Оцінювання майна - Калінеску Т. В. - 4.6. Нормативне визначення земельно-кадастрових робіт

Розміри оплати земельно-кадастрових робіт та послуг використовуються при визначенні вартості робіт з виготовлення проектної і вишукувальної продукції та надання послуг відповідно до діючих в Україні нормативно-правових та технічних актів [83]. Вартість земельно-кадастрових робіт та послуг визначається на основі індексів визначення кошторисної вартості проектних та вишукувальних робіт калькуляційним (поелементним) методом та вартості людино-дня.

Розміри оплати земельно-кадастрових робіт та послуг ураховують усі види витрат праці, необхідних для виготовлення проектної та вишукувальної продукції встановлених складу та якості [83]:

Безпосереднє виготовлення продукції або надання послуги;

Перевірку проектної та вишукувальної документації іншими фахівцями;

Унесення доповнень та змін у документацію після її погодження з іншими організаціями і закладами;

Виготовлення проектних та вишукувальних документів та їх розмноження;

Участь робітників, які виконують вишукувальні роботи, дослідження і лабораторні аналізи;

Оплату праці водіїв транспортних засобів при виготовленні проектної та вишукувальної продукції;

Безпосереднє керівництво роботами;

Забезпечення виконання робіт.

Розміри оплати земельно-кадастрових робіт та послуг не враховують витрати, які визначаються в конкретних умовах додатково згідно з угодою на проведення робіт, на:

Унесення в проектну і вишукувальну продукцію доповнень, пов'язаних зі зміною виданих замовником завдань або технічних умов;

Розробку проектних рішень у двох та більше варіантах;

Участь організації-виконавця в розробці завдання на проектування або в складанні технічних умов;

Оформлення технічних завдань на виконання інженерних вишукувань;

Транспортування до об'єкта роботи і у зворотному напрямку спеціальної техніки, обладнання та інструментів, що необхідні для виконання обстежувальних і вишукувальних робіт;

Будівельні матеріали, що потрібні для виготовлення межових знаків, ремонту пунктів геодезичної мережі й аналогічних потреб; оренду транспортних засобів особливого призначення; утримання спеціального вишукувального обладнання;

Будівництво тимчасових інженерних споруд, виробничих та інших приміщень;

Вирубування і викорчовування лісу; відновлення (рекультивацію) природних ресурсів, пошкоджених під час виконання проектних і вишукувальних робіт;

Експертизу проектної та вишукувальної документації;

Витрати на метрологічне забезпечення єдності та точності вимірювань;

Витрати на відрядження.

Використання розмірів оплати земельно-кадастрових робіт та послуг не виключає застосування недержавними підприємствами та організаціями, за домовленістю сторін, договірних розцінок на виготовлення проектної та вишукувальної продукції та надання послуг [83]. При виготовленні проектної і вишукувальної продукції у терміновому порядку, за домовленістю сторін, до вартості робіт застосовується підвищувальний коефіцієнт, але не вищий за 1,5.

При виконанні польових вишукувальних та землевпорядних робіт у несприятливий період з 15 листопада до 15 квітня до вартості відповідних робіт застосовується коефіцієнт 1,2. При виконанні робіт на об'єктах, що розташовані в гірських районах висотою понад 1 км над рівнем моря до цін уводиться підвищувальний коефіцієнт К = 1,0 + 0,18 х (п - 1,0), де "п" - висота над рівнем моря, у км [83]. Податок на додану вартість розраховується відповідно до чинного законодавства [49].

При виконанні робіт на об'єктах з особливим режимом (прикордонні райони; полігони; аеродроми; будівельні майданчики, на яких виконуються вибухові роботи; території з підвищеним рівнем радіоактивності, у межах 30-кілометрової зони; внутрішні території вибухонебезпечних, шкідливих і гарячих цехів підприємств оборонної, хімічної, металургійної, вугільної і гірничодобувної промисловості; діючі електричні станції і підстанції) до цін застосовується підвищувальний коефіцієнт, що не перевищує 1,50 включно.

Виготовлення планово-картографічних матеріалів - топографо-геодезичні вишикувальні роботи, тобто при виконанні топографо-геодезичних вишукувальних польових робіт ураховуються такі категорії складності місцевості [83]:

I категорія - відкрита місцевість з нахилами до 2 градусів.

