Українське народознавство - Лозко Г. С - МІСЯЧНИЙ КАЛЕНДАР

Поділ року на місяці зафіксований археологічними знахідками в Україні: ритуальні чаші II-IV ст.. наприклад, у с. Ленесівка Волинської обл., календар полян у с. Ромашки Київської обл. Більшість стародавніх календарів зображалися навколо глиняних глечиків у вигляді своєрідних орнаментів із 12 прямокутних рамок, що мають різні малюнки, які означають ті чи інші сезонні роботи або фази місяця. Так. наприклад, на одній скіфській чарці зображено 12 півмісяців у різних фазах. Найбільше календарів знайдено при розкопках поселень Черняхівської культури.

Одвічною проблемою будь-якого календаря є те, шо число діб в астрономічному календарі не ціле, а дробове. Місяць складається з 29,53059 доби. Помноживши це число на 12 місяців, отримаємо 354,36706 доби за рік. Але ж астрономічний рік має 365 днів. Куди ж подіти цю різницю? Відомо, шо певний час в Україні існували 13-місячні роки, які чергувалися з 12-місячними.

У 13-місячному році праукраїнців був ще знак Змієносця, в який Сонце входить 30 листопала і виходить 18 грудня, а далі перебуває у сузір'ї Стрільця. Слід зауважити, що сучасний поділ екліптики на 12 знаків є досить умовним: кожному місяцю відведено ЗО' річного кола. Хоча межі впливу кожного сузір'я зовсім не однакові: наїїриклал. Скорпіон має найменший час впливу (8 днів), а Діва - найбільший (44 дні). Крім того, частина сузір'я Скорпіона розмішена майже паралельно сузір'ю Змієносця. Чи не тому серед людей, народжених під сузір'ям Скорпіона, існує найбільша різноманітність типів і характерів: від жорстоких, хижих до вразливих і беззахисних або закомплексованих осіб, які нібито самі себе "жалять своєю ж отрутою".

Поділ року на тринадцять місяців існував, крім слов'ян, і в інших народів. Кількість днів у місяці залежала від зовнішніх природних ознак, найчастіше від фази місяця. Кожен місяць починався з Молодика, тому нині не завжди сучасні числа відповідають тому розташуванню небес-лиїх світил, яким керувалися в давнину. Тринадцятимісячні роки дуже лякали християнську церкву, тому язичницький трініаднятимісячніїй рік. як і взагалі число тринадцять, вважали "чортовою дюжиною". Однак ще в 1036 р. диякон Кирик написав працю під назвою "Учення, ним же відати чоловіку число всіх літ", де пояснював, звідки беріться тринадцятий місяць: "Хай буде відомо, що в одному літі книжних місяців 12 і небесних лун ісходить 12. а в кожному літі лишається 11 днів, і з тих днів на четверте літо припадає луна тринадцята".

Час перебування Сонця в зодіакальних сузір'ях не відповідає прийнятому в астрології поділу року на 12 рівних місяців, тому поруч з українськими народними назвами Зодіаку подаємо також астрономічні періоди перебування Сонця у цих сузір'ях.

Овен - українські народні назви Apec. Варан. Скоп: 18 квітня 14 травня (26 днів).

Тілець - Бик, Тур. Волос, Волосожар, Стожари. Квочка. Квочка з курчатами, Курочка. Баби. Баби-звізди: 14 травня - 21 червня (38 днів).

Близнюки - Рожаниці, Близнята: 21 червня - 20 липня (29 днів). Рак - Рак: 20 липня - 11 серпня (22 дні). Лев - Лев: 11 серпня - 17 вересня (37 днів). Діва - Діва, Панна, Діва-Лілея. Крилата Діва: 17 вересня - ЗО жовтня (44 дні).

Терези - Ваги, Волопас. Дівка воду несе: 31 жовтня - 22 листопада (23 дні).

Скорпіон - Скорпіон, Ведмідь, Ведмелюк, Змієносець: 22 листопада - ЗО листопада (8 днів).

Змієносець (13-й знак) - Змія, Змієносець, Скорпіон: 30 листопада - 18 грудня (18 днів).

