Загальна психологія - Скрипченко О. В. - 11.6. Розвиток уваги у школярів
Л. С. Витотський простежив генезу вищих механізмів уваги, запропонувавши для цього експериментально-генетичний метод. Він передбачає створення ситуації, коли дитина постає перед необхідністю оволодіти своєю увагою за допомогою зовнішніх стимулів-засобів. Здійсненням цього завдання займався О. М. Леонтьєв, котрий розробив функціональну методику подвійної стимуляції для дослідження опосередкованих процесів уваги (гра в запитання та відповіді за типом гри у фанти з забороною "так-ні не говоріть, біле-чорне не купуйте").
Л. С. Виготський вважав, що культурний розвиток уваги розпочинається у ранньому віці. Цей розвиток має соціальний характер. Дитина під час вростання в соціальне середовище, у процесі пристосування до цього середовища розвиває та формує довільну увагу. Витоки цієї уваги перебувають поза особистістю дитини. Сама собою органічна, або натуральна, увага ніколи б не привела до виникнення довільної уваги. Вона формується завдяки тому, що люди навколо дитини за допомогою певних стимулів та засобів спрямовують її увагу, керують нею, тобто дають дитині в руки ті засоби, на підставі яких вона в подальшому оволодіває своєю увагою за таким самим типом.
О. М. Леонтьєв, розвиваючи ідеї Л. С. Виготського, писав, що розвиток зовнішньої опосередкованої уваги йде швидше, ніж розвиток її загалом, а тим більше - "натуральної" уваги. В шкільному віці настає перелом у розвитку уваги. Зовнішня опосередкована увага поступово стає внутрішньою опосередкованою.
Співвідношення між довільною і мимовільною увагою змінюється на користь довільної, починаючи з дошкільного віку. Максимального розвитку довільна увага досягає у шкільному віці, а згодом указане співвідношення виявляє тенденцію до зрівнювання. Ця тенденція пов'язана з тим, що в процесі свого розвитку система дій із зовнішньої поступово перетворюється на внутрішню.
Загальна послідовність культурного розвитку уваги, згідно з поглядами Л. С. Виготського, полягає у тому, що розвиток уваги дитини після її народження потрапляє у складну ситуацію подвійної стимуляції. З одного боку, речі, предмети і явища привертають до себе Увагу Своїми властивостями, а з іншого - увагу дитини спрямовують відповідні стимули-вказівки дорослих, якими є слова. Поступово дитина сама починає користуватися словом і звуком як засобом-інструкцією, тобто звертати увагу дорослих на цікавий для неї об'єкт.
З перших тижнів після народження дитини виявляються орієнтовні реакції, що становлять основу мимовільної уваги.
На другому році життя дитина здатна виявляти увагу, спрямовану на об'єкти мовленнєвими інструкціями дорослих.
У ранньому та дошкільному віці інтенсивно розвивається мимовільна увага.
Поступово зростають можливості дитини у виявленні довільної уваги. Так, з 4-5 років дитина здатна виявляти увагу під впливом більш складних словесних інструкцій, у 5-6 років діти виявляють елементарні форми довільної уваги під впливом само інструкції, стимульованої зовнішніми засобами.
З приходом дитини до школи довільна увага прогресує. Формування навичок навчальної діяльності відбувається під впливом виявлення школярем регулятивної функції уваги. Через недосконалість гальмівних механізмів, що є основою здійснення регулятивної функції уваги, далеко не всі молодші школярі володіють своєю увагою. Внаслідок підвищеної збудливості їм не вдається виявляти стійкість довільної уваги. У цьому плані збільшуються можливості школярів 9-10 років.
Однією з особливостей довільної уваги молодших школярів є низький рівень її вибірковості, диференційованості. Так, старанний молодший школяр намагається охопити все пояснення вчителя, не розрізняючи у ньому суттєве і другорядне. Учні молодших класів майже на одному рівні фіксують і основне, і другорядне.
Удосконалення механізмів уваги детермінує розвиток її властивостей: стійкості, концентрації, переключення, розподілу та обсягу. Якщо в молодших школярів є інтерес до об'єкта або предмета, ступінь зосередженості уваги на ньому може бути високим. Але тривалість зосередженого стану в учнів невелика.
