Організація бізнесу - Скібіцький О. М. - 1.5.5. Регулююча діяльність держави в соціальній сфері

Якщо антимонопольне регулювання зустрічає жорсткий опір лише з боку великого капіталу, то соціальне регулювання зачіпає економічні інтереси всіх підприємців. Тривалий час ця обставина значно ускладнювала діяльність з регулювання соціальної сфери, що особливо яскраво видно на прикладі становлення системи соціального захисту населення.

Першим в історії регулювання на державному рівні не лише економічного, а й соціального розвитку був "Новий курс" Ф. Рузвельта. З метою виходу з "Великої депресії" конгрес США прийняв у червні 1933 р. підготовлений Рузвельтом закон про відбудову (відновлення) національної промисловості. Цей закон установлював мінімальну заробітну плату та максимальний робочий тиждень, проголошував право робітників на колективний договір та організацію профспілок. Свавілля підприємців у питаннях організації та оплати праці поступово змінювалася системою сталих умов відтворення робочої сили. Вона передбачала правове регулювання оплати праці, її умов, а також створення профспілкових організацій для захисту інтересів найманих робітників. Це означало правове і організаційне становлення поряд з економічною галуззю відносин нової, соціальної сфери.

Соціальні відносини передбачають правове забезпечення й реальне задоволення також інших важливих потреб нормального відтворення робочої сили, таких як допомога безробітним, соціальне забезпечення непрацездатних.

У серпні 1935 р. у США почав діяти закон про соціальне забезпечення, який передбачав систему пенсій та грошової допомоги для непрацездатних. Тоді ж були законодавчо знижені ставки податків на невеликі доходи та збільшені ставки на великі прибутки. Рузвельт підписав також закон, який підтвердив права робітників на створення профспілок. Підприємцям заборонялося відмовлятись від укладання колективних договорів, перешкоджати виникненню робітничих профспілок.

Курс Рузвельта на створення системи соціального забезпечення населення зустрів опір великого капіталу в різних формах, у тому числі ідеологічний. Проте прогресивні тенденції прокладали собі дорогу, і це адекватно відбивала громадська думка, про що свідчить обрання Ф. Рузвельта президентом США чотири рази поспіль.

Завдяки встановленню досить високого рівня неоподатковуваного мінімуму річного доходу забезпечуються нормальні умови для відтворення робочої сили і задоволення інших потреб членів сім'ї, підтримка дрібних виробників. Отже, знімається соціальне напруження, яке могло б виходити від чисельної низькооплачуваної частини суспільства. Використання прогресивної системи оподаткування послаблює негативний суспільний резонанс від нерівності у відносинах власності на багатство, яке розподіляється у суспільстві значно нерівномірніше, ніж доходи.

Більше значення в соціальному регулюванні витрачання бюджетних коштів має державне регулювання соціальних чинників суспільного розвитку - соціального забезпечення, освіти, медичного обслуговування, житлово-комунальної сфери тощо.

Система соціального забезпечення є важливим джерелом доходів населення, що формується на позаринковій основі. Ця система включає передусім державне пенсійне забезпечення.

Закон України "Про пенсійне забезпечення" введено в дію з квітня 1992 р. Він гарантує всім непрацездатним право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій. Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів завдяки встановленню пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також завдяки регулярному перегляду їх розмірів у зв'язку зі збільшенням рівня мінімального споживчого бюджету та інфляції.

Держава встановлює прожитковий мінімум, мінімальну заробітну плату, мінімальний розмір пенсій тощо. Важливою ланкою державної діяльності є регулювання правових засад зайнятості населення. Так, 1 березня 1991 р. прийнято Закон України "Про зайнятість населення". Він визначає правові, економічні та організаційні засади зайнятості населення України. Для реалізації політики зайнятості населення створюється державна служба зайнятості, діяльність якої фінансується з Державного фонду сприяння зайнятості населення. Послуги цієї служби надаються безплатно.



Схожі статті




Організація бізнесу - Скібіцький О. М. - 1.5.5. Регулююча діяльність держави в соціальній сфері

Предыдущая | Следующая