Педагогіка - Пальчевський С. С. - Фронтально-колективна робота
Більшість учених визначають такі форми навчальної роботи на уроці, як: індивідуальну, фронтально-колективну, групову. Інші дослідники, уникаючи змішування понять "форма навчальної діяльності" з "формою навчально-виховного процесу", першу з них називають способом (Г. Кумаріна, В. Онищук, В. Римаренко).
Індивідуальна форма роботи.
Орієнтує учня на самостійне виконання навчального завдання на рівні його можливостей. Широко використовується у ході програмованого або комп'ютерного навчання. Індивідуалізація в навчанні означає підтримку і стимулювання розвитку в учневі того, що становить його унікальність і неповторність, оскільки випливає з внутрішньо інтенційної спрямованості, формуючи життєтворчий потенціал особистості. Ця форма лежить в основі особистісного-орієнтованого підходу до виховання та навчання учнів (І. Д. Бех). Передбачає: а) допомогу кожному учневі в усвідомленні власних потреб та інтересів, необхідності їхнього розвитку; б) створення сприятливих умов для розвитку їх; в) налаштування школяра на індивідуальну творчість; г) підтримку вихованців у їхній рефлексії.
Г. Кумаріна, В. Онищук, В. Римаренко визначають три рівні індивідуалізації навчання:
1) рівень, який реалізується шляхом урахування загальних особливостей учнів на різних етапах їх навчання і розвитку;
2) рівень, що здійснюється засобами диференційованого підходу до навчання та розвитку учнів;
3) рівень, який досягається засобами індивідуального підходу до навчання та розвитку школярів.
Диференціація в навчальній діяльності - це така форма індивідуалізації її, яка передбачає об'єднання учнів у групи згідно з їхніми індивідуальними особливостями для окремого навчання, упродовж якого реалізуються навчальні завдання відповідного рівня складності.
Прийнято розрізняти внутрішню диференціацію і зовнішню диференціацію.
Внутрішня диференціація стосується такої організації навчального процесу, за якої розвиток внутрішньо закладених нахилів та задатків школяра здійснюється в межах класно-урочної діяльності у кожному класі зокрема.
Зовнішня диференціація відбувається в двох основних напрямах: 1) створення спеціалізованих класів та шкіл, до навчання в яких залучаються учні з особливими навчально-пізнавальними та професійними нахилами (профільні та спеціалізовані навчальні заклади, класи з поглибленим вивченням окремих навчальних предметів); 2) створення шкіл і класів з урахуванням особливостей розумового розвитку учнів та стану їх здоров'я (загальноосвітні навчальні заклади з поглибленим вивченням іноземних мов, математичні школи, класи вирівнювання, логопедичні навчально-виховні заклади та ін.)- Як правило, можливості диференціації в основному використовуються у старших класах за такими основними напрямами: 1) науковий (наприклад, фізико-математичний, історико-суспільствознавчий, філологічний та ін.); 2) прикладний (сільськогосподарський, економічний і т. д.); 3) художньо-естетичний (образотворчий, музичний, хореографічний та ін.); 4) спортивний (згідно з різними видами спорту). Для спеціалізованих навчальних закладів Міністерство освіти і науки України розробило близько 60 варіантів відповідних навчальних програм.
Важливими напрямами диференціації освіти є організація навчання обдарованих дітей, інвалідів та дітей з відхиленнями у розумовому розвитку. Всі вони перебувають у так званій групі ризику і вимагають до себе підвищеної уваги.
Фронтально-колективна робота.
Полягає у постановці вчителем перед класом проблемних питань чи пізнавальних завдань, у відповідному опрацюванні яких беруть участь усі учні. Обговорюють різні варіанти рішення, обгрунтовують доцільність кращих. За цих умов завданням учителя залишається спрямування навчально-пізнавальної колективної діяльності учнів. Нерідко тут мають місце колективні творчі справи (наприклад, підготовка і проведення уроку за формою прес-конференції).
Групова робота.
Передбачає спільне планування навчальної діяльності, вибір методів та засобів її здійснення. Серед її форм розрізняють: бригадну, ланкову, парну.
Бригадна форма має два різновиди організації навчальної роботи: 1) кооперативно-груповий (кожна група виконує своє завдання, яке є однією зі складових загального); 2) диференційовано-груповий (завдання розподіляються між учнями з різними навчальними можливостями залежно від складності їхнього виконання).
Схожі статті
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - Індивідуальна форма роботи
Більшість учених визначають такі форми навчальної роботи на уроці, як: індивідуальну, фронтально-колективну, групову. Інші дослідники, уникаючи...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - Форми роботи на уроці
Більшість учених визначають такі форми навчальної роботи на уроці, як: індивідуальну, фронтально-колективну, групову. Інші дослідники, уникаючи...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - Основні елементи уроку
Від правильної організації і проведення уроку залежить не лише рівень навчально-пізнавальної діяльності учня, а і його виховання, розвиток, самопочуття...
