Землеробство - Гудзь В. П. - 4.1.3. Технологічні (фізико-механічні) властивості грунту
Технологічні властивості грунту істотно впливають на якісь його обробітку, оскільки вони визначають ступінь перевертання, кришіння, розпушування, перемішування та ущільнення грунту. До технологічних властивостей грунту належать зв'язність, пластичність, липкість і фізична спілість.
Зв'язність грунту - це здатність його протистояти дії механічного обробітку, тобто розриваючому зусиллю, роздавлюванню і роз'єднанню. Зв'язність грунту залежить від гранулометричного складу, вологості і солонцюватості. Найбільшу зв'язність мають важкі грунти і солонцюваті за найменшої вологості. Вони погано кришаться, але при зволоженні до оптимальної величини кришіння зростає. Подальше зволоження таких грунтів призводить до збільшення пластичності та липкості, внаслідок чого грунт погано кришиться і прилипає до знарядь. Найменшу зв'язність мають піщані грунти.
Пластичність - здатність грунту в зволоженому стані змінювати і зберігати набуту при обробітку знаряддями форму без розпадання на дрібні грудочки. Пластичність характерна часткам грунту діаметром менше ніж 0,002 мм, тому вона властива лише глинистим та суглинковим грунтам і частково супіщаним. Вона зовсім відсутня на піщаних грунтах.
Прилипання - це здатність грунту у вологому стані прилипати до робочих органів грунтооброблювальних знарядь. Воно виявляється тоді, коли зчеплення між грунтовими частками менше, ніж між грунтом і робочими органами знарядь. Прилипання залежить від гранулометричного та хімічного складу, структурного стану і вологості грунту. Глинисті та безструктурні грунти сильніше прилипають, ніж структурні або легкі за гранулометричним складом. З підвищенням вологості до певної межі прилипання збільшується, потім зменшується, оскільки порушується зчеплення між частками грунту. В структурних чорноземах, наприклад, прилипання починає проявлятися в межах 60-80% ПВ. Безструктурні грунти починають прилипати при більш низькій вологості (40-50% ПВ).
Прилипання вимірюється зусиллям (г), необхідним для вертикального відриву від грунту або горизонтального зсуву (з полиці) грунту, що прилип. При обробітку грунту прилипання відіграє негативну роль, спричинюючи залипання робочих органів, збільшуючи тяговий опір і знижуючи якість технологічних операцій. При обробітку сухих і перезволожених грунтів важкого гранулометричного складу (глинистих і суглинкових) руйнується їхня структура. Тому дуже важливо дотримуватися оптимального строку обробітку, бо ці грунти можна обробляти при вузькому інтервалі оптимальної вологості, при більш низьких показниках зв'язності й пластичності.
Зовсім інші властивості мають грунти легкого гранулометричного складу (піщані й супіщані). В сухому стані у них відсутня зв'язність. Зволоження їх призводять до деякого зростання зв'язності за рахунок водних плівок на поверхні часток, але при подальшому збільшенні вологості зв'язність зменшується. У легких грунтах пластичність майже відсутня, тому їх можна обробляти у більш широкому діапазоні вологості.
Фізична стиглість - це певний інтервал вологості грунту, за якого він при обробітку без великих зусиль добре кришиться і не прилипає до грунтооброблювальних знарядь. Обробіток стиглого грунту дає змогу одержувати найкращу якість обробітку при найменших тягових зусиллях.
Встановлено, що агротехнічно допустимий інтервал вологості фізично стиглих чорноземів становить 15-24% маси абсолютно сухого грунту, середньосуглинково-го дерново-підзолистого грунту - 12-21%, сірого лісового - 15-23 і каштанового - 13-23%, а високоякісного обробітку цих грунтів при найменших тягових зусиллях досягають відповідно при 15-18,15-18, 17-18 і 14-16%.
При оранці нестиглого перезволоженого важкого грунту досягти доброго кришіння неможливо - скиба замазується і швидко висихає. Підготовка такого грунту до сівби потребує багаторазових обробітків, щоб розпушити верхній шар. Грунт при цьому розпилюється, а в разі випадання дощів утворюється грунтова кірка. Такий грунт за недостатнього зволоження також не можна якісно обробити, оскільки при оранці на поверхню виносяться великі брили, які необхідно розкришити наступними багаторазовими обробітками. У цих випадках грунт також розпилюється, а при випаданні дощів утворюється грунтова кірка.
Зменшення вологості нижче від оптимальної призводить до погіршення кришіння і збільшення виходу крупної фракції грунту.
Добре оструктурені грунти з високим вмістом гумусу і кальцію у грунтовому вбирному комплексі мають ширший інтервал оптимальної вологості для якісного обробітку. Це має велике практичне значення, оскільки різні грунти поспівають неоднаково. Так, навесні піщані й супіщані грунти поспівають на 5-7 днів раніше, ніж суглинкові, і на 7-10 днів раніше, ніж глинисті.
