Політологія - Вегеш М. М. - 5.1.4. Глобальні проблеми сучасної цивілізації та шляхи їх вирішення
Глобальні проблеми сучасності - це проблеми, які є загальносвітовими, такими, що зачіпають інтереси усіх держав і націй, класів, соціальних груп, політичних партій, кожної людини зокрема. Фактично, це сукупність суперечливих процесів, які становлять зміст сучасної кризи світової цивілізації. Ці проблеми створюють загрозу розвиткові і навіть існуванню всіх країн світу і потребують для відвернення цих катастрофічних наслідків спільних зусиль.
Вчені виділяють два основні джерела виникнення глобальних проблем сучасності:
1) поглиблення суперечностей між людиною та природою, які ведуть до виникнення екологічних, продовольчих, енергетичних, природно-сировинних проблем;
2) розширення зони суперечностей між народами, людьми взагалі, що має наслідком виникнення проблем війни та миру, захисту і розвитку духовного середовища, демографічного розвитку, боротьби із злочинністю, міжнародним тероризмом, поширення небезпечних хвороб тощо.
Одним із перших, ще у 20-і роки XX століття, вказав на загрозу глобальних проблем сучасності український вчений Володимир Вернадський.
У другій половині XX століття серед глобальних проблем людства предметом розгляду стала теорія глобалістики - система наукових знань про походження і сучасний стан глобальних проблем, їх класифікацію і обгрунтування практичних соціально-економічних і політичних шляхів їх розв'язання.
У теорію глобалістики увійшли висновки, зроблені відомими вченими Нільсом Бором, Бертраном Расселом, Альбертом Ейнштейном ("Маніфест Рассела - Ейнштейна" (1955)), а також тези з виступів політичних лідерів країн "Делійської шістки" (Аргентини, Греції, Індії, Мексики, Танзанії і Швеції), Римського клубу, який діє з 1968 року.
Загалом теорія глобалістики як окрема наукова дисципліна сформувалася у другій половині 60-х років XX століття і пройшла у своєму розвитку три етапи:
1) етап кінця 60 - початку 70-х років, коли увага була зосереджена на вивченні двох глобальних проблем сучасності: освоєнні космосу і охороні навколишнього середовища;
2) етап другої половини 70-х років, коли розпочалося глобальне моделювання стану і перспектив розвитку світової політики і світо-господарських зв'язків в умовах глобальних суперечностей. Саме в цей період здійснюються перші спроби скласти ієрархію світових проблем;
3) етап, який розпочався упродовж 80-х років XX століття, коли велику зацікавленість вирішенням глобальних проблем починають проявляти політичні та державні діячі багатьох країн світу, розробляються перші міжнародні документи, спрямовані на їх практичне вирішення
Сучасна глобалістика досліджує, насамперед, комплексні проблеми, вирішення яких дозволить знайти практичний шлях розв'язання глобальних проблем людства, а саме:
1) порівняльний аналіз основних соціокультурних цінностей сучасних цивілізацій, становлення нового універсалізму через усвідомлення складності планетарного буття;
2) порівняльний аналіз стратегій міжцивілізацінної взаємодії;
3) обгрунтування концепції гуманітарного консенсусу як процесу узгодження цінностей різних цивілізацій;
4) порівняльний аналіз можливих альтернативних шляхів глобалізації.
Прихильники теорії глобалістики по-новому розглядають проблему міжнародної безпеки. Безпека - це такий стан відносин між державами, за якого їм усім не загрожує небезпека війни чи будь-яке зовнішнє зазіхання на їхній суверенний і незалежний розвиток. Першочерговою проблемою забезпечення світової безпеки стає вироблення стратегії виживання в умовах кризи світової цивілізації (чи окремих цивілізацій).
Існує дуже багато класифікацій глобальних проблем сучасності. Однією з найбільш популярних є запропонована норвезьким соціологом И. Галтунго Му котрий визначив чотири критичні ситуації, з якими зіткнулося людство у другій половині XX століття:
1) криза насильства і загроза насильства, що тепер проявляється у загрозі міжнародного тероризму;
2) криза зубожіння і загроза бідності;
3) криза відторгнення окремих осіб та соціальних груп і загроза загального придушення прав людини;
4) криза навколишнього середовища і загроза локального порушення екологічного балансу.
