Охорона праці в авіації - Буріченко Л. А. - 12.9. Організація безпечного руху повітряних суден, спецавтотранспорту і засобів механізації на аеродромах
Рух ПС і спецавтотранспорту по аеродрому суворо регламентуеться низкою нормативних документів. Наприклад, літаки і вертольоти, які прибувають в аеропорти класів І і II, зустрічають спецавтомашини супроводження і за вказівкою диспетчера з руління визначають місце стоянки. В аеропортах класу ІІІ і нижче літаки і вертольоти за вказівкою диспетчера з руління або чергового по аеродрому установлюють на місце стоянки.
Машина супроводження має бути відповідно обладнана. Для запобігання зіткненню машини супроводження з літаками або вертольотами, які виконують зліт або посадку, категорично забороняється зустрічати їх машинам на ЗПС. Зустріч виконують тільки на руліжних доріжках і на відстані не менше 100 м від ЗПС.
При цьому на борту спецавтомашин супроводження обов'язково повинен знаходитись черговий з служби руху, який відповідає за безпеку руху ПС. У зв'язку з тим, що повітряний або газовий струмінь від силових установок ПС, який зарулює, небезпечний для тих, хто працює на стоянках, а також може пошкодити інші ПС або аеродромне обладнання і споруди, які знаходяться від нього на відстані менше 100 м, командир екіпажу повинен вжити заходів, щоб виключити таку можливість. Зв'язок між даним ПС і диспетчером служби руху (черговим по аеродрому) здійснюють за допомогою радіозв'язку або подання відповідних установлених сигналів.
Вимоги безпеки визначають місце знаходження техніка, який зустрічає ПС: під час зустрічі літака з ГТД він повинен знаходитись у полі зору командира екіпажу (пілота) на відстані не меншій 25 м від нього, а під час зустрічі ПС з поршневими двигунами - не меншій 10 м. При цьому рух людей, автомобілів і допоміжних механізмів попереду літаків, які рулюють, забороняється.
Після закінчення цієї операції командир екіпажу зобов'язаний зафіксувати керування двигунами, поставити ПС на стоянкове гальмо і застопорити його рулі керування, а на вертольотах - загальмувати несучі гвинти. Після повної зупинки двигунів ПС треба негайно заземлити за допомогою спеціального пристрою, а під колеса шасі установити відповідні упорні колодки.
Вирулювання - відповідальний етап руху ПС до ЗПС, який вимагає особливої уваги як з боку тих, хто випускає літак, так і екіпажу.
Вимоги безпеки у цьому випадку установлюють такий порядок: перед вирулюванням ПС з місця стоянки прибирають усе аеродромне обладнання, яке застосовували під час технічного обслуговування і як перешкоджає рухові; перед вирулюванням (до запуску двигунів) за командою командира екіпажу прибирають упорні колодки з-під коліс ПС, при цьому колеса шасі мають бути загальмовані; запускати двигуни і починати вирулювання зі стоянки можна тільки після одержання відповідного дозволу в диспетчера служби руху і авіатехніка, який випускає ПС і який має переконатися в тому, що немає ніяких перешкод для безпечного маневру; під час руління ПС в нічний час або при обмеженій видимості необхідно вмикати аеронавігаційні вогні (АНВ), рульові фари і т. ін.
Виконання вимог безпеки попереджує травмування людей і пошкодження авіаційної техніки під час зустрічі й руління ПС. У зв'язку з тим, що буксирування ПС тягачами під час виводу (вводу) з ангарів, доків і місць стоянок є складною технологічною операцією, порушення якої, крім усього Іншого, може призвести до травмування людей і пошкодження ПС, вимоги безпеки змушують виконавців виконувати ці роботи в суворій технологічній послідовності відповідно до інструкції і схеми руху ПС і транспорту на цьому аеродромі.
