Логіка - Карамишева Н. В. - 4.1. Металогіка
Логіка є вільне конструювання за певним правилом.
І. Фіхте
Логіка належить до мови. Вона дає систему правил, які допомагають здійснювати висновок нових логічних зв'язок, призначених для того, щоб передавати істини. Однак ці істини не належать до тих, що осягаються безпосередньо.
Л. Брауер
Символічна або математична логіка - якісно новий етап в історичному розвитку науки логіки, що виникла на межі логіки та математики. Головні особливості символічної логіки в контексті логічного знання як системи, що розвивається, такі:
- надання нового смислу тим термінам традиційної логіки, які введені до системи символічної або математичної логіки (терміни "істина", "висловлювання", "виведення", "доведення", "дедукція" та ін.);
- терміну "мова" надається новий зміст, а саме - як "числення"; ідею числення висловлювань за взірцем математичного числення вперше сформулював Г. Ляйбніц;
- введення нових термінів у систему логічного знання (зміст цих термінів буде визначено далі);
- створення штучної символіки (формалізованої мови);
- побудова формальної системи, в межах якої встановлюють логічно необхідні зв'язки між символами як структурними елементами цієї системи;
- строгість виведення одного висловлювання з іншого на підставі чітко визначених правил виведення.
Якісно новий тип логічного знання, що виник у середині XIX ст. (див. 1.3), логіки та математики стали позначати термінами "математична логіка", "символічна логіка", "логістика", які, по суті, тотожні за смислом.
Ми надаватимемо перевагу терміну "символічна логіка".
4.1. Металогіка
Металогіка - розділ сучасної символічної логіки, який досліджує особливості побудови формальних систем (логічних теорій, логічних числень). Складові частини металогіки - логічна семантика, логічний синтаксис, логічна прагматика.
Логічна семантика - розділ металогіки, що вивчає проблеми смислу та значення мовних виразів і проблему визначення істинності висловлювань методами логічного аналізу, логічна теорія мови. Це галузь логічних досліджень, яка виникла наприкінці XIX - початку XX ст. і сформувалася в логічних працях Г. Фреге, Б. Рассела, А. Тарського (1901-1983 рр.), Р. Карнапа (1891-1970 рр.) та інших учених (див. 2.4). Логічна семантика досліджує особливості інтерпретації формально-логічних систем (логічних числень), основні терміни, котрі визначають сферу інтерпретації логічних числень - інтерпретація, модель, семантика можливих світів.
Логічний синтаксис - розділ металогіки, що досліджує відношення між символами штучно створеної мови в межах певної формальної системи, особливості побудови формально-логічних систем або логічних числень.
Логічна прагматика - розділ металогіки, який досліджує прагматичні аспекти мови, а саме: відношення між мовою та суб'єктом (користувачем) у процесі формалізації мовних виразів та інтерпретації формальних систем.
Металогіка формулює принципи та правила побудови формальних систем, вводить особливу термінологію і метасимволи, які характеризують металогічний рівень сучасних логічних досліджень. Металогіка - те ж саме, що логічна метатеорія.
У металогіці розрізняють об'єктну логічну мову, тобто мову конкретної формальної системи, і метамову - мову металогічного аналізу конкретних формальних систем, котрих побудовано багато. Зазвичай метамова - це мова, якою описують формалізовану мову тієї чи іншої науки.
До об'єктної логічної мови належать терміни, що визначають особливості побудови виразів природної мови, та символи, які вводяться в конкретну систему з метою здійснення над ними певних логічних операцій.
До метамови належать метатерміни, котрі виокремлюють металогічний аналіз конкретних формальних систем, і мета-символи, введені в металогіку.
Схожі статті
-
Логіка - Карамишева Н. В. - Розділ 4. СИМВОЛІЧНА ЛОГІКА
Логіка є вільне конструювання за певним правилом. І. Фіхте Логіка належить до мови. Вона дає систему правил, які допомагають здійснювати висновок нових...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - Таблиця логічних символів
У цьому розділі подано виклад традиційної логіки як системи логічного знання. Традиційна логіка визначається як систематизація й узагальнення практики...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - 3.1. Мова науки логіки
У цьому розділі подано виклад традиційної логіки як системи логічного знання. Традиційна логіка визначається як систематизація й узагальнення практики...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - Розділ 3. ТРАДИЦІЙНА ЛОГІКА
У цьому розділі подано виклад традиційної логіки як системи логічного знання. Традиційна логіка визначається як систематизація й узагальнення практики...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - Семіотична концепція мови
Мова для філософів XX ст. виявляється реальністю, що приховує таємниці буття, як для філософів XVII-XIX ст. - мислення. А. Лосєв Термін "мова" залежно...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - 2.2. Мова як знакова система
Мова для філософів XX ст. виявляється реальністю, що приховує таємниці буття, як для філософів XVII-XIX ст. - мислення. А. Лосєв Термін "мова" залежно...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - 1.3. Історичний розвиток науки логіки. Виникнення різних типів логіки
Логіка - наука про суб'єктивний логос. Наука логіка виникла в Давній Греції. її засновник - давньогрецький філософ і вчений Арістотель (384-382 рр. до н....
