Міжнародні валютно-кредитні відносини - Патика Н. І. - 11.3. Міжнародний банк реконструкції та розвитку

Група Світового банку (The World Bank Group - WB) - це міждержавна інвестиційна група, що об'єднує такі п'ять організацій:

- Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР);

- Міжнародну асоціацію розвитку (МАР);

- Міжнародну фінансову корпорацію (МФК);

- Багатосторонню агенцію гарантування інвестицій (БАЛ);

- Міжнародний центр урегулювання інвестиційних спорів (МЦУІС).

Діяльність усіх цих організацій спрямована на досягнення єдиної мети, якою задекларовано сприяння економічному і соціальному прогресу бідних країн, але кожна з них забезпечує досягнення цієї мети власними методами; водночас як одні організації надають позики урядам промислово менш розвинених країн, інші кредитують приватний сектор цих самих країн, ще інші надають гарантії іноземним інвесторам на випадок "некомерційних ризиків", а останні примирюють уряди з іноземними інвесторами у разі виникнення між ними фінансових суперечок.

Говорячи про загальні особливості діяльності групи Світового банку (СБ), слід зазначити таке.

1. Група орієнтується на підтримку насамперед інфраструктурних проектів - у сфері енергетики, транспорту, водного господарства, систем зв'язку та ін., куди неохоче вкладають свої капітали приватні банки та інші кредитні й інвестиційні інститути, направляється майже половина кредитних ресурсів групи Світового банку. Те саме можна сказати про проекти у сфері сільського господарства, що характеризуються високою капіталомісткістю та відносно невисокою рентабельністю (на ці проекти припадає 1/5 кредитних ресурсів). Водночас безпосередньо на промислові проекти спрямовується не більше 1/5 кредитних ресурсів у межах групи Світового банку.

2. Із середини 70-х років у кредитній політиці групи Світового банку важливу роль почали відігравати так звані соціальні проекти: пов'язані з ліквідацією бідності, розвитком охорони здоров'я, освітою, охороною навколишнього середовища, демографією (плануванням сім'ї) тощо. Більшість цих проектів належать до категорії "затратних" і в принципі не можуть бути реалізовані у межах схем проектного фінансування.

Міжнародний банку реконструкції та розвитку - основний інститут у групі Світового банку.

Договір про МБРР, що став одночасно його Статутом, офіційно набув чинності 27 грудня 1945 р., а свою діяльність Банк почав 26 липня 1946 р. МБРР є спеціалізованою установою, яка входить у систему ООН. Місцеперебування МБРР - Вашингтон (США), Європейського бюро - Париж (Франція), Токійського бюро - Токіо (Японія).

Членами - засновниками першої кредитної організації групи Світового банку - МБРР - стали 39 країн, які до 31 грудня 1945 р. підписали Статут як самого Банку, так І Міжнародного валютного фонду.

Мета створення МБРР полягала:

1) у наданні допомоги у відбудові та розвитку територій країн - членів організації шляхом залучення інвестицій для розбудови економік, знищених чи пошкоджених війною, а також для конверсії військово-промислового комплексу і підтримки розвитку продуктивних сил у менш розвинених країнах;

2) залученні під гарантії Банку приватних іноземних інвестицій; у разі несприятливих умов кредитів, що пропонує приватний сектор, у наданні позик з власних авуарів;

3) сприянні довгостроковому збалансованому зростанні міжнародної торгівлі і підтримці рівноваги балансу платежів за рахунок залучення міжнародних інвестицій у розвиток продуктивних сил країн - членів Банку, що має стимулювати зростання продуктивності, рівня життя та поліпшення умов праці на території країн-членів;

4) залученні позик із-за кордону або гарантуванні їх надходження з інших каналів для першочергової реалізації найкорисніших і найактуальніших проектів;

5) врахуванні під час реалізації своїх операцій впливу міжнародних інвестицій на бізнесове довкілля у країнах-членах; стимулюванні якнайшвидшої конверсії військової промисловості найменш болісним шляхом.

Назву "банк" МБРР отримав завдяки своїм операціям, які традиційно здійснюють банки: підписка на капітал, надання кредитів та/чи гарантій, випуск облігацій тощо. Але за іншими показниками - типом акціонерів, процедурою підписки на капітал, обмеженням обсягу короткострокових запозичень і, головне, за неприбутковим характером діяльності - він не має жодних спільних ознак із традиційними банками.