Основними з цих вимог є такі:
- у кабіні літака, що буксирується, має знаходитися пілот або бортінженер (бортмеханік), допущений до польотів на ПС цього типу, або особа з інженерно-технічного складу (ІТС), яка допущена наказом начальника відповідного підрозділу до виконання буксирування; зв'язок водія тягача з кабіною ПС здійснюється за допомогою радіозв'язку;
- відповідальний за буксирування зобов'язаний перед початком роботи ознайомити людей з правилами безпеки і постійно контролювати їхнє виконання, розподілити роботи між виконавцями, перед поданням кожної команди і сигналу слід переконатися в безпеці людей, які беруть участь в роботі, і в неможливості пошкодження літака, що буксирується;
- повітряне судно має бути відповідним чином підготовлене до буксирування, для чого необхідно від'єднати від ПС усі засоби наземного устаткування, які не використовуються під час буксирування, і прибрати їх із зони його руху, перевірити справність засобів зв'язку між екіпажем і технічним складом, заземлювальних пристроїв ПС, постановку стоянкових штирів у замках шасі та контровок на штирях, наявність тиску в гальмовій системі ПС, справність буксиру вального пристрою і надійність його зчеплення тощо;
- рішення про можливість буксирування в складних метеорологічних умовах (ожеледиця, сильний вітер) приймає начальник (інженер) зміни;
- стороннім особам забороняється знаходитись в зоні буксирування;
- буксирування тягачами необхідно виконувати строго за інструкцією, при цьому швидкість тягача не повинна перевищувати 15 км/год при буксируванні з жорстким зчепленням і 5 км/год з м'яким (тросовим); буксирування в умовах поганої видимості (темний час доби, туман і т. ін.) слід виконувати зі зниженою швидкістю і з додержанням підвищених заходів перестороги (ці ж обмеження поширюються і на буксирування ПС поблизу будь-яких споруд, стоянок, де його швидкість має бути не більшою за 3 км/год);
- під час буксирування вертольота несучий гвинт фіксують в такому положенні, щоб жодна з його лопатей не знаходилась над хвостовою балкою і стабілізатором;
- всі особи, які беруть участь у буксируванні ПС, повинні знаходитись на своїх робочих місцях (тобто забороняється знаходитись будь-кому в зоні руху коліс, шасі, на ПС поза кабіною, стояти в кузові і на підніжці тягача тощо);
- під час буксирування ПС установлюється певний порядок подачі команд, сигналів і послідовність їхнього виконання, проте незалежно від цього порядку кожна особа, яка бере участь у буксируванні і яка помітила небезпеку, зобов'язана подати команду "Стоп", за якою рух ПС і тягача має бути негайно припинений.
У кожному аеропорту на основі нормативних документів залежно від місцевих умов розробляють схеми розміщення і організації руху транспортних засобів. Ці схеми вивчають усі водії та інший обслуговуючий персонал служб аеропорту, пов'язаних з використанням на аеродромі спецмашин. На схемах вказують: розміщення, маршрути руління (буксирування) ПС на пероні та місця їхніх стоянок; маршрути, швидкість руху і місті стоянок спецмашин; зони, заборонені для руху спецавтомобілів.
Схеми розміщення і організації руху спецавтомобілів на аеродромі розробляє замісник начальника аеропорту з наземних служб. Далі їх узгоджують із зацікавленими службами і затверджує керівник авіапідприємства. Ці схеми, а також схеми під'їздів (від'їздів) машин, механізмів від ПС, основні правила руху і перелік обов'язків водіїв вивішують у місцях стоянок спецмашин, чергових кімнатах водіїв та в інших службах аеропорту, безпосередньо пов'язаних з виконанням установлених правил руху на аеродромі.
