Історія західних політичних вчень - Романюк А. С. - 11.1. Розвиток доктрин екологізму науковцями, експертами
Часто ми є свідками поєднання в одній особі науковця, експерта та активіста екологічного руху. Серед постатей, які суттєво вплинули на розвиток екологізму, варто згадати Джеймса Лавлока (нар. 1919). У своїх працях "Гая*68: Новий погляд на життя на Землі" (1979), "Віки Гаї" (1988) та ін. він розвинув ідеї, згідно з якими Землю треба розглядати як живий організм, що складається зі земної біосфери, атмосфери, океанів і грунтів. Учений трактує Землю як саморегулюючу систему, яка досягла стану динамічної рівноваги. Відомий нестандартною для більшості екологів позицією щодо підтримки розвитку ядерної енергетики, яка, на його думку, здатна замінити невідновлювальні природні джерела енергії.
*68: {Джеймс Лавлок використав ім'я давньогрецької богині Гаї для назви планети Земля.}
Знаковою постаттю екологізму був Ернст Фрідріх "Фріц" Шума хер (1911 - 1977) - народжений у Німеччині британський економіст і теоретик природного середовища. Найвідоміша його праця "Менше - краще, економіка як людська сутність" (1971), де він звернувся до проблеми масового промислового виробництва, застосувавши для аналізу положення буддистської філософії. З позицій "правдивого життя" Шумахер піддав критиці поширені економічні теорії, які вважали, що індивід зацікавлений у максималізації споживання. Опираючись на постулати буддизму, доводив, що, крім продукування товарів і послуг, виробництво зумовлює також особистий розвиток кожної людини через розвиток вмінь, талантів, а також допомагає подолати егоцентризм за допомогою формування суспільних зв'язків і спільної діяльності. Шумахер вважав, що "нова" економіка повинна слугувати людям, а не поневолювати їх. Відповідно духовний розвиток особистості може бути узгоджений з поміркованою технологією та виробництвом.
Засновник і головний теоретик соціального екологізму Мюррей Букчін (1921-2006) - американський соціальний філософ анархічного спрямування. Головні праці: "Екологія свободи" (1982), "Реконструкція суспільства: на шляху до зеленого майбутнього" (1990) та ін. Він вважав, що для уникнення екологічного апокаліпсису необхідне формування нового екологічного суспільства - екотопії. Це суспільство має бути децентралізованим, з високим рівнем самоврядування. Основу мали становити екогромади, які би органічно вписувалися в існуюче природне середовище. Екологічні громади мали застосовувати якісно відмінні від традиційних екологічні технології, а нове суспільство - гарантувати особі максимальну свободу.
Широкого розголосу, що зумовило оформлення самостійної течії в екологізмі, набула праця Пітера Сінгера (нар. 1946) "Звільнення тварин" (1975). Він довів, що моральні засади стосуються не лише людей, а всіх живих істот, здатних відчувати страждання. Ця праця стала своєрідним маніфестом захисників прав тварин і вегетаріанців (П. Сінгер належить до вегетаріанців). Подальший концептуальний розвиток руху за права тварин простежується в творчості Тома Рігана (нар. 1938). У працях "Випадок прав тварин" (1983), "Визначення прав тварин" (2001) він доводив, що всіх живих істот треба трактувати як "предмет життя", отже, вони мають володіти власними правами. Тому організація суспільного життя передбачає врахування моральних прав тварин і напрацювання механізмів їхнього захисту.
До експертних напрацювань можемо зарахувати діяльність міжнародної організації "Римський клуб", яку в 1968 р. створив Ауреліо
Печчеї (1908-1984). Організація об'єднала науковців, політиків і бізнесменів, які займалися дослідженням і публікацією оцінок (доповідей) щодо глобальних проблем світу, в тім числі пов'язаних із проблемами навколишнього середовища. Потужний суспільний резонанс мала доповідь "Межі росту" (1972), яку видали окремою книгою. У ній проаналізовано майбутнє людства в контексті зростання кількості населення та скорочення природних ресурсів.