У глинистих грунтів фізична стиглість знаходиться в досить вузькому
Інтервалі вологості (50-65% ПВ). У більш легких грунтах (суглинкових і супіщаних) цей інтервал значно ширший - 40-70% ПВ. Сірі лісові й дерново-підзолисті грунти, на відміну від чорноземів, мають більш вузький інтервал оптимальної вологості для обробітку внаслідок невисокого вмісту гумусу і незадовільного структурного стану. Тому весняний обробіток таких грунтів необхідно проводити в досить стислі строки, бо запізнення з ним призводить до різкого погіршення технологічних властивостей грунту.
Від вологості грунту залежать строки його обробітку, вибір знарядь і швидкість їх руху. Так, для фрези і пружинного культиватора інтервал фізичної стиглості ширший, ніж, наприклад, для дискових знарядь і культиваторів, обладнаних стрілчастими лапами. Із збільшенням швидкості руху грунтообробного агрегату інтервал оптимальної вологості зростає. Отже, чим вища швидкість обробітку грунту, тим при більшій вологості можна його обробляти, в зв'язку з чим раніше розпочинати польові роботи весною і після випадання опадів у літньо-осінній період. Це дозволяє краще витримувати оптимальні строки, підвищити продуктивність праці та зменшити потребу в машинах і знаряддях.
Слід зазначити, що від вологості грунту, за якою проводять обробіток, залежить і структурний його стан. Коли обробляють стиглий грунт, то в ньому буде найбільше агрономічно цінних агрегатів діаметром від 0,5 до 10 мм і найменше пилу та брил.
У виробничій діяльності необхідно враховувати, що стиглість грунту на кожному полі настає неодночасно, тому розпушення поверхні грунту проводять спочатку вибірково в міру підсихання окремих ділянок. Крім того, необхідно пам'ятати, що грунт на південному схилі поспіває на декілька днів раніше, ніж на західному, а тим більше на північному.
Схожі статті
-
Землеробство - Гудзь В. П. - 4. МЕХАНІЧНИЙ ОБРОБІТОК ГРУНТУ
4.1. Наукові основи механічного обробітку грунту 4.1.1. Поняття, значення і завдання обробітку грунту Раціональна система обробітку грунту завжди була і...
-
Землеробство - Гудзь В. П. - 4.1.1. Поняття, значення і завдання обробітку грунту
4.1. Наукові основи механічного обробітку грунту 4.1.1. Поняття, значення і завдання обробітку грунту Раціональна система обробітку грунту завжди була і...
-
Землеробство - Гудзь В. П. - 4.1. Наукові основи механічного обробітку грунту
4.1. Наукові основи механічного обробітку грунту 4.1.1. Поняття, значення і завдання обробітку грунту Раціональна система обробітку грунту завжди була і...
-
1.2.1. Родючість грунту, його відтворення й оптимізація умов життя рослин Порівняно з іншими засобами виробництва земля має ряд особливостей, які...
-
Землеробство - Гудзь В. П. - 3.1.3. Вплив сівозміни на вміст органічної речовини в грунті
Здатність грунту створювати необхідні умови для розвитку сільськогосподарських культур та формування високих урожаїв нерозривно пов'язана із запасами в...
-
Землеробство - Гудзь В. П. - 1.2.5. Тепловий режим грунту
Тепло як джерело енергії необхідне для росту та розвитку рослин, для мікроорганізмів, які населяють грунт, синтезу органічних речовин у листках,...
-
Землеробство - Гудзь В. П. - 1.2.4. Повітряний режим грунту
Серед умов родючості грунту повітря має велике значення. Грунт містить повітря, яке проникає з атмосфери, а також гази, що утворюються в грунті внаслідок...
-
Землеробство - Гудзь В. П. - 4.1.2. Розвиток та сучасний стан наукових основ обробітку грунту
Землеробство зародилося багато тисяч років тому і почалося з того часу, коли первісна людина усвідомила необхідність готувати грунт для посіву насіння...
-
2.5.1. Визначення потенційної засміченості полів (облік засміченості грунту насінням бур'янів) Потенційною засміченістю полів називають кількість насіння...
-
2.5.1. Визначення потенційної засміченості полів (облік засміченості грунту насінням бур'янів) Потенційною засміченістю полів називають кількість насіння...
-
Землеробство - Гудзь В. П. - 1.2.3. Водний режим грунту та його регулювання
Грунтова вода має велике значення як для життєдіяльності рослин і мікроорганізмів, так і для багатьох фізичних і хімічних процесів у грунті. В рослинному...
