Охорона праці - Москальова В. М - Як оцінюються умови праці?

Оцінка умов праці базується на аналізі чинників виробничого середовища, в якому відбувається трудовий процес. Відомо три якісно відмінних функціональних стани організму, від яких залежить якісна і кількісна характеристика результатів праці та фізіологічних показників здоров'я людини: нормальний;

Пограничний (між нормою та патологією);

Патологічний.

Наведені функціональні стани організму можуть проявлятися при різних видах як фізичної, так і розумової праці у несприятливих умовах. Залежно від виробничих умов у людини може сформуватися лише один з трьох наведених функціональних станів. Тому вони є критерієм для встановлення категорії важкості праці.

Які бувають категорії важкості (тяжкості) праці?

Медико-фізіологічними дослідженнями обгрунтовано шість категорій важкості праці: І категорія важкості праці - це вид діяльності, що виконується в оптимальних умовах виробничого середовища за сприятливими величинами фізичного, розумового і нервово-емоційного навантаження. При таких умовах людина зберігає здоров'я і працездатність.

ІІ категорія - це такі умови середовища, які відповідають гігієнічним нормативам. Практично здорові люди в таких умовах не відчувають значної втоми або відхилень у стані здоров'я, пов'язаних із професійною діяльністю.

III категорія - це роботи, за яких підвищуються психічні, м'язові та нервово-емоційні навантаження. У практично здорових людей формуються реакції, характерні для пограничного функціонального стану організму, коли погіршуються фізіологічні та техніко-економічні показники.

IV категорія важкості праці - це умови, які призводять до більш глибокого пограничного стану організму. В момент трудової діяльності можуть виникати професійні захворювання. Працездатність підтримується за рахунок перенапруги, що веде до порушення окремих систем організму.

V категорія - це роботи, за яких формуються реакції характерні для патологічного функціонального стану організму і зміни з боку вищої нервової системи, що веде до появи виробничо зумовлених та професійних захворювань.

VI категорія - це роботи з надмірними перевантаженнями, при яких виникають стресові психічні ситуації, гострі патологічні реакції, що можуть призводити до тяжких порушень функціонування організму або життєво важливих органів та систем.

Що таке важкість і напруженість праці?

Важкість праці-це ступінь залучення до роботи м'язів та фізіологічні витрати внаслідок фізичних навантажень.

Напруженість праці - це реакція центральної нервової системи на інтелектуальні, сенсорні, емоційні, монотонні чи динамічні режими праці.

Важкість та напруженість праці - це ступінь сукупної дії санітарно-гігієнічних, фізіологічних, естетичних, соціально-психологічних елементів, що формують умови праці та поточні або віддалені в часі зміни функціонального стану організму.

Поняття "важкість або тяжкість праці може однаково застосовуватися як до фізичної так і розумової праці і до тих видів діяльності, що виконуються в шкідливих або небезпечних виробничих умовах.

Які заходи запобігання втоми і перевтоми?

Для профілактики втоми і підвищення працездатності організму розроблені фізичні вправи і тренування.

Тренованість - це стан організму, який виникає в результаті систематичного повторного виконання робочих процесів, що призводить до підвищення працездатності.

Вправи - окремий вид тренування, шляхом багатократного повторення якого підвищується працездатність в окремих видах діяльності.

Для профілактики втоми застосовують скорочену тривалість робочого дня, враховують засоби механізації, автоматизації, застосовують раціональну організацію трудового процесу, максимально скорочують статичні операції, усувають зайві прийоми у роботі і т. ін.

Важливе значення для профілактики втоми має режим праці та відпочинку, що передбачено в КЗпП.

Як змінюється працездатність людини протягом дня?

Предметну діяльність умовно можна поділити на три основні фази працездатності.

Перша фаза (30-60 хв) - людина звикає до трудових обставин і може в процесі втягування у роботу допускати помилки. Початкова фаза втягування у роботу залежить від виду діяльності, а з підвищенням навичок та кваліфікації вона може значно скорочуватися.

Друга фаза - це стійкість робочого стану людини, протягом якої вона досягає найвищого рівня працездатності. Ця фаза може тривати кілька годин.

Третя фаза - фаза стомлення, що веде до зниження продуктивності і якості праці та вимагає відповідної перерви для фізичного або розумового відпочинку.

Завдяки періодам відпочинку, що регламентується законодавством, працездатність відновлюється, що є функціональною властивістю організму людини.

Схожі статті




Охорона праці - Москальова В. М - Як оцінюються умови праці?

Предыдущая | Следующая