Навчання створює умови для формування у школярів навичок переключення та розподілу уваги. Учні третього класу вже вміють розподілити увагу на зміст завдання, на свою поставу під час письма та на пояснення вчителя. На тлі вікових тенденцій розвитку уваги в молодших школярів виявляються індивідуальні відмінності. Вони стосуються продуктивності уваги залежно від провідної ролі певного видута властивостей уваги, від динаміки виявлення їх упродовж дня, піків активності уваги в цьому проміжку часу.
У підлітків збільшується ступінь вибірковості довільної уваги, концентрації уваги на більш суттєвих моментах навчального матеріалу.
Схожі статті
-
Загальна психологія - Скрипченко О. В. - 11. Увага
11.1 .Поняття про увагу Увага - зосередженість діяльності суб'єкта в певний момент часу на якомусь реальному або ідеальному об'єкті - предметі, події,...
-
Загальна психологія - Скрипченко О. В. - 11.2. Теорія уваги. Фізіологічні основи уваги
11.1 .Поняття про увагу Увага - зосередженість діяльності суб'єкта в певний момент часу на якомусь реальному або ідеальному об'єкті - предметі, події,...
-
Загальна психологія - Скрипченко О. В. - 11.1.Поняття про увагу
11.1 .Поняття про увагу Увага - зосередженість діяльності суб'єкта в певний момент часу на якомусь реальному або ідеальному об'єкті - предметі, події,...
-
Загальна психологія - Скрипченко О. В. - 11.5. Увага й особистість
Неуважність та її причини. Психолог В. І. Страхов підкреслював, що увага походить від утворених властивостей особистості і разом з тим є опорною...
-
Загальна психологія - Скрипченко О. В. - 11.4. Види уваги
Види уваги класифікують, передусім, за особливостями об'єктів. Залежно від того, належать об'єкти уваги до зовнішнього світу (наприклад, різні предмети...
-
Загальна психологія - Скрипченко О. В. - 5.6. Індивідуальні особливості відчуттів
У новонародженої дитини всі аналізаторні системи морфологічно готові до відображення. Однак вони повинні пройти значний шлях свого функціонального...
-
Загальна психологія - Скрипченко О. В. - 4. Розвиток психіки та свідомості
4.1. Поява і розвиток форм психічного відображення у тварин Розвиток - це рух від простих форм і структур до вищих, більш складних. Розвиток життя,...
-
Загальна психологія - Скрипченко О. В. - 4.1. Поява і розвиток форм психічного відображення у тварин
4.1. Поява і розвиток форм психічного відображення у тварин Розвиток - це рух від простих форм і структур до вищих, більш складних. Розвиток життя,...
-
Загальна психологія - Скрипченко О. В. - 9.5. Виховання та індивідуальні особливості уяви
Щоб навчальна діяльність була творчою, потрібно розвивати уяву школярів. Будь-який образ, створений уявою, будується з елементів, узятих із дійсності й...
-
Загальна психологія - Скрипченко О. В. - 11.3. Властивості уваги
Увага - це динамічний перебіг пізнавальних процесів. Вона не має власного змісту, а також продукту, але має специфічні властивості. Дослідження...
-
Загальна психологія - Скрипченко О. В. - 7.10. Поняття про інтелект
Генетичними ступенями інтелектуального розвитку є наочно-дійове, наочно-образно і словесно-логічне мислення. У кінці першого року життя дитини...
-
Загальна психологія - Скрипченко О. В. - 7.9. Розвиток мислення
Генетичними ступенями інтелектуального розвитку є наочно-дійове, наочно-образно і словесно-логічне мислення. У кінці першого року життя дитини...
-
Загальна психологія - Скрипченко О. В. - 1.6. Школи, напрями, концепції у психології
Наука психологія створила чимало шкіл, напрямів, концепцій. Ставлення до них було різне, аж до заперечення. Від радянської психології ідеологічні...
