Логіка - Карамишева Н. В. - 1.4. Сучасний етап розвитку науки логіки
Логіка - не вчення, а відображення світу.
Л. Вітгенштайн
Сучасний етап у розвитку науки логіки характерний такими особливостями:
1. Поширення предмета дослідження логіки, що зумовлено дослідженнями нових типів і способів міркувань (розумово-мовленнєвої діяльності людей). У цьому сенсі нова логічна теорія узагальнює практику мислення людей на певному етапі історичного розвитку суспільства.
2. Логіка як складова частина філософського знання досліджує зміну парадигм філософського мислення та моделює особливості філософських міркувань. Це спричинило виникнення нових типів модальної логіки, зокрема логіки зміни, логіки причинності, логіки соціальної взаємодії та інших, а також напряму логічних досліджень - філософської логіки.
3. Взаємозв'язок логіки з сучасними конкретними науками зумовив, з одного боку, зростання методологічної функції логіки в конкретно-наукових дослідженнях; з іншого - зміну методології наукових досліджень, зміну наукових парадигм. Зростання інтегративних (міждисциплінарних) процесів у науці спричинило зміну напрямів сучасних логічних досліджень, активізувало необхідність розроблення нових логічних теорій загальнотеоретичного і прикладного характеру, в тому числі паранесуперечливої логіки, логіки соціальних комунікацій, комп'ютерної логіки, логіки смислу та ін.
Сучасна логіка розвивається в таких напрямах:
1. Теоретична і прикладна логіка.
Теоретична логіка - сукупність логічних теорій (логічних систем знання), що виникли історично як певна ступінь розвитку науки логіки, а саме, традиційна логіка, символічна логіка (класична та некласична). На сучасному етапі розвитку до теоретичної логіки належать нові напрями формальних і неформальних логічних досліджень.
Прикладна логіка - сфера застосування науки логіки; різноманітність практичного використання логічних теорій, унаслідок чого логіка виконує методологічну функцію і набуває прикладного значення. Практичне використання логічних теорій має форму інтерпретації. Інтерпретована в певній сфері практичної та пізнавальної діяльності людей логічна теорія називається моделлю.
До прикладних логік належать комп'ютерна логіка, логіка науки, логіка дискурсу, юридична логіка й інші напрями формальних і неформальних логічних досліджень, пов'язаних із конкретною сферою наукового пізнання та практичного використання логічного знання.
2. Формальна і неформальна логіка.
Формальна логіка - логіка, яка вивчає формальну структуру мислення, абстрагуючись від його змісту, процес міркувань, відокремлюючи їх абстрактні форми, виражені певною мовою.
Сфера досліджень сучасної формальної логіки - це особливості побудови формальних систем (логічних числень) і можливостей їх інтерпретації.
Неформальна логіка - новий напрям сучасних логічних досліджень, спрямований на моделювання мовленнєвих актів - міркувань, що створює людина в повсякденному житті певною мовою. Неформальна логіка трактується як "реанімація" традиційної логіки Арістотеля, зокрема тих його логічних праць ("Топіка", "Про софістичні спростування"), які уособлюють сферу повсякденних міркувань (А. Шуман). Предметом дослідження сучасної неформальної логіки (теорії мовленнєвих актів) є логічна структура повсякденної мови, способи використання природної мови; аналіз висловлювань як виявлення ментального стану людини.
3. В історичному розвитку кожної науки відокремлюють рівень метатеорії, яка виникла унаслідок рефлексивних досліджень науково-пізнавальної діяльності вчених і наукового знання як результату цієї діяльності. На сучасному етапі розвитку конкретної науки зазначають її метарівень - метаматематика, метапсихологія, метабіологія, металогіка.
Металогіка - розділ сучасної логіки, що досліджує особливості побудови формальних систем (логічних теорій, логічних. числень); логічна метатеорія. Вона формулює принципи і правила побудови формальних систем, вводить особливу термінологію і метасимволи, які характеризують металогічний рівень сучасних логічних досліджень. Складові частини металогіки - логічна семантика, логічний синтаксис, логічна прагматика (див. 4.1).
Список рекомендованої літератури
Антисери Д., Реале Д. Западная философия от истоков до наших дней: В 4 т. - М., 2001.
Аристотель. Сочинения: В 4 т. - М., 1978.
АрноА., Николь П. Логика, или Искусство мыслить. - М., 1991.
