Логіка - Карамишева Н. В. - 7.1. Поняття "дискурс"
7.1. Поняття "дискурс"
Дискурс - це інтенція думки.
Поль Рікер
Дискурс (лат. discursus - міркування, промова) - в широкому значенні - те саме, що міркування. Однак сучасна філософська і логічна рефлексія над дискурсом виявила його особливості, котрі не зводять до звичайного міркування або мовлення.
Міркування як розумову-мовленнєву діяльність можна аналізувати, осмислювати в його абстрактному значенні, безвідносно до просторово-часових вимірів - соціокультурних, історичних, політичних й інших чинників. Суб'єкт міркування в логіці - абстрактна сутність, що дещо промовила, і ця промова вводиться в логічний континиум, у межах якого встановлюється значення істинності або хибності промови (немає значення, хто сказав "Я брешу" - в яку історичну епоху, яких поглядів дотримується цей суб'єкт тощо).
Головні особливості дискурсу - його раціональність, тобто він передбачає осмисленість, доцільність, чітку постановку проблем, котрі обговорюють, використання певних методів для обгрунтування певних тверджень, пошуку істини та ін. Дискурс постає особливою розумово-мовленнєвою діяльністю, що має логічно визначену структуру "мета - метод - результат". Мета визначає чітку спрямованість розумово-мовленнєвої діяльності суб'єктів, учасників дискурсу, тобто те, заради чого вони ведуть дискурс - пошук істини, розв'язання певних проблем, досягнення консенсусу і под.
Метод - інтелектуальні прийоми, які використовують суб'єкти дискурсу для досягнення мети. Результат - мета досягнута або не досягнута.
Інша особливість дискурсу - його інтенсіональні контексти.
Контекст дискурсу (лаг. context ue - з'єднання, зв'язок) - ситуація конкретного міркування (розумово-мовленєвого акту), акту комунікації, коли суб'єкти з'ясовують для себе або для інших смисл і предметне значення термінів, висловлювань, промов, текстів. Контекст може бути теоретико-пізнавальним або прагматичним, а залежно від об'єкта вияснення смислу та значення мовних висловів - науковим, філософським, політичним, юридичним, релігійним та ін.
Контекст дискурсу визначає специфіку міркувань, їх глибинний смисл, зв'язок із реальним життям людей, суб'єктів міркувань, наприклад, політичний дискурс, юридичний дискурс.
Ще одна особливість дискурсу - його історичність. Це просторово-часовий вимір дискурсу; соціально-культурні чинники, що змінюються в часі та зумовлюють особливості ведення певного дискурсу. Так, філософські дискурси античних, середньовічних або сучасних філософів різняться за змістом, ситуацією, розглядом проблем і под.
Залежно від сфери діяльності, в якій дискурс набуває особливого змісту, існують філософський, науковий, політичний, юридичний та інші його різновиди. Кожному виду дискурсу притаманні такі властивості:
- особлива мова міркування (філософська, наукова, політична, юридична);
- предмет обговорення;
- методи аргументації.
У комунікативному аспекті дискурс постає монологом і діалогом суб'єктів, у процесі яких шукають взаєморозуміння, намагаються знайти співчуття та моральну допомогу. Історично, в життєдіяльності людей, дискурс набуває нових властивостей і смислових характеристик, а також породжує певні феномени й ефекти.
До феноменів дискурсу належить мовчання.
Феномен мовчання у дискурсі
У дискурсі як певній комунікативній системі головним є слово - мовлення (гомоніння, галас). Однак існує і мовчання. Один учасник - промовець, а інші - мовчать. Передбачається, що ці інші слухають промовця. А чи слухають вони? Отже, в дискурсі є слово і думка, мовлення та мовчання, галас і тиша. Тому в ньому можна виявити опозицію: мовлення (гомоніння) - мовчання; сказане слово - несказане слово.
У різних соціокультурних контекстах у дискурсі мовчання постає особливим феноменом, що набуває різних смислів: соціально-політичного, правового, ідеологічного, релігійного, психологічного, філософського, логіко-семантичного та ін. Відокремимо логіко-семантичний смисл мовчання в дискурсі.
У дискурсі мовчання перебуває у відношенні з мовленням, відповідно, будь-який смисл мовчання можна визначити як альтернативу мовленню. Якщо із двох і більше учасників дискурсу один мовчить, тоді виникає безліч питань стосовно його мовчання. Чому він мовчить? Чому нічого не каже? Чому нічого не сказав? Чому всі гомонять, а він мовчить?
