Логіка - Карамишева Н. В. - 3.3. Закони логіки
Завдання логіки - підвищитися над тими забобонами, які відбуваються від нечіткості та плутанини непослідовного мислення.
В. Мінто
Термін "закон логіки" має специфічний смисл у традиційній логіці й сучасній символічній логіці. У традиційній логіці - це абстрактний взаємозв'язок між поняттями та висловлюваннями у процесі роздумів, міркувань і як термін, позначає конкретний закон, який відображає ці взаємозв'язки, наприклад, закон тотожності або закон виключеного третього.
У сучасній логіці розрізняють терміни "закон мислення" і "логічний закон", або закон логіки.
Закон мислення - термін, що розкриває необхідні, стійкі, повторювальні взаємозв'язки між висловлюваннями у процесі роздумів і міркувань. Це принцип абстрактно-логічного, раціонального мислення, якого необхідно дотримуватися у процесі розсудів і міркувань. Відповідно, дотримання законів мислення, котрі виражають однозначність, несуперечливість, послідовність, обгрунтованість міркувань, постають необхідною умовою правильності міркувань і досягнення істини у пізнанні об'єктивного світу.
Логічний закон - закон, що входить у структуру певного типу логіки, елемент певної логічної теорії (системи логічного знання). Таких законів існує багато, отже, розрізняють закони традиційної та символічної логіки.
Закони традиційної логіки - закони, котрі входять у структуру традиційної логіки як історично першої системи логічного знання. До них належать: закон тотожності, закон несуперечності, закон виключеного третього, закон достатньої підстави.
Закони символічної логіки - закони, що входять у структуру певної формальної системи (про це див. 4).
На підставі логічних законів формулюються правила здійснення логічних операцій над поняттями та висловлюваннями, правила виведення одного висловлювання з іншого, правила доведення й спростування і под., тобто правило приписує, як необхідно здійснити логічну операцію, щоб результат був передбаченим (сам термін "закон" іноді ототожнюється за смислом з терміном "принцип" або терміном "правило").
Визначимо зміст законів традиційної логіки, їх формальний вираз і значення істинності, що встановлюють за допомогою таблиці істинності.
Закон тотожності
Закон тотожності визначається в онтологічному та логічному аспектах дослідження. В онтологічному аспекті закон тотожності визначає тотожність об'єктивно існуючих предметів самим собі (тобто, предмет змінюється у часі, але залишається дещо незмінне - якісна сутність предмета), фіксує момент сталості у розвитку предметів, явищ, процесів.
У логічному аспекті закон тотожності визначає сферу міркувань, в якій "неможливо думати, якщо не думати щоразу що-небудь одне" (Арістотель). Сучасною логічною мовою:
- у процесі міркувань стосовно певного предмета А він має залишатися тотожним самому собі;
- думка, яка стверджується у висловлюваннях, при повторенні повинна зберігати точно визначений зміст;
- теза, сформульована для доведення її істинності або спростування її хибності, повинна залишатися незмінною впродовж усього процесу доведення і спростування (див. 3.5).
Формальний вираз закону тотожності: А є А; А = А (А тотожне А); А -> А (якщо А, то А), де А - символ, що позначає певне висловлювання; = - символ тотожності; -> - символ слідування. Наприклад: "закон є закон"; "одиниця тотожна одиниці"; "якщо все у світі змінюється, то все у світі змінюється"; "якщо твердження А істинне, то твердження А істинне".
У символічній логіці будують таблицю істинності для формального визначення істиннісного значення висловлювання А, де і - значення істинне, х - значення хибне:
Таблиця істинності закону тотожності:
З погляду закону тотожності, в процесі міркувань розрізняють:
- тотожність термінів за смислом, тобто коли різні терміни виражають одне поняття (наприклад, "національна грошова одиниця України" і "гривня"; "Основний закон держави" та "Конституція держави", "маленька планета" й "астероїд");
- тотожність висловлювань за смислом ("Він сказав неправду" і "Він збрехав").
У змістовному аспекті закон тотожності вимагає:
- під час оперування термінами вони повинні мати один смисл у певному контексті. Наприклад, оперуючи терміном "логіка", яке багатозначне за смислом, варто чітко визначити лише один його смисл у контексті конкретного міркування;
- у висловлюваннях не повинна бути втрачена однозначність виразу думок при заміні одного терміна іншим - вимога принципу взаємозамінюваності (див. 2.4).