-
Землеробство - Гудзь В. П. - 3.1.4. Вплив сівозміни на вміст поживних речовин у грунті
У сівозміні значно краще, ніж при беззмінній культурі, складаються умови живлення рослин. Це зумовлено рядом причин. Різні культури засвоюють поживні...
-
Землеробство - Гудзь В. П. - 1.2. Шляхи регулювання факторів життя сільськогосподарських культур
1.2.1. Родючість грунту, його відтворення й оптимізація умов життя рослин Порівняно з іншими засобами виробництва земля має ряд особливостей, які...
-
Пестициди як біологічно активні речовини часто мають негативний вплив на навколишнє середовище. Невідмінною умовою захисту довкілля є бездоганне...
-
Землеробство - Гудзь В. П. - 2.6.1. Агротехнічні заходи
2.6.1. Агротехнічні заходи В умовах сучасного інтенсивного землеробства поступово зростають обсяги виробництва сільськогосподарської продукції. Разом з...
-
Землеробство - Гудзь В. П. - 3.2.6. Соняшник у сівозмінах
Льон-довгунець - провідна технічна культура на Поліссі. У польових сівозмінах господарств він в недалекому минулому займав 10% площі, а в структурі...
-
Землеробство - Гудзь В. П. - 3.2.5. Льон у сівозмінах
Льон-довгунець - провідна технічна культура на Поліссі. У польових сівозмінах господарств він в недалекому минулому займав 10% площі, а в структурі...
-
2.6.1. Агротехнічні заходи В умовах сучасного інтенсивного землеробства поступово зростають обсяги виробництва сільськогосподарської продукції. Разом з...
-
Землеробство - Гудзь В. П. - 1.1. Фактори життя рослин і закони землеробства
1.1. Фактори життя рослин і закони землеробства Безперервний розвиток агрономічної науки і вдосконалення сільськогосподарської техніки були і залишаються...
-
Землеробство - Гудзь В. П. - 1.2.2. Світловий режим
Світло має велике значення в житті рослин. Під його впливом у рослинах відбувається фотосинтез, завдяки чому рослина створює органічні речовини, а в...
-
Землеробство - Гудзь В. П. - 3.2.13. Проміжні культури в сівозмінах
Культури, які займають поле протягом більшої частини вегетаційного періоду, називаються основними. Після збирання багатьох з них за наявності вологи в...
-
Землеробство - Гудзь В. П. - 3.2.12. Капустяні культури в сівозмінах
Сорго вирощують на зерно, силос, зелений корм. Основними областями, де його сіють є Луганська, Донецька, Запорізька, Херсонська, Миколаївська, південні...
-
Землеробство - Гудзь В. П. - 3.2.11. Сорго в сівозмінах
Сорго вирощують на зерно, силос, зелений корм. Основними областями, де його сіють є Луганська, Донецька, Запорізька, Херсонська, Миколаївська, південні...
-
Землеробство - Гудзь В. П. - 1. НАУКОВІ ОСНОВИ ЗЕМЛЕРОБСТВА
1.1. Фактори життя рослин і закони землеробства Безперервний розвиток агрономічної науки і вдосконалення сільськогосподарської техніки були і залишаються...
-
Землеробство - Гудзь В. П. - 3.1.1. Розвиток наукових основ чергування сільськогосподарських культур
Необхідність чергування культур була давно встановлена практикою, але вона не мала достатнього обгрунтування. Ще стародавній римський діяч Колумелла...
-
Землеробство - Гудзь В. П. - 3.2.4. Зернобобові культури в сівозмінах
Полісся. Універсальність кормового люпину - можливість використовувати на зелене добриво, зелений корм, силос, у вигляді зернофуражу і практично тваринам...
-
Землеробство - Гудзь В. П. - 3.2.2. Озимі зернові у сівозмінах
Полісся. У цій зоні високі й сталі врожаї озимі жито та пшениця забезпечують при розміщенні їх після зайнятих парів, багаторічних трав та льону, причому...
-
Землеробство - Гудзь В. П. - 3.1.6. Біологічні причини чергування культур
В умовах інтенсифікації землеробства значення правильного чергування культур у сівозміні в оптимізації санітарного стану грунту значно зростає. Заселені...
-
Землеробство - Гудзь В. П. - 3.1.5. Фізичні причини чергування культур
У землеробстві при вирощуванні будь-якої культури відбуваються два протилежні і в той же час взаємозв'язані процеси: з одного боку, синтез і...
-
Землеробство - Гудзь В. П. - 3.3.9. Проектування, впровадження і освоєння сівозмін
Залежно від набору культур спеціальні сівозміни дуже різняться між собою. Нижче будуть наведені приклади двох відмін спеціальних сівозмін - коноплярських...
Землеробство - Гудзь В. П. - 4.1.3. Технологічні (фізико-механічні) властивості грунту