II категорія:

А) місцевість з нахилами до 2 градусів з рідким лісом або кущами; відкрита річкова заплава, місцями заболочена, з невеликою кількістю озер; відкриті ділянки меліорованих земель з невеликою кількістю каналів; відкриті прохідні болота;

Б) відкрита місцевість з нахилами 2 - 5 градусів з невеликою кількістю лощин, западин, пагорбів.

III категорія:

А) місцевість з нахилами до 5 градусів, заросла середньої густоти лісом або кущами; відкриті ділянки меліорованих земель з розгалуженою мережею польових доріг і невеликою кількістю каналів; ділянки, зайняті садами і виноградниками; відкрита заболочена річкова заплава з великою кількістю стариць, рукавів; напівзакрите легкопрохідне або відкрите болото, заросле лісом;

Б) місцевість з нахилами 5-8 градусів з великою кількістю балок і ярів.

IV категорія:

А) місцевість з нахилами до 5 градусів, заросла густим лісом або кущами; меліоровані землі з високою рослинністю, з густою мережею польових доріг, каналів і валів; сади і виноградники на меліорованих ділянках; річкові заплави з великою кількістю стариць, рукавів;

Б) бугристі піски, покриті кущами.

V категорія - місцевість з нахилами 5-10 градусів, заросла лісом або кущами; зайнята садами або виноградниками; незакріплені піски зі складними формами рельєфу.

Роботи з прокладання полігонометричних ходів повинні включати [83]: підбір планово-картографічних матеріалів, виписку з каталогів координат початкових пунктів триангуляції; складання проектів прокладання ходів; вибір і перевірку інструментів; організацію польових робіт; обстеження траси прокладання ходу; вибір місць установлення знаків; закріплення допоміжних точок; пошук пунктів триангуляції (полігонометрії), між якими прокладається хід; вимірювання кутів і ліній; обробку польових вимірювань; визначення координат точок ходу; посвідчення справи та виправлення виявлених недоліків; складання каталогів координат і короткого звіту про виконану роботу; оформлення та формування матеріалів.

Кінцева продукція повинна включати матеріали польових вимірювань і камеральної обробки, сформовані в справу про об'єкт (населений пункт, ділянку).

При прокладанні теодолітних ходів виконуються такі роботи [34, с. 192]: підбір планово-картографічних матеріалів; виписка з каталогів координат пунктів триангуляції, між якими проектується прокладання ходу; складання графічних проектів прокладання ходів; вибір і перевірка інструментів; організація польових робіт; обстеження місцевості, де планується прокладання ходу; вибір місць установлення точок і їх закріплення; пошук пунктів триан-гуляції, між якими прокладається хід; установлення віх на пунктах, де втрачені зовнішні знаки; розчищення ліній ходу (без рубки просік), вимірювання кутів і ліній; ведення польового журналу; контрольні підрахунки; обрахування координат; складання каталогу; посвідчення матеріалів; виправлення виявлених недоліків; складання короткого звіту; оформлення та формування матеріалів.

Кінцевою продукцією є: матеріали польових вимірювань, каталог координат, пояснювальна записка, об'єднані у справу на об'єкт (ділянку).

При прокладанні нівелірних ходів виконуються такі роботи [83]: підбір матеріалів; виписка висот реперів, до яких проектується прив'язка; складання проекту прокладання ходів; підбір і перевірка інструментів; організація польових робіт; рекогносцировка ліній прокладання ходу; пошук на місцевості реперів, від яких будуть розпочинатися і на яких будуть закінчуватися ходи; нівелювання; ведення польових журналів; контрольні вирахування; складання відомості перевищень і схеми ходів; оформлення журналів; проведення обчислень ходів і врівноваження систем ходів; складання каталогу висот тимчасових і постійних реперів; посвідчення матеріалів та виправлення виявлених недоліків; оформлення та формування матеріалів.

Робота завершується складанням матеріалів вимірювань і їх обробки та об'єднанням у справу на об'єкт (ділянку).

При виконанні мензульних та тахеометричних топографічних зйомок виконуються такі роботи: підбір планово-картографічних матеріалів; розробка проекту побудови планово-висотної основи; підбір і перевірка інструментів; організація польових робіт; рекогносцировка місцевості; вибір місць розміщення точок планово-висотної основи і закріплення їх на місцевості; вимірювання кутів і довжин ліній; прокладання нівелірних ходів; камеральна обробка польових вимірювань для створення планово-висотної основи і складання каталогів координат і висот; підготовка планшетів; розбивка координатної сітки; нанесення за координатами точок планово-висотної основи; згущення планово-висотної основи; закріплення знімальної основи кілками і віхами; мензульна або тахеометрична зйомка контурів і рельєфу; визначення відхилення магнітної стрілки та чисельних характеристик; виготовлення кальки контурів і висот (складання плану тахеометричної зйомки); ви-копіювання і зведення сусідніх планшетів; посвідчення матеріалів; виправлення зауважень; оформлення та формування матеріалів.

