Логіка - Карамишева Н. В. - Семіотична концепція мови
Мова для філософів XX ст. виявляється реальністю, що приховує таємниці буття, як для філософів XVII-XIX ст. - мислення.
А. Лосєв
Термін "мова" залежно від контексту його використання набув таких смислів:
1. Мова - знакова система, що є універсальним засобом встановлення взаємовідношень людини з довкіллям у процесі її життєдіяльності. Людина засвоює мову, а потім використовує її у різних видах діяльності з певною метою.
2. Мова система особливих знаків і символів, якою дається інтерпретація в певному прагматичному контексті її використання.
3. Мова - числення, тобто побудова формальної моделі засобами мови. Вона отримала назву формалізованої, логістичної мови (див. 4).
Функції мови - пізнавальна, інформаційна (передання інформації, знання від людини до людини, від покоління до покоління), комунікативна (спілкування в комунікативному акті), репрезентативна (репрезентація людиною власних хвилювань, настрою, відчуттів, думок та ін.), евристична (за допомогою однієї мови створюються нові мови, нові знаково-символічні системи, нові системи знання) і под.
Сучасна мова поділяється на природну (розмовну, національну) і штучну (формалізовану).
Природна (національна, розмовна) мова - знакова система, яка виникла історично і відображає, опредмечує, репрезентує сферу відчуттів, бажань, настроїв, намірів людей, а також їхні образи та думки. Функції природної мови - комунікативна, пізнавальна, інформаційна, репрезентативна та ін. До мов, що виконують згадані функції, належать вербальна (лат. ver-halts) і невербальна (мова жестів і под.).
Штучна (формалізована) мова - логічно сконструйована мова, особлива система знаків, заснована з метою кодування певної інформації, здійснення математичних і логічних операцій над штучно створеними символами та ін. Особливості штучних мов - точність їх побудови за чітко визначеними правилами; однозначність їх розуміння. До штучних мов належать кодові системи, знаки дорожнього руху, наукова мова (мова математики, математичної логіки і под.), мова програмування тощо.
Залежно від сфери пізнавальної та практичної діяльності людей розрізняють такі різновиди мов: буденна (повсякденна); мова засобів масової інформації; ділова; наукова; філософська; юридична та ін.
Мова є об'єктом дослідження філософії і таких наук, як мовознавство (лінгвістика), семіотика, логіка, психолінгвістика, теорія штучного інтелекту, кожна з котрих розробляє свою концепцію мови.
Філософія та конкретні науки вивчають мову в структурному відношенні: "об'єктивна реальність - мислення - мова"; взаємозв'язок мислення і мови. У XX ст. мова як об'єкт дослідження набула самостійного значення і стала вивчатися в її імманентному існуванні та функціонуванні як особлива система знаків. Відповідно до нового напряму досліджень, мову почали розглядати: як вияв думок; як зображення знання; як синтаксичну систему, де існує взаємозв'язок між графічними знаками, тощо.
Семіотична концепція мови
Семіотика (грец. semeiotike - вчення про знаки) - наука про знаки та мову як знакову систему; гуманітарна дисципліна, що досліджує всі факти культури (мова, наука, філософія, мистецтво, театр, кіно, література і под.) як феномени, котрі мають знаковий вираз. Ідеї семіотичного аналізу мови розглядали в своїх творах філософи (Арістотель, Т. Гоббс, Д. Локк, Г. Ляйбніц) і лінгвісти (А. Гумбольдт, Ф. де Соссюр, Е. Бенвеніст, О. Потебня), але як особлива наука (система знання про знаки) сформувалася на початку XX ст. Засновники семіотики - американські філософи і лінгвісти Ч. Пірс (1830-1914 pp.) і Ч. Морріс (1901-1979 pp.).
Семіотика досліджує знаки і мову як знакову систему в трьох аспектах - семантичному, синтаксичному, прагматичному.
Семантика (грец. semantikos - означальний) - складова частина семіотики, теорія, яка вивчає смисл і значення мовних виразів, аналізує мову як знакову систему за функціями означення та позначення. Основні семантичні категорії - висловлювання, ім'я, термін, смисл, значення, денотат, референція, дескрипція (зміст цих категорій буде визначено в 2.4).
Синтаксис (грец. syntaxis - зв'язок, побудова) - складова частина семіотики, яка вивчає правила поєднання й розміщення мовних знаків у певній знаковій системі, абстрагуючись від функцій означення та позначення, які досліджує семантика.
Прагматика (грец. pragma - дія, справа) - складова частина семіотики, що вивчає способи використання знаків і мови як знакової системи в конкретних практичних ситуаціях.