-
Логіка - Карамишева Н. В. - 1.4. Сучасний етап розвитку науки логіки
Логіка - не вчення, а відображення світу. Л. Вітгенштайн Сучасний етап у розвитку науки логіки характерний такими особливостями: 1. Поширення предмета...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - Методи науки логіки
У сучасній логіці розрізняють логічні методи: І. Методи пізнання Спрямовані на дослідження об'єктів, з якими мають справу суб'єкти пізнання в різних...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - 2.4. Логіко-семантичний аналіз мови
Nomina sunt mutabilia, res autem immobiles - Імена змінюються, а самі речі не змінюються. Логіко-семантичний аналіз мови (логічна семантика) як особливий...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - 2.5. Логіко-семантичні та формально-логічні концепції істини
Temporis filia Veritas - Істина - донька часу. . Естетика виникла від слова "прекрасне", етика - від слова "добре", логіка - від слова "істина". Г. Фреге...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - ВСТУП
Наука "логіка" виникла в IV ст. до н. е. в Давній Греції і з тих далеких часів була і залишається одним із головних і впливових методів осягнення світу...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - 2.3. Мова як репрезентант мислення
Ви повинні поглянути на практику мови, і тоді ви побачите логіку. Л. Вітгенштайн Мова для людини, суб'єкта практичної та пізнавальної діяльності, постає...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - 1.1. Пізнавальна діяльність людини: принципи, структура, різновиди
Історично логіка формувалася як складова частина філософського пізнання світу в єдності з онтологією (теорією буття), гносеологією (теорією пізнання) й...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - Об'єкт і предмет науки логіки
Дослідження логіки означає дослідження всього закономірного. Поза логікою - все випадкове. Л. Вітгенштайн На першому курсі ми вивчаємо логіку (традиційну...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - 3.5. Доведення та спростування
Необхідність - аідрі. тяльна властивість доведення. Арістотель Manifestum поп eget probat Urne - Очевидне не потребує доведення. Доведення - логічна...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - 3.4.2. Висловлювання
Логіка не вивчає слова, а вивчає висловлювання. Л. Вітгенштайн У сучасній логіці виокремилися два терміни - "судження" та "висловлювання". Вони...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - 3.4.1. Поняття
До логічних форм міркувань належать поняття, висловлювання, умовивід. 3.4.1. Поняття Мислення - це відображення світу в поняттях. Слово "поняття" в...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - 3.4. Логічні форми міркувань та операції над ними
До логічних форм міркувань належать поняття, висловлювання, умовивід. 3.4.1. Поняття Мислення - це відображення світу в поняттях. Слово "поняття" в...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - Закон достатньої підстави
Закон виключеного третього (лат. tertium non datur - третього не дано) вперше теоретично сформулював Арістотель: "Рівнозначно не може бути нічого...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - Закон виключеного третього
Закон виключеного третього (лат. tertium non datur - третього не дано) вперше теоретично сформулював Арістотель: "Рівнозначно не може бути нічого...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - Закон тотожності
Завдання логіки - підвищитися над тими забобонами, які відбуваються від нечіткості та плутанини непослідовного мислення. В. Мінто Термін "закон логіки"...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - 3.3. Закони логіки
Завдання логіки - підвищитися над тими забобонами, які відбуваються від нечіткості та плутанини непослідовного мислення. В. Мінто Термін "закон логіки"...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - 2.1. Поняття "мислення", "розум", "інтелект"
2.1. Поняття "мислення", "розум", "інтелект" Мислення - це діяльність. Арістотель Mundus і nteliegib ilia - Світ осягається розумом. Маєш голову, май і...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - Розділ 2. МИСЛЕННЯ ТА МОВА
2.1. Поняття "мислення", "розум", "інтелект" Мислення - це діяльність. Арістотель Mundus і nteliegib ilia - Світ осягається розумом. Маєш голову, май і...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - Основні значення терміна "логіка"
Дослідження логіки означає дослідження всього закономірного. Поза логікою - все випадкове. Л. Вітгенштайн На першому курсі ми вивчаємо логіку (традиційну...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - 1.2. Об'єкт, предмет, метод науки логіки
Дослідження логіки означає дослідження всього закономірного. Поза логікою - все випадкове. Л. Вітгенштайн На першому курсі ми вивчаємо логіку (традиційну...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - Розділ 1. ЛОГІКА В СИСТЕМІ ФІЛОСОФСЬКОГО ПІЗНАННЯ СВІТУ
Історично логіка формувалася як складова частина філософського пізнання світу в єдності з онтологією (теорією буття), гносеологією (теорією пізнання) й...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - 3.4.3. Умовивід
Умовивід - це мовлення, в якому якщо дещо припущено, то з нього закономірно випливає дещо відмінне від припущеного. Арістотель Загальна характеристика...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - 3.6. Запитання та відповіді
Бути чи не бути? Ось в чому питання. Вільям Шекспір Якщо людоїд їсть ножем і виделкою, це прогрес? Станіслав Єжи Лец Якщо миша дивиться на Всесвіт, чи...
Логіка - Карамишева Н. В. - 4.1. Металогіка