Педагогіка - Пальчевський С. С. - Розділ 3. Дидактика - теорія освіти і навчання

Керівною основою нашої дидактики хай буде:дослідження і відкриття методу, за якого ті, що вчать, менше учили б, ті, що вчаться, менше б училися; у школах було б менше шуму, дуріння, безтолкової праці, а більше відпочинку, радощів і остаточного успіху.

Я. А. Коменський

3.1. Дидактика як наука

Традиційно дидактика (від грецьк. didacticas - той, хто повчає і didasko - той, хто вивчає) визначається як розділ педагогіки, що розробляє теорію навчання і освіти (Волкова Н. П., Галузинський В. М., Євтух М. Б., Ільїна ТА., Паламарчук В. І.). Н. Є. Мойсеюк визначає її як педагогічну теорію навчання, яка дає наукове обгрунтування його змісту, методів і організаційних форм. У визначенні М. М. Фіцули дидактика - галузь педагогіки, яка розробляє теорію освіти і навчання, виховання у процесі навчання. Зважаючи на те, що сьогодні навчання ідентифікується з поняттям едукації - цілісного триєдиного процесу засвоєння інформації, розвитку та виховання особистості (М. Стельмахович, О. Вишневський, В. Бондар, Ю. Руценко), вважаємо за доцільне доповнити останнє визначення до завершеної змістової цілісності цього поняття. Таким чином, дидактика - галузь педагогіки, яка розробляє теорію освіти і навчання, а також виховання та розвитку в процесі навчання. Прийнято вважати, що цей термін запровадив німецький педагог В. Ратке (1571-1635).

Об'єктом дидактики є навчання як діяльність, спрямована на передачу підростаючому поколінню соціального досвіду, необхідного для життєорганізації особистості в умовах визначеного соціального простору на основі внутрішньо закладених її потенціалів. Головним у цій діяльності є відношення між тими її особливостями, що стосуються вчителя і учня, тобто викладанням і учінням, які виступають у єдності. Зважаючи на це, предметом дидактики є взаємозв'язок між викладанням (діяльністю вчителя) і учінням (пізнавальною діяльністю учня). Дещо конкретизує це визначення М. М. Фіцула:

1) визначення мети й завдань навчання, без чого неможливе повноцінне навчання;

2) окреслення змісту освіти відповідно до вимог суспільства, що дає змогу підібрати науковий матеріал, який учні мають засвоїти, та певні практичні вміння і навички, якими вони повинні оволодіти за час навчання в школі;

3) виявлення закономірностей процесу навчання на основі його аналізу, здійснення спеціальної пошуково-експериментальної роботи;

4) обгрунтування принципів і правил навчання на основі виявлених закономірностей навчання;

5) вироблення організаційних форм, методів і прийомів навчання, які б допомогли ознайомити вчителів зі способами і шляхами навчання учнів, та за допомогою яких можна досягти цілей процесу навчання;

6) забезпечення навчально-матеріальної бази, засобів навчання, які може використовувати вчитель, щоб виконати завдання процесу навчання.

Учені традиційно виділяють дві функції дидактики: 1) науково-теоретичну, або описово-пояснювальну (визначення сутності процесу навчання, його основних форм, закономірностей і т. п.) та конструктивно-технічну, або нормативну (конструювання проекту педагогічної діяльності, яким буде керуватися педагог-практик у відповідності із соціальним замовленням суспільства). Обидві ці функції перебувають у тісному взаємозв'язку між собою (Дидактика средней школы / Под ред. МЛ. Скаткина. - М., 1982. - С. 13-14).

Серед завдань дидактики чільне місце займає розвиток освіти, теорії і практики навчання відповідно до назрілих потреб суспільства, кожної особистості зокрема, і тих проблем, які висуває сучасність перед ними. Щоб виконати його, з одного боку, виникає необхідність у постійній репродукції набутого людством попереднього соціально-культурного досвіду, а, з другого боку, відтворення його на якісно іншій, вищій методологічній основі. У випадку невиконання першого людству загрожувала б деградація, другого - "топтання" на місці.

Для розуміння логіки дидактичних процесів важливим є розуміння гносеологічної та світоглядної функцій і знання сучасної сутності основних дидактичних категорій: процес навчання, зміст освіти, законів і принципів навчання, методів і форм організації навчання, самонавчання, самоосвіти, едукації та національної освіти. Одні з цих категорій ми вже розглянули, інші розглянемо згодом.

Схожі статті




Педагогіка - Пальчевський С. С. - Розділ 3. Дидактика - теорія освіти і навчання

Предыдущая | Следующая