Міжнародні валютно-кредитні відносини - Патика Н. І. - 4.5. Основні тенденції в динаміці показників платіжного балансу України

Методологія складання платіжного балансу визначається за допомогою міжнародного стандарту - "Інструкція з платіжного балансу", що розробляється і періодично публікується МВФ. Останнє, п'яте видання було опубліковано у 1993 р.

У червні 1992 р. Верховна Рада України ухвалила Закон "Про вступ України до Міжнародного валютного фонду, Міжнародного банку реконструкції та розвитку, Міжнародної фінансової корпорації, Міжнародної асоціації розвитку та Багатостороннього агентства по гарантіях інвестицій". Із вересня 1992 р. Україна стала членом МВФ та МБРР. Це означає, що на сьогодні Україна має складати платіжний баланс відповідно до вимог МВФ.

Спеціальною постановою Кабінету Міністрів України та Національного банку України від 17 вересня 1993 р. на Національний банк України було покладено відповідальність за складання узагальненого платіжного балансу України.

В 1994 р. було затверджено постановою Правління Національного банку України від 20 травня 1994 р. № 101 Концепцію побудови банківської і грошово-кредитної статистики та статистики платіжного балансу (далі Концепція).

Як зазначено у Концепції, розробка і складання платіжного балансу базуються на єдиній методології відповідно до стандартної класифікації компонентів і структури зведеної інформації. За формою складання платіжний баланс України визначається як зведений статистичний звіт (за певний період) про здійснення міжнародних операцій українських резидентів з резидентами інших країн світу. На основі світової практики інформаційну базу платіжного балансу формують такі джерела:

1) дані банківської системи про надходження платежів з-за кордону і здійснення платежів за кордон (фінансові операції з нерезидентами);

2) інформація про пересування товарних потоків через кордон (міжнародна торгівля);

3) статистичні обстеження підприємств та організацій з метою збирання повної або додаткової інформації (статистична звітність експортерів та імпортерів продукції, інвесторів та одержувачів іноземних інвестицій тощо).

З 1994 р. МВФ отримує платіжний баланс України. Із квітня 1996 р. розпочато видання щоквартальника "Платіжний баланс України", в якому публікуються табличні дані з платіжного балансу, аналітичні матеріали щодо розвитку зовнішнього сектору економіки та впливу поточної економічної політики на його стан.

У вересні 1995 р. місія експертів статистичного управління МВФ, яка перебувала у Києві, визнала інформацію, яку НБУ надає в МВФ, придатною для опублікування в збірнику "Міжнародна фінансова статистика". Цей збірник є основним статистичним виданням Міжнародного валютного фонду, який публікується англійською мовою і виходить щомісяця починаючи з січня 1948 р. На сторінках країн - членів Фонду розміщуються основні агреговані економічні показники, які використовуються для аналізу економічного розвитку, інформація про валютні курси, міжнародну ліквідність, гроші та банківські операції, процентні ставки, виробництво, цінові показники, міжнародні трансакції, рахунки державного сектору та національні рахунки. Крім міжнародних організацій та інших донорів це видання широко використовується на фінансових ринках, а також потенційними іноземними інвесторами. Вперше сторінку України з показниками грошово-кредитної статистики починаючи з грудня 1992 р. і статистики платіжного балансу, починаючи з І кварталу 1994 р. було надруковано у липневому випуску збірника МФС за 1996 р. Україна стала шостою серед країн колишнього СРСР - членів МВФ (після Латвії, Литви, Естонії, Молдови і Росії), які представлено у зазначеному збірнику.

Національний банк України під час складання платіжного балансу об'єднує банківську статистику з іншими допоміжними інформаційними джерелами. Банківська звітність щомісячно забезпечує інформацію про рух валюти на кореспондентських рахунках у зарубіжних банках за операціями платіжного балансу, на рахунках фізичних та юридичних осіб-резидентів України за кордоном та на рахунках нерезидентів у національній валюті, інформацію про рух готівкової іноземної валюти. Для цього кожний банк, що має право на проведення валютних операцій, звітує за певною встановленою НБУ формою.

