Юридична психологія - Александров Д. О. - ВСТУП

Юридична психологія - науково-практична дисципліна, що досліджує психологічні закономірності системи "людина - суспільство-право", розробляє рекомендації, спрямовані на підвищення ефективності функціонування цієї системи. Найбільш загальним об'єктом її вивчення є психологічне опосередкування правових відносин та правової поведінки в суспільстві. Знання юридичної психології дозволяє удосконалити діяльність правника. допомагає йому будувати та регулювати взаємовідносини з людьми, поглиблено розуміти мотиви їх вчинків і поведінки, пізнавати об'єктивну дійсність, вірно її оцінювати та використовувати одержані результати в практичній діяльності.

Юридична психологія вивчає поведінку, особистість і діяльність осіб, які здійснюють правотворчість та правозастосування (суб'єкти юридичної діяльності) та осіб, щодо яких правові норми застосовуються, чиї права захищаються чи охороняються. Інакше кажучи, науковий інтерес юридичної психології представлений людським чинником у його правовому сенсі, системою нероздільних елементів (підсистем) юриспруденції і психології. Зазначена система включає наступні дослідницькі напрями: 1) правові норми, що регулюють суспільні відносини; 2) психологічний зміст фактичного впливу права на суспільну та індивідуальну свідомість (правосвідомість), формування ставлення до правоохоронюваних інтересів (заборони, дозволу, відповідальності за недотримання правових приписів); 3) форми 1 види відповідальності за делікти, ефективність застосування санкцій, правоохоронної 1 правозастосовної діяльності в цілому, здійснюваної у відповідності з чинним законодавством; 4) умови формування особи як правопорушника, механізми вчинюваних правопорушень як вольових актів поведінки, що знаходяться під контролем свідомості та волі Індивіда.

Юридична психологія почала інтенсивно розвиватися понад сто років тому назад, коли у практиці кримінального судочинства все більше і більше стали використовувати психологічні знання для пояснення різних сторін вчиненого протиправного діяння, рис особистості злочинця. Цей напрям, як найбільш давній у юридичній психології, й у теперішній час є найбільш розвиненим.

У результаті вивчення юридичної психології студенти (курсанти) повинні знати;

1) її теоретико-методологічні засади та принципи;

2) категорійно-понятійний апарат науки, його специфіку та закономірності функціонування в сфері суспільно-правових відносин та правової поведінки;

3) психологічні особливості особистості правопорушника та злочинних груп; закономірності індивідуально - і соціально-психологічних явищ у правоохоронній і правозастосовній діяльності;

4) предмет, завдання та основні проблеми правової та кримінальної психології, психології процесуальної та не процесуальної діяльності, психології юридичної праці, пенітенціарної психології.

На рівні навичок і умінь студенти (курсанти) повинні оволодіти;

1) уміннями складання психологічного портрету правопорушників (злочинців) з різною антисуспільною спрямованістю особистості; уміннями та навичками оцінювання належності особи до кримінального середовища; навичками діагностики поведінки особи, яка знаходиться у небезпечному стані; прийомами виявлення агресивних станів і намірів людини чи групи, впливу на них;

2)уміннями соціально-психологічного аналізу злочинної групи, визначення статусу окремих учасників;

3) уміннями аналізу чинників та динаміки розвитку натовпу; урахування психологічних аспектів при розробці системи профілактичних заходів;

4) уміннями аналізу психологічного стану об'єкта професійного впливу, вибору адекватних особистості та ситуації методів

5) уміннями аналізу особливостей виникнення і перебігу екстремальних ситуацій в правоохоронній діяльності; підтримання і ефективного використання стану готовності до професійних дій у психологічно напружених умовах;

6) уміннями аналізу практичних ситуацій правоохоронної діяльності, визначення їх психологічних чинників;

7) уміннями визначення психологічних особливостей слідчих дій, необхідності призначення судово-психологічної експертизи та формулювання запитань до психолога-експерта та ін.

Запропонована робота є другим, уточненим та доповненим виданням підручника "Юридична психологія". У ньому, на відміну від першого видання (К., 2000), авторський колектив відмовився від висвітлення проблем, що більшою мірою належать до царини загальної психології (психологія особистості, особистість та діяльність, психічні пізнавальні процеси особистості, емоційно-вольова сфера особистості працівників правоохоронних органів, особливості соціально-психологічних явищ у діяльності правоохоронних органів, психологія спілкування в діяльності правоохоронних органів) та деяких проблем, що в Київському національному університеті визначені як спецкурси (методи і прийоми психологічного впливу на об'єкти професійної діяльності, психологія конфлікту в діяльності працівників правоохоронних органів та ін.). Натомість представлені розділи, що в першому виданні були відсутні, зокрема, "Правова психологія", "Психологічні засади адвокатської діяльності", "Психолого-педагогічні засади профілактичної діяльності". "Психологія управлінської діяльності".

У зазначеному вигляді підручник може використовуватися як студентами цивільних навчальних закладів юридичного профілю, так і курсантами ВЗО системи МВС України.


Схожі статті




Юридична психологія - Александров Д. О. - ВСТУП

Предыдущая | Следующая