Пошуки відповідей на запитання відкриває філософам, логікам, психологам, семіотикам явний і неявний смисл мовчання, і тоді визначають його різноманітність:
1. Приховування смислу; в Ж. Дельоза це означає замовчання смислу: "Все казати раніше, ніж відкрити рот", "Я все сказав. Я мовчу". Це означає, що він нічого не сказав, але так багато сказав.
2. Приховування свого знання чи незнання. Людина, яка каже "Я не знаю, я не знав", не обов'язково насправді дещо не знає. Отже, вона дещо знає, але не каже, що знає.
3. Дозрівання думки. Мовчання - як знак тиші, необхідної для виникнення та формування думки, тобто вуста мовчать, голова працює. У цьому виявляється інтенціональність мовчання (напруження думки), спрямована на пізнання світу, розуміння суті речей.
4. Готовність до мовлення ("Спочатку подумай, потім кажи"). 5.1 навпаки, мовчати, щоб не казати зайвого, непотрібного в певній ситуації дискурсу ("Багато казати не буду, бо знову скажу не те, що потрібно").
6. Побоювання до мовлення - відчуття своєї некрасномовності (психологія мовчання).
7. Не казати правду, не називати речі своїми іменами.
8. Мовчить, тому що вимагають мовчати інші учасники дискурсу.
9. Очікування: "Хай скажуть інші, я промовчу".
Отже, проникнення у смисл мовчання ("чому мовчить"?) дає змогу узагальнити різноманітність замовчувань, надаючи йому такі загальні характеристики:
- це особистий досвід9 що вчить людину, як поводити себе у взаємодії з іншими;
- творчість (у мовчанні зростає й дозріває розум), що в самобутті породжує свої ейдоси (ідеї, гіпотези, поняття, теорії), формулює питання, шукає шляхи виходу зі ситуації, в якій опинилася людина та ін.;
- це відсутність смислу говорити (зрозуміти, що немає смислу мовлення - все одно ніхто не почує);
- це приховування правди (таємниці), щоб неявне не стало явним (наприклад, підсудний, обвинувачений, підозрюваний мовчать, тобто не дають свідчень, аби не казати правду про свої дії).
Логічне значення мовчання як альтернативу мовленню визначають на підставі виявлення та розуміння конкретного смислу мовчання в дискурсі:
А) є смисл мовчання в цій ситуації або немає смислу;
Б) або сказати правду або не казати (промовчати);
В) або є що казати або немає що казати (тоді мовчання).
Логічна оцінка мовчання в поняттях "істинно" або "хибно":
1. Істинно, що суб'єкт X мовчить.
2. Хибно, що суб'єкт X мовчить.
Отже, у дискурсі суб'єкт х або дещо промовляє або мовчить, але ні те, ні інше водночас.
Схожі статті
-
Логіка - Карамишева Н. В. - Розділ 7. ДИСКУРС ЯК ОБ'ЄКТ ЛОГІЧНОГО АНАЛІЗУ
7.1. Поняття "дискурс" Дискурс - це інтенція думки. Поль Рікер Дискурс (лат. discursus - міркування, промова) - в широкому значенні - те саме, що...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - 3.4.1. Поняття
До логічних форм міркувань належать поняття, висловлювання, умовивід. 3.4.1. Поняття Мислення - це відображення світу в поняттях. Слово "поняття" в...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - 2.4. Логіко-семантичний аналіз мови
Nomina sunt mutabilia, res autem immobiles - Імена змінюються, а самі речі не змінюються. Логіко-семантичний аналіз мови (логічна семантика) як особливий...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - 2.1. Поняття "мислення", "розум", "інтелект"
2.1. Поняття "мислення", "розум", "інтелект" Мислення - це діяльність. Арістотель Mundus і nteliegib ilia - Світ осягається розумом. Маєш голову, май і...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - Науковий термін
У сучасній науці вирізняють такі об'єкти досліджень: 1. Емпіричний і абстрактний. Емпіричний об'єкт - це об'єкт (предмет, явище, процес, подія), що існує...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - Об'єкт дослідження сучасної науки
У сучасній науці вирізняють такі об'єкти досліджень: 1. Емпіричний і абстрактний. Емпіричний об'єкт - це об'єкт (предмет, явище, процес, подія), що існує...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - Основні значення терміна "логіка"
Дослідження логіки означає дослідження всього закономірного. Поза логікою - все випадкове. Л. Вітгенштайн На першому курсі ми вивчаємо логіку (традиційну...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - Епістемічна логіка
Я знаю, що я нічого не знаю, а Інші й цього не знають, Сократ Епістемічна логіка (грец. - знання) - розділ модальної логіки, який досліджує міркування, в...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - 2.3. Мова як репрезентант мислення
Ви повинні поглянути на практику мови, і тоді ви побачите логіку. Л. Вітгенштайн Мова для людини, суб'єкта практичної та пізнавальної діяльності, постає...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - Закон достатньої підстави
Закон виключеного третього (лат. tertium non datur - третього не дано) вперше теоретично сформулював Арістотель: "Рівнозначно не може бути нічого...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - Закон виключеного третього
Закон виключеного третього (лат. tertium non datur - третього не дано) вперше теоретично сформулював Арістотель: "Рівнозначно не може бути нічого...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - 4.2.2. Логіка предикатів
Логіка предикатів розділ класичної символічної логіки, що вивчає суб'єктно-предикатну структуру висловлювань, на підставі чого визначають значення...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - 4.2.1. Логіка висловлювань
4.2.1. Логіка висловлювань Логічні висловлювання - суть тавтології, які показують внутрішні відношення, але самі не кажуть нічого... Вони - аналітичні...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - 4.2. Класична символічна логіка
4.2.1. Логіка висловлювань Логічні висловлювання - суть тавтології, які показують внутрішні відношення, але самі не кажуть нічого... Вони - аналітичні...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - Структура формально-логічної системи
У ній розрізняють синтаксис і семантику. На синтаксичному рівні дають визначення й аналіз суто формальних відношень між символами в межах певної системи....