Наприкінці 40-х років найактуальнішим завданням МБРР було забезпечення фінансування реконструкції зруйнованих війною економік західноєвропейських країн. Для цього використовувались як власні кошти Банку, так і залучені через нього капітали американських інвесторів. За допомогою таких операцій МБРР сприяв економічній та політичній стабілізації в цих країнах, а водночас і поширенню впливу американського капіталу на їх економіку.

Із середини 50-х років, коли становище західноєвропейських країн дещо стабілізувалось, а країни - отримувачі позик досягли рівня економічної самостійності, МБРР змінив напрям діяльності. Відтоді він зосередив зусилля на наданні фінансової допомоги найбіднішим країнам світу.

Наприкінці 80-х - на початку 90-х років Банк почав кредитувати країни з транзитивною економікою. До цієї групи за класифікацією МБРР належали 15 колишніх республік СРСР, а також Албанія, Болгарія, Боснія й Герцеговина, Македонія, Кіпр, Польща, Румунія, Словачинна, Словенія, Хорватія й Угорщина. За останнє 10-річчя фінансування зростало випереджальними темпами: якщо в 1989-1993 рр. цій групі країн виділялось у середньому 2,6 млрд. дол. США на рік, то в 1999 р. - уже майже 5,3 млрд дол.

МБРР є міжнародним відкритим акціонерним товариством, кількість членів якого постійно зростає. Його Статутом досить детально розроблені всі питання, пов'язані зі вступом до МБРР нових членів, процедурою виходу будь-якої країни з Банку, регламентація роботи Банку, його організаційна структура, порядок формування вищих органів керівництва та їхні повноваження, порядок формування і використання авуарів МБРР. Так, зокрема, відповідно до статті II Статуту Банку членом МБРР може стати будь-яка країна світу. На 1 січня 2011 р. членами МБРР є 187 країн.

Засновники обох міжнародних організацій (МВФ і МБРР) обмежили можливість вступу країн до МБРР її обов'язковим членством у МВФ. Для розуміння обгрунтованості цієї вимоги слід згадати, що країни, які стали членами МВФ, беруть на себе зобов'язання реалізувати власну національну валютно-фінансову політику відповідно до так званого "кодексу поведінки", зафіксованого в документах МВФ. "Кодекс поведінки" включає зобов'язання всіх країн-членів дозволяти вільно і без обмежень обмінювати свої валюти на іноземні, інформувати МВФ про ті планові зміни у їх фінансовій та монетарній політиці, які можуть вплинути на економіку інших держав-членів та, наскільки це можливо, модифікувати цю політику, спираючись на поради МВФ з урахуванням інтересів усіх членів організації.

Крім обміну інформацією, між організаціями здійснюється також координація надання ними фінансової допомоги краї-нам-членам. Ця координація є односторонньою: якщо МВФ приймає свої рішення самостійно на основі попередніх консультацій з різними міжнародними організаціями, урядом і діловими колами країн - претендентів на позики та численними експертами, то МБРР при винесенні своїх рішень завжди зважає на оцінювання платоспроможності кожної країни фахівцями Фонду.

Не тільки вступ до МВФ, а й виключення з нього супроводжується аналогічними діями з боку МБРР: будь-який акціонер Банку, що припиняє (добровільно чи примусово) своє членство у Фонді, обов'язково виключається з числа акціонерів Банку впродовж трьох місяців.

Жодна з установ Світового банку не надає позики країні, якій МВФ повністю або тимчасово відмовляє у кредитуванні. Якщо Фонд припиняє надання кредитів за вже відкритими ним лініями будь-якому своєму членові, така країна автоматично перестає отримувати фінансування і від МБРР - вона не тільки не одержить нових позик від Банку, а й буде призупинено виконання раніше узгоджених кредитних ліній. Щоб залишитися акціонером Банку, такій країні знадобилось би спеціальне рішення Ради директорів МБРР, підтримане не менше ніж 75 % голосів.

Умови надання кредитів через Світовий банк, хоч і можуть здаватися донорам малопривабливими (у зв'язку з низьким процентом), мають перевагу подвійного захисту (гарантіями самого Світового банку, а також урядів країн, які отримують позики). Окрім надійності, надання кредитів країнам третього світу через Світовий банк є привабливим для інвесторів ще й з іншого боку, оскільки ці позики забезпечують розбудову на місці їх засвоєння сприятливого бізнес-довкілля, створення моральних і матеріальних передумов для приходу на нові ринки вже позикового приватного капіталу, а також формування нових ринків не тільки для товарів країн-кредиторів, а й для їхніх технологій та ноу-хау.