Основні положення вимог безпеки руху на аеродромах зводяться до таких:
- магістральні шляхи двостороннього руху спецавтотранспорту мають проходити, як правило, за хвостами ПС, що стоять, і не сполучатися з шляхами їхнього руління; для маневрування спецавтотранс порту в зоні ПС мають бути передбачені односторонні проїзди шириною 3,5 м;
- між групами літаків необхідно передбачити спеціальні проїзди шириною не менше 7,5 м для руху засобів автотранспорту по колу, проїзди влаштовують залежно від місцевих умов;
- категорично забороняється рух спецавтомобілів по ЗПС і маршрутах руління ПС, а також по всій площі аеродрому, позначеній аеродромними знаками; виняток становлять випадки буксирування ПС, яке виконується тягачами з дозволу керівника польотів (диспетчера) і під контролем відповідальної особи, виділеної для цієї мети ПС;
- роботи аеродромних машин і механізмів на ЗПС і руліжних доріжках у всіх випадках можна виконувати тільки з дозволу керівника польотів, причому машини і механізми у цьому випадку мають бути обладнані габаритними і миготливими вогнями, які вмикають в нічний час, а також вдень при видимості менше 2 км; головні аеродромні машини повинні мати надійний радіозв'язок з керівником польотів (диспетчером), кожна з них мас бути забезпечена буксиром для виведення її із ЗПС і руліжної доріжки;
- організацію безпечного руху аеродромних машин і механізмів на аеродромі, а також контроль за їхньою роботою здійснює начальник (старший інженер, інженер) аеродромної служби аеропорту;
Швидкість руху спецмашин поза перонами і місцями стоянок ПС має забезпечувати безпеку руху і не перевищувати 40 км/год; вздовж перону і місць стоянок ПС - не більше 20 км/год;
- рух спецавтомобілів, не пов'язаних з обслуговуванням ПС, виконують на відстані не менше 3 м від крайніх точок ПС;
- підїзд (відїзд) від ПС спецавтомобілів виконує водій відповідно до чинних правил (під час під'їзду швидкість руху знижують до 5 км/год і т. ін.);
- під'їзд (відїзд), установлення спецавтомобіля в робоче положення біля ПС під час технічного обслуговування, завантаження (вивантаження) виконують відповідно до чинних правил і схем (рис. 12.12);
- спецавтомобілям належить під'їжджати до ПС на відстань, що виключає його пошкодження. її вибирають залежно від виду робіт і типу робочих машин, але у всіх випадках вона не може бути меншою за 0,3 м;
- місця стоянок ПС і перони належить освітлювати відповідно до установлених нормативів і т. ін.
Рис. 12.12. Схема під'їзду робочих позицій спецмашин під час видалення інею, льоду і снігу з поверхні ПС в аеродромних умовах
Схожі статті
-
(Освітлення виробничих приміщень і кабін ПС може бути природним, штучним і суміщеним. Освітлення називається суміщеним, коли в світлий час доби...
-
Охорона праці в авіації - Буріченко Л. А. - 3.5. Навчання безпечної діяльності. Правила безпеки
У ролі мотиву може виступати і ризик. Особливо характерним є прояв ризику під час наростання втоми. У цьому випадку факторами ризику найчастіше є:...
-
Вантажно-розвантажувальні роботи належить виконувати відповідно до вимог Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів [32]. Як...
-
Охорона праці в авіації - Буріченко Л. А. - 3.4. Ризик у трудовій діяльності
У ролі мотиву може виступати і ризик. Особливо характерним є прояв ризику під час наростання втоми. У цьому випадку факторами ризику найчастіше є:...
-
Безпека праці під час проведення газо - і електрозварювальних робіт полягає в усуненні причин виникнення професійних захворювань від дії на...
-
Безпека праці під час проведення газо - і електрозварювальних робіт полягає в усуненні причин виникнення професійних захворювань від дії на...
-
Охорона праці в авіації - Буріченко Л. А. - 7.2. Вплив джерел шуму на організм людини
Шум, який перевищує санітарні норми, негативно впливає на організм людини. Основні джерела виробничого шуму умовно можна класифікувати за групами. Шуми...
-
Охорона праці в авіації - Буріченко Л. А. - 4.4. Чинника, що впливають на організм людини в польоті
Під час польоту повітряних суден (ПС) екіпаж і пасажири потрапляють у специфічні умови, які необхідно враховувати як під час проектування, так і під час...
-
Охорона праці в авіації - Буріченко Л. А. - 11.2. Вплив електромагнітних полів на організм людини
11.1. Загальні відомості про електромагнітні поля В основу класифікації електромагнітних випромінювань покладено принцип дії випромінювання на організм...
-
Для захисту від надмірної дії тепла в цехах і виробничих приміщеннях широко застосовують принцип ізоляції джерел випромінювання. Для цього нагріті...
-
Охорона праці в авіації - Буріченко Л. А. - 9.3. Розрахунок освітленості
(Освітлення виробничих приміщень і кабін ПС може бути природним, штучним і суміщеним. Освітлення називається суміщеним, коли в світлий час доби...
-
Розбірні роботи під час ремонту ПС дуже об'ємні та вміщують більшу частину перелічених вище небезпечних і шкідливих виробничих чинників. Розбиранню ПС...
