Загальна психологія - Скрипченко О. В. - 9.4. Розвиток уяви у дітей
Уява - це вільне, своєрідне, творче відображення дійсності, її розвиток вимагає нагромадження відповідного досвіду і вироблення вміння подумки сполучати образи в нові поєднання і комбінації, вміння уявляти можливі зміни дійсності. Такі вміння утворюються поступово і проходять у своєму формуванні кілька етапів.
Психологія почала з припущення, що дитина дошкільного віку володіє бурхливою, нічим не стриманою уявою, і завершила констатацією того факту, що уява дитини раннього віку обмежена можливостями безпосередньої пам'яті. Уява має "відтворювальний" характер, тому істинна творча уява виникає на досить пізньому етапі розвитку.
Уява починає формуватись у дитини дуже рано, хоча ми спершу й не помічаємо її прихованої роботи. Перші прояви уяви спостерігаються в дитини наприкінці другого - на початку третього року життя. Дитина набуває власного досвіду, засвоює мову свого оточення, у неї з'являються нові потреби. У цей час уява тісно пов'язана зі сприйманням, тому маленькі діти із задоволенням слухають розповіді про знайомі об'єкти і неуважно - про незнайомі.
У грі уява дитини 2-3-річного віку обмежена, сприймання скуте, дитина не оперує предметами-замінниками, її уява має відтворювальний і мимовільний характер. Образи уяви швидко змінюються під впливом зовнішніх умов. Упродовж стислого часу діти переходять від однієї гри до іншої. Нестійкий характер уяви виявляється в будь-якій діяльності дитини.
Уява дитини середнього і старшого дошкільного віку більш стійка. Діти можуть довше грати в одну сюжетну гру. Починають використовувати у грі предмети-замінники (так, паличка може служити ложкою, ручкою, дудочкою тощо). Стійкість образів уяви виявляється в неодноразовому поверненні дитини до певних сюжетів малюнків, моделей конструювання, фігур ліплення. Для створення образу дитині буває досить навіть віддаленої схожості між тим, що вона сприймає, і її попереднім сприйняттям.
Образи дитячої уяви нечисленні, але досить яскраві, тому дитина захоплюється ними як дійсністю. Це пояснюється незвичайною вразливістю дитини і її невмінням відрізнити дійсність від образів уяви (цього вміння набувають з досвідом). Ось чому, слухаючи казку, дитина не дивується її чудесам, для неї не існує неможливого, адже вона ще не знає, що можливе, а що ні. Небезпечно грати уявою і довірливістю дітей. Ніколи не можна лякати дитину, викликати в неї почуття страху, нагадувати про жахи, які нібито їй загрожують. Дитина довіряє дорослому, і якщо вона в щось повірила, то зневірити її вже не можна, бо уявлення дитини дуже жваві.
Відтворювальна уява дитини розвивається під час слухання казок і оповідань, творча формується в іграх.
Уява дитини перед дошкільного віку пов'язана з її зовнішньою діяльністю, з її рухами.
З розвитком мови у дітей дошкільного віку зменшується потреба в руховій активності. Мова дошкільника стає засобом об'єктивації створюваних образів уяви, засобом спрямування її роботи.
У дошкільному віці уява є однією з важливих умов засвоєння суспільного досвіду. Адекватні уявлення про навколишній світ утверджуються у свідомості дитини і пропускаються крізь призму уяви. Наприкінці дошкільного періоду в дитини (творча уява якої розвивається досить швидко) уява посідає у двох основних формах: як зародження певної ідеї і як виникнення плану її реалізації.
Уява в дітей виконує пізнавально-інтелектуальну та афективно-захисну функцію, оберігаючи ще слабо захищену особистість дитини від переживань і душевних травм. Завдяки пізнавальній функції уяви дитина краще пізнає світ. Емоційно-захисна функція уяви дає змогу через уявну ситуацію розрядити напруження, яке важко зняти реальними практичними діями.
У дітей дошкільного віку обидві важливі функції уяви розвиваються паралельно, але по-різному. Під час перетворення уяви на довільний процес відбувається розподіл на пізнавальну й афективну уяву.