Бэкон Ф. Сочинения: В 2 т. - М., 1978. - Т. 1. Войшвилло Е. Символическая логика. - М., 1989. Зиновьев А. Очерки комплексной логики. - М., 2000. ІвінА. Логіка. - К., 1996.
Ішмуратов А. Вступ до філософської логіки. - К., 1996.
Кант И. Сочинения: В 6 т, - М., 1964. - Т. 3.
Клини С. Математическая логика. - М., 1973.
Конверсъкий А. Логіка (традиційна і сучасна). - К., 2004.
Кондаков Н. Логический словарь-справочник. - М., 1975.
Лейбниц Г. Сочинения: В 4 т. - М., 1984.
Логический словарь "Дефорт". - М., 1994.
Лукасевич Я. Аристотелевская силлогистика с точки зрения современной формальной логики. - М., 1959.
Маковельский А. История логики. - М., 1967.
Минто В. Дедуктивная и индуктивная логика. - С.-Пб., 1995.
Переверзев В. Логистика: Справочная книга по логике. - М., 1995.
Попович М. Очерк развития логических идей в культурно-историческом контексте. - К., 1979.
Попов П., Стяжкин Н. Развитие логических идей в эпоху Возрождения. - М., 1983.
Попов П., Стяжкин Н. Развитие логических идей от античности до эпохи Возрождения. - М., 1974.
Рассел Б. Словарь разума, материи, морали. - К., 1996.
Рассел Б. Философия логического атомизма. - Томск, 1999.
Смирнова Е. Логика и философия. - М., 1996. Современный философский словарь. - М., 2005. Стяжкин Н. Становление идей математической логики. - М., 1964.
Філософська енциклопедія. - К., 2002. Фрагменты ранних стоиков: У 2 т. - М., 1998-1999. Фреге Г. Логика и логическая семантика. - М., 2000. Фреге Г. Логические исследования. - Томск, 1997. Хоменко I. В., Алексюк І. А. Основи логіки. - К., 1996. Шуман А. Современная логика: Теория и практика. - Мн., 2004.
Шуман А. Философская логика. - Мн., 2001. Cori М. Irving. Carl Cohen. Introduction to logic. - Prentice Hall, 1998.
Crzegorczyk Andrzej. Zarys logiki matematycznej. - Warsza-wa, 1981.
Схожі статті
-
Логіка - Карамишева Н. В. - 1.3. Історичний розвиток науки логіки. Виникнення різних типів логіки
Логіка - наука про суб'єктивний логос. Наука логіка виникла в Давній Греції. її засновник - давньогрецький філософ і вчений Арістотель (384-382 рр. до н....
-
Логіка - Карамишева Н. В. - Об'єкт і предмет науки логіки
Дослідження логіки означає дослідження всього закономірного. Поза логікою - все випадкове. Л. Вітгенштайн На першому курсі ми вивчаємо логіку (традиційну...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - 1.2. Об'єкт, предмет, метод науки логіки
Дослідження логіки означає дослідження всього закономірного. Поза логікою - все випадкове. Л. Вітгенштайн На першому курсі ми вивчаємо логіку (традиційну...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - Методи науки логіки
У сучасній логіці розрізняють логічні методи: І. Методи пізнання Спрямовані на дослідження об'єктів, з якими мають справу суб'єкти пізнання в різних...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - ВСТУП
Наука "логіка" виникла в IV ст. до н. е. в Давній Греції і з тих далеких часів була і залишається одним із головних і впливових методів осягнення світу...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - Семіотична концепція мови
Мова для філософів XX ст. виявляється реальністю, що приховує таємниці буття, як для філософів XVII-XIX ст. - мислення. А. Лосєв Термін "мова" залежно...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - 2.2. Мова як знакова система
Мова для філософів XX ст. виявляється реальністю, що приховує таємниці буття, як для філософів XVII-XIX ст. - мислення. А. Лосєв Термін "мова" залежно...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - Основні значення терміна "логіка"
Дослідження логіки означає дослідження всього закономірного. Поза логікою - все випадкове. Л. Вітгенштайн На першому курсі ми вивчаємо логіку (традиційну...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - 1.1. Пізнавальна діяльність людини: принципи, структура, різновиди
Історично логіка формувалася як складова частина філософського пізнання світу в єдності з онтологією (теорією буття), гносеологією (теорією пізнання) й...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - Розділ 1. ЛОГІКА В СИСТЕМІ ФІЛОСОФСЬКОГО ПІЗНАННЯ СВІТУ
Історично логіка формувалася як складова частина філософського пізнання світу в єдності з онтологією (теорією буття), гносеологією (теорією пізнання) й...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - 2.1. Поняття "мислення", "розум", "інтелект"
2.1. Поняття "мислення", "розум", "інтелект" Мислення - це діяльність. Арістотель Mundus і nteliegib ilia - Світ осягається розумом. Маєш голову, май і...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - Зміст і форма мислення
Зміст мислення - те, про що людина думає, розмірковує. Об'єктом думок, міркувань може бути все, що існує у Всесвіті, а також створене самим творчим...
