Педагогіка - Пальчевський С. С. - Принципи управління загальноосвітніми навчальними закладами

Державний контроль за діяльністю закладів освіти незалежно від форм власності здійснюється центральними і місцевими органами управління освітою та державною інспекцією закладів освіти при Міністерстві освіти і науки України. Основною формою його є державна атестація, яка проводиться не раніше разу на десять років. У між атестаційний період проводяться інспектування з попередньо запланованих питань навчально-виховної діяльності.

Інспектування (від лат. inspectore - наглядати) - це встановлена Міністерством освіти і науки України система державного контролю за виконанням закладами та установами освіти постанов, директив уряду в галузі освіти, навчальних планів та програм, інструкцій, наказів і розпоряджень керівних органів поряд із практичною допомогою об'єктом контролю, вжиттям заходів щодо запобігання й усунення недоліків.

Шкільна інспекція представлена інспекторами Міністерства освіти і науки України, інспекторами управління освіти обласних державних адміністрацій, інспекторами відділів освіти районних державних адміністрацій.

Залежно від спрямованості та масштабів охоплення перевіркою розрізняють такі види інспектування загальноосвітніх навчальних закладів:

1. Фронтальне. Полягає у все сторонній перевірці діяльності школи з метою оцінки роботи адміністрації та очолюваного нею педагогічного колективу, встановлення передумов їх успіхів та причин недоліків.

2. Вибіркове. Зводиться до перевірки окремих сторін діяльності освітнього закладу, зокрема тих, які або мають важливе значення у системі соціального замовлення освіті, або незадовільно вирішуються на практиці. Таке інспектування здійснює закріплений за інспектованим закладом освіти інспектор. Інколи до нього залучаються методисти районного або міського методкабінетів.

3. Тематичне. Спрямовується на поглиблене вивчення стану вирішення певної освітньої проблеми групою шкіл.

Під час інспектування загальноосвітнього навчального закладу найчастіше перевіряються такі напрями його діяльності: забезпечення загальною середньою освітою підростаючого покоління; систему праці вчителів, виконання ними навчальних планів та програм; організаційну роботу, розстановку й використання педагогічних кадрів; методичну роботу; стан виховної, позакласної та позашкільної роботи з учнями; зв'язок загальноосвітнього навчального закладу із сім'єю та громадськістю; навчально-матеріальну базу школи, виконання планових бюджетних витрат; облік роботи і звітність навчальних закладів; адміністративно-господарську діяльність.

Принципи управління загальноосвітніми навчальними закладами.

Здійснюються на основі положень Конституції України, Закону України "Про освіту" (1996), Закону України "Про загальну середню освіту (1999), з урахуванням яких розроблені принципи управління цими закладами - основні положення, що випливають із закономірностей управлінської діяльності у школах, гімназіях, ліцеях, колегіумах. До найголовніших із них належать:

Принцип державотворення. Згідно з ним школа вважається важливою державною інституцією, від характеру функціонування якої залежить майбутнє суспільства і держави. З огляду на це, виховна та освітня діяльність спрямовується на утвердження та зміцнення державності України.

Принцип науковості. Передбачає здійснення управління на основі сучасних досягнень його теорії та практики, врахування під час організації навчально-виховного процесу новітніх досягнень педагогіки та суміжних з нею наук.

Принцип демократизації. Полягає у використанні адміністрацією освітнього закладу під час вирішення важливих питань його життя принципу доповнюваності Нільса Бора. Це означає, що керівники педагогічного колективу, з одного боку, намагаються визначити межі істинності позицій та суджень учнівського і вчительського колективів, а з іншого боку, в міру доцільності враховують їх під час вироблення важливих управлінських рішень.

Принцип гуманізації. Потребує спрямування педагогічного процесу на розвиток вихованців та творче самовираження педагогів відповідно до внутрішньо закладених їхніх потенціалів, що зумовлює конгруентний характер взаємостосунків за схемами педагог - учень, адміністрація - педагог, педагог - педагог.

Принцип перспективи. Спрямовує діяльність педагогічного колективу на досягнення близьких, середніх і далеких перспектив.

Схожі статті




Педагогіка - Пальчевський С. С. - Принципи управління загальноосвітніми навчальними закладами

Предыдущая | Следующая