Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - § 19. ВІДМІНЮВАННЯ ЧИСЛІВНИКІВ
Забудовою числівники поділяються на прості, складні і складені. Простими називаються числівники, що складаються з однієї основи. До них належать:
O назви чисел першого десятка: Один - десять, а також сорок, сто, тисяча, мільйон, мільярд та Нуль;
O збірні числівники: обоє, двоє - десятеро;
O неозначено-кількісні числівники: Кілька, декілька, багато (небагато);
O порядкові числівники, похідні від простих кількісних: Перший - десятий, тисячний.
Складними називаються числівники, що складаються з двох основ. До них належать:
O назви чисел другого десятка: Одинадцять - дев 'ятнадцять;
O назви сотень: двісті - дев 'ятсот;
O збірні числівники: обидва, обидві, одинадцятеро - двадцятеро, тридцятеро;
O дробові числівники: півтора, півтори, півтораста;
O неозначено-кількісні числівники: Кільканадцять, кількадесят, кількасот;
O порядкові числівники, похідні від складних кількісних: Одинадцятий - двадцятий.
Складеними називаються числівники, що складаються з двох і більше простих і складних числівників: сто двадцять три, три цілих і сім десятих, вісімдесят чотири.
§ 19. ВІДМІНЮВАННЯ ЧИСЛІВНИКІВ
Особливості відмінювання кількісних числівників
Кількісні числівники мають розгалуджену систему відмінювання, яку можна представити у вигляді кількох основних типів.
І тип відмінювання: числівник один відмінюється за відмінками й числами, в однині - за родами.
Однина |
Множина | |||
Чоловічий рід |
Середній рід |
Жіночий рід | ||
Н. |
Один |
Одне (одно) |
Одна |
Одні |
Р. |
Одного |
Однієї (одної) |
Одних | |
Д- |
Одному |
Одній |
Одним | |
3. |
Одного |
Одне (одно) |
Одну |
Одні |
0. |
Одним |
Однією (одною) |
Одними | |
М. |
(на) одному |
(на) одній |
(на) одних |
II тип відмінювання: числівники Два (родове розрізнення наявне у називному й знахідному відмінках), Три, чотири, збірні двоє, обидва, обидві, обоє, троє, четверо.
Однина |
Множина | ||||
Чоловічий рід |
Середній рід |
Жіночий РІД | |||
Н. |
Два |
Два |
Дві |
Три |
Чотири |
Р. |
Двох |
Трьох |
Чотирьох | ||
Д- |
Двом |
Трьом |
Чотирьом | ||
3. |
Два |
Два |
Дві |
Трьох |
Чотирьох |
О. |
Двома |
Трьома |
Чотирма | ||
М. |
(на) двох |
(на) трьох |
(на) чотирьох |
III тип відмінювання: числівники від П 'яти до двадцяти, тридцять, шістдесят - вісімдесят, збірні - від п ятеро і далі, неозначено-кількісні - багато, небагато, кілька, декілька.
Н. |
П'ять |
Сім |
Вісім |
Шістнадцять |
Шістдесят |
Р. |
П 'яти, п 'ятьох |
Семи, сімох |
Восьми, вісьмох |
Шістнадцяти, шістнадцятьох |
Шістдесяти, шістдесятьох |
Д. |
П 'яти, п 'ять ом |
Семи, сімом |
Восьми, вісьмом |
Шістнадцяти, шістнадцятьом |
Шістдесяти, шістдесятьом |
3. |
Як Н. Або Р. | ||||
О. |
П 'ятьма, п 'ятьома |
Сьома, сімома |
Вісьма, вісьмома |
Шістнадцятьма, шістнадцятьома |
Шістдесятьма, шістдесятьома |
М. |
(на)п 'яти, п 'ятьох |
Семи, сімох |
Восьми, вісьмох |
Шістнадцяти, шістнадцятьох |
Шістдесяти, шістдесятьох |
Запам'ятайте! У складених числівниках на позначення десятків (п ятдесят, шістдесят, сімдесят, вісімдесят) за відмінювання змінюється лише друга частина (перша частина змін не зазнає: П 'ятдесяти, вісімдесятьом, на сімдесяти (сімдесятьох).