-
Охорона праці в авіації - Буріченко Л. А. - 11.4. Захист від випромінювання оптичного діапазону
Лазерні установки на підприємствах авіації почали застосовувати на початку 80-х років. їх використовують перш за все в точних вимірювальних приладах та...
-
Охорона праці в авіації - Буріченко Л. А. - 7.3. Вимірювання та нормування шуму
Історично склалися два аспекти нормування шуму: технічний і гігієнічний. Технічне нормування шуму передбачає обмеження рівня шуму, створюваного означеним...
-
Охорона праці в авіації - Буріченко Л. А. - 3.3. Якості особистості та безпека
Психологія безпеки надає великого значення якості особистості та її безпеці, що підтверджується безліччю серйозних дослідницьких робіт, виконаних вченими...
-
Джерело іонізуючих випромінювань діє на організм при зовнішньому або внутрішньому опромінюванні (попаданні всередину організму з їжею, палінням і т....
-
Основними шляхами проникнення токсичних речовин в організм людини є дихальні шляхи, шкіра, органи травлення. Найважливішими з них вважаються дихальні...
-
Комплекс цих завдань досягають за рахунок: - якості проектних рішень щодо безпечних і нешкідливих умов праці, а також пожежної безпеки; - відповідності...
-
Охорона праці в авіації - Буріченко Л. А. - 2.2.4. Стимулювання охорони праці
Стимулювання безпечної діяльності - неодмінна умова попередження виробничого травматизму. Водночас створення на виробництві такої ефективної системи -...
-
Як уже зазначалося, безпечну поведінку працівників можливо і потрібно виховувати. Як побудувати процес виховання і при цьому максимально використати...
-
Агрегати, під час роботи яких виникає вібрація, необхідно, якщо це можливо, установлювати в підвальних приміщеннях будинків або на першому поверсі на...
-
Охорона праці в авіації - Буріченко Л. А. - 7.6. Засоби індивідуального захисту
Захист від впливу шуму ПС на організм людини провадять двома способами. Перший - це відповідні конструктивні зміни авіаційних силових установок,...
-
Високочастотний шум реактивних двигунів (особливо біля всмоктувального пристрою) містить у собі ще й ультразвуки, які також негативно діють на людину....
-
Охорона праці в авіації - Буріченко Л. А. - 7.4. Профілактика шуму
Ефективність протидії виробничим шумам визначають можливістю докладного дослідження його фізичних характеристик. Разом з тим визначення сумарного рівня...
-
Охорона праці в авіації - Буріченко Л. А. - 2.3.10. Забезпечення трудової та виробничої дисципліни
Комплекс цих завдань досягають за рахунок: - якості проектних рішень щодо безпечних і нешкідливих умов праці, а також пожежної безпеки; - відповідності...
-
Під час експлуатації і технічного обслуговування ПС широко використовують енергію стиснутого повітря і газів. Наприклад, стиснуте повітря використовують...
-
Охорона праці в авіації - Буріченко Л. А. - 2.3.9. Попередження про виникнення небезпечних ситуацій
Комплекс цих завдань досягають за рахунок: - якості проектних рішень щодо безпечних і нешкідливих умов праці, а також пожежної безпеки; - відповідності...
-
Охорона праці в авіації - Буріченко Л. А. - 12.3. Безпека праці під час фарбувальних робіт
До заходів, направлених на ліквідацію небезпечних і шкідливих виробничих факторів під час фарбувальних робіт, входять такі: - заміна пожежонебезпечних...
-
Охорона праці в авіації - Буріченко Л. А. - 6.5. Кондиціювання повітря
Кондиціювання повітря на повітряному судні. Функції кондиціонера на ПС виконує висотне обладнання, від нормального функціонування якого багато в чому...
-
Охорона праці в авіації - Буріченко Л. А. - 6.4. Вентилятори
Вентилятори за принципом роботи поділяються на відцентрові й осьові (рис. 6.7). Відцентрові вентилятори можуть бути однобічного всмоктування і двобічного...
Охорона праці в авіації - Буріченко Л. А. - 12.9. Організація безпечного руху повітряних суден, спецавтотранспорту і засобів механізації на аеродромах