Автори доповіді виокремили п'ять головних, на їхню думку, проблем: пришвидшена індустріалізація, значне зростання кількості населення, загальне недоїдання, скорочення невідновлювальних природних ресурсів і погіршення загального стану навколишнього середовища. Застосовуючи комп'ютерне моделювання, автори дійшли висновку: якщо людство не змінить свого підходу до функціонування, ставлення до використання природних ресурсів, то впродовж найближчих ста років воно досягне межі свого розвитку. Наслідком цього може бути різке падіння здатності до виробництва та скорочення населення планети. З метою недопущення розгортання такого сценарію та досягнення екологічної й господарської рівноваги, яка б допомогла задовольнити базові потреби кожної особи та створювала можливості для самореалізації, автори доповіді проголошували: обмеження темпів зростання кількості населення планети, скорочення обсягів використання невідновлювальних і раціональне використання відновлювальних природних ресурсів. У наступних доповідях було продовжено аналіз актуальних глобальних проблем, наголошувалось також на питаннях взаємовідносин людства та навколишнього середовища.
Схожі статті
-
Історія західних політичних вчень - Романюк А. С. - Глава 11. ПОЛІТИЧНІ ДОКТРИНИ ЕКОЛОГІЗМУ
11.1. Розвиток доктрин екологізму науковцями, експертами 11.2. Міжнародні екологічні конференції 11.3. Партії зелених і екологічні громадські організації...
-
5.1. Суспільно-політична доктрина Римо-католицької церкви 5.2. Теологія визволення 5.3. Суспільно-політична доктрина ісламізму Протягом значного періоду,...
-
Історія західних політичних вчень - Романюк А. С. - 5.3. Суспільно-політична доктрина ісламізму
Термін "іслам" у перекладі з арабської означає "віддати себе, підкоритися". В контексті ісламу як конфесії йдеться про цілісне, безумовне та необмежене...
-
Серед багатьох теоретиків націонал-соціалізму найбільший вплив на саму концепцію та рух мали, без сумніву, А. Гітлер та А. Розенберг. Адольф Гітлер...
-
Історія західних політичних вчень - Романюк А. С. - Глава 3. ПОЛІТИЧНА ДОКТРИНА КОНСЕРВАТИЗМУ
3.1. Загальна характеристика доктрини консерватизму та етапи її розвитку 3.2. Консерватизм першої половини XX ст. 3.3. Консерватизм другої половини XX...
-
Історія західних політичних вчень - Романюк А. С. - 10.2. Фемінізм "другої хвилі"
Відродження фемінізму відбулося в 60-ті роки XX ст. Цей етап вважають "другою хвилею" фемінізму*65, або неофемінізмом. Досить часто можна натрапити на ще...
-
Історія західних політичних вчень - Романюк А. С. - Глава 5. КОНФЕСІЙНІ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ ДОКТРИНИ
5.1. Суспільно-політична доктрина Римо-католицької церкви 5.2. Теологія визволення 5.3. Суспільно-політична доктрина ісламізму Протягом значного періоду,...
-
Крах "реального соціалізму" в другій половині 80-х - на початку 90-х років у країнах колишнього соціалістичного табору та в СРСР збігся із занепадом (і...
-
Найбільший вплив на формування концептуальних засад соціал-демократії у першій половині XX ст. мав Фабіанський рух, погляди Е. Бернштейна та К....
-
Історія західних політичних вчень - Романюк А. С. - 6.2. Політична доктрина італійського фашизму
Головними ідеологами італійського фашизму були Б. Муссоліні та Дж. Джентіле. Автором концепції фашизму традиційно вважають Беніто Муссоліні (1883-1945),...
-
6.1. Загальні та особливі характеристики фашизму і націонал-соціалізму 6.2. Політична доктрина італійського фашизму 6.3. Політична доктрина...
-
Історія західних політичних вчень - Романюк А. С. - 3.3. Консерватизм другої половини XX ст
Закінчення Другої світової війни ознаменувало крах не лише націонал-соціалістичної та фашистської систем, гостру критику реального соціалізму як...
-
Історія західних політичних вчень - Романюк А. С. - 10.1. Фемінізм "першої ХВИЛІ"
10.1. Фемінізм "першої хвилі" 10.2. Фемінізм "другої хвилі" 10.3. Фемінізм "третьої хвилі" Термін "фемінізм" походить від лат. femina - "жінка". Означає...
