Загальна психологія - Скрипченко О. В. - 5.6. Індивідуальні особливості відчуттів

У новонародженої дитини всі аналізаторні системи морфологічно готові до відображення. Однак вони повинні пройти значний шлях свого функціонального розвитку.

Найпершим органом пізнання дитини є рот, тому смакові відчуття виникають раніше за інші. На 3-4 тижні життя дитини з'являється слухове і зорове зосередження, що говорить про готовність її до зорових і слухових відчуттів. На третьому місяці життя вона починає володіти моторикою очей. З координацією рухів очей пов'язана фіксація об'єкта, що діє на аналізатор.

Ще до вступу в школу у дитини швидко розвивається зоровий аналізатор. Особливо розвиток чутливості до кольорів спектра, гострота зору, загальна чутливість до світлового подразника.

Велике значення має розвиток слухових відчуттів. Вже на третьому місяці дитина локалізує звуки, повертає голову до джерела звуку, реагує на музику і спів. Розвиток слухових відчуттів тісно пов'язаний з оволодінням мовою. Рано з'являється чутливість до звуків мови. Так, на третьому місяці дитина вже може розрізняти ласкавий і сердитий тон зверненої до неї мови, а на шостому місяці життя розрізняє голоси близьких їй людей.

І. М. Сеченов підкреслював велике значення кінестезичних відчуттів у розвитку пізнавальної діяльності. Від них значною мірою залежить досконалість рухової сфери дитини, тонкість і розчленованість її рухів, необхідних для виконання різних видів діяльності.

М. М. Кольцова висунула ідею єдності і взаємозв'язку всіх проявів рухового аналізатора, починаючи від простих моторних компонентів і закінчуючи кінестезією мови. В період становлення мови обмеження рухів призводить до припинення лепету і вимовляння перших складів. Ритм мови співвідноситься з ритмом тілесних рухів, які здійснює дитина. Міркування М. М. Кольцової збігаються з тими експериментальними даними, які показують зв'язок ритму, темпу і гучності мови з темпераментом.

Органічні відчуття у взаємодії з кінестезією і дистантними відчуттями утворюють ще один життєво важливий комплекс чутливості.

Основу тут становлять органічні відчуття і відчуття схеми тіла (відповідності його частин). Відчуття здоров'я, сили надають людині бадьорості, впевненості у собі, стимулюють активність до діяльності.

Отже, відчуття виникають і розвиваються протягом життя людини і становлять її сенсорну організацію.

Б. Г. Ананьев пише, що у дітей не простежується значних відмінностей у рівні чутливості одних і тих самих аналізаторів, хоча у дорослої людини це є очевидним. Підвищена чутливість наявна у сталеварів, художників, текстильників. Так, текстильники розрізняють 30-40 відтінків чорного кольору тканини, тоді як око неспеціаліста - лише 2-3 відтінки. Лікарі-терапевти дуже гарно розрізняють шуми. Отже, діяльність впливає на розвиток значущих для певної професії видів чутливості. Експериментально підтверджено, що можна в десятки разів збільшити чутливість до розпізнання у людини.

Формування соціально значущої особистості може протікати на надзвичайно обмеженій сенсорній основі, навіть за умови втрати двох провідних чутливостей - зору і слуху. Тактильна, вібраційна, нюхова чутливість стає в цих умовах провідною у розвитку особистості. Приклад сліпоглухонімої О. Скороходової - видатної вченої - психолога - переконливо свідчить про те, яких висот творчої активності може досягти людина, спираючись в своєму розвитку на "непровідні" відчуття.

Контрольні запитання та завдання

1. Дайте визначення терміну Відчуття.

2. Яке місце відчуттів у пізнанні навколишнього світу?

3. Назвіть види відчуттів і охарактеризуйте їх.

4. Хто автор аналізаторного вчення про відчуття? Розкрийте його суть.

5. Класифікуйте відчуття за трьома параметрами.

6. Розкрийте суть кожної закономірності відчуттів.

Література

1. Ананьев Б. Г. Теория ощущений. - Л.: ЛГУ, 1961.

2. Кравков СВ. Очерк общей психофизиологии органов чувств. - М.; Л., 1946.

3. Леонтьев А. Н. Проблема возникновения ощущения // 3-е изд. Проблемы развития психики. - М.: МГУ, 1972.

4. Мили Дж., Мили М. Чувства животных и человека: Пер. с англ. - М., 1966.

5. Скороходова ОМ. Как я воспринимаю, представляю и понимаю окружающий мир. - М.: Педагогика, 1990.

Схожі статті




Загальна психологія - Скрипченко О. В. - 5.6. Індивідуальні особливості відчуттів

Предыдущая | Следующая