IV тип відмінювання: числівники Сорок, дев 'яносто, сто в усіх відмінках, крім називного і знахідного, мають закінчення - а.
Н. |
Сорок |
Дев 'яносто |
Сто |
Р. |
Сорока |
Дев 'яноста |
Ста |
Д. |
Сорока |
Дев 'яноста |
Ста |
3. |
Сорок |
Дев 'яносто |
Сто |
О. |
Сорока |
Дев 'яноста |
Ста |
М. |
(на) сорока |
(на) дев 'яноста |
(на) ста |
V тип: числівники назви сотень.
Н. |
Двісті |
П 'ятсот |
Вісімсот |
Р. |
Двохсот |
П 'ятисот |
Восьмисот |
Д. |
Двомстам |
П 'ятистам |
Восьмистам |
3. |
Двісті |
П 'ятсот |
Вісімсот |
О. |
Двомастами |
П 'ятьомастами, п 'ятьмастами |
Вісьмастами, вісьмомастами |
М. |
(на) двохстах |
(на) п ятистах |
(на) восьмистах |
Увага! У складних числівниках на позначення сотень змінюються обидві складові частини.
VI тип відмінювання: числівники Тисяча, нуль, мільйон, мільярд відмінюються як іменники відповідної відміни та групи: тисяча як іменник першої відміни мішаної групи, мільйон, мільярд як іменники другої відміни твердої групи, нуль - м'якої.
Н. |
Тисяча |
Нуль |
Мільйон |
Мільярд |
Р. |
Тисячі |
Нуля |
Мільйона |
Мільярда |
Д- |
Тисячі |
Нулю |
Мільйону |
Мільярду |
3. |
Тисячу |
Нуль, нуля |
Мільйон, мільйона |
Мільярд, мільярда |
0. |
Тисячею |
Нулем |
Мільйоном |
Мільярдом |
М. |
(на) тисячі |
(на) нулю |
(на) мільйоні |
(на) мільярді |
VTН тип відмінювання: складені кількісні числівники, в яких відмінюється кожна складова частина.
Н. |
П ятдесят дев ять |
Тисяча сім |
Р. |
П 'ятдесяти дев 'яти, п 'ятдесятьох дев 'ятьох |
Тисячі семи, сімох |
Д. |
П ятдесяти дев 'яти, п 'ятдесятьом |
Тисячі семи, сімом дев 'ятьом |
3. |
Як Н. або Р. |
Тисячу сім, сімох |
0. |
П ятдесятьма дев ятьма, п 'ятдесятьома дев 'ятьома |
Тисячею сьома, сімома |
М. |
(на) п ятдесяти дев 'яти, п 'ятдесятьох дев ятьох |
(на) тисячі семи, сімох |
VI] тип відмінювання: у дробових числівниках поєднано два типи відмінювання - чисельник відмінюється як кількісний числівник, знаменник - як порядковий.
Н. |
Одна третя |
Чотири цілих три шостих |
Р. |
Однієї (одної) третьої |
Чотирьох цілих трьох шостих |
Д- |
Одній третій |
Чотирьом цілим трьом шостим |
3. |
Одну третю |
Чотири цілих три шостих |
0. |
Однією третьою |
Чотирма цілими трьома шостими |
М. |
(на) одній третій |
(на) чотирьох цілих трьох шостих |
Увага! Числівники півтора, півтори, півтораста не відмінюються.
Особливості відмінювання порядкових числівників
1. Порядкові числівники відмінюються так само, як і прикметники - за родами, числами, відмінками. Числівник Третій - як прикметник м'якої групи, усі інші - як прикметники твердої групи.
2. У складених порядкових числівниках відмінюється лише остання складова частина.