Діяльність Банку спрямована не на максимізацію прибутку, а на координацію політики економічної допомоги промислово розвинених країн тим своїм членам, які тільки розвиваються. Світовий банк нікому не нав'язує своїх кредитів, а навпаки - ставить низку вимог для їхнього одержання.

Забезпечуючи менш багаті країни кредитними ресурсами за найнижчою вартістю, Банк не висуває отримувачам позик політичних вимог: за статтею IV Статуту ні Банк, ні його окремі службовці не повинні втручатися у політику країн - членів МБРР. Оскільки метою Банку є досягнення максимальної віддачі кредитних ресурсів, останні надаються у "не визначеному вигляді", тобто кошти можуть бути витрачені на купівлю товарів і оплату послуг у будь-якій країні світу.

Згідно з положенням своїх установчих документів МБРР як одна із спеціалізованих фінансових установ ООН передусім має сприяти виконанню стратегічного завдання - інтегрувати економіку всіх країн-членів до основних центрів світової системи господарства, наблизивши якість життя у бідних країнах до рівня розвинених держав.

Розробляючи плани діяльності на майбутнє, керівництво Банку довело до відома громадськості свої наміри не зупинятися на досягнутому, а продовжувати власну діяльність у раніше обраному напрямі. Зокрема планується здійснювати фінансову підтримку зусиль, спрямованих на досягнення цілей розвитку світового співтовариства. Вони полягають:

- у скороченні наполовину до 2015 р. частки населення, що живе за межею бідності;

- забезпеченні до 2015 р. загальної початкової освіти в усіх країнах світу;

- скороченні до 2015 р. дитячої смертності на дві третини, а материнської - на три чверті;

- забезпеченні до 2015 р. загального медичного обслуговування у сфері репродуктивного здоров'я;

- припиненні до 2015 р. скорочення екологічних ресурсів на національному і глобальному рівнях.

Конкретна участь групи Світового банку в здійсненні цієї глобальної програми розвитку в найближчому майбутньому концентруватиметься, як про це оголосив президент Банку на щорічній спільній конференції з МВФ сесіями, на п'ятьох напрямах:

- підвищення ефективності державного управління шляхом забезпечення гласності, прозорості, свободи інформації, боротьби з корупцією, підвищення рівня підготовки й оплати праці державних службовців;

- створення законодавчої системи, яка б виключала прийняття волюнтаристських рішень, а також сучасної, прозорої фінансової системи з адекватними органами нагляду, що функціонуватиме на основі та відповідно до міжнародних принципів бухгалтерського обліку та аудиту;

- підтримка системи соціального забезпечення - забезпечення загальної освіти (незалежно від статі), медичного обслуговування, соціального захисту, створення і розвиток системи дошкільних навчальних закладів;

- підтримка державних установ та інфраструктури зв'язку і транспорту, а також участь у проектах міського розвитку;

- підтримка проектів у с4>ері захисту довкілля і розвитку людських ресурсів, реалізація яких уможливить безпечне користування водою, продуктами харчування та джерелами енергії, а також захист культурного надбання, що має сприяти розвитку суспільства на історичній основі.

Цілі МБРР є такі:

- сприяння реконструкції та розвитку територій держав-членів шляхом заохочення капіталовкладень на виробничі цілі;

- заохочення приватного й іноземного інвестування за допомогою надання гарантій чи участі у позиках та інших інвестиціях приватних кредиторів;

- стимулювання довгострокового збалансованого зростання міжнародної торгівлі, а також підтримка збалансованого платіжного балансу шляхом міжнародних інвестицій у розвиток виробничих ресурсів держав - членів МБРР.

В організаційній структурі Банку найвищим органом є Рада директорів, яка визначає загальну політику МБРР, регулює питання щодо прийняття нових членів, зміни обсягу статутного капіталу та розподілу чистого доходу.

