Соціологія - Сірий Є. В. - 3. Структура соціологічних знань
Щоб не формувалася хибна думка стосовно соціології (що це світоглядна наука), потрібно знати, що вона опирається на міцну практичну базу і, крім того, сама служить надійною теоретичною опорою соціальної практики, тому структурно її можна окреслити на теоретичний та практичний рівень.
Під структурою соціологічних знань розуміють систему взаємопов'язаних уявлень, понять, поглядів, підходів, теорій про соціальну дійсність на різних рівнях, щаблях, виходячи із ступеня узагальнення або конкретизації пояснення соціальної дійсності. Особливістю структури соціологічних знань є те, що вона є певною упорядкованою системою знань про суспільство як динамічно функціонуючий соціальний організм. Структура соціологічних уявлень, припущень та наукових знань формується залежно від кола об'єктів, які вивчаються соціологією, глибини і широти наукових узагальнень і висновків, що здійснюються на базі аналізу даних про ті або інші соціальні явища та процеси.
Структурними елементами соціологічної теорії є знання про суспільство, що включає в себе розуміння законів його розвитку, основні його сфери життя. Важливим елементом є знання про функціонування та розвиток окремих сфер суспільного життя (економічна, політична, соціальна, духовна та ін.), а також умови та можливості життєдіяльності та самоутвердження в кожній із цих сфер особистості чи групи. Складовими структури соціологічних знань є і наукові погляди, теорії соціальної структури суспільства, соціального складу населення, діяльність існуючих у суспільстві соціальних інститутів (держава, право, економіка, релігія, культура, сім'я та ін.).
Необхідно виділити ряд спеціалізованих розділів, які займаються дослідженням певних сфер суспільного життя, і деяку галузь загальних теорій. Так, у сучасній соціології виділяються такі розділи, які інколи називаються конкретною соціологією, або соціологією середнього рівня:
А) розділи, які досліджують соціальні інститути, до яких належать соціологія сім'ї, соціологія виховання, соціологія політики, соціологія права, пізнання, ідеології, науки, релігії, мистецтва, армії, війни, промисловості, праці;
Б) розділи, які спеціально досліджують різні типи соціальних спільностей, так, наприклад, дослідження малих груп, територіальних спільностей, міста, села, дослідження соціальних прошарків населення, професійних категорій, каст;
В) спеціалізовані дослідження соціальних процесів та явищ (процеси переміщення, дезорганізації, злочинності, алкоголізму, проституції, процеси становлення ринкових відносин і підприємництва, явища та процеси масової комунікації - преса, радіо, телебачення, кіно - і їх вплив на формування так званої масової культури; процес міграції населення, переміщення осіб в географічному просторі і перехід в інші спільності та культури, а також процеси переходу від однієї верстви чи класу в інший.
Система наукового пізнання соціології володіє складною структурою, яка відображає різні типи та рівні дослідження соціальної дійсності. Соціологія - це складна структура наукового знання. Елементами цієї структури (або ж три рівні соціологічного знання) є:
■ загальна соціологічна теорія;
■ спеціальні соціологічні теорії або теорії середнього рівня;
■ конкретно-соціологічні дослідження.
Крім того, існують теоретичний та практичний (прикладний) рівні вивчення суспільного життя.
Теоретичний рівень у структурі соціологічних знань займає загальна соціологічна теорія, яка опирається на соціальну філософію. Будучи соціально-філософською теорією суспільства, вона здійснює зв'язок філософії з усіма соціальними та гуманітарними науками. Загальна соціологічна теорія дає уявлення про суспільство в цілому як цілісну систему, організм, систему соціальних механізмів, формулює принципи соціального пізнання, основні методологічні вимоги системного аналізу, принципи історизму, аналізу явищ у взаємозв'язку з іншими. В такому контексті соціологія може розглядатися як теоретико-методологічна база інших суспільних наук. Саме з цих позицій теоретична соціологія може розглядатися як наука про закони розвитку людського суспільства. Існує кілька концепцій та підходів до пояснення природи механізмів суспільного розвитку.