-
Логіка - Карамишева Н. В. - Розділ 2. МИСЛЕННЯ ТА МОВА
2.1. Поняття "мислення", "розум", "інтелект" Мислення - це діяльність. Арістотель Mundus і nteliegib ilia - Світ осягається розумом. Маєш голову, май і...
-
Соціологія праці - Лукашевич М. П. - 4. Сучасний етап розвитку соціології праці
Американська соціологія праці Сучасний етап розвитку соціології праці (від 20-х років XX ст.) характеризується домінуванням американської соціології, що...
-
Педагогіка як наука тісно пов'язана з іншими науками, що вивчають проблеми людини. Проте оскільки педагогіка разом із психологією та іншими...
-
Глава 1. ПРЕДМЕТ І МЕТОД ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ Економічна наука має справу з фундаментальними проблемами життя суспільства; вона стосується усіх і належить...
-
Сутність, сучасний стан та перспективи розвитку митно-тарифних відносин. Митно-тарифна політика як складова зовнішньоекономічної політики держави....
-
Соціологія - Жоль К. К. - Початковий етап становлення соціології як самостійної науки
- Пропедевтичні зауваження - Початковий етап становлення соціології як самостійної науки - Організмічний напрям у соціології " Формування соціальної...
-
Управлінська наука в Україні розвивалася виходячи з підходів, які були в адміністративно-командній системі. Тоді ряд досліджень в управлінській науці...
-
1.1. КОНЦЕПЦІЯ РОЗВИТКУ НАУКИ І ПРАКТИКИ "БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ" Розвиток науки і практики "Безпека життєдіяльності" передбачає: - визначення...
-
1. Предмет педагогіки: визначення, стадії розвитку, історія її формування як самостійної науки. 2. Визначення основних понять педагогіки. 3. Методологія...
-
1.1. Концепція сталого людського розвитку - основа науки про безпеку людини Питання безпеки життя і здоров'я людини тісно пов'язані із процесом сталого...
-
Огляд сучасної української наукової літератури, присвяченої територіальним і регіональним дослідженням, дає підстави для деяких висновків (що не...
-
Тема 1. Теоретичні засади юридичної психології 1. Місце юридичної психології в системі наук, її об'єкт і предмет. 2. Історія розвитку та сучасні напрями...
-
Криміналістика: питання і відповіді - Кофанов А. В. - 9. Закони розвитку науки криміналістики
Спеціальні або окремі (часткові) методи, що використовуються у криміналістиці можна поділити на 2 групи: власне криміналістичні та методи інших...
-
Основи екології - Олійник Я. Б. - 1.1. Етапи розвитку екології як науки
Термін "екологія" походить від грецьких слів oikos (помешкання, дім, місцеперебування, притулок) та logos (вчення). Його запропонував відомий німецький...
-
Практична психологія - Дуткевич Т. В. - 2. Основні етапи та особливості розвитку наук про людину
Впродовж ХХ століття науки про людину розвивалися нерівномірно. Природничі та суспільні науки інтенсивно розвивалися з кінця ХІХ ст. - та до початку 20-х...
-
Фінанси - Юрій С. І., Федосов В. М. - 3.6. Розвиток фінансової науки у сучасний період
Сучасна фінансова наука, маючи міцну теоретичну базу, вирішує дуже складні питання суспільного життя. Розширилась сфера досліджень, ускладнилися завдання...
-
§ 1. Зародження економічних ідей та їх основні представники Економічна теорія як наука пройшла довгий шлях розвитку. Економічна думка зародилася в...
-
Історія української культури - Павлова О. Ю. - Етап третій. Культурологія - наука про культуру
Рух теоретичної думки в цьому напрямі відбувався у XVIII ст. від "Загальної науки" Дж. Віко до "Ідеї філософії історії людства" И. Гердера. Системне...
Логіка - Карамишева Н. В. - 1.4. Сучасний етап розвитку науки логіки