-
Історія західних політичних вчень - Романюк А. С. - Глава 10. ПОЛІТИЧНІ ДОКТРИНИ ФЕМІНІЗМУ
10.1. Фемінізм "першої хвилі" 10.2. Фемінізм "другої хвилі" 10.3. Фемінізм "третьої хвилі" Термін "фемінізм" походить від лат. femina - "жінка". Означає...
-
3.1. Загальна характеристика доктрини консерватизму та етапи її розвитку 3.2. Консерватизм першої половини XX ст. 3.3. Консерватизм другої половини XX...
-
Розгляд конкретних політичних доктрин передбачає певний рівень абстрагування від дії низки чинників. У їхній сукупності помітна роль належить...
-
Історія західних політичних вчень - Романюк А. С. - 8.4. Розвиток неомарксизму в XX ст
Теоретична спадщина К. Маркса та Ф. Енгельса була надзвичайно масштабною і стосувалась широкого кола суспільних проблем. Тому поряд з ленінізмом і...
-
Після закінчення Другої світової війни політична сцена більшості європейських країн зазнала суттєвих змін. Політичні партії правого спрямування, які...
-
Історія західних політичних вчень - Романюк А. С. - 1.1. Класифікація політичних доктрин
1.1. Класифікація політичних доктрин 1.2. Основні етапи розвитку політичних доктрин у XX ст. 1.1. Класифікація політичних доктрин Існує багато підходів...
-
Історія західних політичних вчень - Романюк А. С. - 4.3. Політична доктрина сіонізму
Націоналізм єврейського народу найповніше виявляється в сіонізмі, який є підставою діяльності міжнародного сіоністського руху та політики Держави...
-
Історія західних політичних вчень - Романюк А. С. - 2.4. Розвиток лібералізму в 90-х роках XX ст
Падіння комуністичних режимів у країнах Південної та Східної Європи, в СРСР у 1989-1991 pp. поклало край довготривалій конфронтації на теоретичному та...
-
2.1. Загальні характеристики доктрин лібералізму та етапи їхнього розвитку 2.2. Соціальний лібералізм 2.3. Неолібералізм 2.4. Розвиток лібералізму в 90-х...
-
1.1. Класифікація політичних доктрин 1.2. Основні етапи розвитку політичних доктрин у XX ст. 1.1. Класифікація політичних доктрин Існує багато підходів...
-
8.1. Розвиток політичної доктрини соціал-демократи у першій половині XX ст. 8.2. Розвиток демократичного соціалізму після Другої світової війни 8.3....
-
Внаслідок "палацового перевороту" в 1964 р. Першим секретарем ЦК КПРС (з 1966 р. - Генеральним) став Леонід Ілліч Брежнєв (1906-1982). Уже в 1966 р. з...
-
Історія західних політичних вчень - Романюк А. С. - 2.2. Соціальний лібералізм
Боротьба робітничого руху за поліпшення свого економічного та соціального становища, активне поширення концептуальних положень марксизму в другій...
-
Історія західних політичних вчень - Романюк А. С. - 3.2. Консерватизм першої половини XX ст
Для більшості європейських країн, у яких діяли політичні сили консервативного спрямування, характерна своєрідна інерція тенденцій і положень, що на...
-
Історія західних політичних вчень - Романюк А. С. - 7.1. Ленінський етап розвитку комунізму
Головні представники цього етапу - В. Ленін і Л. Троцький у Росії та К. Лібкнехт і Р. Люксембург у Німеччині. Ленін (Ульянов ) Володимир Ілліч...
-
Історія західних політичних вчень - Романюк А. С. - Глава 7. ПОЛІТИЧНІ ДОКТРИНИ КОМУНІЗМУ
7.1. Ленінський етап розвитку комунізму 7.2. Етап сталінізму 7.3. Процес десталінізації та повернення до ортодоксії 7.4. Стагнація ортодоксального...
-
Історія західних політичних вчень - Романюк А. С. - 9.4. Політичний популізм у європейських країнах
На думку Пола Таггарта, в другій половині XX ст. популізм почав активно виявлятись у політичному житті європейських країн. Він виділив чотири головні...
Історія західних політичних вчень - Романюк А. С. - 11.1. Розвиток доктрин екологізму науковцями, експертами