Виконавчим органом МБРР є Директорат, який складається з 24 директорів-розпорядників. Із них 5 призначають ті країни-члени, які мають найбільшу кількість акцій, усіх інших обирають управляючі з представників інших країн-членів. Директорат обирає президента Банку, який здійснює оперативне управління його діяльністю і відповідає за штат службовців. У складі Банку є 5 комітетів: аудиторський; з питань кадрової політики; з розробки регламенту; з питань ефективності витрат і бюджетної практики; з адміністративних питань1.

До головних напрямів діяльності МБРР належать:

1) надання довгострокових позик країнам, що розвиваються, які не в змозі виплачувати процентні ставки, близькі до ринкових, 8 метою:

- реалізації конкретних проектів у сфері сільського господарства, енергетики, інфраструктури, освіти, охорони здоров'я;

- гарантування погашення заборгованості відповідним урядам;

2) надання довгострокових позик країнам - членам МБРР, у тому числі приватним фірмам під гарантії уряду; при цьому Банк має впевнитися, що необхідні кошти неможливо отримати з інших джерел на прийнятних умовах;

3) надання країнам, що розвиваються, зокрема і країнам, що перебувають за межею бідності, технічної допомоги, яка буває трьох видів:

- технічна допомога, що фінансується як складова позик і кредитів; безстрокові позики і кредити на технічну допомогу; технічна допомога, що фінансується через Фонд підготовки проектів;

- технічна допомога, що надається, але не фінансується Банком, який у цьому випадку є адміністративним органом;

- технічна допомога, що надається за рахунок державного бюджету;

4) підготовка і реалізація проектів, які фінансує Банк;

5) проведення досліджень з економічної та науково-технічної проблематики, з питань розробки і здійснення конкретних програм, з питань кредитної політики, інвестування;

6) сприяння політичному діалогу між Банком і бідними країнами-членами у зв'язку з фінансуванням галузевих і загальноекономічних планів розвитку в особливих умовах;

7) діяльність як члена консультативного органу, створеного Канадою, Францією, Нідерландами і США для координації діяльності країн-кредиторів, які здійснюють систематичне фінансування програм у країнах, що розвиваються;

8) надання інформації про проекти у країнах-членах.

Позики МБРР країнам, що розвиваються, насамперед фінансуються за рахунок продажу цінних паперів на світових фінансових ринках. Оскільки МБРР заробляє незначну маржу у результаті такого позичання, більша частина доходу отримується завдяки позичанню власного капіталу. Цей капітал складається з резервів, накопичених протягом років, і коштів, сплачених акціонерами - членами Банку.

Акціонери також забезпечують покриття капіталу, виконуючи свої боргові зобов'язання перед МБРР. Банк має 178 млрд дол. США так званого відкличного капіталу, який він може отримати від своїх акціонерів за необхідності - для сплати зобов'язань за запозиченнями (облігаціями) або гарантіями МБРР. Щоправда, досі в історії Світового банку не траплялося подібних випадків.

МБРР є одним із найбільших міжнародних позичальників у світі і водночас організацією, котра найчастіше випускає свої боргові фінансові інструменти. Щороку Банк здійснює майже 100 таких операцій. Перші цінні папери МБРР випустив у 1947 р. 31959 р. провідні рейтингові агентства виставляють їм найвищий можливий рейтинг - АЛЛ, котрий залишається незмінним і донині.

Обсяг коштів, які запозичує Банк, визначається обсягом його кредитної діяльності у країнах, що розвиваються. Оскільки програма кредитування Світового банку з часом змінюється, так само змін зазнає і щорічна програма запозичень. Більшу частину своїх фінансових коштів МБРР отримує від продажу облігацій на міжнародних фінансових ринках. У 2010 фінансовому році МБРР залучив позикові кошти із середніми та тривалими строками погашення на суму 34 млрд дол. США.

Боргові цінні папери з різною структурою і строками погашення були випущені в 28 валютах.

Високий рейтинг кредитоспроможності МБРР (АЛЛ) дає змогу Банкові на вигідних умовах залучати кошти на тривалий строк погашення. Банк здійснює запозичення в усіх регіонах світу на різних ринках і в різних валютах.

