Оцінювання майна - Калінеску Т. В. - 6.5. Наслідки забруднення земель

Турбота про екологію поки що є привілеєм заможних країн, які вступили в постіндустріальну фазу розвитку. Земельний фонд у вартісному співвідношенні належить до найдорожчого багатства, але у наших чиновників ставлення до землі як до пасинка. Своїм чорноземом ми могли б прогодувати понад 200 мільйонів людей [133]. Натомість маємо сумну картину.

Селяни, отримавши свої паї, не в змозі обробляти землю: у них немає в достатній кількості техніки, не вистачає отрутохімікатів, добрив, гербіцидів та й потрібних знань. Взяти такий аспект: у грунт вносяться мінеральні добрива, так звана "тріада". Здавалося б, при цьому рослина має рости і давати гарні врожаї, а натомість вона чахне і не виправдовує сподівань. Чому? Тому що відбувається нераціональне використання мінеральних добрив. Що це означає?

Щоб отримати більшу біомасу, господар замість азоту підживлює грунт фосфором. Рослини беруть, умовно кажучи, 60 відсотків поживних речовин, решта всмоктується в грунт, далі вимивається підземними водами, відбувається ланцюгова реакція і той відомий всім водоворот води в природі робить свою справу. Звідси ми маємо кислотні дощі, перенасиченість грунту солями. Такі метаморфози завдають непоправної втрати: підривається коренева система, і рослини якщо не гинуть зовсім, то чахнуть - хворіють [133].

А використання надмірної кількості отрутохімікатів означає, що якість майбутнього врожаю під великим питанням. При цьому зафіксовано різке зростання кількості алергічних та виразкових захворювань у населення.

Держава видає акти на приватизацію землі без екологічних обмежень [134]. Це свідчить про те, що в українському суспільстві ставлення до екології як до дуже важливого напрямку ще не сформувалось. З часом це може обернутись серйозними проблемами, тому що додержання норм щодо охорони навколишнього середовища, виконання міжнародних домовленостей стануть важливими стимулами стати конкурентноспроможними на спільному ринку. Грунти [117] - органічно-мінеральний продукт багаторічної спільної діяльності живих організмів, води, повітря, сонячного тепла й світла. Ці природні утворення характеризуються родючістю, забезпечують рослини поживними речовинами (калієм, вуглецем, азотом, фосфором тощо) і всім необхідним для їхньої життєдіяльності.

Грунти виконують активну фільтруючу роль в очищенні природних і стічних вод.

Грунтово-рослинний покрив планети е регулятором водного балансу суходолу, оскільки він поглинає, утримує й перерозподіляє велику кількість атмосферної вологи [56, с. 278]. Це - універсальний біологічний фільтр і нейтралізатор багатьох видів антропічних забруднень (табл. 6.1).

Таблиця 6.1 Наслідки антропогенних впливів на грунти

Вид впливу

Основні зміни грунтів

1

2

Обробіток грунту

Важкі механічні агрегати (при оранці, боронуванні, розпушуванні) ущільнюють структуру грунту, а отже, змінюють умови існування в ньому організмів; посилюється взаємодія з атмосферою, вітрова та водна ерозія

Сінокоси, збирання врожаю

Вилучення деяких хімічних елементів, збіднення грунтів, підвищення випаровування

Випас худоби

Ущільнення грунту, знищення рослинності, яка скріплює грунт, ерозія, збіднення грунтів рядом хімічних елементів, висушування, біологічне забруднення

Випалювання старої трави

Знищення грунтових організмів в поверхневих шарах, посилення випаровування

1

2

Осушення

Зниження вологості, вітрова ерозія, зміна водно-повітряного режиму, теплового і поживного режиму грунту; зникнення боліт, міління річок

Внесення добрив

Підкислення земель і втрат ними гумусу

Застосування отрутохімікатів та гербіцидів

Загибель ряду грунтових організмів, комах-запи-лювачів, накопичення небезпечних для живих організмів отрут, зміна складу грунту, пригнічення біологічної активності грунтів

Створення промислових та побутових звалищ

Зниження площі землі придатної для сільського господарства, отруєння грунтових організмів на прилеглих ділянках

Стічні води

Зволоження, зміна складу грунтів, отруєння грунтових організмів, забруднення органічними та хімічними речовинами

Знищення лісів

Посилення вітрової та водної ерозії, випаровування

Робота наземного транспорту

Ущільнення грунту при русі поза дорогами, отруєння грунтів відпрацьованими газами та сипкими матеріалами

Викиди в атмосферу

Забруднення грунтів хімічними речовинами, зміна їхньої кислотності та складу

Стічні води

Вивезення органічних відходів виробництва та фекалій на поля. Забруднення грунтів небезпечними організмами, зміна їхнього складу

Шум, вібрація, енергетичні випромінювання

Сповільнення росту рослин, загибель живих організмів

В Україні нараховують понад 38 типів грунтів [117]. Вони відрізняються між собою структурою, мінеральним складом, вмістом гумусу та поживних елементів, фізичними й хімічними властивостями, родючістю, придатністю для сільськогосподарського використання.