Основний об'єкт дослідження семіотики - знак.
Знак (лат. nota - знак, мітка, карб) - об'єкт (предмет, образ), який репрезентує інший об'єкт, властивості об'єкта, зв'язки між об'єктами, дії, події, ситуації, стан справ тощо у процесі практичної та пізнавальної діяльності людей. Він містить певну інформацію про об'єкт, який репрезентує. Наприклад, відбитки пальців на місті злочину - знак, що повідомляє: на місці злочину була людина, яку можна потім ідентифікувати зі суб'єктом злочину.
Кожен знак має своє означення і позначає певний об'єкт (означувана та позначувана функції знака). Означення знака становить його смисл, а позначення - його предметне значення (див. 2.4).
Види знаків:
1. Залежно від того, елементом якої системи є певні знаки, їх поділяють на мовні й позамовні. Мовний знак - літера, символ (одиниця природної або формалізованої мови як знакової системи), що має графічне зображення. Сукупність мовних знаків створюють алфавіт певної мови. Позамовний знак є елементом у позамовній системі. Наприклад, зміна ареалу проживання декотрих диких тварин - знак порушення екосистеми на Землі.
2. За способом зв'язку з позначуваним об'єктом знаки поділяють на знаки-копії, знаки-індекси, знаки-ознаки, знаки-символи.
Знак-копія означає схожість між знаком і позначуваним предметом. Приклади знаків-копій: відображення людини у дзеркалі (образ людини у дзеркалі - знак аутентичності людини та його дзеркального відображення); фотографія; копії документів; відбитки пальців на певному предметі.
Знак-індекс (лат. index - покажчик) - у математиці й логіці - символ (числовий або літерний показник), який приписують до інших символів, щоби відрізнити їх один від одного. Наприклад, Av А2, Ал, xv х2> хп, де 1, 2, п - знаки-індекси.
Знак-ознака (прикмета, симптом, покажчик) - це знак відношення між предметом та його властивостями, між предметами. Приклади: дим - знак вогню; висока температура у людини - - знак хвороби; розбитий автомобіль на дорозі - знак транспортної аварії.
Знак-символ - такий знак, який не має схожості з позначуваним предметом, а виражає конкретно дещо загальне, абстрактне (поняття, ідею, гіпотезу, теорію, якість, властивість, абстрактну сутність певного предмета). Наприклад, герб, прапор, гімн становлять знаки-символи певної держави (символізують ідею державності).
Процес функціонування знаків позначається терміном "семіозис" - (грец. зета - знак). Він означає інтерпретацію знаків і позначає сам процес інтерпретації знака у відношенні "предмет - знак - інтерпретація", внаслідок чого виникає феномен народження смислу та значення знаку. Семіотична концепція мови як знакової системи покладена в основу сучасних логіко-семантичних і прагматичних концепцій мови.
Схожі статті
-
Логіка - Карамишева Н. В. - 2.2. Мова як знакова система
Мова для філософів XX ст. виявляється реальністю, що приховує таємниці буття, як для філософів XVII-XIX ст. - мислення. А. Лосєв Термін "мова" залежно...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - Методи науки логіки
У сучасній логіці розрізняють логічні методи: І. Методи пізнання Спрямовані на дослідження об'єктів, з якими мають справу суб'єкти пізнання в різних...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - 1.3. Історичний розвиток науки логіки. Виникнення різних типів логіки
Логіка - наука про суб'єктивний логос. Наука логіка виникла в Давній Греції. її засновник - давньогрецький філософ і вчений Арістотель (384-382 рр. до н....
