Порівняльне конституційне право - Кириченко В. М. - 2. Правовий статус іноземних громадян (підданих) та осіб без громадянства. Подвійне громадянство
Іноземцями визнаються особи, які не є громадянами (підданими) держави перебування і мають докази належності до громадянства (підданства) іншої держави або держав. їх правовий статус визначається національним законодавством держави перебування та укладеними нею міжнародними договорами. Разом з тим, іноземці зберігають правовий зв'язок з державою, громадянами (підданими) якої вони є. Видами правового статусу іноземних громадян є:
1) Національний режим, Який означає, що держава, на території якої перебувають іноземці, надає їм таких само прав, якими користуються її власні громадяни. Даний режим зазвичай встановлюється в конституціях чи законах майже всіх сучасних держав. Наприклад, у ч. 1 ст. 26 Конституції України 1996 р. передбачено, що "іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України". Але це не означає, що обсяг прав та обов'язків іноземців і громадян певної держави однаковий. Як правило, політичні права і свободи іноземців обмежуються. Наприклад, згідно ст. ст. 8, 23, 24 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" від 4 лютого 1994 р. вони не можуть обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, брати участь у референдумах, проходити військову службу в Збройних Силах України, а також не можуть призначатися на окремі посади або займатися певною трудовою діяльністю (бути нотаріусами, суддями, прокурорами). В окремих країнах перелік посад, які не мають права обіймати іноземці, може бути й ще більшим. Наприклад, у В'єтнамі, згідно рішення Уряду 1977 р., іноземець не може займатися такими видами трудової діяльності, як ремонт радіообладнання, керування автотранспортом чи моторним човном, робота на множу вальній техніці тощо.
У деяких державах в особливих випадках іноземці не позбавляються політичних прав. Наприклад, іноземці, які на законних підставах постійно проживають на території Великобританії й володіють нерухомим майном, мають право голосу.
Таким чином, національний режим означає принципово рівний підхід щодо захисту та гарантування прав іноземців і громадян певної країни, а також щодо їх відповідальності за порушення обов'язків згідно чинного законодавства;
2) Режим найбільшого сприяння Передбачає визнання за іноземцями прав, не менші за тих, якими наділені і користуються громадяни будь-якої третьої держави. Тобто, даний режим наближається до національного режиму;
3) спеціальний режим, який означає поширення на іноземців певних держав особливих пільг чи обмежень. Даний режим установлюється багатосторонніми і двосторонніми договорами, що передбачають спрощений порядок перетину державного кордону, безвізовий в'їзд тощо. Наприклад, між США та Канадою укладено договір, який передбачає безвізовий в'їзд громадян цих країн. У 1971 р. між Португалією та Бразилією була підписана Конвенція про рівність прав і обов'язків португальців і бразильців;
4) право притулку, яке означає, що держава надає можливість в'їзду та безпечного перебування на її території іноземцям або особам без громадянства, які на батьківщині або в державі постійного місця проживання переслідуються за свої політичні чи релігійні переконання, зайняття науковою діяльністю або з інших подібних підстав. Право притулку закріплене Загальною декларацією прав людини 1948 р., Конвенцією про захист прав людини та основних свобод 1950 р., Декларацією ООН про територіальний притулок 1967 р. Зокрема, у ст. 14 Загальної декларації прав людини 1948 р. так формулюється право притулку:
"1. Кожна людина має право шукати притулок від переслідувань в інших країнах і користуватися цим притулком.
2. Це право не може бути застосоване у разі переслідування, яке насправді спричинене вчиненням неполітичного злочину або діянням, що суперечить цілям і принципам Організації Об'єднаних Націй".
Право політичного притулку закріплене в конституціях більшості країн світу (наприклад, у ст. 16 (а) Основного Закону ФРН 1949 р., ст. 10 Конституції Італійської Республіки 1947 р., ст. 33 Конституції Португальської Республіки 1976 р., ст. 17 Конституції Туніської Республіки 1959 р., ст. 13 Конституції Сирійської Арабської Республіки).
