Ринок фінансових послуг - Сич Є. М. - 2.1.2.4. Біржові індекси

Крім наведених раніше показників, що використовуються для оцінки акцій та облігацій окремих корпорацій, у статистичній практиці застосовуються біржові індекси для характеристики ситуації на ринку цінних паперів. При продажу і купівлі акцій на фондових біржах вони є основними показниками, що визначають активність фондового ринку. Реєстрація курсів цінних паперів і публікація їх у курсовому бюлетені є однією з функцій біржі.

Публічність курсів полегшує емітентам цінних паперів вирішення питань, умов і доцільності нових випусків, дає можливість власникам паперів швидше орієнтуватись у кон'юнктурі фондового ринку. Крім публікації середніх курсів кожного виду цінних паперів, які мають обіг на біржі, ураховуються і публікуються середні курси акцій певних груп компаній, а також усіх компаній, зареєстрованих на біржі. Серед цих показників найвідомішими є: на біржі в Нью-Йорку - індекс Доу-Джонса, у Токіо - індекс Ніккей, у Франкфурті-на-Майні - індекс ФАЦ, у Лондоні - Файненшл Тайме і Рейтер.

Більшість біржових індексів характеризує середню ціну окремого набору акцій. При побудові індексу Доу-Джонса і ряду інших біржових індексів застосовується принцип рівноваги акцій поза залежністю від їх кількості і вартості. Такі індекси є простим середнім арифметичним, тобто це частка від ділення суми цін акцій компаній, що розглядаються, на їх кількість. У деяких індексах використовується зважування курсів акцій різноманітних компаній за тим чи іншим принципом. Для характеристики динаміки цін акцій використовують різницю індексів за два періоди (поточний і базисний) у пунктах, а також темпи їхнього зростання - відношення індексу поточного періоду до індексу базисного.

Промисловий індекс Доу-Джонса було запропоновано ще в 1897 році. Він характеризує на певну дату курс акцій 30 американських провідних промислових корпорацій, що котируються на Нью-Йоркській фондовій біржі:

Індекс Доу - Джонса (промисловий) = Сумарна ціна акцій 30 промислових корпорацій, (2.36)

~ К

Де К - коригувальний коефіцієнт, який змінюється зі зміною переліку корпорацій і при роздробленні акцій.

Українські фондові індекси почали розповсюджуватись на початку 1997 року. Компанії, що публікують свої індекси, намагаються не обмежуватись одним тільки значенням, а ще й аналізують причини його зміни та стану ринку, надають прогнози розвитку ринку та рекомендації інвесторам.

Для кількісного опису співвідношень загальноринкової динаміки та динаміки цін окремих акцій світова інвестиційна практика застосовує такі показники, як альфа та Бета.

У практиці біржової статистики показник Бета Використовується для оцінки якості акцій, що визначається як відношення темпу зміни курсу акцій розглянутої компанії до темпу зміни загального біржового індексу. Бета акції характеризує інтенсивність зв'язку зміни її прибутковості при зміні загальноринкової прибутковості.

Якщо курс акцій деякої компанії змінюється (зростає або падає) швидше зміни (зростання або падіння) середнього біржового індексу, коефіцієнт бета для таких акцій буде більше одиниці, якщо повільніше - менше одиниці. Значення бета, рівне одиниці, означає, що темп зміни курсу акцій компанії збігається з темпом зміни середнього біржового індексу. Якщо бета більше нуля, то при зростанні фондового індексу зростає і прибутковість акції, і навпаки. Якщо бета більше одиниці, то прибутковість акції зростає швидше прибутковості ринку в цілому.

Оскільки зміна курсу акцій визначає ризик їх придбання, коефіцієнт бета використовується для оцінки ризику операцій з акціями. Вважається, що при бета, рівному одиниці, акція буде мати такий самий ризик, як і "середня" акція, при бета більшому одиниці акція буде більш ризикована, а при бета меншому одиниці - менш ризикована, ніж "середня" акція.

Альфа Показує, наскільки повинна змінитись прибутковість акції порівняно із середнім значенням за певний період при гіпотетичній реалізації середньої за період загальноринкової прибутковості. Тобто цей коефіцієнт характеризує здатність акції виявити надлишкову прибутковість у типових умовах.

У багатьох випадках знання Бети Акції є для інвестора більш важливим, ніж альфи, оскільки для прогнозування середньої очікуваної прибутковості індивідуальних акцій існує ряд методів фундаментального аналізу. Дані ж про бету акцій унікальні в тому плані, що дозволяють інвесторові диверсифікувати портфель акцій і, отже, одержувати слабку залежність прибутковості від ринкової кон'юнктури. При обчисленні даних коефіцієнтів дані про результати торгів з конкретними акціями обробляються за допомогою стандартних статистичних методів.

Схожі статті




Ринок фінансових послуг - Сич Є. М. - 2.1.2.4. Біржові індекси

Предыдущая | Следующая