Такий високий рейтинг кредитоспроможності пояснюється шістьма основними причинами: 1) борг Світового банку підтримують 187 суверенних акціонерів - уряди країн, які є його членами; 2) Банк проводить чітку і виважену фінансову політику: на один долар його капіталу може припадати максимум один "позиковий" долар; наразі на 1 долар загального капіталу припадає близько 50 центів позик; 3) за останні 16 років чистий дохід перевищив 1 млрд дол. США; 4) свої активи Світовий банк тримає у ліквідній формі, що забезпечує гнучкість стосовно випуску нових боргових зобов'язань; 5) Банк здійснює досить жорстку політику запозичень, є ліміти концентрації кредитів, що забезпечує високу якість портфеля позик Світового банку; 6) кредити Світового банку видають під реалізацію тих проектів, які або співфінансують уряди країн, або мають державні гарантії. Провідні рейтингові агенції звертають увагу на винятковий кредитний статус Банку, який має справу не з приватними позичальниками, а з державами, рівень спроможності котрих виконати свої зобов'язання є високим.

Банк надає середньо - та довгострокові позики урядам країн, які до нього входять, а також приватним організаціям під гарантію уряду та контролює їхнє використання. Позичальники повинні дотримуватися рекомендацій Банку і надавати йому звіти щодо використання коштів.

Загальний обсяг кредитування, що був наданий МБРР з часу його заснування, становить 523,6 млрд дол. США. Дані проведених операцій МБРР детальніше подані у табл. 11.3.

Спочатку МБРР мав за допомогою акумульованих бюджетних коштів промислово розвинутих країн і залучених капіталів інвесторів стимулювати приватні інвестиції в країнах Західної Європи, економіка яких значно постраждала під час Другої світової війни. З середини 50-х років, коли господарство країн Західної Європи стабілізувалося, діяльність МБРР в усе більшій мірі стала орієнтуватися на країни Азії, Африки і Ла

Таблиця 11.3. Проведені операції МБРР, млн дол. США

2006 р.

2007 р.

2008 р.

2009 р.

2010 р.

Зарезервовані кошти

14135

12 829

13 468

32 911

44 197

З них позики на цілі підтримки політики у сфері розвитку

4 906

3 635

3 967

15 582

20 586

Кількість проектів

113

112

99

126

164

Надані кошти, брутто

11833

11055

10490

18 564

28854

З них позики на цілі підтримки політики у сфері розвитку

5 406

4 096

3 485

9138

17 425

Погашення основної суми (у т. ч. дострокове погашення)

13 600

17 231

12 610

10 217

11624

Надані кошти, нетто

(1 767)

(6176)

(2 120)

8 347

17 230

Непогашені кошти

103004

97 805

99 050

10 5698

12 0103

Ненадані кредитні кошти

34 938

35 440

38176

51 125

63574

Розподілений чистий дохід

1740

1659

2 271

572

800

Вільний капітал і резерви

33 339

33 754

36 888

36 328

36106

Співвідношення власного капіталу і виданих позик

33 % і

35%

38 % 1

34%

29%

Тинської Америки з метою стимулювання розвитку їхньої економіки (табл. 11.4). Традиційно діяльність МБРР полягає у наданні кредитів для розширення виробничих потужностей країн - членів Світового банку, що видаються зазвичай строком до 20 років (пільговий період - 5 років) під гарантію урядів країн-членів. Як правило, МБРР надає позики в обсязі 15 млрд дол. США на рік, процент за якими стягується на рівні ставок світових фінансових ринків (ставка за кредитом у середньому на 0,5 % перевищує вартість позикових коштів і змінюється за півріччями).

Порівняно з 2006 р. у 2010 р. структура кредитування МБРР за регіонами суттєво змінилася (табл. 11.5). Зокрема, більша частина кредитних коштів була направлена в країни Південної Африки, Середнього Сходу та Північної Африки, Східної та Південної Азії, тоді як частка країн Європи та Центральної Азії суттєво зменшилася.

Таблиця 11.4. Кредитування МБРР і МАР за регіонами, 2010 р.

З/п

Регіон

Обсяг нових зарезервованих кредитних ресурсів

Портфель проектів, мли дол. США

МБРР

МАР

Млн дол. США

%

Млн дол. США

%

1

Латинська Америка / Карибський регіон

13 667

30,9

240

1,6

32 100

2

Європа / Центральна Азія

10196

23,1

620

4,3

24 400

3

Східна Азія / Тихоокеанський регіон

5 865

13,3

1652

11,4

28400

4

Південна Азія

6 689

15,1

4 645

31,9

33 700

5

Близький Схід / Північна Африка

3 523

8,0

214

1.5

8 700

6

Південна Африка

4 258

9,6

7179

49,3

35 300

У 2010 р. найбільший обсяг допомоги було надано країнам Латинської Америки та Карибського регіону, що досягнув рекордного для цього регіону рівня - 13,7 млрд дол. США. Європа та Центральна Азія отримали 10,2 млрд дол. США, Південна Азія - 6,7 млрд дол. США. Обсяг кредитних ресурсів, заре-

Таблиця 11.5. Кредитування МБРР за регіонами, 2006 р.