Кожна держава сама визначає підстави для надання притулку. Проте, надання іноземцю притулку не передбачає автоматичного надання йому громадянства країни перебування.
Особа без громадянства (апатрид) - це особа, яка не має громадянства (підданства) жодної держави, а держава, відповідно до свого національного законодавства, не вважає її своїм громадянином. Відсутність громадянства виникає, зокрема, внаслідок розбіжностей у законодавстві різних країн про громадянство, у разі втрати особою громадянства однієї держави і не набуття громадянства іншої держави, позбавлення громадянства тощо. Особами без громадянства нерідко стають політичні емігранти, яких у порядку покарання позбавили громадянства на батьківщині. Правовий статус особи без громадянства, як правило, схожий з правовим статусом іноземця. Проте, на відміну від іноземця, особа без громадянства не користується дипломатичним захистом будь-якої держави. У більшості країн відповідно до чинного законодавства особа без громадянства може бути примусово вислана з країни. Але кожна держава не зацікавлена в тому, щоб на їх території проживала велика кількість осіб без громадянства. У зв'язку з цим, кожна держава докладає зусиль щодо скорочення безгромадянства, стимулюючи набуття громадянства постійно проживаючих на її території апатридів.
Подвійне громадянство (біпатризм) - перебування особи одночасно в громадянстві двох держав.
Більшість держав світу негативно ставляться до біпатризму, тобто вони виходять з визначення виключності єдиного громадянства і не визнають подвійного громадянства. Наприклад, відповідно до ст. 4 Конституції України 1996 р. "в Україні існує єдине громадянство...", у ч. 1 ст. 21 Конституції Республіки Узбекистан 1992 р. проголошено, що "у Республіці Узбекистан встановлюється єдине для всієї території республіки громадянство". Практично в країнах, де не визнають подвійного громадянства, визначення єдиного громадянства означає, що громадянин певної держави, який набув громадянства (підданства) іншої держави або держав, то у правових відносинах з цією державою він визнається лише її громадянином. Таким чином, фактично ігнорується можливість подвійного громадянства. Також негативне ставлення до цього питання відображене і в міжнародному праві.
Схожі статті
-
План 1. Інститут громадянства. Набуття та припинення громадянства. 2. Правовий статус іноземних громадян (підданих) та осіб без громадянства. Подвійне...
-
План 1. Інститут громадянства. Набуття та припинення громадянства. 2. Правовий статус іноземних громадян (підданих) та осіб без громадянства. Подвійне...
-
Порівняльне конституційне право - Кириченко В. М. - 3. Форми державного устрою
Форма державного устрою - це елемент форми держави, який визначає територіальну організацію держави, спосіб поділу території держави на складові частини...
-
Порівняльне конституційне право - Кириченко В. М. - 1. Поняття держави і елементи форми держави
План 1. Поняття держави і елементи форми держави. 2. Форма державного правління. 3. Форма державного устрою. 4. Форма державного режиму. 1. Поняття...
-
План 1. Поняття держави і елементи форми держави. 2. Форма державного правління. 3. Форма державного устрою. 4. Форма державного режиму. 1. Поняття...
-
Тема 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА План 1. Поняття, предмет, метод, система і функції конституційного права. 2. Об'єкти і суб'єкти...
-
Порівняльне конституційне право - Кириченко В. М. - 4. Форма державного режиму
Порівняльний аналіз держав неможливий без урахування тих методів і засобів, за допомогою яких здійснюється державна влада. Державний режим - це спосіб...
-
Порівняльне конституційне право - Кириченко В. М. - 3. Джерела конституційного права
Право, як цілісне явище соціальної дійсності, має певні форми свого виразу. В юридичній науці розрізняють внутрішню і зовнішню форми права, під якими...
-
Тема 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА План 1. Поняття, предмет, метод, система і функції конституційного права. 2. Об'єкти і суб'єкти...
-
Порівняльне конституційне право - Кириченко В. М. - 4. Народна ініціатива
Ще однією формою безпосередньої демократії є народна ініціатива. Народна ініціатива - Це сформульовані та підтримані визначеною законодавством кількістю...
