Міжнародні валютно-кредитні відносини - Патика Н. І. - Тема 11. Глобальні міжнародні фінансові організації

11.1. Банк міжнародних розрахунків

Банк міжнародних розрахунків (БМР) - найстаріша міжнародна організація у галузі міжнародного валютного співробітництва, яку можна вважати міжнародним банком центральних банків, метою котрого є сприяння співробітництву між центральними банками, забезпечення сприятливих умов для міжнародних фінансових операцій. Банк був створений на основі міжурядової, так званої Гаазької, угоди, підписаної шістьма державами - Бельгією, Великою Британією, Німеччиною, Італією, Францією та Японією, і конвенції цих держав зі Швейцарією, на території якої у м. Базель функціонує БМР. Засновниками БМР і першими передплатниками його капіталу поряд із центральними банками шести країн, були також приватні комерційні банки США. На сьогодні до складу Банку входять 33 країни, представлені їхніми центральними банками, серед них - усі країни Західної Європи, шість країн Східної Європи, а також США, Японія, Австралія, ПАР та ін.1

Банк був організований для врегулювання між країнами-кредиторами різних фінансових претензій, які виникли після Першої світової війни і були пов'язані з репараційними платежами. Банк міжнародних розрахунків відіграв роль генерального агента. Його початковий капітал становив 200 тис. акцій, розділених порівну між центральними банками держав-спонсорів (Бельгії, Франції, Німеччини, Італії, Японії, Великої Британії та США). Частка США становила 9,9 %, але оскільки американський уряд не міг дозволити американському представникові офіційно брати участь в одержанні репарації з Німеччини, то група приватних банків замість нього представила спільні гарантії за капіталом першим передплатникам. Уся частка американських акцій була продана на американському ринку, при цьому більша частина з них повернулася назад до європейських власників. Японську частку також передали банківській групі, її придбав центральний банк країн - засновників БМР.

Федеральний резервний банк Нью-Йорка є американським банком - кореспондентом БМР.

БМР одержав 300 млн дол. СІНА прибутку від першої серії позик у травні 1930 р. і розподілив їх між Німеччиною й урядами-кредиторами. Перший місячний фінансовий звіт був опублікований 30 червня 1930 р. Крім своєї основної діяльності з інкасування та передання німецьких репарацій за призначенням, БМР виконував й інші функції, дозволені статутом: захист валют, депозитні операції та перерахування коштів за дорученням центральних банків, а також підтримував звичайні агентські відносини з ними.

У резолюції Бреттон-Вудської конференції 1944 р. містилася рекомендація ліквідувати БМР, оскільки були організовані МВФ і МБРР. Однак ліквідації вдалося уникнути. Потім БМР виконував функції технічного агента в рамках Угоди про багатосторонні взаємні розрахунки відповідно до післявоєнної внутрішньо-європейської угоди, укладеної 18 листопада 1947 p., якою згодом керувалися всі країни, що брали участь у програмі європейського відновлення. Діяльність БМР полягала в технічному здійсненні компенсаційних угод, включаючи дебетування і кредитування рахунків компенсаційних платежів за угодами для взаємних розрахунків та збирання й аналіз статистики за угодами з виплат1.

У 1948 р. на прохання Організації європейського економічного співробітництва БМР погодився продовжувати виконувати функції технічного агента в рамках угоди про внутрішньо-європейські платежі і взаємні заліки. Цю угоду підписали 16 жовтня 1948 р. у Парижі уряди 16 держав, які брали участь у програмі європейського відновлення, а також представники англо-американської та французької зон Німеччини і вільної зони м. Трієст. Такий документ діяв у формі щомісячних взаємних заліків за рахунками, призначеними для внутрішньо-європейських платежів, плюс використання прав запозичення. Потім його подовжили із внесенням визначених змін до червня 1950 р. Діяльність БМР із виконання щомісячних операцій практично стала продовженням його технічної функції за угодою 1948 р.

Характер операцій Банку, які здійснюють відповідно до валютної політики країн, що входять до його складу, визначає Рада директорів. Керувати діяльністю Банку потрібно з урахуванням необхідності збереження ліквідності.

