Провідники духовності в Україні - Курас І. Ф. - РИЛЬСЬКИЙ Максим Тадейович

Український поет і громадський діяч

Народився 19 березня 1895 р. в Києві у сім'ї вченого-етнографа і культурно-політичного діяча Т. Рильського. У 1915-1918 рр. навчався в Київському університеті. Упродовж десяти років був учителем у сільських школах, потім - у Києві.

Перший вірш було опубліковано в 1907 р. У 1910 р. вийшла друком збірка "На білих островах". У 20-х роках належав до літературного угруповання "неокласиків".

20-30-ті роки - надзвичайно плідний період у творчості М. Рильського. Одна за одною виходять збірки поезій: "Синя далечінь" (1922), "Крізь бурю й сніг" (1925), "Де сходяться дороги", "Гомін і відгомін" (обидві 1929), "Знак терезів" (1932), "Київ" (1935), "Україна" (1938) та ін.

Вже в перших книжках молодого М. Рильського виявилися притаманні авторові риси: людяність, любов до життя, схильність до реалістично вираженого малюнка. У поезії 30-х років провідною темою стала тема роздумів про сенс життя, мистецтво, людину і природу, людину й суспільство.

У роки Великої Вітчизняної війни поет створив високохудожній образ України, закликав народ до боротьби, вселяв віру в перемогу. Його твори набули патріотичного пафосу, публіцистичності. У післявоєнний період поет пише про дружбу народів, боротьбу за мир ("Чаша дружби" (1946), "Мости" (1948) та ін.). Проте залишається вірним своїм улюбленим темам, оспівуванню людини, філософським роздумам про прекрасне Й корисне ("Сад над морем" (1955), "Троянди й виноград" (1957), "Далекі небосхили" (1959); "Голосіївська осінь" (1959) та ін.). Творчість М. Рильського - визначне явище не лише в українській літературі, а й у світовій поезії.

Поет могутнього мистецького обдаровання, тонкого чуття мови і високого інтелекту, М. Рильський дав світові не тільки чудові зразки своєї поезії, а й високохудожні переклади творів М. Лермонтова, М. Некрасова, М. Гоголя, А. Міцкевича, творів вітчизняних авторів. М. Рильський - перекладач французької поезії Вольтера, Н. Буало, Ж. Расіна, В. Гюго. Він був співавтором перекладу "Божественної комедії" Данте. Досліджував творчість Т. Шевченка, О. Пушкіна, А. Міцкевича, Ю. Словацького та ін.

У 1943-1946 рр. М. Рильський очолював Спілку письменників України, аз 1944 по 1964 р. керував Інститутом мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН УРСР (у 1964 р. Інститут названо його ім'ям).

З 1943 р. - академік АН УРСР, з 1958 - академік АН СРСР.

За видатні заслуги в галузі науки йому неодноразово присуджувалися Державні премії УРСР.

Помер 24 липня 1964 р.

1968 р. в Києві, у будинку, де жив і працював поет, відкрито музей М. Т. Рильського.

Схожі статті




Провідники духовності в Україні - Курас І. Ф. - РИЛЬСЬКИЙ Максим Тадейович

Предыдущая | Следующая