Охорона праці в авіації - Буріченко Л. А. - 10.2. Вплив іонізуючого випромінювання на організм людини

Джерело іонізуючих випромінювань діє на організм при зовнішньому або внутрішньому опромінюванні (попаданні всередину організму з їжею, палінням і т. ін.). Зовнішнє опромінювання - це дія на організм іонізуючих випромінювань від зовнішніх відносно нього джерел випромінювання. Внутрішнє опромінювання - дія на організм іонізуючих випромінювань радіоактивних речовин, які знаходяться всередині організму. Під дією іонізуючих випромінювань в організмі людини відбувається іонізація молекул і атомів тканини, порушується хімічна структура сполук, утворюються сполуки, не властиві живій клітині, що в свою чергу призводить до її відмирання. Зміни фізичних і біологічних процесів в організмі залежно від дози опромінювання, тобто функції окремих органів і всього організму людини можуть відновлюватись повністю або вести до функціональних порушень організму і виникненню променевої хвороби.

Ураження може викликати гостру і хронічну форми променевої хвороби. Гостра форма хвороби виникає при дії великих доз опромінювання за короткий період часу, хронічна - розвивається в результаті тривалої дії малих доз при зовнішньому опромінюванні або при попаданні всередину організму під час приймання "їжі, палінні, вдиханні невеликих кількостей радіоактивних речовин. При гострій променевій хворобі спостерігається анемія, слабкість і схильність організму до інфекційних захворювань.

На першій стадії хронічної променевої хвороби спостерігається порушення сну, погіршення апетиту, з'являється головний біль, слабкість і т. ін.

На другій стадії ці симптоми загострюються ще більше, порушується обмін речовин, з'являються порушення в роботі серцево-судинної системи і органів травлення.

На третій стадії порушується робота кровотворних органів, яка призводить до недокрів'я, лейкемії, відбувається крововилив в серцево-судинній системі, вражаються статеві органи, а також виникають зміни в генетичному апараті живого організму, якщо радіоактивне опромінювання діє на статеві органи і органи зародкового шляху. Спадкові зміни призводять до нежиттєздатності зародка як в першому, так і в наступних поколіннях.

Шкідливі наслідки опромінення проявляються в стерильності потомства, в захворюваннях, які передаються в спадщину від покоління до покоління і призводять до зменшення тривалості життя людини, зниження стійкості проти інфекційних захворювань.

Радіоактивні випромінювання викликають місцеві ураження: захворювання шкіри, злоякісні пухлини, катаракту, з'являється сухість шкіри, ламкість нігтів, випадає волосся. Небезпечність дії радіоактивних випромінювань обумовлюється ще й тим, що людина органами чуттів не відчуває їхньої дії доти, доки не з'явиться та або інша зміна в організмі.

Для попередження шкідливої дії іонізуючих випромінювань необхідно усувати всяку можливість опромінювання організму дозами, які перевищують гранично допустимі. Ступінь ураження радіоактивними речовинами організму людини залежить від ряду чинників: виду випромінювання (альфа-, бета-, гамма-промені і т. ін.); кількості ізотопу (активності); його властивостей (енергії частинок в період піврозпаду та ін.); шляхів попадання в організм людини та його індивідуальної чутливості.

Числове значення лімітів доз встановлюється на рівнях, що виключають можливість виникнення детерміністичних ефектів опромінення і одночасно гарантують настільки низьку ймовірність виникнення стохастичних ефектів опромінення, що вона є прийнятною як для окремих осіб, так і для суспільства в цілому.

Додатково до ліміту річної ефективності дози встановлюють ліміти річної еквівалентної дози зовнішнього опромінення окремих органів і тканин (табл. 10.1).

Ефекти детерміністичні (не стохастичні) - ефекти радіаційного впливу, які виявляються тільки у разі перевищення певного дозового порогу і тяжкість наслідків яких залежить від значення отриманої дози (гостра променева хвороба, променеві опіки та ін.).

Ефекти стохастичні - безпорогові ефекти радіаційного впливу, ймовірність виникнення яких існує у разі будь-яких доз іонізуючого випромінювання І зростає зі збільшенням дози, тоді як відносна їхня тяжкість виявлень опромінення від дози не залежить. До стохастичних ефектів належать злоякісні новоутворення (соматичні стохастичні ефекти) та генетичні зміни, що передаються нащадкам (спадкові ефекти).

Таблиця 10.1

Ліміти дози опромінення

Дози опромінення, мЗв-рік-1

Категорія осіб, які зазнають опромінення

АА)б)

БА)

ВА)

ЛДE (ліміт ефективної

20а)

2

1

Дози)

Ліміти еквівалентної

Дози зовнішнього опромінення:

- ЛДiens(для кришталика

150

15

15

Ока)

- ЛДskin(для шкіри)

500

50

50

- ЛДextri(для кистей і стоп)

500

50

50

Примітка. У табл. 10.1: а) - розподіл дози опромінення протягом календарного року не регламентується;

Б) - для жінок дітородного віку (до 45 років) та для вагітних жінок діють обмеження (п.5.6);

В) - в середньому за будь-які послідовні п'ять років, але не більше 50 мЗв за окремий рік

Встановлюється такий перелік допустимих рівнів, які відносяться до радіаційно-гігієнічних регламентів першої групи. Для категорії А:

- допустиме надходження радіонукліда через органи дихання;

- допустима концентрація радіонукліда в повітрі робочої зони;

- допустима щільність потоку частинок ;

- допустима потужність дози зовнішнього опромінення

- допустиме радіоактивне забруднення шкіри, спецодягу та робочих поверхонь.

Для категорії Б:

- допустиме надходженняРадіонукліда через органи дихання;

- допустима концентраціяРадіонукліда в повітрі робочої зони.

Для категорії В:

- допустиме надходженняРадіонукліда через органи дихання і травлення;

- допустимі концентрації радіонукліда в повітріТа воді;

- допустимий скид та викид у довкілля.

Схожі статті




Охорона праці в авіації - Буріченко Л. А. - 10.2. Вплив іонізуючого випромінювання на організм людини

Предыдущая | Следующая