Логіка - Карамишева Н. В. - 3.5. Доведення та спростування
Необхідність - аідрі. тяльна властивість доведення.
Арістотель
Manifestum поп eget probat Urne - Очевидне не потребує доведення.
Доведення - логічна операція обгрунтування істинності певного висловлювання на підставі деяких істинних висловлювань; у символічній логіці - процес необхідного виведення певного висновку із засновків за принципом логічного слідування; логічна підстава аргументації у дискурсі (лив. 7.3).
Спростування (лат. refutatio) - - логічна операція обгрунтування хибності певного висловлювання.
Структура доведення та спростування - теза, аргумент, демонстрація.
Теза (грец. thesis - положення, твердження) - висловлювання (твердження, теоретичне положення), істинність якого потрібно довести або хибність якого варто спростувати. Приклади тез: "Будь-яке маленьке дорівнює будь-якому великому"; "Із нічого ніщо не виникає"; "Усі біологічні види тварин еволюціонують"; "Кожна держава формує свою правову систему"; "Кожну не порожню множину можна цілком впорядкувати".
Твердження, теоретичні положення, які не потребують доведення або спростування, називаються аксіомами. З погляду логіки, аксіоми - це твердження (теоретичні положення), істинність яких очевидна або вже доведена. Залежно від того, в якій системі наукового чи філософського знання існують такі теоретичні положення, виокремлюють математичні, логічні, філософські, юридичні та інші види аксіом. Відтак у кожній науці вирізняють теоретичні положення, які є аксіомою в одній системі знання і не є аксіомою в іншій системі знання.
Наприклад, у математиці аксіома евклідової геометрії "Дві паралельні прямі не перетинаються" не є аксіомою в неевклідовій геометрії.
У логіці аксіомами є логічні закони (див. 3.3), але з виникненням різних типів логік визначено, що певний закон (тотожно-істинна формула) в межах однієї формально-логічної системи є аксіомою, а в межах іншої - не є нею. Таке визначення дається на рівні металогіки (див. 4.1; 4.2).
У галузі права (правового знання) виокремлюють аксіоми, тобто теоретичні положення, які є істинними. їх називають юридичними презумпціями: "Підсудний невинний, поки його вина не буде доведена судом"; "Ніхто не може бути покараним двічі за один і той самий злочин".
Аргумент (лат. argumentum - логічний доказ, підстава доведення) - істинне висловлювання або декілька істинних висловлювань, за допомогою яких логічно обгрунтовується істинність тези або її хибність.
Демонстрація (лат. demonstratio - показування) - структурна частина доведення та спростування, що зв'язує тезу й аргументи; процес виведення тези із аргументів, згідно з правилами стосовно тези й аргументів, сформульованих на підставі законів логіки. Демонстрація має логічну форму умовиводу, тобто доведення та спростування створюються у формі певного виду умовиводу (дедуктивного, індуктивного, за аналогією).
Формально зв'язок тези з аргументом визначають як виведення тези із аргументів, а саме: формула на зразок 7 яка логічно виводиться із формули на зразок А, де Т - теза, А - аргумент; відповідно: якщо А - істинний, то Т - істинна. Формальний вираз виведення тези із аргументів: А -> Т.
Виведення тези з аргументів має такі варіанти: теза необхідно випливає з наведених аргументів; теза не необхідно (ймовірно) випливає з наведених аргументів; теза не випливає з наведених аргументів.
Розрізняють обгрунтованість тези, заперечення тези, спростування тези.
1, Обгрунтованість тези означає виведення тези (Т) із аргументу (А) за принципом логічного слідування. Формально А -> Ту де -> - символ логічного слідування. Якщо А - - істинне, то Т - істинне, отже, теза Т - обгрунтована. Наприклад: "Число 4 є парним числом (А). Отже, число 4 - подільне (Т)".
2. Заперечення тези Т означає формулювання антитези (-^ Т). Якщо із А не випливає істинність Т, то створюється антитеза -" Т й обгрунтовується її істинність. Так, із законів фізики (А) не випливає теза "Енергія здатна кудись зникати". Тоді створюється антитеза "Енергія не здатна нікуди зникати", істинність якої обгрунтовується законами фізики.
3. Спростування тези Т означає її заперечення (побудова антитези -" Т). Якщо з істинності А випливає істинність антитези Ту то Т - хибна.
Схожі статті
-
Логіка - Карамишева Н. В. - 2.5. Логіко-семантичні та формально-логічні концепції істини
Temporis filia Veritas - Істина - донька часу. . Естетика виникла від слова "прекрасне", етика - від слова "добре", логіка - від слова "істина". Г. Фреге...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - Закон тотожності
Завдання логіки - підвищитися над тими забобонами, які відбуваються від нечіткості та плутанини непослідовного мислення. В. Мінто Термін "закон логіки"...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - 3.3. Закони логіки
Завдання логіки - підвищитися над тими забобонами, які відбуваються від нечіткості та плутанини непослідовного мислення. В. Мінто Термін "закон логіки"...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - 3.2. Логічні операції
Логічна операція - це не лише гра словами і символами. Операції (в логіці й математиці) - інтелектуальні дії над абстрактними об'єктами (числами,...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - 1.3. Історичний розвиток науки логіки. Виникнення різних типів логіки
Логіка - наука про суб'єктивний логос. Наука логіка виникла в Давній Греції. її засновник - давньогрецький філософ і вчений Арістотель (384-382 рр. до н....
