Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 1.3. Об'єктивізм
У подальшому розвитку соціології обидві ці тенденції - об'єктивістська і культурно-аналітична - виявляються і постійно, хоча і досить рідко в підкреслено радикальній формі. Загальною практичною ідеологією соціології та інших соціальних наук поступово став об'єктивізм, відповідно до якого суспільство складається саме з жорстких об'єктивних фактів; відповідно до цієї ідеології суспільство, його системи і структури завжди в наявності, вони завжди є поза і незалежно від ідей, переконань, світоглядів, уявлень індивідів, що становлять це суспільство. Крайньою формою такого об'єктивізму була радянська марксистсько-ленінська соціологія, що часто доводила до абсурду уявлення про соціальну об'єктивність. Саме марксизм сформулював ідею ідеології як помилкової свідомості, завдяки чому радянські ідеологи мали можливість стверджувати, що всі суспільства, які не входять до соціалістичного табору, живуть, не розуміючи самі себе, маючи неправильне уявлення про те, які вони насправді. У той же час стверджувалося, що сама марксистська ідеологія є науковою, тобто об'єктивно правильною, і тому слушно судить як про саме радянське суспільство, так і про всі інші суспільства, що суперечило концепції ідеології як помилкової свідомості. У радянській соціологічній науці культура розглядалася як побічний продукт об'єктивного суспільного розвитку, що практично не залежить від свідомості утворюючих суспільство індивідів; проблема взаємозумовленості та взаємодії культури і суспільства (якщо ставилася взагалі), як правило, зводилася до обговорення приватних питань народної освіти і тактики робочого руху. У цілому це був дуже архаїчний підхід у дусі теорій прогресу й об'єктивного еволюціонізму ХІХ сторіччя. При цьому радянська соціологія практично не використовувала діалектичні мотиви, що були в марксистській класиці. Зрозуміло, такої характеристики заслуговують праці офіційної радянської соціології та соціальної філософії, а не ті порівняно нечисленні роботи, де діалектика сприймалася всерйоз і служила не словесною ширмою, а інструментом аналізу.
Але в той же час у соціології постійно була сильна культурно-аналітична тенденція, що чітко виявлялася в працях класиків цієї науки - Макса Вебера, Георга Зіммеля, частково Еміля Дюркгейма, Відзначимо, що, незважаючи на його принципову установку на науковість соціології та вимогу розглядати соціальні факти як речі, тобто як зовнішні стосовно людини й об'єктивні явища, Дюркгейм визнавав існування суспільства як сукупності фактів свідомості. На його думку, ці факти свідомості є специфічними уявленнями, що, хоча і підняті зовнішньою, соціальною реальністю, сприймаються людьми як їх власні, притаманній їхній свідомості. При цьому вони не довільні і не відмінні від індивіда до індивіда, а мають властивість обов'язковості та примусовості. Дюркгейм називав їх колективними уявленнями (representations collectives), і саме з ідеї колективних уявлень народилися його концепції суспільної солідарності, аномії, вчення про суспільне походження моралі та релігії, що увійшли в загальну спадщину соціальної думки.
Але, підкреслимо, Дюркгейм залишався при цьому на об'єктивістській і натуралістичній позиції. Для нього суспільство - річ (une chose), а соціальні факти розміщуються в строго детерміністському функціональному взаємозв'язку й еволюціонують за власними законами.
Схожі статті
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 1.2. Репрезентативна культура
Соціологія, починаючи з Опоста Конта, якого вважають родоначальником цієї науки, зосереджувалася насамперед на аналізі культурних закономірностей...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 1.1 О. Конт як основоположник соціології
Соціологія, починаючи з Опоста Конта, якого вважають родоначальником цієї науки, зосереджувалася насамперед на аналізі культурних закономірностей...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 1.4. Веберівський погляд на розвиток капіталізму
Вебер - не спекулятивний філософ, і його гіпотеза про роль етики протестантизм)-у виникненні капіталістичної форми господарювання - не історіософська...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 1.5. Дві соціології
Розуміюча соціологія Макса Вебера стала родоначальницею цілої традиції в соціологічному мисленні, яку можна назвати традицією розуміючої соціології....
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 1.10. Пізнання як творчість світу
Вище, говорячи про книгу Бергера і Лукмана "Соціальна конструкція реальності", ми відзначили, що їхня концепція будується діалектично: пізнаючи...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 1.7. Соціальна феноменологія
Прямий попередник символічного інтеракціонізму - американський соціолог Чарльз Лантухи (1864-1929). Вихідною передумовою його теорії було твердження про...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 1.6. Визначення ситуації
Прямий попередник символічного інтеракціонізму - американський соціолог Чарльз Лантухи (1864-1929). Вихідною передумовою його теорії було твердження про...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - Вступ
Гуманітарна освіта в наші дні повинна бути максимально широкою, такою, щоби її можна було використовувати яку науковій і педагогічній роботі, так і в...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 1.16. Еволюція конституюючих елементів повсякденності
Відповідь на запитання про історизм повсякденності вимагає спеціального вивчення величезного етнографічного й історичного матеріалу. Наскільки відомо,...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 1.12. Логіка й історія повсякденності
Зрозуміло, розглянута вище широка інтерпретація теореми Томаса вимагає застережень і уточнень. По-перше, будь-яке, навіть яке завгодно масштабне...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 1.11.Соціологічне поняття культури
Зрозуміло, розглянута вище широка інтерпретація теореми Томаса вимагає застережень і уточнень. По-перше, будь-яке, навіть яке завгодно масштабне...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - Розділ 1. Культура в структурі соціологічного знання
Пам'ятаючи, що соціологія культури є "частиною" соціологічної науки, важливо, насамперед, визначити її місце в структурі соціологічного знання....
