Правознавство - Кунченко-Харченко В. І. - 11.1. Поняття, предмет і метод адміністративного права

11.1. Поняття, предмет і метод адміністративного права

Адміністративне право - це найоб'ємніша, наймобільніша, найнестабільніша і найскладніша з усіх існуючих юридичних галузей. Немає такої сфери державного або суспільного життя, якої б не торкалися питання адміністративно-правового регулювання. Його норми регулюють діяльність структур виконавчої влади, місцевого самоврядування, державних і недержавних підприємств, установ, організацій. їх вплив постійно відчувають на собі конкретні особи.

Нас оточує велика кількість правил, якими визначається наша поведінка у громадських місцях, державних і недержавних закладах, транспорті тощо. Службові відносини між громадянином і органом держави, органом місцевого самоврядування, громадською організацією також будуються в рамках адміністративно-правових приписів. Правила внутрішнього розпорядку, дорожнього руху, водокористування, санітарно-гігієнічні, пожежної і радіаційної безпеки, а також багато інших є сферою адміністративно-правого впливу. Норми адміністративного права регулюють відносини, що складаються під впливом цивільного, трудового, сімейного та інших галузей права.

Адміністративне право - галузь права, норми якого регулюють відносини у суспільстві, які виникають у процесі організації і реалізації виконавчої влади, а також відносини, пов'язані з внутрішньою діяльністю державних органів, організацій, органів місцевого самоврядування, які застосовують заходи адміністративного впливу та примусу з метою належної організації спільної діяльності людей, їх об'єднань, забезпечення чіткої взаємодії для досягнення певного передбачуваного результату.

Адміністративне право являє собою чітко визначену систему норм, які об'єднані в загальну, особливу і спеціальну частини.

Загальна частина об'єднує норми, що закріплюють основні принципи управління, правове становище суб'єктів, форми і методи їх діяльності, адміністративний процес, способи забезпечення законності в державному управлінні.

Особлива частина об'єднує норми, що регулюють управління народним господарством, транспортом, соціально-культурним будівництвом, зв'язком тощо.

Спеціальна частина об'єднує норми, що регулюють адміністративно-правову діяльність суб'єктів управління в конкретних сферах народного господарства. Наприклад, адміністративна діяльність органів внутрішніх справ, органів митного контролю тощо.

В адміністративному праві виділяють правові інститути:

- державної служби,

- адміністративної відповідальності,

- місцевого самоврядування та інші.

Зміст адміністративного права складають правові норми, регулюючі відносини, що виникають у сфері економічних і соціальних процесів, які перетворюються через діяльність державних органів на адміністративні правовідносини.

Дії адміністративно-правових норм спрямовано на органічне функціонування органів виконавчої влади. Тож предметом дії адміністративного права є суспільні відносини, які виникають у зв'язку з державним управлінням, а також норми, які регулюють внутрішню організацію діяльності державних органів, державних організацій, органів місцевого самоврядування.

Адміністративне право в переважній більшості своїх норм є правом публічним.

Норми адміністративного права регулюють відносини, що виникають у процесі взаємодії державної влади з державними та недержавними структурами, громадянами, ці норми узгоджують особисту свободу індивідів і свободу загальну.

Сучасне адміністративне право є продуктом розвитку європейського права. На території нашої держави адміністративне право розглядається як окрема галузь права з 50-х років 20 століття.

Під методом адміністративно-правого регулювання розуміють прийоми та способи впливу суб'єктів адміністративного права (осіб, які мають державно-владні управлінські повноваження) на поведінку інших учасників адміністративно-правових відносин (на об'єкт управління).

Методами регулювання відносин в адміністративному праві є:

- владний метод (імперативний);

- рекомендаційний метод;

- метод узгодження;

- метод рівності учасників адміністративних правовідносин (означає, що суб'єкти знаходяться на одному рівні державного управління і узгоджують свої дії шляхом укладення адміністративного договору).

Завдяки адміністративно-правовим методам забезпечується регулювання відносин управління шляхом встановлення певного порядку дій або заборони небажаних для суспільства дій, надання можливості учасникам правовідносин вибирати певні дії при вирішенні конкретних питань чи самим визначати чинити чи не чинити дії, передбачені адміністративно-правовою нормою в конкретних умовах.

Схожі статті




Правознавство - Кунченко-Харченко В. І. - 11.1. Поняття, предмет і метод адміністративного права

Предыдущая | Следующая