З/п

Регіон

Частка від загального кредитування, %

1

Європа / Центральна Азія

41

2

Латинська Америка / Карибський регіон

37

3

Східна Азія / Тихоокеанський регіон

9

4

Південна Азія

8

5

Середній Схід / Північна Африка

4

6

Південна Африка

1

Зервованих для Південної Африки, збільшився порівняно з 2006 фінансовим роком у 112 разів.

Традиційно МБРР надає позики для фінансування конкретних проектів двома шляхами:

1) безпосередньо проектній компанії, отримуючи в такому разі гарантію відповідної держави відносно платіжних зобов'язань компанії. Ця схема охоплює два елементи: а) кредитну угоду між МБРР та проектною компанією; б) гарантійну угоду між МБРР та державою. Гарантійна угода покриває повернення позики, а у випадку, коли компанія підконтрольна державі, гарантія забезпечує виконання (дод. Г, рис. 1).

2) безпосередньо державі, яка в свою чергу надає цю позику проектній компанії. У такому разі платіжне зобов'язання покладається на державу, а не на проектну компанію. Ця схема включає такі основні елементи: а) кредитну угоду між МБРР та державою; б) субсидіарну кредитну угоду між державою та проектною компанією; в) проектну угоду між МБРР та проектною компанією, що містить певні зобов'язання останньої відносно реалізації проекту (дод. Г, рис 2).

МБРР застосовує обидві схеми для підтримки широкомасштабних інфраструктурних та інших промислових проектів, однак віддає перевагу позичанню безпосередньо проектній компанії, яка відповідає за проектне будівництво та проектну діяльність, а також проектам з урядовими гарантіями.

Позики МБРР для анклавних проектів. У виняткових випадках МБРР може надавати позики для проектів країнам

Міжнародної асоціації розвитку (МАР), незважаючи на їх неадекватну кредитоспроможність (так звані анклавні проекти). Такі операції мають два комплекси елементів: перший пов'язаний з фінансованим проектом, другий - з угодами безпеки для захисту МБРР. Обидва комплекси спрямовані на захист МБРР від ризику неплатежу, попри некредитоспроможність держави.

Фінансований проект повинен мати певні характеристики: по-перше, приносити достатні валютні надходження для обслуговування боргу; по-друге, МБРР має отримати винагороду за використання різних гарантій та угод безпеки, розроблених для зміцнення вірогідності погашення позики; по-третє, проектні надходження повинні мати можливість відокремлення для обслуговування позики МБРР.

Для забезпечення погашення позики МБРР стежить за угодами безпеки, що спрямовані на підтримку кредитоспроможності держави та встановлення безпечного шляху для проектних грошових потоків для обслуговування боргу. МБРР компенсує неадекватну кредитоспроможність країн, що приймають, платіжними гарантіями кредитоспроможних сторін, зазвичай від іноземних приватних інвесторів проекту. Іноді таку гарантію надає інша країна, яка вважається кредитоспроможною. Однак такі гарантії не виключають необхідності отримання гарантій від країни, що приймає. Щоб мати безпечний шлях повернення коштів, Банк вимагає утримувати закордонний трастовий рахунок, на якому акумулюються проектні валютні кошти (доходи) закордонним покупцем. Такі доходи перш за все спрямовуються на погашення позики МБРР, а також інших позик.

Позики для анклавних проектів можуть надаватися як проектній компанії (з урядовими гарантіями), так і державі, яка перепозичає їх проектній компанії. Схема позики для анклавних проектів має такі головні складові: а) кредитну угоду між МБРР та проектною компанією; б) гарантійну угоду між МБРР та державою; в) гарантію від приватних інвесторів для МБРР; г) угоду про відкриття закордонного трастового рахунку та встановлення пріоритетного платежу з обслуговування боргу (дод. Г, рис. 3).