Формаційний - де чинником у тенденціях розвитку суспільних відносин визнається зміна суспільно-економічних формацій, які визначаються способом виробництва, за якого "буття визначає свідомість", в якому класова боротьба та економічний домінант є рушійними силами всіх перетворень (К. Маркс, Ф. Енгельс, В. Ленін).
Соціокультурний - коли основним фактором розвитку суспільства визнається існування різних культур, які своєрідно проходять різні етапи свого розвитку, за якого "свідомість визначає буття", а духовний, культурний домінант є основним чинником суспільних змін (М. Вебер, В. Зомбарт, М. Данилевський, О. Шпенглер, А. Тойнбі).
Цивілізаційний підхід визначає важливим чинником розвитку суспільних відносин тип цивілізації, в якому перебуває суспільство в даний історичний період розвитку (О. Конт, П. Сорокін, У. Ростоу, Дж. Гелбрейт, Р. Арон).
Слід зауважити, що запропоновані підходи певною мірою обмежені і мають свої недоліки, однак у сукупності вони все-таки відображають ряд загальних закономірностей суспільного розвитку, "виявлених" в різних конкретно-історичних умовах, і досить об'єктивно відображають різноманітні сторони життя суспільства.
Спеціальні соціологічні теорії уточнюють положення загальної соціологічної теорії щодо розуміння, трактування механізмів соціальної взаємодії, але і для них загальна соціологічна теорія слугує методологічною основою.
Розрізняють кілька видів цих теорій:
■ які вивчають розвиток спільностей;
■ галузеві, які розглядають механізми життєдіяльності спільностей у певних сферах (соціологія праці, економічна соціологія);
■ теорії, які аналізують окремі елементи соціального механізму (соціальний контроль, організації).
Спеціальні соціологічні теорії конкретизують положення загальної теорії, здійснюючи перехід від загальних понять до конкретних (за допомогою яких можна вивчити, виміряти процес). Вони мають набагато вужчий пізнавальний спектр, ніж загальносоціологічні, і торкаються в основному окремих сфер суспільного життя, соціальних груп та інститутів і поєднують у собі теоретичний та емпіричний (практичний) рівні дослідження. Вони займають проміжне місце між фундаментальними соціологічними теоріями та емпіричним узагальненням первинної соціологічної інформації, виступаючи у ролі своєрідної зв'язки, каталізатором їх взаємообумовленості. Серед теорій середнього рівня найбільший інтерес для майбутніх фахівців економічного, управлінського, правового профілю, на наш погляд, можуть мати такі: економічна соціологія, соціологія управління, соціологія підприємництва, правова соціологія та ін.
Третій рівень соціологічних знань представлений у вигляді конкретних соціологічних досліджень та аналізу. Це - збір фактів, даних, їх систематизація та аналіз. Це вимірювання конкретних соціальних явищ та процесів на основі певних підходів, принципів, понять. На цьому рівні здійснюється вимір конкретних соціальних процесів та явищ, на основі загальносоціологічних та конкретно-соціологічних підходів та принципів. Предметом дослідження тут виступають дії, вчинки, характеристика поведінки соціальних груп та індивідів, а також відображення фактів соціальної дійсності у свідомості людей. Цей рівень можна назвати засобом реалізації критерію чіткості наукових знань про реальну соціальну дійсність. Слід зауважити, що виділення рівнів соціології має цілком умовний характер і перебуває у тісному взаємозв'язку (рис. 3).
Рис. 3
Соціологічний аналіз конкретної соціальної ситуації (різних елементів соціальної структури) дозволяє суворо науково визначити характер теоретичних та практичних завдань, які вирішують у процесі соціологічного дослідження. По-перше, соціолог, опираючись на загальну соціологічну теорію, повинен виявити всю сукупність об'єктивних соціальних факторів (економічних, політичних, ідеологічних), які певною мірою діють на хід конкретної ситуації і визначають структуру суспільних відносин у різних соціальних групах. Виконання цього завдання вимагає від соціолога комплексного підходу до явищ, які вивчаються. Далі, важливим завданням соціолога є встановлення залежностей між дією об'єктивних соціальних факторів і суб'єктивними уявленнями людей, свідомістю соціальних груп. Це, у свою чергу, дозволяє розкрити конкретний механізм вияву суспільних закономірностей, виявити можливі відхилення в розвитку соціальних процесів. Здійснення цих послідовних завдань дає можливість сформулювати нові теоретичні висновки і виробити практичні рекомендації щодо вирішення даної проблеми.
