Міжнародні валютно-кредитні відносини - Патика Н. І. - 12.9. Африканський банк розвитку

Ісламський банку розвитку (ІБР) був заснований у 1975 р. відповідно до Декларації про наміри, ухваленої на конференції міністрів фінансів мусульманських країн, що відбулася у м. Джидда (Саудівська Аравія). Функціонувати Банк почав з жовтня 1975 р. Штаб-квартира ІБР розташована у м. Джидда (Саудівська Аравія). Його представництва відкриті в Марокко, Малайзії та Казахстані. Членами ІБР є 53 країни.

Основною метою ІБР було визначено фінансову підтримку економічного і соціального розвитку країн - членів ІБР, надання технічної допомоги його акціонерам, участь у фінансуванні різноманітних проектів і максимальне сприяння торгівлі між країнами - членами Банку.

Членство в ІБР передбачає членство в Організації Ісламської конференції, готовність і спроможність країни сплачувати внески до статутного капіталу Банку, а також згода на виконання всіх умов, які можуть бути висунуті Радою керуючих Банку.

Таблиця 12.8. Фінансові операції АзБР за секторами у 2008-2009 рр.

фінансові операції азбр за секторами у 2008-2009 рр.

Найбільшу частку в статутному капіталі ІВР має Саудівська Аравія - 24,36 % загальної кількості акцій Банку. Серед інших країн, що володіють акціями ІБР і відповідно є його членами, слід назвати Кувейт (12,23%), Лівію (9,85%), Іран (8,62%), Єгипет (8,52%), Туреччину (7,77%), Об'єднані Арабські Емірати (6,97%). Частки статутного капіталу ІБР, що становлять більше 3 %, мають Алжир, Албанія, Індонезія та Пакистан. Іншими країнами - членами Банку, які мають менші частки в його статутному капіталі, е Афганістан, Бангладеш, Бахрейн, Бенін, Бруней, Буркіна-Фасо, Габон, Гамбія, Гвінея, Гвінея-Бісау, Джибуті, Йорданія, Ірак, Ємен, Камерун, Катар, Комори, Ліван, Малайзія, Мальдіви, Малі, Мавританія, Марокко, Мозамбік, Нігер, Оман, Сенегал, Сирія, Сурінам, Сьєрра-Леоне, Сомалі, Судан, Того, Туніс, Уганда та Чад. Крім того, членами Ісламського банку розвитку є деякі країни колишнього Радянського Союзу: Азербайджан (його частка в статутному капіталі Банку становить 0,12 %), Казахстан, Киргизстан, Таджикистан, Туркменістан, кожна з яких має по 0,06 % акцій статутного капіталу ІБР1.

12.9. Африканський банк розвитку

Якщо в азійському регіоні АзБР - єдине джерело отримання багатосторонніх позикових коштів, то в африканському регіоні можна виокремити декілька субрегіонів, у кожному з яких функціонує свій банк розвитку, а саме:

- Банк розвитку держав Центральної Африки;

- Західноафриканський банк розвитку;

- Східноафриканський банк розвитку.

Усі ці банки досить молоді і мають сприяти економічному розвиткові країн-членів, здійснювати фінансування проектів розвитку.

Членом цих субрегіональних банків є Африканський банк розвитку (АзБР), створений у 1964 р. До його складу входять 77 держав, серед яких - 53 регіональні і 24 - нерегіональні країни-члени. Завдяки членству в АфБР нерегіональні члени-акціонери мають право переваги за участі в торгах на постачання товарів і послуг для об'єктів, що споруджуються за допомогою позик Банку.

АфБР - перша міжнародна фінансова організація незалежних країн Африки, місцеперебування якої - м. Абіджан (Берег Слонової Кості). Ідея створення АфБР була висунута у 1960 р. У лютому 1962 р. на сесії Економічної комісії ООН для Африки представники 32 африканських держав ухвалили рішення про створення АфБР. Угода про створення АфБР офіційно набула чинності 10 вересня 1964 р,, а функціонувати Банк почав з 1 липня 1965 р. Діяльність АфБР сприятиме індустріалізації країн Африки і послабленню їхньої залежності від кон'юнктури на світовому капіталістичному ринку, де вони є постачальником мінеральної та сільськогосподарської сировини.

Найвищий орган управління АфБР - Рада керуючих, що обирає президента, віце-президента й Адміністративну раду АфБР. Усі фінансові операції здійснюються під наглядом Адміністративної ради. Службовці АфБР - африканці, а іноземці можуть залучатися як експерти. Рада керуючих вибирає президента строком на п'ять років з можливістю перевиборів. Сьомий вибраний президент Африканської групи банку розвитку - Д. Каберука - прийняв присягу 1 вересня 2005 р.