Пізнавальна Уява формується шляхом відокремлення предмета від образу і визначення останнього за допомогою слова. Завдяки цьому процесу дитина вчиться управляти своїми образами, змінює і вдосконалює їх, а отже, регулює свою уяву. Здатність дитини уявляти, планувати свої дії виникає в 4-5 років.
Афективна Уява складається внаслідок утворення й усвідомлення дитиною свого "Я", її внутрішнього відокремлення від інших людей і здійснюваних нею вчинків. Завдяки розвитку афективної уяви у дитини виникає здатність знімати емоційне напруження через механізм проекції, коли власні негативні емоційні та моральні якості приписуються іншим.
Схожі статті
-
Загальна психологія - Скрипченко О. В. - Процеси уяви
У здійсненні складних процесів уяви бере участь кора головного мозку. Але складність структури уяви та її зв'язок з емоціями свідчать на користь...
-
Загальна психологія - Скрипченко О. В. - 9.3. Види уяви. Процеси уяви
У здійсненні складних процесів уяви бере участь кора головного мозку. Але складність структури уяви та її зв'язок з емоціями свідчать на користь...
-
Загальна психологія - Скрипченко О. В. - 9.2. Фізіологічні основи процесів уяви
У здійсненні складних процесів уяви бере участь кора головного мозку. Але складність структури уяви та її зв'язок з емоціями свідчать на користь...
-
Загальна психологія - Скрипченко О. В. - 7.3. Змістовий бік мислення. Процес розуміння
Мислення, виконуючи будь-яку функцію (розуміння смислу тексту і розв'язування ситуацій, проблем, задач; утворення зв'язку загальної мети з кінцевою;...
-
Загальна психологія - Скрипченко О. В. - 6.1. Поняття про сприймання
6.1. Поняття про сприймання Знання про навколишній світ ми одержуємо за допомогою відчуттів, завдяки яким пізнаємо окремі властивості предметів і явищ...
-
Загальна психологія - Скрипченко О. В. - 9.1. Поняття про уяву
9.1. Поняття про уяву Уява належить до вищих пізнавальних процесів. Вона зумовлюється потребами, що виникають у житті людини, і насамперед потребою...
-
Загальна психологія - Скрипченко О. В. - 9. Уява
9.1. Поняття про уяву Уява належить до вищих пізнавальних процесів. Вона зумовлюється потребами, що виникають у житті людини, і насамперед потребою...
-
Загальна психологія - Скрипченко О. В. - 8.6. Розвиток пам'яті
З народження дитина виявляє пам'ять в елементарній формі, яка виявляється у виробленні умовних рефлексів. Так, у відповідь на положення під час годування...
-
Загальна психологія - Скрипченко О. В. - 8.3. Види пам'яті
Для визначення видів людської пам'яті більшість психологів (Г. С. Костюк, А. В. Петровський, О. О. Смирнов та ін.) вирізняє такі критерії: зміст...
-
Загальна психологія - Скрипченко О. В. - 6. Сприймання
6.1. Поняття про сприймання Знання про навколишній світ ми одержуємо за допомогою відчуттів, завдяки яким пізнаємо окремі властивості предметів і явищ...
-
Загальна психологія - Скрипченко О. В. - 6.3. Роль моторних компонентів у сприйманні
Сприймання не тільки включається в дії людей і регулює їх. Воно стає особливою перцептивною дією, спрямованою на створення образу потрібного людині...
-
Загальна психологія - Скрипченко О. В. - 5.1. Поняття про відчуття
5. Відчуття 5.1. Поняття про відчуття Про багатство навколишнього світу, про кольори, запахи, музичні тони та шуми, вагу предметів, про спрагу та голод...
-
Загальна психологія - Скрипченко О. В. - 5. Відчуття
5. Відчуття 5.1. Поняття про відчуття Про багатство навколишнього світу, про кольори, запахи, музичні тони та шуми, вагу предметів, про спрагу та голод...
