Інформаційні системи і технології на підприємствах - Плескач В. Л. - Розділ 1. Основні поняття і роль інформаційних систем та технологій в управлінні підприємствами

Електронна нервова система дозволить вести бізнес зі швидкістю думки, а це і є ключ до успіху в двадцять першому столітті.

Вілл Гейтс

На сучасному етапі суспільного розвитку інформатизація економіки та інших сфер життя стала центральним соціально-економічним процесом усіх розвинутих країн.

Згідно із Законом України "Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2016 роки" основним завданням розвитку інформаційного суспільства в Україні є надання кожній людині на засадах широкого використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) можливостей створювати інформацію і знання, користуватися та обмінюватися ними, виробляти товари та надавати послуги, повною мірою реалізовуючи свій потенціал, підвищуючи якість свого життя і сприяючи сталому розвитку країни на основі цілей і принципів, проголошених Організацією Об'єднаних Націй, Декларації принципів та Плану дій, напрацьованих на всесвітніх зустрічах на вищому рівні з питань інформаційного суспільства та постанови Верховної Ради України "Про Рекомендації парламентських слухань з питань розвитку інформаційного суспільства в Україні" від 1 грудня 2005 року.

Інформаційно-комунікаційна технологія (ІКТ) - це система методів, процесів та способів використання обчислювальної техніки і систем зв'язку для створення, збирання, передавання, пошуку, обробки та поширення інформації з метою ефективної організації діяльності людей.

Розвиток інформаційного суспільства в Україні і впровадження інформаційних технологій та інформаційних систем в усі сфери суспільного життя і в діяльність органів державної влади визначається одним із пріоритетних напрямів державної політики.

Основні стратегічні цілі розвитку інформаційного суспільства в Україні полягають у прискоренні розробки та впровадження новітніх конкурентоспроможних ІКТ в усі сфери суспільного життя; забезпеченні комп'ютерної та інформаційної грамотності населення, розвитку національної інформаційної інфраструктури та її інтеграції зі світовою інфраструктурою; державній підтримці нових електронних секторів економіки; створенні загальнодержавних інформаційних систем; використанні ІКТ для вдосконалення державного управління, відносин між державою і громадянами; досягненні ефективної участі всіх регіонів у процесах становлення інформаційного суспільства шляхом децентралізації та підтримки регіональних і місцевих ініціатив; захисті інформаційних прав громадян; вдосконаленні законодавства з регулювання інформаційних відносин; покращенні стану інформаційної безпеки в умовах використання новітніх ІКТ та обчислювальної техніки в Україні.

Станом на 1 січня 2010 р. органами державної статистики було проведено обстеження стану існуючого парку обчислювальної техніки за формою № 2-інф. За результатами статистичного спостереження, відповідну інформацію надали 324,7 тис. (68,9 % загальної кількості обстежених) суб'єктів господарської діяльності, інші 146,8 тис. - інформацію про стан обчислювальної техніки не надали.

Більшість підприємств-респондентів (288,9 тис. од., або 89,0 %) з кількістю працюючих до 1-50 осіб віднесено до малих, 32,4 тис. підприємств, або 10,0 %, - до середніх (з кількістю працюючих 51-999 осіб) та 1,3 тис, або 0,4 %, - до великих (з кількістю працюючих понад 1000 осіб), 18,0 тис, або 5,5 %, не надали інформацію про кількість працюючих, внаслідок чого їх не можна віднести до відповідної категорії. Середньооблікова кількість штатних працівників на підпри-ємствах-респондентах становила 10,6 млн осіб, більшість з яких (5,4 млн, або 50,6 % загальної кількості) працювали на середніх підприємствах, на великих працювали 3,0 мли осіб, або 28,4 %, на малих - 2,3 млн осіб, або 21,0 %.

Серед підприємств, що надали інформацію, 15,0 тис. од. (4,6 % загальної кількості) брали в оренду у фізичних осіб (включаючи випадки наявності на балансі своїх ЕОМ) комп'ютерну техніку. На орендованих комп'ютерах працювали переважно малі підприємства (14,2 тис, або 95,1 %), 508, або 3,4 %, - середні підприємства та 35, або 0,2 % - великі підприємства.

