Українське народознавство - Лозко Г. С - ТИЖДЕНЬ - НАЙДАВНІША КАЛЕНДАРНА ОДИНИЦЯ

На українських землях за Трипільської доби існував 7-денний тиждень, який був поширений серед усіх пелазгів аж до Малої Азії, а також у єгипетських жерців. Щоправда, деякі народи (греки, римляни) робили спроби впровадження 5-ти, 6-ти, 8-ми, 10-ти, і навіть 20-денного тижня, але зрештою вони повернулися до природного 7-денного тижня.

За сім днів відбувається збільшення фази місяця від тоненького серпа (Молодика) до першої чверті; ше за сім днів - від першої чверті до повного місяця (Повні); ще за сім - зменшення до останньої чверті; і, нарешті, ще за сім днів місяць "старіє" зовсім. Цей видимий для людини процес відбувається за 28 діб, хоча астрономічно повна зміна фаз місяця завершується за 29,53 доби3.

Семиденний тиждень добре узгоджується із психофізичними ритмами людського організму. Відомо, що магнітні поля Сонця, Місяця, Землі, як і інших планет, змінюються залежно від їхнього положення у просторі. А зміна магнітного поля одного тіла завжди викликає зміну магнітного поля самого середовища. Тому спостерігаються зміни в життєдіяльності людей, тварин, рослин: змінюється самопочуття, настрій, активність, підвищується чи знижується тиск тощо.

Тиждень на стародавніх малюнках зображали у вигляді семипроме-невої зірки. Число сім стало священним: 7 кольорів веселки, 7 чудес світу, 7 нот, 7 струн на лірі Орфея.

Пелазги помітили, що на небосхилі, крім нерухомих сузір'їв, є 7 зірок, які рухаються ("блукають") по небу. Ці зірки обожнювалися, бо кожна з них керує своєю годиною. Першій годині неділі покровитель-ствує Сонце. Далі на кожну годину дня впливають планети в такому порядку: 2 год. - Венера, 3 год. - Меркурій, 4 год. - Місяць, 5 год. - Сатурн, 6 год. - Юпітер, 7 год. - Марс. Далі повторюється в тому ж порядку: 8 год. - Сонце, 9 год. - Венера і т. д. Доба неділі закінчується годиною Меркурія (24 год.). Отже, понеділок починається годиною Місяця, тому він присвячений Місяцю. Так кожен день отримав свого покровителя-охоронця.

Розглянемо ж дні тижня з їхніми планетами-охоронцями, як їх уявляли наші Предки.

Неділя перебуває під знаком Сонця. Як писав Олександр Потебня, Богиня Неділя була шанованою в українців, її уявляли в образі дівчини-красуні з довгим золотавим волоссям - це Сонячна панна, донька Святої П'ятниці (або Богині Роду - Баби Яги). Вірили, що людина, яка народилася в неділю, буде щаслива, гарна, здорова. Волхви могли, знаючи точно годину народження дитини, передбачити її вдачу, пророкувати її майбутнє4. Головними Богами неділі завжди вважались Дажбог, знаком якого є сонячне колесо, і Сварог, знаком якого є Сварга.

Ці символи знаходимо серед найстародавніших орнаментів пе-лазгів, трипільців, троянців, скіфів. Сварга (санскритське зюаща) означає "найвище небо Богів", "той, хто рухає небо". У Сварзі знаходиться Рай - Луки Сварожі5.

Понеділок присвячений Місяцю, який розпочинає цей день. Місяця уявляли світловолосим юнаком, струнким, блідолицим. Оскільки місяць час від часу змінює свій вигляд, він вважається непостійним і тому починати щось важливе у понеділок не наважувалися, бо буде невдача. Досі існують такі приказки, як: "Понеділок - важкий день". "У понеділок роботи не починай і в дорогу не вирушай". Понеділок - це чоловічий день. Однак, за Звичаєвим нравом, жінки мали звичай "понеділкування" - звільнення від важких домашніх робіт і навіть подружніх обов'язків. Християнство ж остаточно ліквідувало це/і затишок матріархату, приписавши жінкам у цей день постувати. Головним Богом понеділка, можливо, був Хоре.

Вівторок. Планета-охоронець - Марс (Apec). Вівторок в українців завжди вважався легким днем, щасливим. Назву свою отримав від "вторий" - другий день тижня. Це також чоловічин день. Праук-раїнська назва планети Apec, або Арей, - захисник воїнів. Головним Богом вівторка вважається Симаргл.