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 1.9. Когнітивна мікросоціологія
Когнітивна мікросоціологія, як ми позначаємо цей напрям за К. Кнорр-Цетиною, зосереджується на аналізі повсякденного життя, ситуаційних взаємодій,...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 1.15. Три трактування історизму повсякденності
Історичний характер повсякденності можна трактувати потрійно. По-перше повсякденність історична, оскільки вона є світом культури, що, як писав Шюц, "ми...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 1.14. Механізм повсякденної типізації
Засновник соціальної феноменології А. Шюц саме в предметно-тілесній закріпленості бачив "переваги" повсякденності в порівнянні з іншими сферами людського...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 1.13. Кінцеві ділянки значень
Засновник соціальної феноменології А. Шюц саме в предметно-тілесній закріпленості бачив "переваги" повсякденності в порівнянні з іншими сферами людського...
-
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 1.8. Життєвий світ
Е. Гусерль розглядав проблематику життєвого світу в рамках філософської дисципліни, яку він називав феноменологічною психологією і предмет якої визначав...
-
Соціологія - Вербець В. В. - 3.4. Розвиток соціології наприкінці XIX - на початку XX ст
Кінець XIX ст. став переломним у розвитку соціологічної науки. Заглибившись у тенета натуралізму, соціологи попереднього покоління загальмували розвиток...
-
Соціологія - Танчин I.3. - Огюст Конт
1.2.1. Початки наукової соціології. Видатні соціологи XIX - початку XX ст. Як уже зазначалося у попередньому розділі, виникнення соціології стало...
-
Соціологія - Танчин I.3. - 1.2.1. Початки наукової соціології. Видатні соціологи XIX - початку XX ст
1.2.1. Початки наукової соціології. Видатні соціологи XIX - початку XX ст. Як уже зазначалося у попередньому розділі, виникнення соціології стало...
-
Соціологія - Танчин I.3. - Тема 1.2. З ІСТОРІЙ РОЗВИТКУ СОЦІОЛОГІЇ
1.2.1. Початки наукової соціології. Видатні соціологи XIX - початку XX ст. Як уже зазначалося у попередньому розділі, виникнення соціології стало...
-
Соціологія - Жоль К. К. - Становлення соціології у Німеччині XIX - початку XX ст
Розвиток соціології у Німеччині XIX ст. пов'язаний з діяльністю Л. фон Штейна (1815-1890). Його праця "Соціалізм та комунізм сучасної Франції" (1842)...
-
Соціологія - Сірий Є. В. - 2. Функції культури
Культура розвивається одночасно із формуванням суспільства: народжується ним і впливає на нього. Вона виконує свої функції, вирішує коло завдань у...
-
Історія української культури - Павлова О. Ю. - Етап перший. Виникнення культурологічної проблематики
Формування предметного поля історії української культури, розуміння необхідності її виникнення і самообгрунтування не можливо поза розумінням генези...
-
- Чому важливо вивчати історію суспільної думки - Які основні етапи розвитку протосоціології - Які мислителі зробили найбільший внесок в розвиток...
-
- Чому важливо вивчати історію суспільної думки - Які основні етапи розвитку протосоціології - Які мислителі зробили найбільший внесок в розвиток...
-
Соціологія - Жоль К. К. - Початковий етап становлення соціології як самостійної науки
- Пропедевтичні зауваження - Початковий етап становлення соціології як самостійної науки - Організмічний напрям у соціології " Формування соціальної...
-
Соціологія - Жоль К. К. - Розділ 2. ПРЕДМЕТНА ЦАРИНА СОЦІОЛОГІЇ, ЇЇ ШКОЛИ, НАПРЯМИ ТА МЕТОДИ
- Пропедевтичні зауваження - Початковий етап становлення соціології як самостійної науки - Організмічний напрям у соціології " Формування соціальної...
-
Соціологія - Вербець В. В. - 3.1. Виникнення соціології як окремої науки. Концепція О. Конта
- За яких умов соціологія формується як наука - Хто є основоположником соціології - Які характерні риси мала соціологія XIX ст. - Чому кінець XIX -...
-
Соціологія - Вербець В. В. - Лекція 3. Виникнення і розвиток соціології як науки
- За яких умов соціологія формується як наука - Хто є основоположником соціології - Які характерні риси мала соціологія XIX ст. - Чому кінець XIX -...
Соціологія культури - Юрій М. Ф. - 1.3. Об'єктивізм