Переважна більшість підприємств, що брали в оренду техніку (14,0 тис, або 93,2 % їхньої загальної кількості), використовували в роботі 1-9 од. обчислювальної техніки, 713 суб'єктів господарювання, або 4,8 %, - 10-99 од. та 295 підприємств, або 2,0 %, - 100 і більше комп'ютерів. Із загальної кількості суб'єктів господарської діяльності, що звітували на початок 2010 p., було зареєстровано 101,6 тис, або 31,3 %, таких, що використовували глобальні мережі. Мали доступ до INTERNET комп'ютери 76,0 тис. малих підприємств (74,8 % загальної кількості тих, що отримали доступ до глобальних мереж), 24,1 тис. середніх підприємств (23,7 %,) та 1,2 тис. великих підприємств (1,2 %). На 1 січня 2010 р. більше половини (177,81 тис.) підприємств та організацій, що надали відповідь, мали на своєму балансі електронно-обчислювальні машини. Порівняно з 2008 р. їхня кількість збільшилась на 4,3 тис, або на 2,5 %. Збільшення кількості підприємств - власників ЕОМ протягом 2009 р. спостерігалося у Київській - на 12,5 %, Черкаській - на 10,9, Кіровоградській - на 10,2, Житомирській - на 6,8, Рівненській - на 6,2, Волинській - на 5,4 % областях.

Протягом 2009 р. кількість ЕОМ усіх типів порівняно з 2008 р. зросла на 111,6 тис. од., або на 3,8 %, і становила

3045,3 тис. ЕОМ. Збільшення парку обчислювальної техніки відбулося виключно за рахунок персональних комп'ютерів. Частка великих і середніх стаціонарних ЕОМ у структурі наявного комп'ютерного парку незначна (0,01 %) і продовжує знижуватися. У 2009 р. кількість великих стаціонарних ЕОМ (мейнфреймів) порівняно з 2008 р. зменшилась на 9 од., або на 9,1 %, і становила 90 од., кількість середніх (типу CM) стаціонарних ЕОМ зменшилась на 181 од., або на 37,8 %, і становила 298 од.

Майже дві третини всіх персональних обчислювальних машин (ПОМ) зосереджено на підприємствах м. Києва - 777,2 тис. (25,5 %) загальної кількості ПОМ, Дніпропетровської - 249,3 тис. (8,2 %), Донецької - 247,8 тис. (8,1 %), Харківської - 223,6 тис. (7,3 %), Одеської - 136,8 тис. (4,5 %), Львівської - 136,0 тис. (4,5 %), Запорізької - 132,4 тис. (4,3 %) областей та Автономної Республіки Крим - 104,1 тис. (3,4 %). Із 3044,9 тис. ПОМ, що перебували на балансі підприємств та організацій України, 1435,8 тис. од. використовувались у роботі на середніх підприємствах, 853,2 тис. од. - на малих і 750,2 тис. од. - на великих підприємствах.

З усієї кількості наявних ПОМ 1127,3 тис. од. (37,0 %) мали доступ до INTERNET. На середніх підприємствах працювало з глобальною мережею 542,4 тис. комп'ютерів (48,1 %), на малих - 314,9 тис. (27,9 %), на великих - 269,3 тис. (23,9 %).

Аналіз стану персональних комп'ютерів, які перебували на балансі підприємств та організацій України на початок 2010 p., свідчить, що з урахуванням нових критеріїв поділу більш ніж половину ПОМ (1735,8 тис. од., або 57,0 %) становили машини сучасного рівня. У цьому класі значну частку (80,9 %) становили комп'ютери з типами процесорів, розроблених фірмою-виробником INTEL, на процесори фірми AMD припадало 13,6 %, на інші процесори - 5,5 %. Частка машин початкового рівня порівняно з 2008 р. зменшилась на 2,9 в. п. і становила 30,7 % (934,5 тис. од.). Значна частина в цьому класі машин (71,7%) належала комп'ютерам розробки фірми INTEL, тоді як частка процесорів фірми AMD становила 8,7 %. Частка ПОМ із процесорами Power PC, з архітектурою процесорів, що позиціонуються для недорогих рішень (VIA, RISE, CENTAUR), застарілих (8080 і нижче класом; PC/XT, PC/AT, 586, CYRIX) та інших процесорів початкового рівня становила 19,6 %.