З усіх видів грунтів найродючіші чорноземи. Родючість грунтів визначає такий компонент, як гумус (перегній). Це органічна речовина, що утворилася з решток відмерлих організмів, а також у результаті життєдіяльності організмів, які переробляють ці рештки, розкладають, збагачують вуглекислим газом, водою, аміаком та іншими речовинами. Процес утворення грунту (грунтоутворення) [48] - важлива частина біологічного кругообігу речовин й енергії. Грунт забезпечує рослини калієм, вуглецем, азотом, фосфором тощо.

Родючість грунту залежить від кількості цих речовин у гумусі, вмісту гумусу в грунті та товщини шару грунту. Кращі чорноземи містять до 70 - 90% гумусу (залежно від того, живий він чи мертвий).

Російський грунтознавець В. В. Докучаєв [48] писав, що чорнозем дорожчий за золото, дорожчий за вугілля. У Міжнародному інституті метрології у Парижі поряд з еталонами метра, кілограма та інших мір поміщено моноліт чорнозему з Воронезької області як еталон найродючішого грунту в світі.

Основні причини зниження агрономічних властивостей грунту - це, насамперед, багаторазовий обробіток його різними знаряддями за допомогою потужних і важких колісних тракторів і комбайнів; водна та вітрова ерозії (цей процес різко зростає внаслідок низької культури землеробства, застарілих методів обробітку грунту тощо); споживацьке ставлення до землі, намагання якнайбільше від неї взяти і якнайменше їй повернути, що призводить до виснаження гумусу; перехід на індустріальні та інтенсивні технології, тобто застосування високих доз мінеральних добрив і хімічних засобів захисту рослин, яке супроводжується забрудненням грунту баластними речовинами (хлоридами, сульфатами), накопиченням отрутохімікатів у грунтах і підгрунтових водах [133]. Грунти забруднюються відпрацьованими газами тракторів, комбайнів, автомобілів, мастилами та пальним, які витікають з них під час роботи на полях, а також техногенними викидами промислових підприємств - сульфатами, оксидами азоту, важкими металами, радіонуклідами. Безповоротної шкоди завдає грунтам відведення сільськогосподарських земель, особливо ріллі, під будівництво фабрик, заводів, електростанцій, відкритих гірничих розробок, доріг та міст, військових полігонів тощо.

Висока розораність сільськогосподарських угідь призвела до інтенсивних, наростаючих, ерозійних процесів.

Процес ерозії грунтів та інтенсивна експлуатація земель веде до пониження їхньої родючості, зменшення вмісту гумусу.

Однією з причин погіршення якості земель є нераціональне застосування засобів хімізації сільського господарства, що призводить до нагромадження в грунтах залишків мінеральних добрив і пестицидів.

Серйозну проблему забруднення грунтів становила техногенні викиди промислових підприємств. Землі забруднюються важкими металами та іншими компонентами промислових викидів [48]. Отже, катастрофічний стан наших земель вимагає невідкладних науково обгрунтованих заходів, спрямованих на підвищення родючості грунтів та отримання екологічно чистих продуктів харчування.

Отже, головними соціально-економічними наслідками забруднення земель є, в першу чергу, зменшення родючості грунту, що призводить до отримання менших урожаїв, а місцями - і виведення значних земельних угідь з нормального сільськогосподарського користування.

Потрапляння шкідливих (неприродних) хімічних сполук із землі в грунтові води зумовлює потрапляння хімічних елементів у водяний кругообіг, випадання кислотних дощів тощо, що негативно позначається на здоров'ї населення, а це, в свою чергу, впливає на низьку продуктивність праці, великі обсяги загального часу на захворювання та неявки на робочих місцях тощо.

До інших негативних наслідків можна також віднести [54, с. 103]: підкислення земель і втрату ними гумусу, загибель ряду грунтових організмів, комах-запилювачів, накопичення небезпечних для живих організмів отрут, зміну складу грунту пригнічення біологічної активності грунтів, зниження площі землі придатної для сільського господарства, отруєння грунтових організмів на прилеглих ділянках, зволоження, зміну складу грунтів, отруєння грунтових організмів, забруднення органічними та хімічними речовинами.



Схожі статті




Оцінювання майна - Калінеску Т. В. - 6.5. Наслідки забруднення земель

Предыдущая | Следующая