Однина |
Множина | |||
Чоловічий рід |
Середній рід |
Жіночий рід | ||
Н. |
Перший |
Перше |
Перша |
Перші |
Р. |
Першого |
Першого |
Першої |
Перших |
Д- |
Першому^ |
Першому |
Першій |
Першим |
3. |
Як Н. або Р. | |||
О. |
Першим |
Першим |
Першою |
Першими |
М. |
(на) першому |
(на) першому |
(на) першій |
(на) перших |
Однина |
Множина | |||
Чоловічий рід |
Середній рід |
Жіночий рід | ||
Н. |
Третій |
Третє |
Третя |
Треті |
Р. |
Третього |
Третьої |
Третіх | |
Д. |
Третьому |
Третій |
Третім | |
3. |
Як Н. або Р. | |||
О. |
Третім |
Третьою |
Третіми | |
М. |
(на) третьому, третьому |
(на) третій |
(на) третіх |
H. тисяча дев 'ятсот вісімдесят п ятий Р. Тисяча дев 'ятсот вісімдесят п 'ятого Д. Тисяча дев 'ятсот вісімдесят п 'ятому 3. Тисяча дев 'ятсот вісімдесят п 'ятий О. Тисяча дев 'ятсот вісімдесят п 'ятим
М. (на) тисяча дев 'ятсот вісімдесят п 'ятому
Синтаксичні зв'язки числівників з іменниками
I. Числівник один узгоджується з іменником у роді, числі, відмінку: один друг, одне життя, одна хвилина, одні люди.
Запам'ятайте! Числівник одні сполучається лише з іменниками, що мають форму множини: одні канікули, одні ножиці.
2. Після числівників два, обидва, три, чотири іменники вживаються у формі називного відмінка множини, але з наголосом родового відмінка однини: дві книжки, три товариші, чотири столи (а також після складених числівників, останнім словом яких є Два, три, чотири).
Запам'ятайте! Числівники Два, три, чотири не сполучаються з іменниками:
O що не підлягають підрахунку: Турбота, гордість, людяність;
O що вживаються лише в множині: Кошти, гроші;
O IV відміни: теля, лоша.
3. Числівники у називному і знахідному відмінках П 'ять - десять, назви десятків, сотень, а також збірні, неозначено-кількісні числівники у називному і знахідному відмінках вживаються з іменниками у формі родового відмінка множини: п'ять сестер, п 'ятнадцять столів, шістдесят учнів, двоє коней, багато виборців. В усіх інших непрямих відмінках числівник узгоджується з іменником: п 'ятьом сестрам, п 'ятнадцятьма столами, шістдесятьох учнів, двох коней, багатьом виборцям.
4. Числівники тисяча, мільйон, мільярд, нуль потребують іменників родового відмінка множини: тисяча Жителів, мільйон кілометрів, мільярд років, нуль одиниць.
5. Керування складених числівників визначається останнім словом: двадцять один студент, двадцять два студенти, двадцять п 'ять студентів.
6. Із дробовими числівниками іменники вживаються у формі родового відмінка однини: одна шоста аркуша, одна друга кілометра, три п 'ятих урожаю.
7. У мішаних дробах, складовою одиницею яких є елемент з Половиною, з четвертиною, характер керування визначається цілою частиною: Один з половиною метр, два з половиною кілометри.
Однак у мішаних дробах іменником керує дробова частина, якщо вона приєднується сполучником і: три і одна п 'ята метра, шість і п 'ять десятих відсотка.
8. Числівники півтора, півтори поєднуються з іменником у родовому відмінку однини, а числівник Півтораста - у родовому множини: півтора місяця, півтори хвилини, півтораста сторінок.
9. Порядкові числівники перебувають з іменниками у синтаксичному зв'язку повного узгодження: п 'ятийрік, п 'ята сторінка, п 'яте сторіччя.
10. Іменники, що мають множинну форму (окуляри, двері), вживаються із збірними числівниками: Двоє окулярів, троє дверей.
Якщо потрібно вказати на велику кількість предметів (23,142), то із множинними іменниками допускається вживання слів Штука, пара: купили двадцять три штуки окулярів, завезли сто сорок дві пари чоловічого взуття.
