Педагогіка - Пальчевський С. С. - Семінарські заняття
Факультатив (лат. fscultatis - необов'язковий) - навчальний курс, не обов'язковий для відвідування всіма учнями. За освітнім завданням факультативи поділяють на такі види:
А) з поглибленим вивченням навчальних предметів;
Б) з вивченням додаткових дисциплін;
В) з вивченням додаткової дисципліни та одержанням відповідної спеціальності;
Г) між предметні факультативи.
Залежно від дидактичної мети факультативи поділяються на:
А) теоретичні;
Б) практичні;
В) комбіновані.
Теоретичні факультативні заняття проводяться у формі лекцій, семінарських занять, науково-теоретичних конференцій.
Практичні - у формі практичних занять із формування пошукових навичок та вмінь, необхідних для розв'язування технічних задач, самого розв'язку їх, обговорення шляхів розв'язку та результатів, підбиття підсумків.
Комбіновані - у формі науково-практичних конференцій і такого ж характеру уроків. їхня структура визначається довільністю. Найчастіше має такий вигляд: 1) самостійне висвітлення учнями необхідних теоретичних питань; 2) індивідуальне виконання дослідження; 3) підведення підсумків заняття.
Практикуми.
Їх визначають як позаурочну форму навчального процесу, під час якої учні самостійно виконують практичні та лабораторні роботи, використовуючи раніше засвоєні знання, уміння і навички.
Їх використовують із метою практичного застосування в умовах діяльності з елементами дослідництва раніше здобутих теоретичних знань фізико-математичного і природничого характеру.
Перед початком проведення практикуму навчальний матеріал повторюється та систематизується. Учні поділяються на групи. На самому занятті вчитель проводить інструктаж. Повідомляє тему, цілі, завдання. Актуалізує опорні знання, уміння, навички. Забезпечує необхідним обладнанням, матеріалами. Учні самостійно виконують поставлені завдання. Завершується практикум обговоренням отриманих результатів.
Семінарські заняття.
Як позаурочна форма роботи відрізняється від уроку-семінару тим, що потребує більше часу і дає можливість на одному занятті зібрати якщо не групу класів, то принаймні окремих їхніх представників. На семінарах заслуховуються заздалегідь підготовлені учнями доповіді, реферати, повідомлення.
Семінари поділяються на: 1) підготовчі (просемінарські); 2) власне семінарські заняття (9-11 клас); 3) між предметні семінари-конференції
Просемінарські заняття - перехідна форма навчально-пізнавальної діяльності від уроків, практичних та лабораторних занять до семінару. Переслідують ціль підготовки до семінарського заняття.
Власне семінарські заняття поділяються за дидактичною метою на семінари вивчення нового матеріалу та семінари узагальнюючого повторення, комбіновані.
Міжпредметні семінари-конференції відрізняються масштабністю піднятих проблем, які мають міжпредметний характер. Сприяють узагальненню та систематизації знань із різних предметів.
Заняття предметних гуртків.
Переслідують подвійну мету: а) поглибити вивчений на уроці навчальний матеріал; б) дати додатковий імпульс для розвитку пізнавальних інтересів окремих учнів. Члени предметних гуртків беруть участь у проведенні позакласних та позашкільних заходів навчально-виховного характеру: конкурсів, предметних олімпіад, тематичних вечорів, тижнів та місячників знань тощо. Участь школярів у технічних гуртках сприяє їхній профорієнтації, виховує повагу до праці.
Як правило, предметні гуртки працюють згідно із затвердженим дирекцією навчально-освітнього закладу планом. Регулярність занять - двічі на місяць. Керують ними вчителі-предметники. Нерідко до їхньої роботи залучаються батьки.
Схожі статті
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - Практикуми
Факультатив (лат. fscultatis - необов'язковий) - навчальний курс, не обов'язковий для відвідування всіма учнями. За освітнім завданням факультативи...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - Факультативні заняття
Факультатив (лат. fscultatis - необов'язковий) - навчальний курс, не обов'язковий для відвідування всіма учнями. За освітнім завданням факультативи...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - Основні елементи уроку
Від правильної організації і проведення уроку залежить не лише рівень навчально-пізнавальної діяльності учня, а і його виховання, розвиток, самопочуття...