Своїми кредитами Банк покриває лише 30% від вартості об'єкта. Найбільша частина його кредитів спрямовується у галузі інфраструктури: транспорт, комунальне господарство, енергетику. Однак із середини 80-х років МБРР збільшив фінансування у сільське господарство та на охорону здоров'я. Кредити МБРР у промисловість становлять менше 6 % (табл. 11.6,11.7).

Таблиця 11.6. Кредитування МБРР за секторами, 2009 р.

З/п

Сектор

Частка від загального кредитування, %

1

Транспорт

15

2

Судово-правова система та державне управління

21

3

Водопостачання, каналізація, захист від паводків

11

4

Фінанси

12

5

Агробізнес

5

6

Охорона здоров'я та інші послуги у соціальній сфері

13

7

Промисловість / торгівля

7

8

Енергетика / добування

11

9

Освіта

5

10

Інформація та зв'язок

<1

Таблиця 11.7. Кредитування МБРР у розрізі тематичних напрямів, 2009 р.

З/п

Сектор

Частка від загального кредитування, %

1

Розвиток фінансового та приватного секторів

22

2

Міський розвиток

7

3

Державне управління

13

4

Охорона навколишнього середовища і раціональне використання природних ресурсів

14

5

Розвиток людських ресурсів

П 3

6

Розвиток сільських районів

3

7

Торгівля та інтеграція

9

8

Соціальний захист і управління ризиками

14

9

Соціальний розвиток, тендерна політика і соціальна інтеграція

1

10

Зміцнення правової системи

<1

11

Управління економікою

6

Третина кредитів МБРР надається у формі спільного фінансування, за якого інвестори одержують низку вигід, наприклад, експертизу проекту і гарантію повернення кредиту забезпечує МБРР. Крім того, МБРР надає гарантії за довгостроковими кредитами інших банків. При цьому він вимагає обов'язкового надання йому інформації про фінансове становище країни-позичальника, об'єкта, що кредитується, і зміст місії банку, який обстежує ці об'єкти.

Важливим етапом у розвитку екологічного напряму діяльності МБРР стала Конференція ООН з навколишнього середовища і розвитку в Ріо-де-Жанейро (червень 1992 р.). Цілями екологічної політики Банку є:

1) допомога членам МБРР у визначенні пріоритетів національних екологічних політик; створення ефективної інституціональної, правової, управлінської, інформаційної та кадрової інфраструктури, у межах якої має формуватися і реалізовуватися національна екологічна політика (екологічні проекти за лінією технічної допомоги);

2) інвестиції в проекти так званого подвійного ефекту, тобто проекти, що поліпшують (зберігають) навколишнє природне середовище і забезпечують комерційний прибуток;

3) зведення до мінімуму негативних екологічних ефектів під час здійснення кредитно-інвестиційних операцій;

4) участь у розв'язанні глобальних екологічних проблем за допомогою Глобального екологічного фонду.

Практично всі проекти, що надходять на розгляд Банку, підлягають екологічному оцінюванню, що регламентується документом "Операційна директива за екологічним оцінюванням".

Принципи кредитної діяльності МБРР були детально розписані ще в Статуті. Згідно з ними:

- кредит МБРР є суверенним зобов'язанням; МБРР надає позики урядам, урядовим установам чи приватним закладам на території країн - членів Світового банку;

- кредити мають сприяти продуктивному використанню ресурсів країнами-членами, а фінансований Банком проект має відповідати технічним, економічним, фінансовим, інституційним і природоохоронним стандартам МБРР;

- при вирішенні питання про надання кредитів МБРР має зважувати перспективи повернення позики;

- МБРР має бути впевненим, що за наявних реалій ринку капіталів клієнт не зможе отримати кредит від іншого кредитора на тих самих сприятливих умовах;

- МБРР контролює використання наданих ним коштів.

За класифікацією МБРР усі пропоновані ним кредити поділяються на дві великі групи - інвестиційні і системні. До інвестиційних кредитів належать:

- спеціальні інвестиційні;

- розвитку галузі (сектору);

- фінансовим посередникам;

- надзвичайні постконфліктні;

- технічної допомоги;

- адаптаційні програмні;

- на навчання та новації.

Серед системних кредитів на структурну перебудову вирізняють:

- структурного регулювання;

- структурної перебудови сектору;

- на відбудову;

- на скорочення заборгованості1.