11. У датах назви місяців уживаються лише у родовому відмінку: перше лютого, одинадцяте вересня, двадцять третє листопада.
Схожі статті
-
Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - § 18. ГРУПИ ЧИСЛІВНИКІВ ЗА БУДОВОЮ
Забудовою числівники поділяються на прості, складні і складені. Простими називаються числівники, що складаються з однієї основи. До них належать: O назви...
-
Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - § 17. РОЗРЯДИ ЧИСЛІВНИКІВ ЗА ЗНАЧЕННЯМ
§ 16. ЗНАЧЕННЯ ЧИСЛІВНИКА І ЙОГО ГРАМАТИЧНІ ОЗНАКИ Числівник - це самостійна повнозначна частина мови, що означає абстрактно-математичне число або...
-
§ 16. ЗНАЧЕННЯ ЧИСЛІВНИКА І ЙОГО ГРАМАТИЧНІ ОЗНАКИ Числівник - це самостійна повнозначна частина мови, що означає абстрактно-математичне число або...
-
Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - 5.1.3. ЧИСЛІВНИК
§ 16. ЗНАЧЕННЯ ЧИСЛІВНИКА І ЙОГО ГРАМАТИЧНІ ОЗНАКИ Числівник - це самостійна повнозначна частина мови, що означає абстрактно-математичне число або...
-
Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - § 15. ПРАВОПИС СКЛАДНИХ ПРИКМЕТНИКІВ
Складні іменники пишуться разом або через дефіс. Разом пишуться: 1. Складні іменники, утворені з двох основ зі сполучними голосними о (після твердих...
-
Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - § 14. ПРАВОПИС СКЛАДНИХ ІМЕННИКІВ
Складні іменники пишуться разом або через дефіс. Разом пишуться: 1. Складні іменники, утворені з двох основ зі сполучними голосними о (після твердих...
-
Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - § 7. СКЛАД. УКРАЇНСЬКИЙ СКЛАДОПОДІЛ
Фонетична транскрипція - графічна фіксація всіх мовних звуків, що реально вимовляються у потоці мовлення (точний запис звуків). Вона грунтується на таких...
-
Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - § 6. ФОНЕТИЧНА ТРАНСКРИПЦІЯ
Фонетична транскрипція - графічна фіксація всіх мовних звуків, що реально вимовляються у потоці мовлення (точний запис звуків). Вона грунтується на таких...
-
§ 7. ПОНЯТТЯ ГРАФІКИ Графіка - це система усіх писемних та друкованих знаків, за допомоги яких передається усне мовлення. Основу графіки української мови...
-
Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - § 7. ПОНЯТТЯ ГРАФІКИ
§ 7. ПОНЯТТЯ ГРАФІКИ Графіка - це система усіх писемних та друкованих знаків, за допомоги яких передається усне мовлення. Основу графіки української мови...
-
Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - § 6. АНТОНІМИ
Антоніми - це слова з протилежним лексичним значенням: День - ніч, холодний - теплий, купувати - продавати. Протиставлення значень базується на...
-
Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - § 13. ПРАВОПИС ВЛАСНИХ НАЗВ
І. Власні імена З великої літери пишуться: 1. Індивідуальні імена людей, по батькові, прізвища, псевдоніми, прізвиська, назви дійових осіб у казках,...
-
§ 7. ПОНЯТТЯ ГРАФІКИ Графіка - це система усіх писемних та друкованих знаків, за допомоги яких передається усне мовлення. Основу графіки української мови...
-
1. Складні сполучники, утворені від інших частин мови, пишуться разом: адже, зате, начебто, отож, ніж, аніж, якщо, якби, мовбито, немовби, наче, начеб,...
-
Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - § 21. ПРАВОПИС СЛІВ ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ
1. Складні сполучники, утворені від інших частин мови, пишуться разом: адже, зате, начебто, отож, ніж, аніж, якщо, якби, мовбито, немовби, наче, начеб,...