-
Логіка - Карамишева Н. В. - 1.1. Пізнавальна діяльність людини: принципи, структура, різновиди
Історично логіка формувалася як складова частина філософського пізнання світу в єдності з онтологією (теорією буття), гносеологією (теорією пізнання) й...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - Розділ 1. ЛОГІКА В СИСТЕМІ ФІЛОСОФСЬКОГО ПІЗНАННЯ СВІТУ
Історично логіка формувалася як складова частина філософського пізнання світу в єдності з онтологією (теорією буття), гносеологією (теорією пізнання) й...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - 1.4. Сучасний етап розвитку науки логіки
Логіка - не вчення, а відображення світу. Л. Вітгенштайн Сучасний етап у розвитку науки логіки характерний такими особливостями: 1. Поширення предмета...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - Основні значення терміна "логіка"
Дослідження логіки означає дослідження всього закономірного. Поза логікою - все випадкове. Л. Вітгенштайн На першому курсі ми вивчаємо логіку (традиційну...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - 1.2. Об'єкт, предмет, метод науки логіки
Дослідження логіки означає дослідження всього закономірного. Поза логікою - все випадкове. Л. Вітгенштайн На першому курсі ми вивчаємо логіку (традиційну...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - Об'єкт і предмет науки логіки
Дослідження логіки означає дослідження всього закономірного. Поза логікою - все випадкове. Л. Вітгенштайн На першому курсі ми вивчаємо логіку (традиційну...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - ВСТУП
Наука "логіка" виникла в IV ст. до н. е. в Давній Греції і з тих далеких часів була і залишається одним із головних і впливових методів осягнення світу...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - 2.1. Поняття "мислення", "розум", "інтелект"
2.1. Поняття "мислення", "розум", "інтелект" Мислення - це діяльність. Арістотель Mundus і nteliegib ilia - Світ осягається розумом. Маєш голову, май і...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - Розділ 2. МИСЛЕННЯ ТА МОВА
2.1. Поняття "мислення", "розум", "інтелект" Мислення - це діяльність. Арістотель Mundus і nteliegib ilia - Світ осягається розумом. Маєш голову, май і...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - Зміст і форма мислення
Зміст мислення - те, про що людина думає, розмірковує. Об'єктом думок, міркувань може бути все, що існує у Всесвіті, а також створене самим творчим...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Методи дослідження мови
Мовознавство пов'язане як із суспільними, так і з природничими науками. Ці зв'язки є обопільними: результати мовознавчих досліджень використовуються...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Функції мови
Про те, що мова є явищем суспільним, засвідчують її функції. Так, основними функціями мови є комунікативна і мислетворча, які мають виразний соціальний...
-
Логіка - Мозгова Н. Г. - 7. Поняття штучної мови
Розглянемо тепер, що таке закон мислення. Для висвітлення цього питання необхідно розрізняти істинність думки та логічну правильність розмірковування....
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Проблема походження мови
Проблема походження мови Проблема походження мови є дуже складною. Припущення про походження мови робляться умоглядно шляхом міркувань, бо первісна мова...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - 1.3. Походження і розвиток мови
Проблема походження мови Проблема походження мови є дуже складною. Припущення про походження мови робляться умоглядно шляхом міркувань, бо первісна мова...
-
"Оволодіння основами будь-якої професії розпочинається із засвоєння певної суми загальних і професійних знань, а також оволодіння основними способами...
-
Риторика - Олійник О. Б. - 2.2. Висвітлення думки і мови за М. В. Ломоносовим
"Велика бо користь від навчання книжного. Книги - мов ріки, які напоюють собою увесь світ; це джерело мудрості, в книгах - бездонна глибина; Ми ними...
-
Туристичний бізнес - Мальська М. П. - 2.11. Концепція перцепції простору (ландшафту)
Концепція територіальних рекреаційних систем (ТРС) є одним з системних трактувань організації туризму і відпочинку, сформульованим в 70-х роках XX ст. В....
-
Туристичний бізнес - Мальська М. П. - 2.10. Концепція територіальних рекреаційних систем
Концепція територіальних рекреаційних систем (ТРС) є одним з системних трактувань організації туризму і відпочинку, сформульованим в 70-х роках XX ст. В....
-
Мова є однією з найістотніших ознак нації і реально існує як мовна діяльність членів відповідної етнічної спільноти. Хто якою мовою думає, той до того...
-
Українська літературна мова як форма загальнонародної національної мови, відшліфована майстрами слова, характеризується наявністю сталих норм, які...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Структура мови
Мова є системою. Система - це сукупність взаємопов'язаних і взаємозумовлених елементів. Якщо з системи вилучити якийсь елемент, вона не зможе...
-
Розділ 1. Українська літературна мова, її норми та стилі 1.1. Українська літературна мова. 1.2. Основні етапи розвитку української літературної мови....
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - Природа і сутність мови
Природа і сутність мови Що таке мова? Здавалося б, на це запитання можна дуже легко відповісти, бо кожен із нас користується мовою в повсякденному житті...
-
Вступ до мовознавства - Кочерган М. П. - 1.2. Природа, сутність, функції та будова мови
Природа і сутність мови Що таке мова? Здавалося б, на це запитання можна дуже легко відповісти, бо кожен із нас користується мовою в повсякденному житті...
-
2.1. Філософія управління людськими ресурсами: концепція, об'єкт, предмет технологи. 2.2. Принципи управління людськими ресурсами. 2.3. Концепції...
-
Курс безпеки життя та діяльності людини (БЖДЛ) існує для того, щоб показати людині, робітнику найбільш небезпечні для його здоров'я і життя ділянки...
Логіка - Карамишева Н. В. - Семіотична концепція мови