Вищим органом БМР є Загальна рада акціонерів, що скликається щорічно. Участь у голосуванні беруть лише представники центральних банків. Голоси розподіляються пропорційно кількості акцій, виділених відповідному банкові при підписці, незалежно від того, скільки акцій перебуває в його віданні на момент голосування. Щорічні загальні збори затверджують річний фінансовий звіт.

Управління Банком здійснює Рада директорів. Посади членів цієї Ради не можуть займати члени уряду, законодавчі органи чи державні службовці за винятком управляючих центральними банками. Голова Ради, його заступник і президент БМР обираються з числа членів Ради строком до трьох років.

Основними напрямами діяльності Банку є:

1) проведення різноманітних операцій за дорученнями центральних банків-акціонерів;

2) здійснення операцій відповідно до статуту, зокрема таких як:

- купівля, продаж, обмін і зберігання золота;

- облік, переоблік, продаж і купівля векселів та інших першокласних короткострокових зобов'язань;

- продаж і купівля іноземної валюти та цінних паперів (за винятком акцій) як за власний рахунок, так і за рахунок центральних банків;

- прийняття від центральних банків коштів на поточні рахунки;

- прийняття урядових коштів за угодами, в яких Банк є довіреним, а також інших коштів за рішенням Ради директорів;

- короткострокове фінансування центральних банків;

3) використання технічного апарату та досвіду для укладення і супроводу різноманітних фінансових угод, виконання функції довіреної особи під час реалізації міжнародних кредитних угод;

4) контроль за банківською діяльністю;

5) надання технічної допомоги центральним банкам Східної Європи, країнам колишнього Радянського Союзу та деяким азійським країнам з перехідною економікою;

6) сприяння економічному і валютному співробітництву в Європі;

7) виконання функцій центру економічних досліджень1. Основними формами інвестицій є депозити в комерційних банках і придбання короткострокових цінних паперів, що обертаються, включаючи казначейські векселі США. Ці операції на сьогодні становлять основу діяльності банку.

БМР також кредитує центральні банки за рахунок коштів, отриманих у вигляді депозитів з інших центральних банків. Кредитні операції БМР бувають у формі свопів із золотом, кредитів, забезпечених золотом, чи таких, які легко можна реалізувати на ринку короткострокових цінних паперів, кредитів під золото чи розміщених у БМР валютних депозитів на ту ж суму та з тим самим строком погашення, незабезпечених кредитів у формі авансів чи депозитів і кредитів на умовах "стендбай". Крім того, також застосовуються різні комбінації зазначених вище видів кредиту.

Згідно зі статутом Банку забороняється випускати банкноти з оплатою за пред'явленням, надавати позики урядам (за винятком купівлі державних облігацій), контролювати будь-які підприємства, володіти нерухомістю, що отримує Банк у результаті погашення зобов'язань перед ним протягом більш тривалого строку, ніж потрібно для вигідної реалізації цієї нерухомості. За статутом під час проведення банківських операцій БМР має гарантувати, що його дії не суперечать грошовій політиці центрального банку клієнта.

Крім того, БМР періодично організовує наради експертів для аналізу економічних, валютних та інших питань, що становлять інтерес для центральних банків. Він проводить дослідження у галузі грошової та валютної політики. БМР також має спостерігати за міжнародними фінансовими ринками, створенням банків даних для центральних банків Групи десяти країн (Бельгія, Канада, Франція, Італія, Японія, Нідерланди, Швеція, Велика Британія, США і Німеччина) і Швейцарії та готувати статистичний огляд міжнародної банківської справи.

БМР, хоч і є міждержавним інститутом, функціонує на комерційній основі як акціонерне товариство, що виплачує дивіденди на акції. При цьому приватні акціонери, на частку яких припадає 16 % капіталу, не можуть здійснювати трансферт акцій без згоди центрального банку та власне БМР І не мають права голосу чи представництва на загальних зборах.

Ще однією особливістю БМР є строго конфіденційний характер його діяльності. Банк підтримує тісні зв'язки з МВФ і групою Світового банку.

Схожі статті




Міжнародні валютно-кредитні відносини - Патика Н. І. - Тема 11. Глобальні міжнародні фінансові організації

Предыдущая | Следующая