Особливістю АфБР є те, що головний акцент при розробці його статуту робився на самодостатність держав регіону, віру у власні сили та плідність співпраці африканських країн, які самотужки мали забезпечити економічний розвиток і соціальний прогрес країн "чорного континенту" без зовнішнього втручання. На противагу іншим регіональним банкам розвитку саме у зв'язку з цим розвинутим країнам з інших континентів було відмовлено у членстві Банку.

Капітал АфБР невеликий - 250 млн рахункових одиниць (1 рахункова одиниця = 0,88807088 г золота = 1 дол. США), представлених 26 тис. акцій, з яких 20 тис. розподіляються за підпискою. Будь-яка держава - член АфБР має в Раді керуючих 625 голосів, плюс по одному голосу за кожну придбану акцію. Мінімальна участь у капіталі АфБР визначена в 1 млн рахункових одиниць. Розмір підписки обумовлений економічними можливостями країн-учасниць (залежно від розміру національного доходу та обсягу зовнішньоторговельних операцій). Найбільші акціонери АфБР (у млн рахункових одиниць): ОАЕ - 30; Алжир - 24,4; Нігерія - 24,1; Марокко -15,11. Внески країн-учасниць у золоті або обіговій валюті здійснюються в 6 етапів (за 6 років). Перший внесок капіталу, що бере участь в оборотних операціях, у розмірі 5 % підписки вноситься у момент ратифікації угоди про вступ в АфБР, другий становить 35 % підписки, а третій - шостий - по 5 % кожен. Згідно зі статутом АфБР в операції може бути залучена тільки половина капіталу, тоді як інша половина залишається недоторканною і слугує для їхнього гарантування. Капітал АфБР, а також позики (які можуть бути розміщені як в країнах-учасницях, так і за їхніми межами), що надаються їм, власні прибутки і резерви становлять звичайні ресурси Банку. До спеціальних ресурсів належать у першу чергу спеціальні фонди, що утворюються за рахунок подарунків або позик, що гарантуються недоторканною частиною капіталу. Спеціальні фонди використовуються для надання позик на строк понад 20 років під низькі проценти.

Операції АфБР можуть набувати форми прямого надання позик або участі в позиках, що надає третя країна, участі в капіталі державних і приватних організацій або підприємств; часткової або повної гарантії позик, які надають треті країни.

У своїй фінансовій політиці АфБР керується такими принципами: позики повинні мати відповідну основу; пріоритет одержують проекти, що найбільшою мірою сприяють зростанню економіки континенту в цілому і включені в національні або регіональні програми розвитку, причому проектам регіональних програм віддається перевага (наприклад, будівництво дамб на річках, що перетинають території декількох країн, будівництво залізниць, у яких зацікавлена низка держав). АфБР надає пріоритети у розподілі своїх ресурсів сільському господарству і підтримці сільського розвитку, забезпеченню водою найбільш посушливих регіонів, освіті й охороні здоров'я. Достатня підтримка також надається розвитку інфраструктури, оскільки це життєво важливий компонент сільського розвитку. Одержати позики можуть уряди країн - членів АфБР, їхні державні або приватні підприємства й організації інших країн Африки за умови обов'язкового гарантування позики урядом певної країни.

Строки кредитування за банківськими позиками такі:

- до 20 років, включаючи п'ять років пільгового строку для позик державному сектору;

- до 14 років, включаючи чотири роки пільгового строку для гарантованих урядом позик;

- від 5 до 15 років, включаючи пільговий строк до трьох років для позик приватному сектору.

У середині 90-х років Банк опинився у скрутному становищі внаслідок неефективної кредитної політики, некомпетентного керівництва та корупції. Йому довелося переглянути свою політику щодо членства в організації. У 1998 р. АфБР почав вживати активні заходи, спрямовані на подолання стагнації, здійснення більш активної та диверсифікованої кредитної діяльності. Зокрема була розроблена програма кредитування дрібних сільськогосподарських виробників, які є основою африканського аграрного сектору.

У 2009 р. АфБР виділив кредити, гранти та технічну допомогу загальною сумою 8,06 млрд дол. США (у 2008 р. - 3,53 млрд дол. США). Найбільшими країнами - позичальницями були Південна Африканська Республіка (1,73 млрд дол. США в енергетичний сектор) та Ботсвана (969,0 млн дол. США на економічний розвиток).

Пріоритетні сфери вкладень - інфраструктура (3,91 млрд дол. США, або 52,1 % від загальної суми інвестування), multisector (2,19 млрд дол. США, або 29,1 %), фінанси (808,4 млн дол. США, або 10,8 %).

На сьогодні АфБР є найбільшою африканською економічною організацією, але хоча саме в Африці знаходиться найбільша кількість найбідніших країн світу, порівнянний обсяг власних і залучених коштів Банку залишається невисоким і є найменшим серед головних регіональних банків розвитку.



Схожі статті




Міжнародні валютно-кредитні відносини - Патика Н. І. - 12.9. Африканський банк розвитку

Предыдущая | Следующая