Охорона праці в авіації - Буріченко Л. А. - 7.3. Вимірювання та нормування шуму

Історично склалися два аспекти нормування шуму: технічний і гігієнічний.

Технічне нормування шуму передбачає обмеження рівня шуму, створюваного означеним агрегатом або механізмом. Воно відображає технічні можливості, які з розвитком науки і техніки можуть змінюватися.

Гігієнічне нормування шуму визначає той граничний рівень і характеристику шуму, які ще не діють шкідливо на організм людини. Ці два поняття не можна змішувати, оскільки перше визначає можливий, а друге - необхідний ступінь ослаблення шуму в тому чи іншому випадку. Під час установлення гігієнічних нормативів шуму часто доводиться виходити не з оптимальних або комфортних, а з терпимих умов, тобто таких, за яких шкідлива дія шуму на людину не проявляється або проявляється мало. З погляду економіки вибирати норми з великим запасом недоцільно, оскільки вони не послужать стимулом у розвитку робіт по боротьбі із шумом, і, навпаки, надто занижені норми можуть виявитися найсильнішим гальмом у проведенні таких робіт, оскільки на практиці досягнути їх буде неможливо через відсутність ефективних засобів зниження шуму або великих економічних витрат.

Гігієнічне нормування шуму і загальні вимоги безпеки здійснюються відповідно до стандартів і норм (табл. 7.1) Так, зараз це Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку [15]. Нормування шуму, створюваного на місцевості ПС, виконують відповідно до ГОСТ 17228-87. Самолеты пассажирские и транспортные. Допустимые уровни шума, создаваемого на местности та Конвенция ІСАО Приложение 16. ТІ'.; Авиационный шум.

http://0

http://1

Спектри шуму поділяють на широкосмуговий з безперервним спектром шириною більше ніж одна октава та вузькосмуговий або тональний в спектрі якого є виражені дискретні тони.

Тональний характер шуму встановлюється вимірюванням випромінювання у тритинооктавних смугах частот за перевищенням рівня шуму в одній смузі над сусідніми не менше ніж на 10 дБ.

Непостійні шуми поділяються на: мінливі, рівень яких безперервно змінюється в часі; переривчасті, рівень шуму яких змінюється ступінчасте на 5 дБА і більше під час вимірювання на часовій характеристиці шумоміра "повільно" за шкалою А, при цьому довжина інтервалів, під час яких рівень залишається сталим, становить 1 с і більше; імпульсні, які складаються з одного або декількох звукових сигналів, кожен з яких довжиною менше 1 с, при цьому рівні шуму у децибелах і дБА, виміряні на часових характеристиках "імпульс" та "повільного шумоміра, відрізняються не менше ніж на 7 дБ.

Розробляючи відомчі нормативні документи, встановлюють допустимі рівні шуму для окремих видів трудової діяльності з урахуванням важкості та напруженості праці згідно з табл. 7.2.

Нормування постійних шумів провадять методом нормування за граничним спектром. У такому разі нормують рівні звукового тиску в октавних смугах із середньогеометричними частотами* і сукупність нормативних рівнів звукового тиску для дев'яти октавних смуг називають граничним спектром **.

Рівень шуму, який створюється підприємствами на території житлової забудови, обмежується санітарними нормами СН-872-70.

В акустиці існує також поняття звукової потужності джерела - це загальна кількість звукової енергії, яка випромінюється джерелом шуму в оточуючий простір за одиницю часу. Рівень звукової потужності Ьн визначається (у децибелах) за формулою:

**Якщо для будь-яких робочих місць, наприклад, беруть граничний спектр 80, то це означає, що на частоті 1000 Гц допустимий рівень звукового тиску дорівнює 80 дБ.

Таблиця 7.2

Класи, умови та характер праці

Допустима важкість

Шкідлива та небезпечна важкість праці

1-й ступінь

2-й ступінь

3-й ступінь

Рівень шуму, дБА

Допустима

Напруженість

80

До 80

75

До 75

Шкідливість

Та небезпечність напруженості:

1-й ступінь

70

До 70

65

До 65

2-й ступінь

60

До 60

-

-

3-й ступінь

50

До 50

-

-

Для вимірювання шуму використовують апаратуру: "Брюль і К'єр" (Данія), шумомір РБ 1-202 та ін.

Вимірюють шум з метою визначення його рівня на робочих місцях і наступного зіставлення його з допустимими значеннями, а також для розробки і оцінки ефективності різних заходів, спрямованих на його зниження.

Технічне нормування шуму виконують відповідно до вимог системи стандартів безпеки праці та стандартів на конкретні види виробничого устаткування. До цього ж виду нормування відносяться і нормативні вимоги до шуму, який створюється ПС на місцевості. Нормовані рівні шуму в цьому випадку розглядають як одну з техніко-експлуатаційних характеристик ПС конкретного класу і типу.

Схожі статті




Охорона праці в авіації - Буріченко Л. А. - 7.3. Вимірювання та нормування шуму

Предыдущая | Следующая