Більш традиційною є класифікація, запропонована польським політологом Артуром Воднаром, який виділяє: 1) ядерну загрозу знищення цивілізації;
2) проблему вичерпання природних ресурсів, зокрема енергетичних;
3) екологічні проблеми;
4) продовольчу проблему, тобто проблему забезпечення продовольством населення Землі, яке постійно зростає;
5) демографічну проблему, тобто проблему відтворення та міграції населення, формування його освітнього потенціалу, працевлаштування;
6) проблему охорони здоров'я;
7) проблему використання космосу в мирних цілях. Також доцільно буде навести класифікацію глобальних
Проблем людства за їх характером:
1) проблеми переважно соціально-політичного характеру (відвернення ядерної війни, припинення гонки озброєнь, мирне розв'язання конфліктів, формування ненасильницького миру);
2) проблеми переважно соціально-економічного характеру (подолання економічної та культурної відсталості, вирішення проблеми зубожіння, забезпечення ефективного виробництва, розв'язання світової енергетичної, сировинної і продовольчої криз, оптимізація демографічної ситуації, особливо в країнах, що розвиваються; освоєння в мирних цілях космосу і Світового океану);
3) соціально-екологічні проблеми (забруднення навколишнього середовища, необхідність раціонального використання природних ресурсів Землі);
4) проблеми людини (забезпечення її основних прав та свобод, подолання відчуженості від природи та політики, держави).
Цілком очевидним є факт, що вирішення глобальних проблем сучасності полягає у міждисциплінарному підході до цієї проблеми. Першим такий шлях запропонував Володимир Вернадський, котрий створив вчення про ноосферу - середовище, в якому живе людина. Суть цього підходу полягає у поєднанні філософських, політичних, природничих та техніко-економічних знань до відповідних сфер людської діяльності. Вчений вважав, що людина у сучасному світі повинна мислити планетарно; в основі цього нового мислення є теза щодо рівності людей.
Однак для досягнення такого стану необхідно, щоб всі країни змінили підхід до ведення зовнішньої політики, тобто відмовилися від політики конфліктності та конфронтації і перейшли до глобального співробітництва на засадах визнання пріоритетності загально цивілізаційних цінностей.
Схожі статті
-
Політологія - Вегеш М. М. - 3.2.4. Основні способи та шляхи розв'язання політичних конфліктів і криз
Типологія політичних конфліктів, як відомо, неоднозначна - конфлікти різні, не подібні. Отож важко вказати на єдині способи і шляхи їх вирішення - немає...
-
Політологія - Вегеш М. М. - 1.2. Основні школи і напрями сучасної політології
1.2.1. Англосаксонська школа в політології Термін " Англосаксонська школа " об'єднує становлення і розвиток політичної науки у Сполучених Штатах Америки...
-
2.2.1. Сутність, походження та функції держави Держава є базовим інститутом політичної системи суспільства. В її діяльності концентрується головний зміст...
-
Політологія - Вегеш М. М. - Розділ 5 СВІТОВИЙ ПОЛІТИЧНИЙ ПРОЦЕС. СИСТЕМА МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН
5.1. Зовнішня політика держав. Міжнародне право 5.1.1. Міжнародні відносини як цілісна система Існує дуже багато визначень поняття "міжнародні...
-
В останню чверть XX століття у політичній науці відбувається відродження досліджень у сфері політичної філософи, які майже не проводилися упродовж...
-
Політологія - Вегеш М. М. - 3.2.1. Концептуальні підходи до розуміння природи політичних конфліктів
3.2.1. Концептуальні підходи до розуміння природи політичних конфліктів Конфліктологія є однією з наймолодших галузей наукового знання. Вона виділилась...
-
Політологія - Вегеш М. М. - 3.2. Політичні конфлікти і кризи в суспільному житті
3.2.1. Концептуальні підходи до розуміння природи політичних конфліктів Конфліктологія є однією з наймолодших галузей наукового знання. Вона виділилась...
-
Політологія - Вегеш М. М. - 2.2.1. Сутність, походження та функції держави
2.2.1. Сутність, походження та функції держави Держава є базовим інститутом політичної системи суспільства. В її діяльності концентрується головний зміст...
-
Політологія - Вегеш М. М. - 5.1.1. Міжнародні відносини як цілісна система
5.1. Зовнішня політика держав. Міжнародне право 5.1.1. Міжнародні відносини як цілісна система Існує дуже багато визначень поняття "міжнародні...
-
Політологія - Вегеш М. М. - 5.1. Зовнішня політика держав. Міжнародне право
5.1. Зовнішня політика держав. Міжнародне право 5.1.1. Міжнародні відносини як цілісна система Існує дуже багато визначень поняття "міжнародні...
-
Політологія - Вегеш М. М. - 1.2.3. Становлення та розвиток німецької школи в політичній науці
Розвиток німецької політичної науки у XX столітті відбувався під впливом: 1) німецької класичної філософії; 2) теорій пангерманізму, зверхності німців...