Головна вимога закону тотожності - у процесі міркувань виражати свої думки точно й однозначно в чітко визначених термінах. У протилежному випадку виникають логічні помилки - "використання імен (термінів) або дієслів у різних смислах", підміна поняття", "підміна тези" в доведенні й спростуванні та ін.
Визначимо сутність цих помилок.
"Використання імен (термінів) або дієслів в різних смислах" - помилка в міркуваннях, унаслідок чого втрачається точність виразу думок; однозначність міркування. Наприклад, у висловлюванні "Людина - розумна істота", ім'я "людина" можна трактувати як збірне (всі люди, тобто клас людей) і незбірне (окремий індивід, котрий належить до класу людей); у висловлюванні "Студенти прослухали лекцію з логіки" дієслово "прослухали" можна визначати в смислі закінчення лекції, яку студенти слухали, або в смислі "не слухали лекцію, а займалися іншою справою", тому не запам'ятали зміст лекції.
"Підміна поняття" (лат. qui pro quo - хто замість кого) - логічна помилка в міркуваннях, що виникає тоді, коли при оперуванні певними термінами їм не надають чітко визначеного смислу, внаслідок чого термін набуває певного суб'єктивного змісту і його підміняють іншим. Так, через відсутність чітко визначеного смислу термінів "соціальна реклама" і "політична реклама" ці терміни підміняють, зокрема в передвиборчих кампаніях: під виглядом соціальної реклами в засобах масової інформації дають політичну.
"Підміна тези" (лат. ignoratio elenchi; лат. qui pro quo - хто замість кого) - логічна помилка в доведенні й спростуванні, яка виникає при недотриманні вимоги, щоб теза залишалася незмінною впродовж усього процесу доведення й спростування цієї тези (див. 3.5).
Схожі статті
-
Логіка - Карамишева Н. В. - 1.3. Історичний розвиток науки логіки. Виникнення різних типів логіки
Логіка - наука про суб'єктивний логос. Наука логіка виникла в Давній Греції. її засновник - давньогрецький філософ і вчений Арістотель (384-382 рр. до н....
-
Логіка - Карамишева Н. В. - Об'єкт і предмет науки логіки
Дослідження логіки означає дослідження всього закономірного. Поза логікою - все випадкове. Л. Вітгенштайн На першому курсі ми вивчаємо логіку (традиційну...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - Основні значення терміна "логіка"
Дослідження логіки означає дослідження всього закономірного. Поза логікою - все випадкове. Л. Вітгенштайн На першому курсі ми вивчаємо логіку (традиційну...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - 1.2. Об'єкт, предмет, метод науки логіки
Дослідження логіки означає дослідження всього закономірного. Поза логікою - все випадкове. Л. Вітгенштайн На першому курсі ми вивчаємо логіку (традиційну...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - 3.2. Логічні операції
Логічна операція - це не лише гра словами і символами. Операції (в логіці й математиці) - інтелектуальні дії над абстрактними об'єктами (числами,...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - 2.4. Логіко-семантичний аналіз мови
Nomina sunt mutabilia, res autem immobiles - Імена змінюються, а самі речі не змінюються. Логіко-семантичний аналіз мови (логічна семантика) як особливий...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - Зміст і форма мислення
Зміст мислення - те, про що людина думає, розмірковує. Об'єктом думок, міркувань може бути все, що існує у Всесвіті, а також створене самим творчим...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - Семіотична концепція мови
Мова для філософів XX ст. виявляється реальністю, що приховує таємниці буття, як для філософів XVII-XIX ст. - мислення. А. Лосєв Термін "мова" залежно...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - 2.5. Логіко-семантичні та формально-логічні концепції істини
Temporis filia Veritas - Істина - донька часу. . Естетика виникла від слова "прекрасне", етика - від слова "добре", логіка - від слова "істина". Г. Фреге...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - 2.2. Мова як знакова система
Мова для філософів XX ст. виявляється реальністю, що приховує таємниці буття, як для філософів XVII-XIX ст. - мислення. А. Лосєв Термін "мова" залежно...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - 2.3. Мова як репрезентант мислення
Ви повинні поглянути на практику мови, і тоді ви побачите логіку. Л. Вітгенштайн Мова для людини, суб'єкта практичної та пізнавальної діяльності, постає...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - ВСТУП