Частка наявних високопродуктивних персональних комп'ютерів з надпотужними процесорами в загальній кількості ПОМ на початок 2010 р. збільшилась порівняно з відповідним періодом минулого року на 2,7 в. п. і становила 12,3 % (374,6 тис), з яких переважну більшість становили ПОМ із типами процесорів останніх розробок фірми-виробника INTEL (83,2 %). На частку процесорів фірми AMD припадало 12,7 %, на інші надпотужні процесори - 4,1 %. Порівняно з 2008 р. наявність ПОМ фірми INTEL збільшилась на 107,8 тис. од. (4,7 %), фірми AMD - на 14,1 тис. од. (4,0 %) і становила відповідно 2386,6 тис. та 364,8 тис. комп'ютерів, інших фірм - зменшилась на 10,0 тис. од. (3,3 %) і становила 293,4 тис. комп'ютерів. Упродовж 2009 р. парк персональних обчислювальних машин було поповнено (взято на баланс) на 269,0 тис. од. техніки проти 473,3 тис. од. у 2008 p., що на 43,2 % (204,3 тис. од.) менше, введено в дію 255,1 тис. од. проти 454,3 тис. од. у 2008 p., що на 43,8 % (199,2 тис. од.) менше.

На початок 2010 р. підприємствами й організаціями України було знято з балансу 164,7 тис. персональних комп'ютерів усіх модифікацій, що на 26,9 тис. од. (19,5 % ) більше, ніж було знято на початок 2009 р. ПОМ, що не підлягають експлуатації, у 2009 р. було знято з балансу на 5,5 тис. од. (6,4 %) більше, ніж у 2008 р. Так, поповнення парку ПОМ комп'ютерами із сучасними процесорами порівняно з 2008 р. зменшилось майже наполовину (47,8 %), або на 132,5 тис. од., з надпотужними процесорами - трохи більше ніж на третину (38,6 %), або на 56,3 тис од., з процесорами початкового рівня - майже на третину (31,1 %), або на 15,6 тис од.

Частка обчислювальної техніки початкового рівня у структурі поповнення комп'ютерного парку ПОМ ще досить висока і становить 12,8 % загальної кількості ПОМ. Це можна пояснити не тільки розширенням кола звітуючих суб'єктів, а й переведенням до класу початкового рівня значної частини персональних обчислювальних машин з процесорами AMD DURON (вище за 1600 Mhz), Power PC-G2 та VIA.

Більше половини підприємств та організацій, які звітували про наявність обчислювальної техніки, зосереджено в м. Києві, Донецькій, Дніпропетровській, Харківській, Львівській областях. На решту регіонів припадало менше половини суб'єктів господарської діяльності, що мали на балансі обчислювальну техніку.

Завдяки збереженню у звітному періоді тенденції до поповнення парку обчислювальної техніки переважно за рахунок придбання ЕОМ на базі процесорів із сучасною архітектурою і одночасному виділенню у структурі вибуття більшої частини техніки застарілих конфігурацій на початок 2010 р. спостерігалося якісне покращання загального стану парку персональних комп'ютерів. Мали на балансі ЕОМ 177 822 підприємства, з них підприємства торгівлі, ремонту автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку - 39 930; підприємства, пов'язані з операціями з нерухомим майном, орендою, інжинірингом та наданням послуг підприємцям - ЗО 515; у сфері державного управління - 22 569; переробної промисловості - 21 329; будівництва - 15 496; сільського господарства, мисливства та лісового господарства - 7620 тощо.

Вигоди інформаційних технологій і систем (ITC), що полягають у стимулюванні конкуренції, сприянні розширенню виробництва, створенні й підтримці економічного розвитку та збільшення зайнятості населення, безсумнівні і відкривають для підприємств потужні перспективи.

Для досягнення цих цілей важливо допомагати підприємствам автоматизувати виробництво, ефективніше використовувати переваги нових інформаційних технологій і систем; впроваджувати телекомунікаційні мережі, що забезпечуватиме швидкий, надійний, безпечний та економічний доступ до інформації всіх користувачів, розвивати IT-кадровий потенціал, сприяти наданню інформаційних послуг у режимі реального часу.

Підприємство, що виготовляє продукцію для споживачів і/або надає їм послуги, у нинішніх умовах має функціонувати у режимі реального часу, що можливо тільки при широкому використанні інформаційних технологій і систем у його бізнес-процесах. У режимі реального часу необхідно проглядати корпоративні плани і події, ключову інформацію щодо критичних процесів, у тому числі за витратами й ефективністю, тобто потрібна аналітика за специфічними процесами для підтримки прийняття обгрунтованих і швидких рішень у сфері фінансів, продажу і маркетингу, кадрів, операцій, закупівель, що дійсно можливе тільки при застосуванні новітніх інформаційних технологій.

Похожие статьи




Інформаційні системи і технології на підприємствах - Плескач В. Л. - Розділ 1. Основні поняття і роль інформаційних систем та технологій в управлінні підприємствами

Предыдущая | Следующая