатність до посиленого вегетативного...
-
1.2.1. Родючість грунту, його відтворення й оптимізація умов життя рослин Порівняно з іншими засобами виробництва земля має ряд особливостей, які...
-
Пестициди як біологічно активні речовини часто мають негативний вплив на навколишнє середовище. Невідмінною умовою захисту довкілля є бездоганне...
-
Землеробство - Гудзь В. П. - 1.2.5. Тепловий режим грунту
Тепло як джерело енергії необхідне для росту та розвитку рослин, для мікроорганізмів, які населяють грунт, синтезу органічних речовин у листках,...
-
Землеробство - Гудзь В. П. - 1.2.4. Повітряний режим грунту
Серед умов родючості грунту повітря має велике значення. Грунт містить повітря, яке проникає з атмосфери, а також гази, що утворюються в грунті внаслідок...
-
Землеробство - Гудзь В. П. - 2.5.3. Визначення фактичної забур'яненості посівів
Для аналізу відбирають середній зразок масою 1 кг від партії добрива, що не перевищує 1000 т для підстилкового гною або 5000 т для безпідстилкового...
-
Для аналізу відбирають середній зразок масою 1 кг від партії добрива, що не перевищує 1000 т для підстилкового гною або 5000 т для безпідстилкового...
-
2.5.1. Визначення потенційної засміченості полів (облік засміченості грунту насінням бур'янів) Потенційною засміченістю полів називають кількість насіння...
-
Землеробство - Гудзь В. П. - 3.1.3. Вплив сівозміни на вміст органічної речовини в грунті
Здатність грунту створювати необхідні умови для розвитку сільськогосподарських культур та формування високих урожаїв нерозривно пов'язана із запасами в...
-
Землеробство - Гудзь В. П. - ВСТУП
Наука в розвитку сільськогосподарського виробництва має особливо важливе значення. Це зумовлено багатьма причинами і насамперед багатогранністю і...
-
Землеробство - Гудзь В. П. - 2.4. Класифікація бур'янів
Відповідно до єдиної ботанічної класифікації бур'яни належать до певних класів, порядків, родин, видів та підвидів. Поділ на класи одно - і...
-
Землеробство - Гудзь В. П. - 2. БУР'ЯНИ ТА ЗАХОДИ ЗАХИСТУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР ВІД НИХ
2.1. Поняття про бур'яни та їх походження Історія землеробства налічує близько 14-15 тисячоліть. Уже з початку виникнення землеробства рослинність була...
Землеробство - Гудзь В. П. - 3.2.4. Зернобобові культури в сівозмінах