Робота завершується складанням матеріалів польових вимірювань, планшетів зйомки, накреслених олівцем, кальки контурів і висот (план тахеометричної зйомки), сформованих у справу на кожний планшет.

При виконанні мензульних та теодолітних горизонтальних зйомок виконуються такі роботи: підбір планово-картографічних матеріалів; складання проекту знімальної основи; підбір і перевірка інструментів; організація польових робіт; рекогносцировка місцевості; вибір місць розміщення знімальної основи; їх закріплення; вимірювання кутів і ліній; обчислення координат; складання каталогу; підготовка планшетів; нанесення по координатах опорної геодезичної мережі знімальної основи; згущення знімальної основи; зйомка ситуації; вимірювання лінійних характеристик; складання кальки ситуації (камеральна обробка вимірів і складання плану олівцем при теодолітній зйомці); зведення планшетів за рамками; посвідчення матеріалів і виправлення виявлених недоліків; складання короткого звіту; оформлення і здача матеріалів.

Кінцевою продукцією є [83]: матеріали, одержані при створенні знімальної основи; план зйомки, накреслений олівцем, матеріали польових вимірів, сформовані у справу на об'єкт (ділянку).

При оновленні кадастрових планів і карт виконуються такі роботи: збір і ознайомлення з планово-картографічними, аерокосмічними матеріалами; виписка з каталогу координат пунктів геодезичної основи; підбір і перевірка інструментів; організація польових робіт; рекогносцирувальний огляд місцевості з метою виявлення змін, які відбулися в межах об'єкта і підлягають коригуванню; зйомка місцевості з метою виявлення місць, які підлягають коригуванню; зйомка меж контурів, які змінилися, шляхом інструментальної прив'язки їх до тих, що не змінили свого положення, або до пунктів знімальної основи при значних змінах; камеральна обробка польових вимірів; унесення змін до планово-картографічного матеріалу і накреслення їх тушшю; посвідчення виконаних робіт і виправлення зауважень; оформлення і формування матеріалів.

Кінцевою продукцією є [83]: оновлений планово-картографічний матеріал і матеріали польових вимірювань, сформовані в справу. При прорубуванні просік і візирок ураховуються такі категорії

Лісу:

I категорія - рідкий ліс з діаметром дерев до 16 см;

II категорія - рідкий ліс з діаметром дерев до 16 см, з кущами;

III категорія - густий ліс з діаметром дерев до 16 см;

IV категорія - густий ліс з діаметром дерев більше 16 см;

V категорія - густий ліс з діаметром дерев більше 16 см, з підліском.

При прорубуванні просік і візирок виконуються такі роботи [12]: інструментальне визначення напрямку прорубки просіки (ві-зирки); вирубка просіки (візирки); очищення стовбурів дерев від гілок і складання їх у купи; розчищення просіки (візирки) від рослинних залишків.

Кінцевим результатом роботи є просіка (візирка) заданої ширини.

При виготовленні грунтових реперів і межових знаків виконуються такі роботи: ремонт форм і їх установлення; виготовлення і закладання у форми арматури; обрізка і заповнення цементним розчином труб при виготовленні грунтових реперів; наварювання марки на трубу; приготування бетону і його заливання у форми; зняття форм після затвердіння бетону; огляд готових виробів і виправлення виявлених недоліків.

Кінцевою продукцією є виготовлений репер (межовий знак).

При закладці межових знаків, грунтових реперів, центрів полігонометрії враховуються такі категорії грунтів [1]:

I категорія - м'які грунти (торф, пісок, супісок), копання ями проводиться лопатою без використання кирки;

II категорія - грунти середньої твердості (глина, суглинок, дрібний гравій), для копання використовується лопата і частково кирка;

III категорія - грунти вище середньої твердості (суглинок із щебенем, галька), копання ями здійснюється кирками і ломами;

IV категорія - тверді грунти (глина з валунами, сильнокам'янисті грунти), копання ями здійснюється ломами, клинами, молотами.