-
Порівняльне конституційне право - Кириченко В. М. - 2. Вибори
Основними формами безпосередньої демократії є вибори та референдуми, що передбачені у конституціях та чинному законодавстві більшості сучасних держав....
-
План 1. Поняття безпосередньої і представницької демократії. 2. Вибори. 3. Референдум. 4. Народна ініціатива. 1. Поняття безпосередньої і представницької...
-
План 1. Поняття безпосередньої і представницької демократії. 2. Вибори. 3. Референдум. 4. Народна ініціатива. 1. Поняття безпосередньої і представницької...
-
Світова практика конституціоналізму виробила різні форми прийняття та внесення змін до конституції, які істотно відрізняються від прийняття звичайних...
-
Порівняльне конституційне право - Кириченко В. М. - 2. Види конституцій
Велика кількість існуючих у світі країн передбачає й існування великої кількості конституцій, які умовно можна класифікувати за відповідними критеріями...
-
Тема 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА План 1. Поняття, предмет, метод, система і функції конституційного права. 2. Об'єкти і суб'єкти...
-
Порівняльне конституційне право - Кириченко В. М. - 3. Структура конституції
Важливе значення для з'ясування сутнісних характеристик конституції має питання її структури. Конституція Як юридичний документ складається з наступних...
-
Порівняльне конституційне право - Кириченко В. М. - 2. Форма державного правління
Під формою правління будь-якої держави розуміється структура і повноваження вищих органів державної влади, порядок їх формування і характер...
-
Порівняльне конституційне право - Кириченко В. М. - 3. Референдум
Як уже зазначалося, до основних форм безпосередньої демократії, крім виборів, віднесений і референдум. Наприклад, у ст. 2 Конституції Королівства Марокко...
-
1. Поняття, основні риси і юридичні властивості конституції. 2. Види конституцій. 3. Структура конституції. 4. Порядок прийняття та внесення змін до...
-
Порівняльне конституційне право - Кириченко В. М. - Тема 2. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ КОНСТИТУЦІЇ План
1. Поняття, основні риси і юридичні властивості конституції. 2. Види конституцій. 3. Структура конституції. 4. Порядок прийняття та внесення змін до...
-
Порівняльне конституційне право - Кириченко В. М. - 2. Об'єкти і суб'єкти конституційного права
Конституційне право як будь-яка галузь національного права, має свій окремий об'єкт правового регулювання, тобто сукупність однорідних суспільних...
-
Порівняльне конституційне право - Кириченко В. М. - Передмова
Вивчення навчальної дисципліни "Порівняльне конституційне право" студентами спеціальності "Міжнародні економічні відносини" зумовлено місцем, яке...
-
Конституція України проголошує принцип національного режиму щодо здійснення прав, свобод і обов'язків іноземцями. У ст. 26 вказано, що іноземці та особи...
-
Конституційно-правовий статус іноземців та осіб без громадянства визначається Конституцією України (ст. 26), Законами України "Про правовий статус...
-
Міжнародне публічне право - Репецький В. М. - 8.3. Правовий статус іноземців
Другою найбільшою в кількісному відношенні групою населення держави є іноземці. У міжнародному праві іноземцем вважають особу, яка знаходиться на...
-
Поняття "іноземець" у нормативних актах І правовій літературі вживається у двох значеннях. У широкому значенні до іноземців відносять як осіб, котрі не...
-
1. Правові засади регулювання статусу фізичних осіб у міжнародному приватному праві Серед суб'єктів міжнародного приватного права важливе місце у...
-
Правовий статус іноземців в Україні, основні свободи та обов'язки іноземних громадян та осіб без громадянства, які проживають або тимчасово перебувають в...
-
Конституційне право України - Погорілко В. Ф. - 1. Громадянство України і статус іноземців в Україні
1. Громадянство України і статус іноземців в Україні Розуміння людини як громадянина є надзвичайно важливим у характеристиці її соціальної сутності, її...
Порівняльне конституційне право - Кириченко В. М. - 2. Правовий статус іноземних громадян (підданих) та осіб без громадянства. Подвійне громадянство