-
Загальна психологія - Скрипченко О. В. - РОЗДІЛ II. ПСИХІЧНІ ПРОЦЕСИ
5. Відчуття 5.1. Поняття про відчуття Про багатство навколишнього світу, про кольори, запахи, музичні тони та шуми, вагу предметів, про спрагу та голод...
-
Загальна психологія - Скрипченко О. В. - 3.3. Конкретні наукові методи
Кожна наука застосовує певні методи дослідження, їх поділяють на загальні, характерні для більшості наук, і конкретні, які використовуються окремими...
-
Загальна психологія - Скрипченко О. В. - 3.2. Загальнонаукові методи
Кожна наука застосовує певні методи дослідження, їх поділяють на загальні, характерні для більшості наук, і конкретні, які використовуються окремими...
-
Загальна психологія - Скрипченко О. В. - Вибірковість
Сприймання - це не лише чуттєвий образ, а й усвідомлення виділеного об'єкта. Людина сприймає предмети, які мають для неї певне значення. Сприймання...
-
Загальна психологія - Скрипченко О. В. - Осмисленість та узагальненість
Сприймання - це не лише чуттєвий образ, а й усвідомлення виділеного об'єкта. Людина сприймає предмети, які мають для неї певне значення. Сприймання...
-
Загальна психологія - Скрипченко О. В. - 6.2. Фізіологічна основа сприймання
Фізіологічною основою сприймання є складна аналітико-синтетична діяльність усієї кори головного мозку. У процесі сприймання аналіз набуває більш...
-
Загальна психологія - Скрипченко О. В. - Метод об'єктивного спостереження
Кожна наука застосовує певні методи дослідження, їх поділяють на загальні, характерні для більшості наук, і конкретні, які використовуються окремими...
-
Загальна психологія - Скрипченко О. В. - Вібраційне відчуття
Слухові відчуття також мають велике значення в житті людини. Вони допомагають людині правильно орієнтуватися в навколишньому середовищі і регулювати свої...
-
Загальна психологія - Скрипченко О. В. - Слухові відчуття
Слухові відчуття також мають велике значення в житті людини. Вони допомагають людині правильно орієнтуватися в навколишньому середовищі і регулювати свої...
-
Загальна психологія - Скрипченко О. В. - 9.4. Розвиток уяви у дітей
Уява - це вільне, своєрідне, творче відображення дійсності, її розвиток вимагає нагромадження відповідного досвіду і вироблення вміння подумки сполучати...
-
Загальна психологія - Скрипченко О. В. - 8.4. Процеси і закономірності пам'яті
Пам'ять є складною системою процесів, які здійснюють повний цикл перетворень інформації суб'єктом: запам'ятовування, зберігання, відтворення і забування....
-
Загальна психологія - Скрипченко О. В. - 5.1. Поняття про відчуття
5. Відчуття 5.1. Поняття про відчуття Про багатство навколишнього світу, про кольори, запахи, музичні тони та шуми, вагу предметів, про спрагу та голод...
-
Загальна психологія - Скрипченко О. В. - 5. Відчуття
5. Відчуття 5.1. Поняття про відчуття Про багатство навколишнього світу, про кольори, запахи, музичні тони та шуми, вагу предметів, про спрагу та голод...
-
Нагадаємо, що мислення завжди передбачає зміну змісту для того, щоб зробити його зрозумілим, доступним для повного і глибокого сприйняття суб'єктом. Ці...
-
Мислення об'єктивно виступає як системне та багато якісне явище. Цей процес завжди виникає у взаємодії суб'єкта з довкіллям та з іншими суб'єктами. Утім,...
-
Загальна психологія - Скрипченко О. В. - 7.1. Поняття про мислення. Функції мислення
7.1. Поняття про мислення. Функції мислення Людина живе серед подій, які відбуваються одна за одною або паралельно. Потреби, цілі людини зумовлюють...
-
Загальна психологія - Скрипченко О. В. - 7. Мислення
7.1. Поняття про мислення. Функції мислення Людина живе серед подій, які відбуваються одна за одною або паралельно. Потреби, цілі людини зумовлюють...
Загальна психологія - Скрипченко О. В. - 11.6. Розвиток уваги у школярів