При закладці межових знаків, грунтових реперів, центрів полігонометрії виконуються такі роботи: навантаження і доставка до місця закладки межових знаків (реперів); вибір місця закладки; розмітка котловану і канави; копання ями; установлення готового знака; засипання й ущільнення грунту; насипання кургану; оформлення канавою; маркування знаків; складання списку; нанесення на карту; контрольний огляд; усунення виявлених зауважень; здача знака на збереження.

Кінцевою продукцією є: закріплений на місцевості знак; список знаків, топографічна карта з їх місцезнаходженням, акти здачі на збереження, сформовані у справу на знак.

При створенні цифрових планів і карт враховуються такі категорії складності місцевості:

I категорія - місцевість відкрита, не забудована, з кількістю значних контурів нескладних обрисів не більше 10 на один кв. дм плану. Рельєф плоскорівнинний, без балок і ярів. У сантиметр плану вкладається до двох горизонталей.

II категорія:

А) місцевість, відкрита або забудована до 10 %, з кількістю контурів від 11 до 30 на один кв. дм плану. Рельєф пологохвильовий з наявністю рідких лощин, балок і ярів з пологими схилами;

Б) ділянки прохідних боліт або рівних пісків з рідкою рослинністю. Рельєф рівнинний, плоский, без мікроформ;

В) заплави рік з великими контурами і рідкою деревною рослинністю. Рельєф пологогорбкуватий або рівнинний, без мікроформ;

Г) місцевість з окремими дрібними населеними пунктами, зі значними контурами. Рельєф пологогорбкуватий або рівнинний.

III категорія:

А) місцевість з кількістю контурів від 31 до 70 на один кв. дм плану;

Б) населені пункти сільського типу з лінійним однорядним плануванням або із середнім розміром присадибних ділянок не менше за 0,20 га. Рельєф з великими формами і порізаними пологими схилами;

В) ділянки важкопрохідних боліт з рідким лісом або суцільні масиви чистих прохідних боліт. Рельєф рівнинний з наявністю мі-кроформ;

Г) заплави рік зі старицями, озерами, протоками. Місцевість рівнинна з мікрорельєфом;

Г) лісові райони з великою кількістю просік, вирубок тощо.

IV категорія:

А) місцевість з кількістю контурів від 71 до 110 на один кв. дм плану;

Б) пориті ділянки з насипами, ямами, котлованами, поширені на 50 % площі. Закладання горизонталей нерівномірне;

В) заплави великих рік з великою кількістю протоків, стариць, озер, з наявністю заболочених заплавних і суходільних сільськогосподарських угідь зі складним гривистим рельєфом і значною контурністю;

Г) важкопрохідні або непрохідні болота з великою кількістю дрібних озер;

Г) сільські населені пункти з багаторядним плануванням або з безсистемною розосередженою забудовою, або із середнім розміром присадибної ділянки від 0,15 до 0,20 га. Рельєф яро-балковий з порізаними пологими схилами або рівнинний з мікрорельєфом.

V категорія:

А) місцевість з дрібними контурами кількістю від 111 до 200 на один кв. дм плану;

Б) значні сільські населені пункти із середнім розміром присадибних ділянок від 0,10 до 0,15 га з наявністю дрібної мережі ариків, садів, виноградників і шовковичних плантацій. Рельєф зі складними формами;

В) суцільно пориті ділянки з насипами, виїмками, ямами, відвалами порід зі значною кількістю контурів;

Г) заплави великих рік з наявністю великої кількості озер, стариць, протоків і контурів складних обрисів. Рельєф зі складними гривистими формами;

Г) поливні райони технічних, фруктових і городніх культур з великою кількістю дрібних контурів;

Д) великі сільські населені пункти (районні центри) або населені пункти середнього розміру з безсистемною розосередженою забудовою, а також райони приміських і дачних селищ (тільки для масштабу 1:10000). Рельєф складний.

VI категорія:

А) місцевість з дрібними складними контурами кількістю від 201 до 300 на один кв. дм плану;

Б) великі сільські населені пункти (центральні садиби) з середнім розміром присадибних ділянок менше за 0,10 га. Кількість контурів на один кв. км плану від 201 до 300;

В) великі населені пункти сільського типу з безсистемною забудовою і забудовою, що розосередилася, з наявністю дрібних контурів сільськогосподарських угідь, канав, зрошувальної мережі і ділянок стороннього користування (тільки для масштабу 1:10000);

Г) поливні землі з посівами рису, баштанних і городніх культур, фруктових садів, виноградників. Кількість контурів на один кв. дм плану від 201 до 300;

VII категорія:

А) малі міста та селища з кількістю контурів більше за 300 на один кв. дм плану;

Б) поливні землі з великою густотою забудови і дрібною зрошувальною мережею. Кількість контурів на один кв. дм плану більше

За 300;

VIII категорія - середні міста та селища з кількістю контурів більше за 400 на один кв. дм плану.