Наука "логіка" виникла в IV ст. до н. е. в Давній Греції і з тих далеких часів була і залишається одним із головних і впливових методів осягнення світу...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - Методи науки логіки
У сучасній логіці розрізняють логічні методи: І. Методи пізнання Спрямовані на дослідження об'єктів, з якими мають справу суб'єкти пізнання в різних...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - 2.1. Поняття "мислення", "розум", "інтелект"
2.1. Поняття "мислення", "розум", "інтелект" Мислення - це діяльність. Арістотель Mundus і nteliegib ilia - Світ осягається розумом. Маєш голову, май і...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - Розділ 2. МИСЛЕННЯ ТА МОВА
2.1. Поняття "мислення", "розум", "інтелект" Мислення - це діяльність. Арістотель Mundus і nteliegib ilia - Світ осягається розумом. Маєш голову, май і...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - 1.1. Пізнавальна діяльність людини: принципи, структура, різновиди
Історично логіка формувалася як складова частина філософського пізнання світу в єдності з онтологією (теорією буття), гносеологією (теорією пізнання) й...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - Таблиця логічних символів
У цьому розділі подано виклад традиційної логіки як системи логічного знання. Традиційна логіка визначається як систематизація й узагальнення практики...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - 3.1. Мова науки логіки
У цьому розділі подано виклад традиційної логіки як системи логічного знання. Традиційна логіка визначається як систематизація й узагальнення практики...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - Розділ 3. ТРАДИЦІЙНА ЛОГІКА
У цьому розділі подано виклад традиційної логіки як системи логічного знання. Традиційна логіка визначається як систематизація й узагальнення практики...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - Розділ 1. ЛОГІКА В СИСТЕМІ ФІЛОСОФСЬКОГО ПІЗНАННЯ СВІТУ
Історично логіка формувалася як складова частина філософського пізнання світу в єдності з онтологією (теорією буття), гносеологією (теорією пізнання) й...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - 1.4. Сучасний етап розвитку науки логіки
Логіка - не вчення, а відображення світу. Л. Вітгенштайн Сучасний етап у розвитку науки логіки характерний такими особливостями: 1. Поширення предмета...
-
Логіка - Конверський А. Є. - 5. Основні формально-логічні закони
Варто зауважити, що логіку цікавлять не тільки форми мислення, а й ті суттєві відношення, які виникають між ними у процесі міркування. Іншими словами, не...
-
Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 2.2.3.1. Закони та їх зміст
Сучасна безпека життєдіяльності як наука базується на сукупності законів, правил, принципів та аксіом. Цей посібник дає змогу уявити тільки основні...
-
Сучасна безпека життєдіяльності як наука базується на сукупності законів, правил, принципів та аксіом. Цей посібник дає змогу уявити тільки основні...
-
Методологія економічної теорії - це сукупність методів пізнання економічних явищ і процесів, категорій і законів. Метод - система засобів, заходів,...
-
Експериментальна психологія - Максименко С. Д. - 1.4. Операційні дефініції і наукові закони
Наукові поняття часто ускладнені через те, що вони уточнюють властивості оточуючого світу, які можуть вивчатися тільки у спеціально створених умовах. Ці...
-
Концепції сучасного природознавства - Бобильов Ю. П. - Розділ 3. НОВІ ФІЗИЧНІ ЗАКОНИ
"Якщо нам дійсно вдасться побудувати всеосяжну фізичну теорію, то згодом її основні принципи стануть доступні розумінню кожного. І тоді всі ми, філософи,...
-
Концепції сучасного природознавства - Бобильов Ю. П. - 1.5. Закони Ньютона
Модель Ньютона - це одне тіло, що рухається в абсолютному нескінченному просторі рівномірно і прямолінійно доти, поки на це тіло не подіє сила (перший...
-
Основи екології - Мягченко О. П. - 1.3.4. Закони біосфери
Біосфера Землі - частина космічної системи, якій притаманні певні функції, властивості, що обумовлюються законами Всесвіту - законами хімії, фізики,...
-
Землеробство - Гудзь В. П. - 1.1. Фактори життя рослин і закони землеробства
1.1. Фактори життя рослин і закони землеробства Безперервний розвиток агрономічної науки і вдосконалення сільськогосподарської техніки були і залишаються...
Логіка - Карамишева Н. В. - 3.3. Закони логіки