Стрілець - Стрибог. Стрілець, Перун: 18 грудня - 19 січня (32 дні).

Козоріг - Коза, Пан, Хрест: 19 січня - 16 лютого (27 днів).

Водолій - Мокоша, Водник, Водяник: 16 лютого - 12 березня (24 дні).

Риба - Риба, Рнбала: 12 березня - 18 квітня (37 днів).

Кожен місяць за язичницької доби мав знак головного Бога цього періоду: березень - Лада, квітень - Ярило, травень - Дажбог, червень - Купайло, липень - Перун, серпень - Боги Спаси, вересень - Світовид, жовтень - Мокоша (Мати Слава), листопад - Доля (Ясна), грудень - Сварог (Род), січень - Дана, лютий - Велес.

Хоча ми не завжди можемо дослідити і точно визначити час настання цих періодів, проте мусимо зберегти все. що тільки можливо: стародавні назви знаків Зодії. сузір'їв та окремих планет. Наші Пращури, користуючись давніми календарями, пов'язували виконання тих чи інших господарських робіт, вживання конкретних ліків із певними знаками Зодіаку. Тому стародавні назви допоможуть із часом зрозуміти стародавні календарі іі пов'язані з ними справи.

У кожній місцевості, вірогідно, існували свої народні назви Зодії. Зодіак у житті стародавніх мешканців нашої землі займав значно більші - місця, ніж це вважалося досі. Адже археологи підтверджують це знахідками із "ображенням різних знаків Зодії".

Наша Україна успадкувала від індоєвропейської цивілізації знак Бика (Тільця). Чи не тому саме в цього знаку збереглося найбільше назв, даних сузір'ю нашим народом. Це сузір'я (астрономічна назва - Плеяди) складається із семи зірок, згуртованих так, неначе курчата навколо квочки, - звідси народна назва Квочка, Курочка, Квочка з курчатами. Назва Баби, або Баби-звізди відповідає розумінню Плеяд як групи жінок, яке відоме в багатьох інших народів світу. Змієносець в народі нині змішується зі Скорпіоном.

Чимало можуть розказати нам назви знаків Зодіаку та пов'язані з ними назви понять, що стосуються нашої історії й культури. Ось, приміром. Іоаникій Галятовський у XVII ст. записав переказ про походження назви козаків: "Козаки названм суть от Козорожца. бо Козорожець єсть знак в Зодіяку небесном"".

В усіх слов'янських народів, крім росіян, збереглися і до сьогодні прадавні назви місяців. Росіяни ж запозичили їх у римлян. Розглянемо деякі назви місяців, котрі існували в різних куточках України, а почнемо з весни - давнього початку нового літа (року).

Березень. Інші назви: березоль, березозорь, сочень, соковик, протальник, "з гір потоки", заграйярочки, капельник. У слов'ян переважають назви цього місяця від слова береза. Біла береза в цей час уже дає сік. Михайло Максимович записав назву цього місяця як "місяць-чернець" і пояснив, що в народі вважають таким тільки той місяць, який народжується і сходить у Великий піст. Проте таке пояснення нас не зовсім задовольняє. Існує приказка: "Як буде місяць-чернець, то буде світу кінець". Значення її значно глибше - народ вклав у цей вислів стародавні астрономічні знання, пов'язані з сонячним затемненням, коли Місяць, закриваючи - Сонце, стає чорним. Астрономи підтверджують вірогідність глобальних природних катаклізмів саме в момент збігу весняного рівнодення і затемнення Сонця. Такі збіги відбуваються кожні: 532,1 596,7 980,9 576 років. Причому найбільші природні катастрофи відбуваються саме в 7980-річні й 9576-річні періоди: таким був катаклізм межі палеоліту й мезоліту.

На думку Миколи Чмихова, Зодіак виник як спосіб виживання людства: уміння розрахувати й передбачити час настання стихійного лиха вселяє віру в можливість такого виживання. Глобальні катастрофи найчастіше відбуваються тоді, коли найбільше порушується екологічна рівновага в природі. Проте після кожного космічного катаклізму людство вступає в нову епоху свого відродження, встановлюється природна рівновага, збагачується знання людства на новому, іншому ступені розвитку.