Пропозиція Банком різних кредитів має забезпечувати його клієнтів більш широким вибором умов запозичень, які б максимально відповідали стратегії отримувача позики з управління власними борговими зобов'язаннями та наявними можливостями з обслуговування отриманих кредитів.

Усі позики МБРР мають спільні риси. Кредити, надані Банком, є суверенними зобов'язаннями. Це означає, що повернення основної суми, виплата процентів і здійснення інших платежів є обов'язком країни-члена (або її центрального банку чи аналогічної агенції країни-члена), що є прийнятним для Банку і гарантується ним.

Для всіх кредитів МБРР встановлено кінцевий строк погашення і пільгові періоди, плату за зобов'язання і можливість відміни її певної частини, а також контрактну кредитну маржу, за якою припускається зниження процентних платежів.

Усі кредити МБРР є довгостроковими, а надання коштів здійснюється у межах проектів чи програм, що реалізуються. Кредити Банку надаються, як правило, на період від 15 до 20 років. До цього строку включається і п'ятирічний пільговий період, протягом якого отримувач кредиту сплачує лише проценти на поточну суму заборгованості з кредиту, а погашення основної суми не здійснюється.

МБРР надає позики під суверенні гарантії держав, у яких реалізуються проекти. В такому випадку банк знімає з себе всі ризики, наявність яких для кредитора є важливою ознакою. Можна тільки говорити про опосередкований вплив на проектне фінансування. Так, спеціалісти та експерти МБРР зробили та роблять значний внесок у розробку методів і методик проектного аналізу, які на сьогодні широко використовують під час підготовки та оцінювання проектів, що фінансують різні кредитори та інвестиційні інститути. Важливою є й та обставина, що кошти позик МБРР, які розподіляються у межах окремих держав-отримувачів через механізми перекредитування (у вигляді субпозик), перекредитуючими структурами (наприклад, національними комерційними банками) можуть використовуватися для фінансування конкретних інвестиційних проектів на принципах проектного фінансування.

Хоча надання кредитів і є головним завданням Банку, але цим його функції не вичерпуються. Країни-позичальниці також розглядають МБРР як джерело надання технічної допомоги. Фінансову і технічну допомогу зацікавленим країнам Банк в основному здійснює у вигляді підтримки конкретних проектів.

До кінця 80-х років надання Банком переважно інвестиційних кредитів супроводжувалося наданням технічної допомоги у вигляді вирішення інженерно-технічних питань під час проектування мостів, дамб, електроенергетичних об'єктів, автотрас тощо. Все це було пов'язано з роботою зі стандартними матеріалами і добре знайомими технологіями (які можна було за потреби легко пристосовувати до конкретних умов будь-якої країни), що значно прискорювало" полегшувало і здешевлювало надану МБРР допомогу. Однак згодом зміна пріоритетів у кредитній політиці (тобто зростання в її обсязі частки системних кредитів) неминуче привела до змін у характері і самої технічної допомоги країнам-позичальницям.

Докорінна зміна у пріоритетності напрямів як самої кредитної політики МБРР, так і технічної допомоги Банку" що її супроводжує" припав на кінець 80-х - початок 90-х років" тобто на період розпаду колишнього соціалістичного блоку і початок процесу трансформації економік країн" що входили до нього. Саме цей період характеризувався значним збільшенням обсягу технічної допомоги (у зв'язку зі вступом до МБРР великої кількості нових членів) на фоні зміни її характеру і спрямування. Надаючи колишнім соціалістичним країнам традиційну технічну допомогу (у вигляді, наприклад, сприяння комп'ютеризації системи управління) фахівці МБРР зосередили головну увагу на допомозі у вирішенні макроекономічних проблем (зокрема у сфері реструктуризації економіки, корпоратизації, приватизації тощо).

Під час виконання програми допомоги фахівці МБРР зосереджують свою увагу на чотирьох основних елементах:

- підтримці системних реформ, що мають сприяти переходу республік до ринкової економіки та їхній інтеграції до світової економічної системи;

- підтримці конкретних реформ у сферах сільського господарства, економіки, транспорту та інших галузях;

- створенні системи соціального захисту для найменш захищених груп населення в період



Схожі статті




Міжнародні валютно-кредитні відносини - Патика Н. І. - 11.3. Міжнародний банк реконструкції та розвитку

Предыдущая | Следующая