-
Політологія - Логвина В. Л. - Тема 13. ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЛЮДСТВА
Загальні положення Глобалістика - це система наукових знань про життєво важливі загальнолюдські проблеми. Особливості глобальних проблем мають...
-
Політологія - Вегеш М. М. - 1.4. Демократія: витоки, сутність і перспективи розвитку
1.4.1. Витоки і сутність демократії Демократія у її сучасному розумінні виникла і набрала свого розвитку на Заході, проте вона ніколи не була суто...
-
Політологія - Вегеш М. М. - Методи науки про політику
Кожна наука має свій об'єкт і предмет. Об'єктом дослідження політології є політична сфера життєдіяльності суспільства, яку вивчають і аналізують у...
-
Політологія - Вегеш М. М. - 1.1.3. Зміст, особливості й завдання української політології
Українська політологія - це нова наука і навчальна дисципліна, яка почала свій процес становлення з 90-х років XX ст. Предметом української політології є...
-
Політологія - Вегеш М. М. - 2.4. Місцеве самоврядування
2.4.1. Теорії та моделі місцевого самоврядування: сутність та порівняльний аналіз В історичній та юридичній науках виникнення місцевого самоврядування...
-
Політологія - Вегеш М. М. - 2.3.6. Судова система України
У правовій державі суд має вирішувати конфлікти у всіх сферах суспільних відносин на засадах законності, об'єктивності і неупередженості. Ефективність та...
-
Політологія - Вегеш М. М. - 1.2.2. Характерні риси французької школи в політології
Французька політична наука має витоки в конституційному праві, яке на початку XX століття зазнало реформ під впливом розвитку соціології. Окрім того, на...
-
Політологія - Вегеш М. М. - 1.2.1. Англосаксонська школа в політології
1.2.1. Англосаксонська школа в політології Термін " Англосаксонська школа " об'єднує становлення і розвиток політичної науки у Сполучених Штатах Америки...
-
Політологія - Вегеш М. М. - 2.1.3. Типи політичних систем та критерії їх ефективності
Для з'ясування того, як політичні системи формуються, чим різняться або чим подібні, політологія типологізує (класифікує) їх. Започаткував цю практику ще...
-
Політологія - Вегеш М. М. - 2.1.2. Структура і функції політичної системи
Аналіз політичної системи дає змогу вивчити її структуру, тобто внутрішню організацію окремих складових-елементів. Структура політичної системи - це...
-
2.1. Політична система суспільства 2.1.1. Політична система суспільства. Сутність системного підходу до аналізу політичних явищ і процесів Людину оточує...
-
Політологія - Вегеш М. М. - 4.3.5. Етнонаціональна політика України
Становлення етнонапдональної політики України припадає на період початку 90-х років XX ст. Саме у Декларації про державний суверенітет України від 16...
-
Етнополітичний конфлікт - це соціально-кризова ситуація, зумовлена незбіганням інтересів і цілей етнічних груп у рамках спільного етносоціального...
-
Політологія - Вегеш М. М. - 4.3.2. Теорії націй і націоналізму
Слово "нація" походить від латинського "natio" (порода, рід, плем'я, походження, народження). У своїх промовах Цицерон називав "націями" віддалені та...
-
Політологія - Вегеш М. М. - 4.1.1. Політична свідомість як суспільне явище
4.1. Політична свідомість, політична культура і політична соціалізація 4.1.1. Політична свідомість як суспільне явище Однією з важливих характеристик...
-
Політологія - Вегеш М. М. - 4.1. Політична свідомість, політична культура і політична соціалізація
4.1. Політична свідомість, політична культура і політична соціалізація 4.1.1. Політична свідомість як суспільне явище Однією з важливих характеристик...
-
Політологія - Вегеш М. М. - Розділ 4 СОЦІАЛЬНІ ТА ЦІННІСНІ АСПЕКТИ ПОЛІТИКИ
4.1. Політична свідомість, політична культура і політична соціалізація 4.1.1. Політична свідомість як суспільне явище Однією з важливих характеристик...
-
Політологія - Вегеш М. М. - 2.1. Політична система суспільства
2.1. Політична система суспільства 2.1.1. Політична система суспільства. Сутність системного підходу до аналізу політичних явищ і процесів Людину оточує...
-
Політологія - Вегеш М. М. - 3.2.3. Типологія політичних конфліктів та криз
Насичене життя суспільства, мінливість навколишнього середовища зумовлюють виникнення різноманітних конфліктів. З практичної точки зору дуже важливою є...
Політологія - Вегеш М. М. - 5.1.4. Глобальні проблеми сучасної цивілізації та шляхи їх вирішення