Квітень. Інші назви: цвітеш, краснець, снігогін, дзюрчальник, водолій, лукавець. Як бачимо, всі назви виникли завдяки спостережливості наших Пращурів, їхній любові до природи. Квітень - це пробудження лісів, гаїв, цвітіння садків, яким поклонялися українці.

Травень. Майже у всіх слов'ян цей місяць названий від "трави". Але існують і деякі інші назви: май, травник, пісенник, місяць-громовик тощо. У деяких районах Росії він ще має назву мур (від "мурава" - трава). В українців є й назва май, проте вона не латинського походження, як у росіян, а давньослов'янськрго: "май" означає зелень, буяння дерев, трав, квітів. Римляни ж запозичили цю назву в аборигенів завойованої країни - нащадків пелазгів та етрусків, і так само, як і вони, вшановували Богиню Maйю. На честь Maiї, яка вважалася матір'ю природи, влаштовували свята іі інші нащадки аріїв - індійці. Отже, це одна з найдавніших традицій і назв.

Червень. Має назви: кресник, червець, ізок, нилець. "Кресник" означає літній сонцеворот. Походить це слово від "кресати" вогонь, тоото запалювати купальське вогнище, іноді мовознавці пояснюють назву червень від назви личинки з якої в минулому виготовляли червону фарбу. Ллє більш переконливими і правдоподібними є пояснення назви від червоний: час достигання ягід, плодів, квітів, які в ней час червоніють.

Липень. Інші назви: липець, сінокіс, косень, грозовик, іллюх (від юдейського пророка Іллі, якого адаптувало християнство). Народна ж назва прозора - в цей час цвіте липа, збирають липовий цвіт, який є цілющими ліками від застуди та інших хвороб. Інші назви походять від назв літніх робіт та погодиих явиш.

Серпень. Майже у всіх слов'ян назви нього місяця пов'язані зі жнивами, серпами (у білорусів - "жнивень"). Інші народні українські назви: копень, гедзень, хлібочол, жнивець, спасівець. у росіян його називають "прибериха-припасиха", що також зрозуміле як збирання запасів на зиму.

Вересень. Означає "вересовий місяць", тобто час збирання вересового меду та винограду. Інші давньоукраїнські назви: сівень, вереснець, ревун, "бабине літо" (від давнього свята).

Жовтень. Місяць жовтого листя. Інші назви: падзерник, костричник, весільник, за зим ник. у цей час починали м'яти льон, коноплі, справляти весілля.

Листопад. Прозора загальнослов'янська назва, пов'язана з опаданиям листя із дерев. Називають його ще падолистом, напівзимпиком. Назва листопада "братчин", вірогідно, пов'язана з язичницькими братчинами, які присвячувалися мисливським святам.

Грудень. Названий від мерзлих грудок землі, що іноді серед дослідників викликає сумнів. Проте в літописі знаходимо пояснення: "... ноидоша на коліхь, а по грудну пуги, бі бо тогда місяць грудень"". інші назви місяця: хмурень, мочавець, солоноворот, андріець (від християнського апостола Андрія). у цьому місяці сонце "повертає па літо", і ибто дні починають збільшуватися.

Січень. Інші його назви: тріскун, сніговик, льодовик, просинець. Остання назва за деякими версіями означає "просити в Богів добра", бо в тії час випадають різдвяні свята. Однак це не відповідає дійсності, оскільки у січні різдвяні свята слали відзначали лише в ХХ ст. У січні сікли ліс, готували ділянки під поля. Існує й інше припущення, що назва походить від "мороз січе".

Лютий. Названий так через люті морози, лютих вовків, які в цей час найбільше голодують. Інші народні назви: крутень, зимобор, бокогрій, криводоріг, громник. Остання назва походить від свята Стрітення (Громниця), коли, за народними повір'ями, Зима зустрічається з Весною.

Отже, як бачимо, усі назви місяців вказують на одвічний зв'язок українців із природою, сезонною працею хліборобів.



Схожі статті




Українське народознавство - Лозко Г. С - МІСЯЧНИЙ КАЛЕНДАР

Предыдущая | Следующая