Політологія - Вегеш М. М. - 4.3.2. Теорії націй і націоналізму
Слово "нація" походить від латинського "natio" (порода, рід, плем'я, походження, народження). У своїх промовах Цицерон називав "націями" віддалені та "варварські" народи. Поширеним слово "нація" було в середньовічних університетах. В Паризькому університеті вже в 1220 р. існували "нація Франції", "нація Пікардії", "нація Нормандії". У Болонському університеті нараховували 35 націй студентів і викладачів тощо.
Наприкінці ХVIII ст. слово "нація" у французькій мові стало еквівалентом слова "народ" ("реиріе"). В XIX ст. поняття "нація" в країнах Європи ототожнюється з поняттям "держава". Термін "нація" асоціюється з державною одиницею, країною. Так, в 1919 р. була створена Ліга Націй, а пізніше - Організація Об'єднаних Націй.
Ряд дослідників прагнули теоретично обгрунтувати проблеми виникнення, сутність націй. Досить вдало проблематику нації та націоналізму дослідив український вчений Георгій Касьянов. Серед багатого розмаїття теорій нації він виділяє комунікативний, етатистський, етнологічний та інструменталістський підходи.
1. Комунікативна теорія нації. Найбільш повно і чітко ця теорія була сформульована професором Масачусетського технологічного інституту Карлом Дойчем у праці "Націоналізм та соціальна взаємодія". Одне з базових понять К. Дойча - взаємна відповідність або "компліментарність" ("complementa-rity")t здатність елементів певної структури взаємно доповнювати, замінювати одне одного.
Спільнота, яка претендує на власну спільну історію, твердить К. Дойч, є спільнотою компліментарних способів і засобів комунікації, спілкування. Необхідними компонентами для цього процесу є історична пам'ять, символи, звички, спосіб мислення, які зрозумілі всім членам спільноти. Компліментарність комунікативних навичок є першоосновою внутрішньої єдності народу-нації. Отже, ступінь розвитку нації залежить від ступеня суспільної комунікації індивідів.
2. Етатистська теорія нації. Ця теорія заснована на принципі ототожнення нації з державою, територіально-політичною ознакою спільноти. Британський дослідник Ентоні Гід-денс твердить, що нація існує лише тоді, коли держава охоплює своїм впливом всю територію, яку вважає об'єктом свого суверенітету. Подібне трактування дається і в сучасній вітчизняній науковій літературі: "Нація - це народ, який або прагне мати власну державу, або має її.
3. Етнологічна теорія нації. Найповніше етнологічна (етніцистська) концепція нації сформульована Ентоні Смітом. Він виділяє такі ознаки нації:
- відмінні культурні риси, які дають змогу відрізнити "своїх" і "чужих";
- наявність історично успадкованої спільної території;
- відносно велика чисельність населення;
- зовнішньополітичні відносини з іншими спільнотами;
- наявність спільних колективних почуттів;
- безпосереднє членство в групі з різними правами громадянства для всіх її членів;
- вертикальна економічна інтеграція зі спільною системою поділу праці.
Головна теза етніцистів полягає в тому, що націогенеза потребує етнічного підгрунтя. Існування етносу є необхідною передумовою виникнення нації.
Вчений-етнолог Михайло Тиводар твердить, що нація - це особливий стан розвитку етносу, пов'язаний з творенням державності, національно-державних атрибутів, національної свідомості і культури. Тобто, нація - це політизована етнічність.
4. Інструменталістська теорія нації. Найбільш відомими представниками цієї концепції є Ерік Гобсбаум та Бенедикт Андерсон. Критикуючи об'єктивістські концепції, вони формулюють суб'єктивістський підхід. Насамперед, формулюється ідея про те, що "нація - це уявлена спільнота". Дослідники звернули увагу на психологічні чинники формування нації. На їхню думку, нації конструюються, оскільки державна влада прагне "втиснути" у масову свідомість спільні цілі, ідеї, цінності, символи спільноти. Тому нація - це продукт уявлення, сконструйована спільнота.
Поряд із теоретичними моделями нації вчені прагнули класифікувати або типологізувати нації.
Схожі статті
-
2.4.1. Теорії та моделі місцевого самоврядування: сутність та порівняльний аналіз В історичній та юридичній науках виникнення місцевого самоврядування...
-
Політологія - Вегеш М. М. - Партиципаторні теорії демократії (демократія участі)
Невдалі спроби встановлення демократії в плюральних (гетерогенних) суспільствах "третього світу" - головна причина, яка спонукала А. Лейпхарта створити...
-
2.2.1. Сутність, походження та функції держави Держава є базовим інститутом політичної системи суспільства. В її діяльності концентрується головний зміст...
-
Політологія - Вегеш М. М. - 1.4.1. Витоки і сутність демократії
1.4.1. Витоки і сутність демократії Демократія у її сучасному розумінні виникла і набрала свого розвитку на Заході, проте вона ніколи не була суто...
-
Політологія - Вегеш М. М. - 2.2.1. Сутність, походження та функції держави
2.2.1. Сутність, походження та функції держави Держава є базовим інститутом політичної системи суспільства. В її діяльності концентрується головний зміст...
-
Політологія - Вегеш М. М. - 1.4. Демократія: витоки, сутність і перспективи розвитку
1.4.1. Витоки і сутність демократії Демократія у її сучасному розумінні виникла і набрала свого розвитку на Заході, проте вона ніколи не була суто...
-
Політологія - Вегеш М. М. - 2.2.3. Форма державного устрою
Територіально-організаційна структура держави, яка визначає порядок поділу країни на складові частини (штати, землі, області), їх правовий статус,...