-
Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - § 20. ПРАВОПИС ЧАСТОК
1. Складні сполучники, утворені від інших частин мови, пишуться разом: адже, зате, начебто, отож, ніж, аніж, якщо, якби, мовбито, немовби, наче, начеб,...
-
Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - § 19. ПРАВОПИС СПОЛУЧНИКІВ
1. Складні сполучники, утворені від інших частин мови, пишуться разом: адже, зате, начебто, отож, ніж, аніж, якщо, якби, мовбито, немовби, наче, начеб,...
-
Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - 1.3. ОРФОГРАФІЯ
§ 7. ПОНЯТТЯ ГРАФІКИ Графіка - це система усіх писемних та друкованих знаків, за допомоги яких передається усне мовлення. Основу графіки української мови...
-
Залежно від кінцевого приголосного основи іменники І відміни поділяються на три групи - тверду, м'яку, мішану. До твердої групи належать іменники з...
-
Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - § 6. СПОСОБИ СЛОВОТВОРЕННЯ
§ 4. ПРЕДМЕТ І ЗАВДАННЯ СЛОВОТВОРУ Словотвір (дериватологія) - розділ мовознавства, який вивчає процес творення похідних слів, його механізм. Похідні...
-
Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - § 5. СЛОВОТВІРНА СТРУКТУРА СЛОВА
§ 4. ПРЕДМЕТ І ЗАВДАННЯ СЛОВОТВОРУ Словотвір (дериватологія) - розділ мовознавства, який вивчає процес творення похідних слів, його механізм. Похідні...
-
Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - § 4. ПРЕДМЕТ І ЗАВДАННЯ СЛОВОТВОРУ
§ 4. ПРЕДМЕТ І ЗАВДАННЯ СЛОВОТВОРУ Словотвір (дериватологія) - розділ мовознавства, який вивчає процес творення похідних слів, його механізм. Похідні...
-
Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - 4.2. СЛОВОТВІР
§ 4. ПРЕДМЕТ І ЗАВДАННЯ СЛОВОТВОРУ Словотвір (дериватологія) - розділ мовознавства, який вивчає процес творення похідних слів, його механізм. Похідні...
-
Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - § 3. ТИПИ МОРФЕМ
4.1. БУДОВА СЛОВА § 1. МОРФЕМНА БУДОВА СЛОВА Морфеміка - це розділ мовознавства, що вивчає морфемний склад слова. Слово морфеміка називає також...
-
Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - § 2. ОСНОВА СЛОВА І ЗАКІНЧЕННЯ
4.1. БУДОВА СЛОВА § 1. МОРФЕМНА БУДОВА СЛОВА Морфеміка - це розділ мовознавства, що вивчає морфемний склад слова. Слово морфеміка називає також...
-
Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - § 1. МОРФЕМНА БУДОВА СЛОВА
4.1. БУДОВА СЛОВА § 1. МОРФЕМНА БУДОВА СЛОВА Морфеміка - це розділ мовознавства, що вивчає морфемний склад слова. Слово морфеміка називає також...
-
Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - 4.1. БУДОВА СЛОВА
4.1. БУДОВА СЛОВА § 1. МОРФЕМНА БУДОВА СЛОВА Морфеміка - це розділ мовознавства, що вивчає морфемний склад слова. Слово морфеміка називає також...
-
Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - МОДУЛЬ 4. БУДОВА СЛОВА. СЛОВОТВІР
4.1. БУДОВА СЛОВА § 1. МОРФЕМНА БУДОВА СЛОВА Морфеміка - це розділ мовознавства, що вивчає морфемний склад слова. Слово морфеміка називає також...
-
Антоніми - це слова з протилежним лексичним значенням: День - ніч, холодний - теплий, купувати - продавати. Протиставлення значень базується на...
-
Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - 1.2. ГРАФІКА
§ 7. ПОНЯТТЯ ГРАФІКИ Графіка - це система усіх писемних та друкованих знаків, за допомоги яких передається усне мовлення. Основу графіки української мови...
Сучасна українська літературна мова - Шевчук С. В. - § 19. ВІДМІНЮВАННЯ ЧИСЛІВНИКІВ