Схожі статті
-
Соціологія - Сірий Є. В. - Тема 1. СОЦІОЛОГІЯ ЯК НАУКА. ПРЕДМЕТ, СТРУКТУРА ТА ФУНКЦІЇ СОЦІОЛОГІЇ
Тема 1. СОЦІОЛОГІЯ ЯК НАУКА. ПРЕДМЕТ, СТРУКТУРА ТА ФУНКЦІЇ СОЦІОЛОГІЇ 1. Соціологія як наука про суспільство Перш за все, необхідно з'ясувати: що таке...
-
Соціологія - Сірий Є. В. - 4. Функції соціології
Кожна наука виконує свої функції в системі суспільних відносин. Це - основні обов'язки, важливі напрями, коло діяльності. У багатьох наукових джерелах...
-
Соціологія - Сірий Є. В. - 1. Соціологія як наука про суспільство
Тема 1. СОЦІОЛОГІЯ ЯК НАУКА. ПРЕДМЕТ, СТРУКТУРА ТА ФУНКЦІЇ СОЦІОЛОГІЇ 1. Соціологія як наука про суспільство Перш за все, необхідно з'ясувати: що таке...
-
Соціологія - Сірий Є. В. - І. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ СОЦІОЛОГІЇ
Тема 1. СОЦІОЛОГІЯ ЯК НАУКА. ПРЕДМЕТ, СТРУКТУРА ТА ФУНКЦІЇ СОЦІОЛОГІЇ 1. Соціологія як наука про суспільство Перш за все, необхідно з'ясувати: що таке...
-
Соціологія - Сірий Є. В. - 2. Місце соціології серед інших наук
У системі суспільних та гуманітарних наук соціологія займає особливе місце. Це пояснюється тим, що: 1) вона є наукою про суспільство, його явища та...
-
Соціологія - Сірий Є. В. - 1. Основи суспільного життя (природні, економічні, культурні)
1. Основи суспільного життя (природні, економічні, культурні) Вивчення природи та специфіки суспільного життя слід починати із вивчення його первинного...
-
Соціологія - Сірий Є. В. - Тема 2. СОЦІАЛІЗАЦІЯ ЛЮДИНИ. ОСОБИСТІСТЬ ТА СУСПІЛЬНЕ ЖИТТЯ
1. Основи суспільного життя (природні, економічні, культурні) Вивчення природи та специфіки суспільного життя слід починати із вивчення його первинного...
-
Соціологія - Сірий Є. В. - Передмова
Передмова Перш ніж узагальнено вести мову про соціологію, хочемо звернутись до читачів. Важливо, щоб кожен чітко усвідомив: для осягнення дисциплін...
-
Соціологія - Сірий Є. В. - Частина перша ОСНОВИ СОЦІОЛОГІЇ: загальна теорія
Передмова Перш ніж узагальнено вести мову про соціологію, хочемо звернутись до читачів. Важливо, щоб кожен чітко усвідомив: для осягнення дисциплін...
-
Соціологія - Сірий Є. В. - 3. Система соціального контролю
Система соціального контролю є одним із елементів механізму соціалізації особистості. Соціалізацію ми уявляли як процес освоєння культурних норм та...
-
Соціологія - Сірий Є. В. - 1. Різновиди соціального зв'язку
1. Різновиди соціального зв'язку У найбільш загальному значенні "суспільство", а рівноцінно - "соціальна система" - розуміється як сукупність...
-
Соціологія - Сірий Є. В. - Тема 4. СОЦІАЛЬНІ ЗВ'ЯЗКИ ТА ВІДНОСИНИ
1. Різновиди соціального зв'язку У найбільш загальному значенні "суспільство", а рівноцінно - "соціальна система" - розуміється як сукупність...
