Організація бізнесу - Скібіцький О. М. - Вступ

У процесі переходу України до ринкової економіки здійснюються принципові зміни в системі управління підприємствами, які визвані перш за все зменшенням питомої ваги державної форми власності, якій притаманні управлінські комунікації в основному за "вертикаллю", адміністративно-командні методи управління, що веде за собою зростання ролі комерційних структур, взаємозв'язки між якими будуються головним чином "за горизонталлю", на договірних засадах. Очевидно, що колишня планова система управління народним господарством з її максимальною централізацією стала цілком неприйнятною в умовах перехідної економіки, вона поступається місцем саморегульованому ринку, якого можна досягти шляхом поступового роздержавлення підприємств, тобто за рахунок зміни форм власності. Внаслідок таких змін виникає необхідність нового підходу до організації та якості системи управління підприємствами.

Функціонування реальної системи управління характеризується множиною складних стохастичних зв'язків, прямих і зворотніх комунікацій як усередині, так і у відношенні із зовнішнім середовищем; виконує різноманітні функції, до складу яких входять: аналітична робота по вивченню стану ринкового середовища, попиту та пропозицій на товари, стратегічне планування, координація взаємодії суб'єктів і об'єктів управління, їх повноважень; організація рекламної, комерційної та виробничої діяльності; стимулювання і активізація роботи персоналу; проектування організаційних структур управління.

Менеджмент підприємницької діяльності - наука про закони, що управляють, з одного боку, відносинами економічної власності між різними суб'єктами підприємницької діяльності та найманими працівниками, а з іншого - діями підприємців у процесі вибору ресурсів для виробництва, обміну, розподілу та споживання товарів і послуг.

Одним з найбільш складних завдань системи управління щодо обгрунтування стратегічної діяльності підприємства є оцінка сучасного стану та визначення основних тенденцій розвитку його зовнішнього середовища. Зовнішнє оточення підприємства являє собою складну багаторівневу структуру елементи кожного рівня якої формуються під впливом власних факторів та різноманітним чином (за силою та напрямком) впливають на її систему управління. Для того, щоб зберегти: свою цілісність і дієвість функціонувати, остання повинна своєчасно реагувати на множину факторів відповідною протидією.

Урядом України, його економічними інститутами неодноразово пре попу вались різні програми приватизації. Аналіз цих документів показу с що на відміну від аналогічних програм приватизації, що розробляються впроваджуються за кордоном, програми приватизації прийняті в Україні відрізняються більш поверхневим підходом до вибору об'єктів та стисли ми строками приватизації: Це призводить до появи деяких негативних особливостей Перехідного періоду, що впливають на систему управління підприємством.

До таких особливостей можна віднести не завжди вірний і поспішний підхід до оцінки вартості окремих об'єктів приватизації. Останнє призводило до того, що Дуже часто підприємства, які раніше відігравали важливу роль в економіці держави, практично за безцінь скуповувались суб'єкта ми, які не мали досвіду роботи в даній галузі. В результаті даного підходу до приватизації вказані вище об'єкти практично виключались з галузей народного господарства: вони або стали функціонувати із значно меншою потужністю, або припиняли існування, ставши банкрутами.

Іншою, суттєвою особливістю перехідного періоду, що негативні впливає на систему управління, є підхід до податкової політики. На рівні Уряду інколи приймалися некваліфіковані рішення, спрямовані на посилення податкового тиску по відношенню до товаровиробника. Загальна сума податків, прямих і непрямих, досягає значного відсотку загальною прибутку підприємства. Та частина прибутку, що залишається в розпорядженні і підприємства, недостатня для його практичного існування Постійно зростаючий дефіцит обігових коштів не дозволяє у повній мір вирішувати підприємству питання забезпечення нормального його функціонування, що веде в кінцевому підсумку до банкрутства більшості підприємств України, незалежно від їх системи управління та сфери діяльності.

Податки повинні відігравати важливу роль в стимулюванні підприємницької діяльності, бути ефективним регулятором соціально-справедливого перерозподілу прибутків. Податкова концепція повинна передбачати в Україні перехід до регулюючої податкової політики ринкового типу, як відрізняється від фіскальної тим, що вихідним пунктом при визначенні виді податків, рівня ставок, податкових пільг є не потреби Державного бюджету а необхідність вирішення, економічних та соціальних проблем.

