Міжнародні валютно-кредитні відносини - Патика Н. І. - Тема 12. Регіональні міжнародні фінансові організації

12.1. Причини виникнення регіональних міжнародних фінансових організацій

Виникнення регіональних МФО зумовлено посиленням ролі країн, що розвиваються, у світовій економіці, а також специфічними потребами регіонального розвитку. Вони є регіональними багатосторонніми банками розвитку, що сприяють економічному розвиткові країн шляхом надання кредитів, грантів, гарантій, технічної допомоги, а також консультаційних послуг. Свою назву ці банки одержали тому, що їх засновниками є група країн, які за своїм статусом є міжнародними організаціями і не підлягають національному банківському регулюванню. Часто їх називають також багатосторонніми інститутами розвитку, оскільки сама установа може функціонувати у формі банку, фонду, асоціації, корпорації. Кожна регіональна МФО має власну специфіку структури та діяльності.

У табл. 12.1 поданий перелік міжнародних фінансових організацій за регіонами із зазначенням року їх створення.

Діяльність регіональних банків розвитку на відміну від глобальних обмежена відповідним регіоном. Регіональні банки розвитку вирішують завдання сприяння економічному і соціальному розвитку країн - членів банку. Специфіка їхньої діяльності полягає у тому, що вони мають як розв'язувати

Таблиця 12.1. Регіональний розподіл міжнародних фінансових організацій

Регіон

Назва організації

Рік створення

Європа

Європейський інвестиційний банк

1958

Європейський банк реконструкції та розвитку

1990

Чорноморський банк торгівлі та розвитку

1994

Міжнародний банк економічного співробітництва

1963

Міжнародний інвестиційний банк

1970

Північний інвестиційний банк

1976

Америка

Міжамериканський банк розвитку

1959

Міжамериканська інвестиційна корпорація

1989

Карибський банк розвитку

1970

Центральноамериканський банк економічної інтеграції

1961

Азія

Азійський банк розвитку

1974

Африка

Банк розвитку держав Центральної Африки

1975

Західноафриканський банк розвитку

1994

Африканський банк розвитку

1963

Африканський фонд розвитку

1974

Східноафриканський банк розвитку

1976

Арабський банк економічного розвитку Африки

1973

Арабський валютний фонд

1977

Проблеми конкретної країни, так і брати участь у структурному розвитку всього регіону - реалізації програм, спрямованих на будівництво регіональної інфраструктури, підтримку галузей регіонального значення. Єдиний виняток - ЄБРР, який має проводити операції тільки в європейських країнах, проте функціонує також і в азіатських країнах СНД. Він надає допомогу країнам-реципієнтам у трансформації економіки і переході до ринкових механізмів регулювання.

Регіональні банки розвитку стають значними інвесторами в країнах-реципієнтах. Наприклад, ЄБРР на сьогодні - найбільший інвестор у країнах СНД, а АзБР - третій за величиною кредитор в Азії після Світового банку та уряду Японії.

Субрегіональні банки розвитку порівняно з регіональними мають низку специфічних рис. Вони, як правило, функціонують у межах відповідних інтеграційних угруповань, займаються поглибленням співпраці між країнами, підвищенням експортного потенціалу інтеграційного блоку, тобто більшою мірою приділяють увагу проектам субрегіонального значення, ніж національного. Субрегіональні банки розвитку співпрацюють з регіональними і нерідко виконують роль їхніх позичальників, а іноді проводять операції зі спільного фінансування. За розмірами ці банки значно менші від регіональних, а отже, обсяг їхнього кредитування не дуже великий.

До субрегіональних інститутів розвитку належить також низка організацій, що займаються фізичним розвитком регіону. Наприклад, Північноамериканський банк розвитку створений з метою розвитку загального кордону США і Мексики.

Схожі статті




Міжнародні валютно-кредитні відносини - Патика Н. І. - Тема 12. Регіональні міжнародні фінансові організації

Предыдущая | Следующая