IX категорія - великі міста з кількістю контурів більше за 500 на один кв. дм плану.

X категорія:

А) крупні та найкрупніші міста з кількістю контурів більше за 600 на один кв. дм плану;

Б) міста з гірським рельєфом.

При створенні цифрової векторної карти картометричним методом передбачається виконання таких робіт [83]: підбір і вивчення необхідних початкових матеріалів; редакційно-підготовчі роботи; орієнтування (прив'язка) початкової карти (плану); сколення (оцифровка) контурів і горизонталей за допомогою дигітайзера (картометра); створення цифрової моделі місцевості; зшивання окремих листів; оформлення карти підписами; внутрішнє оформлення; коректура створеної векторної карти; підготовка карти до друку; конвертація і запис у вихідний формат; заповнення формуляра; огляд, виправлення виявлених недоліків.

При створенні цифрових растрових планів передбачається виконання таких робіт: підбір і вивчення необхідних початкових матеріалів; редакційно-підготовчі роботи; заповнення формулярів; сканування початкового картографічного матеріалу; підготовка растрового зображення до відцифровки; прив'язка і трансформування растрового зображення; зшивання окремих листів; контроль, виправлення недоліків; запис у вихідний формат.

При створенні цифрових векторних карт методом векторизації сканованих зображень передбачається виконання таких робіт [78]: редакційно-підготовчі роботи; векторизація растрового зображення; коректура векторизації; зшивання окремих листів; оформлення карти (плану); конвертація і запис у вихідний формат; заповнення формуляра; огляд; виправлення недоліків; підготовка

Карти до друку.

Кінцевою продукцією є векторна цифрова карта на магнітному носії або цифрова растрова карта (план) на магнітному носії.

При виконанні грунтово-меліоративних робіт ураховуються такі категорії складності територій [83]:

I категорія - райони степової зони з площинно-рівнинним рельєфом, одноманітними материнськими породами та грунтовим покривом. Вітрова ерозія відсутня.

II категорія - райони степової (частково лісостепової зони) із слаборозчленованим рельєфом, одноманітними материнськими породами та нескладним грунтовим покривом. Контури грунтових комплексів займають 10 %; територія I категорії з площею грунтових комплексів від 10 до 20 %.

III категорія - райони степової та лісостепової зони з розчленованим рельєфом та різними грунтоутворювальними породами, зі строкатим грунтовим покривом; території II категорії з площею грунтових комплексів або еродованих грунтів від 10 до 20 %; поліські райони інтенсивного землеробства з однорідними грунтоутворювальними породами та наявністю до 20 % заболочених або еродованих грунтів; зрошувані землі в належному стані, що не мають ознак вторинного або залишкового засолення; осушені землі, що не мають ознак вторинного або залишкового заболочення.

IV категорія - поліські райони з однорідними породами, з наявністю площ заболочених грунтів від 20 до 40 %; райони лісостепової зони з розчленованим рельєфом, строкатими грунтоутворювальними породами та наявністю еродованих грунтів від 20 до 60 %; степові території зі значною комплексністю та еродованістю грунтового покриву (від 40 до 60 % комплексів площі території); заплави, плавні, дельти річок з нескладним грунтовим покривом, залісені та вкриті чагарником (до 20 % площі); розчленовані передгірські території; зрошувані землі, які мають ознаки вторинного засолення до 15 % площі; осушені землі, які мають ознаки заболочення на площі до 15 %.

V категорія - поліські райони зі строкатими грунтоутворювальними породами та з великою кількістю заболочених земель (більше 40 %); лісостепові райони з розчленованим рельєфом, строкатим грунтовим покривом, грунтоутворювальними породами, наявністю еродованих земель більше ніж 60 %; заплави, плавні, дельти зі складним неоднорідним грунтовим покривом (різний механічний склад, засолення, заболоченість або залісення більше ніж 20 % площі); зрошувані землі, які мають ознаки вторинного засолення більше ніж 15 % площі; осушені землі, які мають ознаки вторинного або залишкового заболочення більш ніж 15 % площі; осушені землі, які мають ознаки вторинного або залишкового заболочення більше ніж 15 % площі; гірські території.