-
Логіка - Карамишева Н. В. - 2.5. Логіко-семантичні та формально-логічні концепції істини
Temporis filia Veritas - Істина - донька часу. . Естетика виникла від слова "прекрасне", етика - від слова "добре", логіка - від слова "істина". Г. Фреге...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - 6.5. Обгрунтування підстав науки як мета логічна проблема
Ніхто не знайде природу речі а самій речі; пошук повинен бути поширений до загальнішого. Ф. Бекон Проблема обгрунтування підстав науки виникла тоді, коли...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - Способи спростування
Процес обгрунтування хибності тези, аргументів, демонстрації здійснюється у формі критики. Критика тези, аргументів, демонстрації означає їх...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - Семіотична концепція мови
Мова для філософів XX ст. виявляється реальністю, що приховує таємниці буття, як для філософів XVII-XIX ст. - мислення. А. Лосєв Термін "мова" залежно...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - 6.2. Монізм і плюралізм - парадигми наукового мислення
Все - єдине. Гера кліпі Монізм засновується на помилковій логіці, що навіює містицизм. Плюралізм - погляд науки та здорового глузду. Б. Рассел Монізм і...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - 5.5. Ситуація вибору та логіка прийняття рішення
Вибір завжди повинен спиратися на якусь підставу або принцип. Г. Ляйбніц Людина як суб'єкт практичних дій постійно перебуває в ситуації вибору, коли...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - Правила доведення і спростування та логічні помилки під час їх порушення
Процес обгрунтування хибності тези, аргументів, демонстрації здійснюється у формі критики. Критика тези, аргументів, демонстрації означає їх...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - Тризначна логіка
Це різновид багатозначних логік, де заперечується сфера дії закону виключеного третього (А і. -"Л), замість якого визначено дію закону виключеного...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - 2.2. Мова як знакова система
Мова для філософів XX ст. виявляється реальністю, що приховує таємниці буття, як для філософів XVII-XIX ст. - мислення. А. Лосєв Термін "мова" залежно...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - Зміст і форма мислення
Зміст мислення - те, про що людина думає, розмірковує. Об'єктом думок, міркувань може бути все, що існує у Всесвіті, а також створене самим творчим...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - 1.1. Пізнавальна діяльність людини: принципи, структура, різновиди
Історично логіка формувалася як складова частина філософського пізнання світу в єдності з онтологією (теорією буття), гносеологією (теорією пізнання) й...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - Види запитань
Бути чи не бути? Ось в чому питання. Вільям Шекспір Якщо людоїд їсть ножем і виделкою, це прогрес? Станіслав Єжи Лец Якщо миша дивиться на Всесвіт, чи...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - 3.7. Парадокси
Геній - парадоксів друг. О. Пушкін Парадокс (грец. - несподіваний, дивний) - висловлювання, що суперечить звичним уявленням людей або усталеним системам...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - Логічна характеристика відповіді
Бути чи не бути? Ось в чому питання. Вільям Шекспір Якщо людоїд їсть ножем і виделкою, це прогрес? Станіслав Єжи Лец Якщо миша дивиться на Всесвіт, чи...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - 3.6. Запитання та відповіді
Бути чи не бути? Ось в чому питання. Вільям Шекспір Якщо людоїд їсть ножем і виделкою, це прогрес? Станіслав Єжи Лец Якщо миша дивиться на Всесвіт, чи...
Логіка - Карамишева Н. В. - 7.1. Поняття "дискурс"