-
Від правильної організації і проведення уроку залежить не лише рівень навчально-пізнавальної діяльності учня, а і його виховання, розвиток, самопочуття...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - Педагогіка як наука
Педагогіка - не наука, а мистецтво, - найбільше, найскладніше, найвище і найнеобхідніше з усіх мистецтв. К. Д. Ушинський 1.1. Предмет і завдання...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - 1.1. Предмет і завдання педагогіки
Педагогіка - не наука, а мистецтво, - найбільше, найскладніше, найвище і найнеобхідніше з усіх мистецтв. К. Д. Ушинський 1.1. Предмет і завдання...
-
За формальними ознаками такий розгляд досить чітко прослідковує В. П. Безпалько. Він показує еволюцію дидактичних систем у вигляді спіралі. Так, систему...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - Методи науково-педагогічних досліджень
У ході науково-педагогічних досліджень використовують систему відповідних методів. Метод науково-педагогічного дослідження - це спосіб проникнення в...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - Об'єкт, предмет, основні функції і завдання педагогіки
Педагогіка - не наука, а мистецтво, - найбільше, найскладніше, найвище і найнеобхідніше з усіх мистецтв. К. Д. Ушинський 1.1. Предмет і завдання...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - Структура дидактичних принципів та їхня система
Зважаючи на те, що дидактичні закономірності відображають стійкі залежності між діяльностями вчителя, учня та змістом навчання, М. М. Фіцула виділяє...
-
1. Визначення методу для досягнення конкретної цілі навчання на основі зіставлення потенційних можливостей його із цією ціллю. 2. Підбір засобів для...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - Класифікація методів навчання
1. Визначення методу для досягнення конкретної цілі навчання на основі зіставлення потенційних можливостей його із цією ціллю. 2. Підбір засобів для...
-
1. Визначення методу для досягнення конкретної цілі навчання на основі зіставлення потенційних можливостей його із цією ціллю. 2. Підбір засобів для...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - Закономірності процесу навчання
Зважаючи на те, що дидактичні закономірності відображають стійкі залежності між діяльностями вчителя, учня та змістом навчання, М. М. Фіцула виділяє...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - Мета навчання як базова основа для визначення його цілей
Відомі слова французького письменника і громадського діяча Ромена Ролана про знання, "випоєне" власною "кров'ю", примушують задуматися над місцем і роллю...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - 3.4. Цілі навчання як системотворчий елемент дидактичної системи
Відомі слова французького письменника і громадського діяча Ромена Ролана про знання, "випоєне" власною "кров'ю", примушують задуматися над місцем і роллю...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - 3.2. Процес навчання та стратегія його організації
Кожний молодий учитель, який уперше переступив поріг класу, повинен розуміти, що йому, як обраному, суспільство доручає таїнство передачі певної частини...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - 3.10. Форми навчання
У філософській словниковій літературі під формою (лат. forma) розуміють спосіб існування і вияву змісту, а також внутрішню організацію цього змісту...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - Розділ 1. Загальні засади педагогіки
Педагогіка - не наука, а мистецтво, - найбільше, найскладніше, найвище і найнеобхідніше з усіх мистецтв. К. Д. Ушинський 1.1. Предмет і завдання...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - Виховання у первісному суспільстві
Характеризується ознаками, які започатковують логіку розвитку відповідних доаграрному варіанту суспільства характеристик системи виховання: 1)...
-
Найголовнішим недоліком холістської філософії та педагогіки, як уже згадувалося, є те, що вони недооцінюють роль тих атрибутивних властивостей субстанції...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - Підлітковий вік (11-15 років)
Молодший шкільний вік - період життя дитини в межах від 6-7 до 11 років. Вершинним досягненням цього періоду є навчальна зрілість як готовність до...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - Молодший шкільний вік
Молодший шкільний вік - період життя дитини в межах від 6-7 до 11 років. Вершинним досягненням цього періоду є навчальна зрілість як готовність до...
-
Окрім спадковості, важливими взаємозв'язаними чинниками розвитку та формування особистості є середовище, виховання та навчання. Як уже відомо,...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - Роль спадковості у формуванні особистості
Кожна людина народжується як індивід (від лат. individuum - неподільний), тобто як представник людської спільноти, соціального типу з генетично...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - Поняття про розвиток особистості
Кожна людина народжується як індивід (від лат. individuum - неподільний), тобто як представник людської спільноти, соціального типу з генетично...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - 3.1. Дидактика як наука
Керівною основою нашої дидактики хай буде:дослідження і відкриття методу, за якого ті, що вчать, менше учили б, ті, що вчаться, менше б училися; у школах...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - Розділ 3. Дидактика - теорія освіти і навчання
Керівною основою нашої дидактики хай буде:дослідження і відкриття методу, за якого ті, що вчать, менше учили б, ті, що вчаться, менше б училися; у школах...
-
Хоч ці представники мистецтва слова і не були безпосередньо педагогами, однак своєю творчістю впливали на розвиток педагогічної думки. І. Я. Франко...
-
Педагогіка - Пальчевський С. С. - Педагогічні погляди І. Франка та Л. Українки
Хоч ці представники мистецтва слова і не були безпосередньо педагогами, однак своєю творчістю впливали на розвиток педагогічної думки. І. Я. Франко...
Педагогіка - Пальчевський С. С. - Фронтально-колективна робота