Посилення податкового тиску на товаровиробників України призводить до спаду випуску споживчих товарів, зниження рівня виробництва. Це, в свою чергу, загострює проблему забезпечення торговельних підприємств товарними ресурсами, неможливості залучення сучасних технологій, матеріалів тощо. Введення акцизів на окремі види як зарубіжних, так і вітчизняних товарів певним чином перешкоджають поповненню товарних запасів або сприяють підвищенню цін.

Спад виробництва споживчих товарів і високий рівень цін впливають на розвиток діяльності торгівлі, й в кінцевому результаті призводить до зниження маси отриманого прибутку та погіршення їх конкурентної позиції. Виходячи з того, що прибуток є основним джерелом поповнення власного капіталу підприємства, можна зробити висновок, що отримання недостатньої маси прибутку веде до збільшення ступеню залежності підприємства від умов зовнішнього середовища, зокрема, від діяльності промислових підприємств.

Одною з особливостей, яка значно впливає на економіку в перехідний період, є відсторонення діючої вітчизняної банківської системи від прямого інвестування підприємств промисловості, направленого на освоєння нових конкурентноздатних виробів, як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.

Отже, перехідний період до ринкової економіки, що характеризується вище зазначеними особливостями, суттєво впливає на ефективність системи управління підприємством. Вважалось, що попит і вільне ціноутворення швидко відрегулюють пропозицію, створять конкуренцію, призведуть до достатку товарів та послуг, вирішать усі питання управління та координації як на рівні підприємства, так і на рівні міста, регіону, країни. Практика спростувала ці переконання. Крім того, і світовий досвід показує, що ринкові умови не спрощують управління, а потребують більш серйозної і всебічної його організації та наукового забезпечення.

Таким чином, реалізація стратегічних економіко-правових, організаційно-координуючих заходів у життя сприятиме активізації діяльності та підвищенню ефективності систем управління підприємствами.

Отже, на сучасному етапі функціонування будь-якого підприємства в умовах ринкових відносин найбільш актуальним постає питання ефективного функціонування конкретного підприємства (організації) або структури, а найбільш гострим є зменшення виробничого сектора. Ринкові відносини ставлять нові цілі виробництва (швидка зміна асортименту високопродуктивної і конкурентноздатної продукції) при зміні попиту; із мінімальними витратами і точно в термін.

В існуючих умовах господарські підприємства несуть повну відповідальність за результати своєї діяльності. Це вимагає від них адекватного підходу до підготовки кадрів, здатних по-новому підійти до поставлених цілей і організувати виробництво відповідно до потреб ринку.

Дисципліна "Організація бізнесу" відноситься до економічних наук вивчає відносини, що складаються між людьми в процесі виробництв продукції та надання послуг.

Об'єктом вивчення є підприємства, розглянуті як виробнича тема, предметом вивчення - методи і способи найбільш раціонально організації бізнесових процесів й самого виробництва.

Ціль курсу - розкрити основні питання створення підприємства організації виробничого процесу, їх взаємодію із законами, принципами організації виробництва та надання послуг й організації праці персоналу.

Навчальний посібник орієнтований на вивчення основ економіки підприємств при самостійній підготовці студентів. У навчальному посібнику розкриваються питання, пов'язані із бізнес-плануванням діяльності підприємства в умовах ринку; основні терміни, які використовуються в підприємництві, зміст маркетингу й менеджменту, форми організації бізнесу, бухгалтерська звітність та її аналіз, оцінка становища підприємства на ринку, фінансування й внутрішньо-фірмове планування, запобігання шахрайству у бізнесі.

Оскільки законодавство України постійно змінюється, важливо зазначити, що користувачі повинні завжди перевіряти поточний статус усіх нормативних актів, на які є посилання в Посібнику. Рекомендується для цього звертатися за консультацією до кваліфікованого незалежного юриста з метою отримання останніх варіантів будь-яких документів, що додаються до посібника.

Схожі статті




Організація бізнесу - Скібіцький О. М. - Вступ

| Следующая