До складу польових грунтових вишукувань уходять такі роботи: добір і вивчення картографічних (у т. ч. аерофотогеодезичних), грунтових та інших матеріалів; збір інформації про стан і використання земель на території, що обстежується; попереднє районування; складання карти пластики рельєфу; складання попередньої грунтової карти; розробка маршрутів обстеження, плану і графіка робіт.

При проведенні спеціальних обстежень і розвідувань (за винятком складання сільськогосподарських карт) ураховуються такі категорії природної складності території [83]:

I категорія - райони степових зон з рівнинним, слаборозчленованим рельєфом, одноманітними материнськими породами і грунтовим (рослинним) покривом. Контури грунтових (геоботанічних) комплексів займають не більше 10 % території.

II категорія - райони лісостепової, степових зон з рельєфом, розчленованим на явно відособлені елементи, з одноманітними материнськими породами і нескладним грунтовим (рослинним) покривом. Контури грунтових (геоботанічних) комплексів займають не більше 10 %; території I категорії з площею грунтових (геоботанічних) комплексів 10 - 20 % або еродованих грунтів 10 - 20 %.

III категорія - райони степової і лісостепової зон з хвилястим, розчленованим рельєфом, різноманітними грунтоутворювальними породами, неоднорідним грунтовим (рослинним) покривом; території I категорії з площею грунтових комплексів або еродованих грунтів 20 - 40 %; території II категорії з площею грунтових комплексів або еродованих грунтів 10 - 20 %; райони, розташовані в поліській зоні, значно освоєні для землеробства, з розчленованим рельєфом, однорідними грунтоутворювальними породами і наявністю не більше 20 % заболочених або еродованих грунтів; зрошувані землі без ознак вторинного засолення; осушені землі без ознак вторинного або залишкового заболочування.

IV категорія - райони поліської зони з однорідними грунтоутворювальними породами, наявністю площ заболочених грунтів 20 - 40 %; райони поліської зони зі строкатими грунтоутворювальними породами, з наявністю заболочених або еродованих грунтів 20 - 40 %; райони лісостепової зони з розчленованим рельєфом, строкатими грунтоутворювальними породами і наявністю еродованих грунтів 20 - 40 %; степові території з високою комплексністю і еродованістю грунтового покриву (40 - 60 % комплексів від площі території); заплави, плавні, дельти рік з нескладним грунтовим покривом, залісені і зачагарені менше 20 % площі; передгірні території; зрошувані землі, з ознаками вторинного засолення до 15 % площі; осушені землі з ознаками вторинного або залишкового заболочування до 15 % площі.

V категорія - райони поліської зони з строкатими грунтоутворювальними породами і великою кількістю заболочених земель (більше 40 %); степові території з високим розвитком комплексності і ступеня еродованості грунтового покриву (більше 60 % площі); гірські території і передгір'я; заплави, плавні, дельти зі складним неоднорідним грунтовим покривом (строкатий механічний склад, засолення, заболоченість або залісеність більше 20 % площі); зрошувані землі з ознаками вторинного засолення більше 15 % площі та осушені землі з ознаками вторинного чи залишкового заболочування більше 15 % площі.

При складанні грунтової карти і нарису області виконуються такі роботи [43]: добір і вивчення вихідних матеріалів; складання макета карти, узагальнення індексів, генералізація й ув'язування контурів грунтів з вихідних матеріалів до масштабу обласної грунтової карти; складання й оформлення авторського оригіналу грунтової карти на готовій планово-картографічній основі; установлення (за матеріалами обліку земель) змін у площах угідь у районах, визначення площі грунтових різновидів області (краю, республіки); опрацювання морфологічних ознак, фізико-хімічних властивостей грунтів, результатів грунтового обстеження та інших показників, наведених у нарисах районів; складання нарису з додатками, обстеження, виправлення зауважень, розмноження матеріалів, формування їх у справу.

Кінцевою продукцією є грунтова карта, нарис, сформовані в справу (2 примірники, з них 1 - архівний).

Розроблення нормативно-технічної та науково-методичної документації з питань землевпорядних, грунтових, геоботанічних, радіологічних, лісотипологічних, містобудівних та інших обстежень і розвідувань земельних угідь з метою отримання земельно-кадастрової інформації.



Схожі статті




Оцінювання майна - Калінеску Т. В. - 4.6. Нормативне визначення земельно-кадастрових робіт

Предыдущая | Следующая