-
Нагадаємо, що мислення завжди передбачає зміну змісту для того, щоб зробити його зрозумілим, доступним для повного і глибокого сприйняття суб'єктом. Ці...
-
Загальна психологія - Скрипченко О. В. - 5.6. Індивідуальні особливості відчуттів
У новонародженої дитини всі аналізаторні системи морфологічно готові до відображення. Однак вони повинні пройти значний шлях свого функціонального...
-
Загальна психологія - Скрипченко О. В. - Апперцепція
Під константністю розуміють відносну постійність величини, форми, кольору предметів, що сприймаються при зміні відстані, ракурсу, освітленості. Якщо...
-
Загальна психологія - Скрипченко О. В. - Константність
Під константністю розуміють відносну постійність величини, форми, кольору предметів, що сприймаються при зміні відстані, ракурсу, освітленості. Якщо...
-
Загальна психологія - Скрипченко О. В. - Цілісність та структурність
Найважливіші особливості сприймання - предметність, цілісність, структурність, константність, апперцепція, осмисленість, вибірковість, ілюзія....
-
Загальна психологія - Скрипченко О. В. - Предметність
Найважливіші особливості сприймання - предметність, цілісність, структурність, константність, апперцепція, осмисленість, вибірковість, ілюзія....
-
Загальна психологія - Скрипченко О. В. - 6.4. Загальні особливості сприймання
Найважливіші особливості сприймання - предметність, цілісність, структурність, константність, апперцепція, осмисленість, вибірковість, ілюзія....
-
Загальна психологія - Скрипченко О. В. - 7.10. Поняття про інтелект
Генетичними ступенями інтелектуального розвитку є наочно-дійове, наочно-образно і словесно-логічне мислення. У кінці першого року життя дитини...
-
Загальна психологія - Скрипченко О. В. - 7.9. Розвиток мислення
Генетичними ступенями інтелектуального розвитку є наочно-дійове, наочно-образно і словесно-логічне мислення. У кінці першого року життя дитини...
-
Загальна психологія - Скрипченко О. В. - РОЗДІЛ II. ПСИХІЧНІ ПРОЦЕСИ
5. Відчуття 5.1. Поняття про відчуття Про багатство навколишнього світу, про кольори, запахи, музичні тони та шуми, вагу предметів, про спрагу та голод...
-
Загальна психологія - Скрипченко О. В. - 1.1. Предмет психології
1. Предмет і завдання психологічної науки 1.1. Предмет психології Предметом психології є психіка (від грец. psychikos - душевний) людини і тварини" тобто...
-
Загальна психологія - Скрипченко О. В. - 1. Предмет і завдання психологічної науки
1. Предмет і завдання психологічної науки 1.1. Предмет психології Предметом психології є психіка (від грец. psychikos - душевний) людини і тварини" тобто...
-
Загальна психологія - Скрипченко О. В. - 4. Розвиток психіки та свідомості
4.1. Поява і розвиток форм психічного відображення у тварин Розвиток - це рух від простих форм і структур до вищих, більш складних. Розвиток життя,...
-
Загальна психологія - Скрипченко О. В. - Слухові відчуття
Слухові відчуття також мають велике значення в житті людини. Вони допомагають людині правильно орієнтуватися в навколишньому середовищі і регулювати свої...
-
Загальна психологія - Скрипченко О. В. - 2.1. Дохристиянські часи - XVIII ст
2.1. Дохристиянські часи - XVIII ст. Людина з давніх часів цікавилася психічними явищами. Не були винятком і українці, історія яких, за твердженням...
-
Загальна психологія - Скрипченко О. В. - 2. До історії психологічної думки
2.1. Дохристиянські часи - XVIII ст. Людина з давніх часів цікавилася психічними явищами. Не були винятком і українці, історія яких, за твердженням...
-
Загальна психологія - Скрипченко О. В. - 1.2. Завдання психологічної науки
1. Предмет і завдання психологічної науки 1.1. Предмет психології Предметом психології є психіка (від грец. psychikos - душевний) людини і тварини" тобто...
Загальна психологія - Скрипченко О. В. - 9.4. Розвиток уяви у дітей