Середа, або, як казані в давнину, "третійник" знаходиться у середині тижня. їй покровіітельствує Меркурій (Сремнс), який вважався посланцем Богів, захисником мандрівників, торгівлі, мистецтва тощо. За давньоукраїнськими звичаями, цей день присвячувався Богині Дані. Це жіночий день. Можна робити все на городі, в хаті: прати, ткати, шити. Головним Богом середи вважається Велес.

Четвер розпочинається годиною Юпітера - найбільшої планети Сонячної системи. У всіх слов'ян це був день Перуна - він найголовніший Бог четверга. Саме в четвер йому приносили жертви біля священних дубів; мужчинн-воїнн просили охоронити в бою. дати силу, відвагу, чоловічу снагу. Назва дня від "четвертий". У цей день також можна робити все і навіть застерігати від безділля або надмірних веселощів: "Хто в четвер скаче, той у п'ятницю плаче". Але всі четверги, починаючи від Чистого четверга (перед Великоднем), вважалися несприятливими для виїзду в дорогу або для початку якогось діла, жінки не робили зачииок для прядіння чи ткацтва, це краще робити в жіночі дні. Не можна у будь-який четвер виварювати білизну, виймати сажу з печі. Зате останній четвер місяця сприятливий для лікування дітей, особливо від переполоху.

П'ятниця названа від "п'ятий", їй покровительству? Венера (Аф-родіта). Це цілком жіночий день. У слов'ян він пов'язаний з Мокошею (в християнстві її заступила Свята П'ятниця), яку надзвичайно шанують українці, бо вона є покровителькою шлюбу, Богинею Роду, хранн-телькою домашнього вогнища. П'ятницю уявляють літньою жінкою з вінком на голові. її зображення здавна чіпляли біля криниці. Кожна п'ятниця є поминальним днем - саме в не і і день тижня згадують своїх покійних родичів. Тому в п'ятницю не можна працювати голкою, ножицями, веретеном, щоб не проколоти душі померлих.

Богині П'ятниці в сиву давнину передувала Баба Яга. проте за останні кілька століть її образ набув негативного чи навіть дещо страшного вигляду, хоча в усіх казках вона завжди до и ом а гас героєві, котрий виявився сміливим і проявив свою кмітливість. За дослідженнями Олександра Потебні та інших фольклористів. Баба Яга є родоначальницею, Предкинею - саме такою вона під різними іменами шанувалася і це в трипільців, скіфів, слов'ян.

Субота жіночнії день. її захисником є Сатурн, або Кропос, який вважається Богом Часу, охоронцем посівів, плодючості. Покровителями суботи і часу загалом у слов'ян вважаються Чпс. іобог і Стрибог. Дослідники погоджуються, що назва цього дня походить від старослов'янського <"co+6//////V". тобто "буття (моління) разом", оскільки в цей день наші Предки вирушали до своїх святинь, щоб поспілкуватися з іншими людьми та з ЬогаміГ.

Тиждень у церковнослов'янській мові називався сідмщеіо, так вій зветься і нині в церковних календарях.

І Іазвп днів тижня за їхніми порядковими числами збереглися у всіх слов'янських народів. Назва неділя, шо означає неробочий день, також збереглася у всіх слов'ян, крім росіян, які неділею називають увесь семиденний тиждень, а воскресеньем (за аналогією до християнської Пасхп воскресіння Ісуса) називають кожну неділю року (тобто 52 дні на рік).

Кожному дню тижня відповідає свій колір. Па жаль, у різних джерелах немає одиостайпості щодо кольорової гами тижня. Подаємо найно-пулярніші в Україні: неділя - золотий, жовтогарячий; понеділок - срібпо-зелсиавпй, світ. іо-фіолетовнн: вівторок - малиновий; середа - синій: четвер - тсмно-чсрвонпй. багряний; п'ятниця світло-жовті пі: субота - зелений, темно-фіо. ієтовпй. Цю символіку кольорів використовувані щодня, оскільки вона несе відповідну до дня тижня енергетику. Ллє різнобій у визначенні цих кольорів пояснюється неоднаковим сприйняттям кольору різними людьми.

Схожі статті




Українське народознавство - Лозко Г. С - ТИЖДЕНЬ - НАЙДАВНІША КАЛЕНДАРНА ОДИНИЦЯ

Предыдущая | Следующая