-
Політологія - Вегеш М. М. - 3.2.1. Концептуальні підходи до розуміння природи політичних конфліктів
3.2.1. Концептуальні підходи до розуміння природи політичних конфліктів Конфліктологія є однією з наймолодших галузей наукового знання. Вона виділилась...
-
Політологія - Вегеш М. М. - 3.2. Політичні конфлікти і кризи в суспільному житті
3.2.1. Концептуальні підходи до розуміння природи політичних конфліктів Конфліктологія є однією з наймолодших галузей наукового знання. Вона виділилась...
-
Політологія - Вегеш М. М. - Класична теорія демократії Нового часу
Існуючі в наш час демократичні системи беруть свій початок від форм правління, які виникли наприкінці XVIII - на початку XIX ст. в Західній Європі та США...
-
Політологія - Вегеш М. М. - 2.4. Місцеве самоврядування
2.4.1. Теорії та моделі місцевого самоврядування: сутність та порівняльний аналіз В історичній та юридичній науках виникнення місцевого самоврядування...
-
Політологія - Вегеш М. М. - Тоталітаризм
Політичний режим - це форма організації і функціонування політичної системи, яка визначає конкретні процедури і способи організації установ влади,...
-
Політологія - Вегеш М. М. - 2.2.4. Політичний режим
Політичний режим - це форма організації і функціонування політичної системи, яка визначає конкретні процедури і способи організації установ влади,...
-
Політологія - Вегеш М. М. - 1.3.3. Поняття легітимності та принцип поділу влади
Владу, спосіб формування і діяльності якої збігається з існуючими у суспільстві нормами і цінностями, а результати діяльності приблизно відповідають...
-
Політологія - Вегеш М. М. - 1.2. Основні школи і напрями сучасної політології
1.2.1. Англосаксонська школа в політології Термін " Англосаксонська школа " об'єднує становлення і розвиток політичної науки у Сполучених Штатах Америки...
-
Політологія - Вегеш М. М. - 1.2.2. Характерні риси французької школи в політології
Французька політична наука має витоки в конституційному праві, яке на початку XX століття зазнало реформ під впливом розвитку соціології. Окрім того, на...
-
Політологія - Вегеш М. М. - 2.1.2. Структура і функції політичної системи
Аналіз політичної системи дає змогу вивчити її структуру, тобто внутрішню організацію окремих складових-елементів. Структура політичної системи - це...
-
3.1. Політична участь громадян 3.1.1. Поняття "політична участь" та його інтерпретація в сучасній політичній науці Участь у політиці тісно пов'язана з...
-
Політологія - Вегеш М. М. - 3.1. Політична участь громадян
3.1. Політична участь громадян 3.1.1. Поняття "політична участь" та його інтерпретація в сучасній політичній науці Участь у політиці тісно пов'язана з...
-
Політологія - Вегеш М. М. - Розділ 3. ПОЛІТИЧНІ ПРОЦЕСИ
3.1. Політична участь громадян 3.1.1. Поняття "політична участь" та його інтерпретація в сучасній політичній науці Участь у політиці тісно пов'язана з...
-
Політологія - Вегеш М. М. - 2.5.3. Сутність, типологія та фактори розвитку партійних систем
Діапазон трактувань поняття "партійна система" надзвичайно широкий: від обмеження партійної системи лише взаємовідносинами між самими партіями до...
-
Політологія - Вегеш М. М. - 2.5.1. Походження і розвиток політичних партій
2.5.1. Походження і розвиток політичних партій В сучасних умовах важко уявити суспільство, його політичну систему без політичних партій, які є неодмінним...
-
Політологія - Вегеш М. М. - 2.5. Політичні партії та партійні системи
2.5.1. Походження і розвиток політичних партій В сучасних умовах важко уявити суспільство, його політичну систему без політичних партій, які є неодмінним...
-
Політологія - Вегеш М. М. - 1.2.1. Англосаксонська школа в політології
1.2.1. Англосаксонська школа в політології Термін " Англосаксонська школа " об'єднує становлення і розвиток політичної науки у Сполучених Штатах Америки...
-
Політологія - Вегеш М. М. - Теорія "поліархії" Р. Даля
Невдалі спроби встановлення демократії в плюральних (гетерогенних) суспільствах "третього світу" - головна причина, яка спонукала А. Лейпхарта створити...
-
Політологія - Вегеш М. М. - Консервативна модель
Демократичний режим ще називають правовою державою. Правова держава - це суверенна політико-територіальна організація публічної влади, яка грунтується на...
-
Політологія - Вегеш М. М. - Ліберально-демократична модель
Демократичний режим ще називають правовою державою. Правова держава - це суверенна політико-територіальна організація публічної влади, яка грунтується на...
-
Політологія - Вегеш М. М. - 2.2.5. Концепція правової, соціальної держави
Демократичний режим ще називають правовою державою. Правова держава - це суверенна політико-територіальна організація публічної влади, яка грунтується на...
-
Політологія - Вегеш М. М. - Консенсусна модель демократії А. Лейпхарта
Невдалі спроби встановлення демократії в плюральних (гетерогенних) суспільствах "третього світу" - головна причина, яка спонукала А. Лейпхарта створити...
-
Політологія - Вегеш М. М. - 1.3.1. Сутність і походження феномену влади
1.3.1. Сутність і походження феномену влади Об'єктом політики є влада. Соціальна влада виникає разом із людським суспільством як його невід'ємний і...
Політологія - Вегеш М. М. - 4.3.2. Теорії націй і націоналізму