Контролінг процесів господарської діяльності - Ільїна С. Б. - Розділ 8. КОНТРОЛІНГ В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВАМИ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ НА ПРИКЛАДІ ВАТ "ПІДПРИЄМСТВО ХЛІБОЗАВОД"

8.1. Формування та розвиток аграрного ринку на Україні

Ситуація в аграрному секторі економіки, що склалася у різні за наслідками виробництва сільськогосподарської продукції 2002 і 2003 pp., виявила некомплектність ринкових перетворень у цій сфері. Реформування відносин власності, створення приватних господарських структур ринкового типу позитивно позначилися на стані галузі: починаючи з 2000 р. почало нарощуватися виробництво сільськогосподарської продукції, зросли продуктивність праці, кредитування та інвестування виробництва, сплата податків, суттєво скоротилася заборгованість з оплати праці, вдвічі підвищився її рівень.

Проте через відсутність організованого аграрного ринку ці позитивні зрушення мало вплинули на фінансовий стан галузі. Навіть у 2002 p., за достатньо високого врожаю зернових - основної прибуткової культури, фінансовий стан сільськогосподарських підприємств не тільки не поліпшився, а навпаки - погіршився. Якщо у 2000 р. рентабельність сільськогосподарського виробництва складала 9 %, у 2001 р. - 5 %, то у 2002 р. - 1,9 %. З'явилися негативні явища у сфері збуту продукції, підвищився рівень тінізації аграрного ринку, погіршилася структура продажу продукції, знизилися ціни.

Ще більшою мірою ускладнилася ситуація у 2003 p., коли через несприятливі погодні умови значно зменшився валовий збір зерна, зріс попит на нього, посилилися перекоси на ринку зерна і продуктів його переробки, деформувалися цінові пропорції, у т. ч. через некоректне адміністративне втручання.

У зв'язку з цим формування і забезпечення послідовного розвитку аграрного ринку стає одним з пріоритетних завдань уряду та Верховної Ради України, дальшої ринкової трансформації галузі. Організація прозорого аграрного ринку має розглядатися насамперед як один з інструментів оздоровлення фінансового стану сільського господарства, підвищення його інвестиційної привабливості, вирішення інших завдань економічного та соціального розвитку села.

Дефіцит продовольчої пшениці виникає в Україні ще рідше - раз на 20-25 років. Тим часом перевищення пропозиції зерна над попитом має місце кожні п'ять з шести років, а по пшениці - один рік з чотирьох.

Тому пріоритетним завданням в організації аграрного ринку є не стільки страхування від ризиків дефіциту зерна (яке не виключається), скільки розробка стратегії ефективного використання його надлишків, а саме переробки, використання на фураж, розширення внутрішнього ринку, пошуку стабільних зовнішніх ринків збуту. Стратегія розвитку і регулювання аграрного ринку має орієнтуватися як на страхування ризиків неврожаю, так і на активне просування зерна на ринки збуту.

Регулювання товаропотоків сільськогосподарської продукції, її пропозиції та попиту на ринку має включати проведення резервних, інтервенційних, заставних та регіональних закупівель і продаж продовольчих ресурсів з цих запасів. Вітчизняний досвід свідчить, що такі закупівлі є ефективними як у високоврожайні, так і в менш сприятливі роки. Зокрема, резервні закупівлі успішно використовувалися у 1998-1999 pp., регіональні - у 1999-2001 pp. У 2002 р. регіональні закупівлі зменшилися проти 2001 р. майже у 2 рази. Заставні та інтервенційні операції використовувалися поки що в малих обсягах, причому інтервенційні - тільки у 2003 р. В окремі роки спостерігалася шкідлива практика "проїдання" раніше накопичених державних резервів зерна без адекватного закладення його з нового врожаю. У 2000-2002 pp. було зарезервовано найменші обсяги зібраного продовольчого зерна, а у 2000 р. з резервів було використано у 6 разів більше від закладеного.

Таблиця 8.1

Динаміка державного резерву продовольчого зерна

Показники

1998 р.

1999 р.

2000 р.

2001 р.

2002 р.

Зібрано зерна, тис. т.

16000

14500

11200

23100

22100

Закладено зерна в резерв, тис. т

1013

1538

147

257

187

Закладено до зібраного, %

6,3

10,6

1,3

1,1

0,8

Реалізовано зерна в резерву, тис. т.

1578

1181

876

225

209

Реалізовано до закладеного, %

155,8

76,8

594,2

87,5

112,2

Перед Міністерством аграрної політики України та органами виконавчої влади на місцях стоїть завдання забезпечити:

- вирівнювання обсягів продажу продукції на ринку, кон'юнктури пропозицій, попиту і цін;

- створення і підтримки здорового конкурентного середовища на аграрному і продовольчому ринках;

- щорічне складання звітних та прогнозних балансів по видах продукції та застосування різних способів корегування попиту і пропозиції, їхньої оптимізації та збалансування;

- оперативний контроль і аналіз поточних балансів надходження та використання продукції, їхньої відповідності прогнозним параметрам та здійснення заходів щодо регуляторного впливу на розходження і відхилення.

Похожие статьи




Контролінг процесів господарської діяльності - Ільїна С. Б. - Розділ 8. КОНТРОЛІНГ В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВАМИ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ НА ПРИКЛАДІ ВАТ "ПІДПРИЄМСТВО ХЛІБОЗАВОД"

Предыдущая | Следующая