Для здійснення глобальної автоматизованої перевірки якості даних в Україні організовано замкнену систему надходження інформації, згідно з якою рух коштів на кореспондентських рахунках в іноземних банках за статтями платіжного балансу зіставляється із залишками на початок та кінець періоду. Щомісячно, на 15-й день після звітного періоду отримуються електронною поштою звіти комерційних банків про залишки та рух коштів за кожним відкритим коррахунком з іноземним банком у використаній валюті з інформацією про рух коштів за статтями платіжного балансу та країнами - торговельними партнерами (приблизно 40 тис. агрегованих операцій протягом місяця). Для кожного кореспондентського рахунку банку заповнюється окрема форма. Залежно від його характеру сальдо на початок періоду записується у вимоги або зобов'язання банку. Так само заповнюється і сальдо на кінець періоду.

Про рух коштів на кореспондентських рахунках інформація подається за всіма операціями із кредиту та дебету. Для кодування операцій, згідно зі статтями платіжного балансу, банк використовує спеціальний перелік кодів. За кожною операцією зазначається її тип та країна - зарубіжний партнер. Характеристики операцій, назва країни та найменування валюти подаються у закодованій формі. Операції, зміст яких полягає в переміщенні коштів між двома рахунками одного банку (резидента чи нерезидента), у розрахунках між резидентами чи між нерезидентами, вважаються нейтральними для платіжного балансу.

Додатково за подібною схемою надходить інформація про рух коштів на поточних рахунках підприємств, що отримали дозвіл НБУ на відкриття таких рахунків в іноземних банках за кордоном.

Уся інформація перевіряється і виправляється за участю комерційного банку, що звітує. Далі здійснюється конвертування бази даних у доларах США за середньомісячним курсом і агрегування даних за операціями платіжного балансу.

Дані за торговельними операціями, фіксація яких здійснюється на момент платежу, об'єднуються з відповідною інформацією Державної митної служби і Державного комітету статистики (з експорту та імпорту товарів, надання послуг, про частку бартерних операцій у товарообороті тощо). Додатково здійснюється серія обгрунтованих дорахунків, зокрема коригування імпорту до цін ФОБ, коригування нафто - та газопотоків, враховується неформальна торгівля фізичних осіб, гуманітарна допомога, майно мігрантів, неопрацьовані в поточному періоді митні декларації, ремонт товарів і транзит тощо. Додатково збирається інформація про іноземні інвестиції, стан та графік обслуговування державного боргу, міждержавну заборгованість та взаємозаборгованість підприємств на звітний період, а також поточна інформація.

Після оцінювання достовірності інформації та використання методів часових та вартісних виправлень дані поточного рахунку зіставляються з його фінансовим покриттям. Якщо платіжний баланс складається у нейтральній формі (відповідно до стандартних компонентів), сальдо поточного рахунку балансується із сальдо рахунку операцій з капіталом та фінансових операцій. У такій формі сальдо платіжного балансу завжди немає. І вже для оцінювання загального стану платіжного балансу складається його аналітична форма. У цьому випадку статті платіжного балансу перегруповуються залежно від потреб аналізу.

Платіжний баланс України складається у доларах США для систематизації даних у часових проміжках та запобігання інфляційному впливу.

У 2009 р. зниження зовнішнього попиту та світових цін унаслідок глобальної кризи зумовили суттєве зменшення надходжень від експорту товарів і послуг - на 36,6 %. З іншого боку, скорочення внутрішнього попиту, відсутність зовнішнього фінансування та глибока девальвація гривні наприкінці 2008 р. визначили ще більше падіння імпорту - на 43,7 %. Як наслідок, у цілому за 2009 р. дефіцит поточного рахунку суттєво скоротився - до 1,8 млрд дол. США (1,5 % від ВВП) порівняно з 12,8 млрд дол. США в 2008 році (7,0 % від ВВП).

Водночас сальдо рахунку операцій з капіталом та фінансових операцій платіжного балансу сформувалося від'ємним (11,9 млрд дол. США) на відміну від додатного сальдо в попередні роки (у 2008 р. - 9,7 млрд дол. США). Це було зумовлено, насамперед, чистим погашенням накопиченої в докризовий період зовнішньої заборгованості приватним і державним секторами економіки (9,1 млрд дол. США). Крім того, значно нижчими, ніж в попередні роки, були обсяги надходження прямих іноземних інвестицій - 4,7 млрд дол. США проти 9- 10 млрд дол. США у 2007-2008 рр.

Схожі статті




Міжнародні валютно-кредитні відносини - Патика Н. І. - 4.5. Основні тенденції в динаміці показників платіжного балансу України

Предыдущая | Следующая