-
Логіка - Карамишева Н. В. - Таблиця логічних символів
У цьому розділі подано виклад традиційної логіки як системи логічного знання. Традиційна логіка визначається як систематизація й узагальнення практики...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - 3.1. Мова науки логіки
У цьому розділі подано виклад традиційної логіки як системи логічного знання. Традиційна логіка визначається як систематизація й узагальнення практики...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - 3.4.3. Умовивід
Умовивід - це мовлення, в якому якщо дещо припущено, то з нього закономірно випливає дещо відмінне від припущеного. Арістотель Загальна характеристика...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - 3.4.2. Висловлювання
Логіка не вивчає слова, а вивчає висловлювання. Л. Вітгенштайн У сучасній логіці виокремилися два терміни - "судження" та "висловлювання". Вони...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - Розділ 3. ТРАДИЦІЙНА ЛОГІКА
У цьому розділі подано виклад традиційної логіки як системи логічного знання. Традиційна логіка визначається як систематизація й узагальнення практики...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - 2.2. Мова як знакова система
Мова для філософів XX ст. виявляється реальністю, що приховує таємниці буття, як для філософів XVII-XIX ст. - мислення. А. Лосєв Термін "мова" залежно...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - 1.4. Сучасний етап розвитку науки логіки
Логіка - не вчення, а відображення світу. Л. Вітгенштайн Сучасний етап у розвитку науки логіки характерний такими особливостями: 1. Поширення предмета...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - Закон достатньої підстави
Закон виключеного третього (лат. tertium non datur - третього не дано) вперше теоретично сформулював Арістотель: "Рівнозначно не може бути нічого...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - Закон виключеного третього
Закон виключеного третього (лат. tertium non datur - третього не дано) вперше теоретично сформулював Арістотель: "Рівнозначно не може бути нічого...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - Закон несуперечності
Закон несуперечності вперше теоретично сформулював Арістотель: "Неможливо, щоб одне і те саме водночас було і не було притаманне одному й тому самому в...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - Методи науки логіки
У сучасній логіці розрізняють логічні методи: І. Методи пізнання Спрямовані на дослідження об'єктів, з якими мають справу суб'єкти пізнання в різних...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - Семіотична концепція мови
Мова для філософів XX ст. виявляється реальністю, що приховує таємниці буття, як для філософів XVII-XIX ст. - мислення. А. Лосєв Термін "мова" залежно...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - ВСТУП
Наука "логіка" виникла в IV ст. до н. е. в Давній Греції і з тих далеких часів була і залишається одним із головних і впливових методів осягнення світу...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - 2.1. Поняття "мислення", "розум", "інтелект"
2.1. Поняття "мислення", "розум", "інтелект" Мислення - це діяльність. Арістотель Mundus і nteliegib ilia - Світ осягається розумом. Маєш голову, май і...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - Розділ 2. МИСЛЕННЯ ТА МОВА
2.1. Поняття "мислення", "розум", "інтелект" Мислення - це діяльність. Арістотель Mundus і nteliegib ilia - Світ осягається розумом. Маєш голову, май і...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - Основні значення терміна "логіка"
Дослідження логіки означає дослідження всього закономірного. Поза логікою - все випадкове. Л. Вітгенштайн На першому курсі ми вивчаємо логіку (традиційну...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - 1.2. Об'єкт, предмет, метод науки логіки
Дослідження логіки означає дослідження всього закономірного. Поза логікою - все випадкове. Л. Вітгенштайн На першому курсі ми вивчаємо логіку (традиційну...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - 2.4. Логіко-семантичний аналіз мови
Nomina sunt mutabilia, res autem immobiles - Імена змінюються, а самі речі не змінюються. Логіко-семантичний аналіз мови (логічна семантика) як особливий...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - 2.3. Мова як репрезентант мислення
Ви повинні поглянути на практику мови, і тоді ви побачите логіку. Л. Вітгенштайн Мова для людини, суб'єкта практичної та пізнавальної діяльності, постає...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - 1.1. Пізнавальна діяльність людини: принципи, структура, різновиди
Історично логіка формувалася як складова частина філософського пізнання світу в єдності з онтологією (теорією буття), гносеологією (теорією пізнання) й...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - Об'єкт і предмет науки логіки
Дослідження логіки означає дослідження всього закономірного. Поза логікою - все випадкове. Л. Вітгенштайн На першому курсі ми вивчаємо логіку (традиційну...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - Розділ 1. ЛОГІКА В СИСТЕМІ ФІЛОСОФСЬКОГО ПІЗНАННЯ СВІТУ
Історично логіка формувалася як складова частина філософського пізнання світу в єдності з онтологією (теорією буття), гносеологією (теорією пізнання) й...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - 3.4. Логічні форми міркувань та операції над ними
До логічних форм міркувань належать поняття, висловлювання, умовивід. 3.4.1. Поняття Мислення - це відображення світу в поняттях. Слово "поняття" в...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - 3.4.1. Поняття
До логічних форм міркувань належать поняття, висловлювання, умовивід. 3.4.1. Поняття Мислення - це відображення світу в поняттях. Слово "поняття" в...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - Зміст і форма мислення
Зміст мислення - те, про що людина думає, розмірковує. Об'єктом думок, міркувань може бути все, що існує у Всесвіті, а також створене самим творчим...
Логіка - Карамишева Н. В. - 3.5. Доведення та спростування