-
Від правильної організації і проведення уроку залежить не лише рівень навчально-пізнавальної діяльності учня, а і його виховання, розвиток, самопочуття...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - Позаурочні форми навчання
Вона передбачає таку послідовність дій педагога: 1. Визначення за навчальною програмою характеру та обсягу змісту освіти, який запланований для засвоєння...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - Стратегія вибору вчителем типу уроку
Вона передбачає таку послідовність дій педагога: 1. Визначення за навчальною програмою характеру та обсягу змісту освіти, який запланований для засвоєння...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - 3.10. Форми навчання
У філософській словниковій літературі під формою (лат. forma) розуміють спосіб існування і вияву змісту, а також внутрішню організацію цього змісту...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - 3.2. Процес навчання та стратегія його організації
Кожний молодий учитель, який уперше переступив поріг класу, повинен розуміти, що йому, як обраному, суспільство доручає таїнство передачі певної частини...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - Функції процесу навчання
Під час навчання знаходять свій вияв закони матеріалістичної діалектики: єдності та боротьби протилежностей, заперечення заперечення, перехід кількісних...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - 3.5. Засоби навчання
Згідно зі стратегією підготовки вчителя до уроку стає зрозумілим, що педагогові важко визначити форму чи методи навчання, якщо йому невідомо, якими...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - Урок узагальнення та систематизації знань
Переслідує мету встановлення як внутрішніх зв'язків засвоєної системи знань, так і зовнішніх, міжсистемних зв'язків на основі попередньо вивченого. Уроки...
-
1. Вимога підкорення змісту освіти меті та завданням виховання згідно зі соціальним замовленням суспільства. Таку мету визначає Закон України "Про...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - Наукові вимоги до формування змісту освіти
1. Вимога підкорення змісту освіти меті та завданням виховання згідно зі соціальним замовленням суспільства. Таку мету визначає Закон України "Про...
-
Необхідність забезпечення достатнього рівня загальної середньої освіти в країні вимагає стандартизації \ змісту (від англ. stan-dart - зразок, еталон,...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - Стратегія вибору навчальних методів
1. Визначення місця та ролі запланованого для проведення навчального заняття у системі занять певної навчальної теми. 2. Обдумування можливостей та...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - Дидактичний принцип свідомості та активності учнів в навчанні
Нерідко називали і продовжують називати провідним (Г. І. Щукіна, М. МФіцула та ін.). Виник він і розвивався як протидія догматизму і пасивній ролі учня у...
-
Він передає навчальну інформацію не лише за допомогою текстів, а й фотографій, малюнків, схем, графіків тощо. Для нього властиві три функції: освітня,...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - Поняття про засоби навчання та їхню класифікацію
Згідно зі стратегією підготовки вчителя до уроку стає зрозумілим, що педагогові важко визначити форму чи методи навчання, якщо йому невідомо, якими...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - Релаксопедичні та сугестопедичні уроки
Переслідує мету встановлення як внутрішніх зв'язків засвоєної системи знань, так і зовнішніх, міжсистемних зв'язків на основі попередньо вивченого. Уроки...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - Нестандартні уроки
Переслідує мету встановлення як внутрішніх зв'язків засвоєної системи знань, так і зовнішніх, міжсистемних зв'язків на основі попередньо вивченого. Уроки...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - Комбінований (змішаний) урок
Переслідує мету встановлення як внутрішніх зв'язків засвоєної системи знань, так і зовнішніх, міжсистемних зв'язків на основі попередньо вивченого. Уроки...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - Урок перевірки і корекції знань, умінь і навичок
Переслідує мету встановлення як внутрішніх зв'язків засвоєної системи знань, так і зовнішніх, міжсистемних зв'язків на основі попередньо вивченого. Уроки...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - Рушійні сили навчального процесу
Під час навчання знаходять свій вияв закони матеріалістичної діалектики: єдності та боротьби протилежностей, заперечення заперечення, перехід кількісних...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - Групи цілей навчання
Загальна мета освіти, визначена суспільством і відображена в державних документах та навчальних програмах, конкретизується в цілях навчання під час...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - Педагогічний напрям дидактичної художності
Покладена в основу педагогічної практики бельгійського педагога Жан-Овіда Декролі (1871-1932). Будучи, окрім педагога, ще й лікарем та психологом,...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - 3.3. Зміст освіти як вихідна ланка процесу навчання
Поняття про зміст загальної середньої освіти та його структуру. Генріх Гейне свого часу стверджував: "Кожна людина - це світ, який із нею народжується і...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - Наочні методи навчання
До них прийнято відносити ілюстрування, демонстрування, самостійне спостереження. Ілюстрування - переведення певних знань у наочну форму пізнання за...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - Характеристика словесних методів навчання
Розповідь - монологічний послідовний виклад навчального матеріалу, розрахований на доступність розуміння його учнями та на візуальний контроль за цим...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - IV. Бінарні методи навчання
Першу підгрупу створюють методи формування пізнавальних інтересів учнів. До них відносять: 1) метод створення ситуації інтересу при викладанні певного...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - ІІІ. Методи контролю і самоконтролю в навчанні
Першу підгрупу створюють методи формування пізнавальних інтересів учнів. До них відносять: 1) метод створення ситуації інтересу при викладанні певного...
Педагогіка - Пальчевський С. С. - Семінарські заняття