-
Соціологія - Сірий Є. В. - 2. Функції культури
Культура розвивається одночасно із формуванням суспільства: народжується ним і впливає на нього. Вона виконує свої функції, вирішує коло завдань у...
-
Соціологія - Сірий Є. В. - 1. Основні елементи, форми та різновиди культури
1. Основні елементи, форми та різновиди культури Культура - це третій комплекс факторів, що визначає явища та процеси суспільного життя. Поняття...
-
Соціологія - Сірий Є. В. - Тема 3. КУЛЬТУРА ЯК ОБ'ЄКТ ВИВЧЕННЯ СОЦІОЛОГІЇ
1. Основні елементи, форми та різновиди культури Культура - це третій комплекс факторів, що визначає явища та процеси суспільного життя. Поняття...
-
Соціологія - Сірий Є. В. - 2. Соціальні інститути
Як відомо, соціальні відносини - основний елемент соціального зв'язку, який забезпечує стійкість, згуртованість груп. Суспільство не може існувати без...
-
Соціологія - Сірий Є. В. - 3. Особистість як предмет аналізу (потреби, інтереси, ЦІННОСТІ)
При вивченні особистості слід взяти до уваги те, що людина сама по собі являє систему зі складною структурою. Але соціологію найбільш цікавить суспільне...
-
Соціологія - Сірий Є. В. - 2. Етапи та моделі соціалізації
Перед вченими завжди поставала проблема: чи існують певні основні елементи, які становлять "природу людини", яка постійно визначає поведінку людей. Вираз...
-
- Чому важливо вивчати історію суспільної думки - Які основні етапи розвитку протосоціології - Які мислителі зробили найбільший внесок в розвиток...
-
Соціологія - Кузьменко Т. М. - Структура соціологічного знання
Сучасна структура соціологічного знання постала внаслідок якісних змін у самому змісті цього знання, методах його отримання і характері соціальних...
-
Соціологія - Сірий Є. В. - 4. Соціальні організації
Із соціальними інститутами тісно пов'язані і соціальні організації. Суспільство неможливе без організацій - банків, підприємств, університетів,...
-
Соціологія - Вербець В. В. - 1.2. Структура соціологічного знання
Сучасна структура соціологічного знання постала внаслідок якісних змін у самому змісті цього знання, методах його отримання і характері соціальних...
-
Загальна соціологія - Примуш М. В. - § 1.2 Предмет, структура та метод соціології
Ключові поняття та терміни - наука - соціологія - мікросоціологія - макросоціологія - об'єкт соціології - теоретична соціологія - прикладна соціологія -...
-
Соціологія - Танчин I.3. - 1.1.4. Структура соціології
У процесі розвитку соціологічної науки вчені-соціологи опинилися у парадоксальній ситуації. Суспільство неможливо вивчати тільки емпіричними методами,...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - Розділ 1. Культура в структурі соціологічного знання
Пам'ятаючи, що соціологія культури є "частиною" соціологічної науки, важливо, насамперед, визначити її місце в структурі соціологічного знання....
-
Як складались теоретичні уявлення про суспільство? Процес осмислення суспільного життя починається з виникненням самого суспільства. В первісному...
-
Соціологія: 100 питань 100 відповідей - Подольська Є. А - 2.ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ СОЦІОЛОГІЧНОЇ ДУМКИ
Як складались теоретичні уявлення про суспільство? Процес осмислення суспільного життя починається з виникненням самого суспільства. В первісному...
-
Соціологія як самостійна наука виникла в першій половині XIX століття. Це було викликано не появою нового об'єкта дослідження, а тим, що в інших...
-
Соціологія - Гіденс Ентоні - СТРУКТУРА КНИЖКИ
На початку цієї книжки я не приділяю особливої уваги теоретичном обговоренню основних соціологічних понять. Натомість такі поняті детально пояснюються,...
-
Соціологія - Кузьменко Т. М. - Функції соціології
Сучасна структура соціологічного знання постала внаслідок якісних змін у самому змісті цього знання, методах його отримання і характері соціальних...
Соціологія - Сірий Є. В. - 3. Структура соціологічних знань